Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 12/02-47(10) : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			15 лютого 2011 р. № 12/02-47(10) 
			Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
			розглянув касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1, м. Львів (далі ПП ОСОБА_1)
			на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2010
			зі справи № 12/02-47(10)
			за позовом ПП ОСОБА_1
			до Фонду цивільних досліджень (SRDP), U.S.
			за участю третьої особи посольства США в України
			про припинення порушення відповідачем прав інтелектуальної власності, стягнення із відповідача по 650000,00 доларів США, заборону рекламувати, виготовляти, пропонувати технологію обробки зерна з використанням озону/атмосферного кисню, атмосферного повітря/вакууму, скасування рішення про фінансування технології озону зерна, та зобовязання Міністерства освіти і науки України посилити контроль за діяльністю відповідача щодо недопущення порушення законодавства України.
			Судове засідання проведено за участю представників:
			позивача  не зяв.,
			відповідача Смаля А.А.,
			третьої особи не зяв.
			За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України 
			ВСТАНОВИВ:
			Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.09.2010 (суддя Запотічняк О.Д.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 (колегія суддів у складі: суддя Давид Л.Л. головуючий, судді Кордюк Г.Т., Мурська Х.В.), відмовлено у прийнятті позовної заяви ПП ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України. Прийняті судові рішення мотивовано тим, що позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав інтелектуальної власності не як субєкт підприємницької діяльності, а як фізична особа.
			У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції від 30.09.2010, постанову апеляційного суду від 25.11.2010, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 4, 16, 62 ГПК України, ст.ст. 41, 42, 54, 55 Конституції України, ст. 421 ЦК України.
			Відзив на касаційну скаргу не надходив.
			Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
			Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
			Як встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись до господарського суду з позовом, позивач просив припинити порушення прав інтелектуальної власності; стягнути з відповідача по 650 тис. доларів США на користь позивачів авторської винагороди для виплати співавторам; заборонити рекламувати, виготовляти, пропонувати технологію обробки зерна з використанням озону/атмосферного кисню, атмосферного повітря/вакууму; скасувати рішення про фінансування технології озону зерна, та зобовязати Міністерство освіти і науки України посилити контроль за діяльністю відповідача щодо недопущення порушення законодавства України. При цьому, позивач посилався на патент України на корисну модель № НОМЕР_2 (сховище для зерна), в якому винахідниками зазначено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а власником цього патенту вказано ОСОБА_1, та також на деклараційний патент на винахід № НОМЕР_1 (спосіб збереження зерна), в якому винахідниками вказано ОСОБА_1, ОСОБА_2, а власником - ОСОБА_1
			Статтею 21 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. 
			Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності.
			Згідно з ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. 
			У відповідності до вимог ст. 35 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому порядку та іншому встановленому законом порядку. Суди відповідно до їх компетенції розвязують, зокрема, спори про порушення прав власника патенту.
			Враховуючи викладені вимоги діючого законодавства, предмет спору, який був окреслений у позовній заяві, а також беручи до уваги додані до цієї заяви документи, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку позивач звернувся за захистом своїх прав, які йому належать як творцеві обєкта інтелектуальної власності, тобто фізичній особі, а не як субєкту підприємницької діяльності, що в свою чергу, виключає підвідомчість даного спору господарським судам України.
			Посилання скаржника у касаційній скарзі на набуття ним статусу фізичної особи-підприємця та на те, що він є засновником та керівником юридичної особи (кооперативу) не впливають на правильність висновків попередніх судових інстанцій і до уваги не приймаються.
			Таким чином, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України та правомірно відмовили у прийнятті позовної заяви до провадження на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України. 
			Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
			ПОСТАНОВИВ:
			 Ухвалу господарського суду Львівської області від 30.09.2010 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 зі справи № 12/02-47(10) залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
			 
				 Суддя І. Бенедисюк
				 
					 Суддя Б. Львов
					 
						 Суддя В. Харченко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...