Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-6794/10/1670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2011. Зареєстровано: 10.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2011.
Дата набрання законної сили: 24.05.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			02 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6794/10/1670  
				 
			
			Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
			головуючого судді Шевякова І.С.,
			при секретарі Вовченко Т.П., 
			за участю:
			представника позивача - ОСОБА_1,
			представника відповідачів - Пархоменко І.Ю., Борисов Д.В.,
			розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Державного казначейства в Полтавській області, Управління Державного казначейства у м. Полтаві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській областіпро визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - 
			 В С Т А Н О В И В:
			 22 грудня 2010 року позивач, ОСОБА_4звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Державного казначейства в Полтавській області, Управління Державного казначейства у м. Полтаві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській областіпро визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Кременчуці незаконними та зобов'язання повернути помилково сплачеий збір в сумі 18376,8 грн.
			В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що при реєстрації в органах ДАІ автомобіля, який він придбав 09.11.2010 року, його зобов`язали сплатити збір з відчуження автомобіля в сумі 18376,8 грн. Вважає такі дії незаконними, з огляду на те, що відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, тоді як він придбавав автомобіль, а не відчужувал його. Таким чином, вважає, що в даному випадку він не є платником збору, а тому сплачені кошти підлягають поверненню.
			Представник позивача в ході судового розгляду справи уточнив позовні вимоги, просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району у м. Кременчуці Полтавської області незаконними та зобов'язати повернути помилково сплачений збір в сумі 18376,8 грн. В судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, з урахуванням поданих уточнень.
			Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх не обгрунтованість та відсутність законних підстав. У своїх письмових запереченнях зазначили, що відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 року "Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій; міни; дарування; успадкування; з інших підстав, передбачених законодавством. Вказаний збір сплачується у розмірі 3% вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. Органи ДАІ здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. 
			Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та дослідивши інші докази у їх сукупності, суд встановив наступне. 
			Як вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2010 року ОСОБА_4 придбав автомобіль "MERSEDES-BENZ" GL 350, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
			При здійсненні державної реєстрації вказаного транспортного засобу позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля у сумі 18376,8 грн.
			Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
			Статтею 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.
			Суд вважає за необхідне зазначити, що цим Законом встановлено тільки види господарських операцій, з яких сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
			Так, Указом Президента України 31 серпня 1998 року №957/98, з метою забезпечення погашення заборгованості з виплати пенсій, збільшення надходжень до Пенсійного фонду України та відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок визначити порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та фізичними особами.
			На виконання цього Указу постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 було затверджено "Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", згідно пункту 12 якого платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів визначено підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.
			Тобто цією нормою чітко визначено поняття відчуження автомобілів для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та суб'єкти сплати збору, а саме підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.
			Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі 3% вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
			Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
			Відповідно до пункту 15 Порядку, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
			Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 на даний час є чинною, ніким не скасованою.
			Таким чином, з системного аналізу правових норм Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 03 листопада 1998 року №1740 слідує, що відповідальність за своєчасну та в повному обсязі сплату цього збору з операцій купівлі-продажу автомобілів несе особа, на яку покладено обов'язок з його сплати, у даному випадку позивач як фізична особа, що набула права власності на автомобіль.
			З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству посилання позивача на те, що він не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів.
			Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
			Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
			Таким чином, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог та відмову в задоволенні адміністративного позову .
			На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
			П О С Т А Н О В И В:
			 У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
			Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
			Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
			Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2011 року.
			 СуддяІ.С. Шевяков

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...