Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-478/11 : не визначено.
Надіслано судом: 30.06.2015. Зареєстровано: 23.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 2а-478/11 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 21 лютого 2011 року м. Синельникове 
		 Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді Гречко Ю.В.,
		при секретаріБорисовій О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Синельникове адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до інспектора дорожньої патрульної служби 2-го взводу батальйону дорожньої патрульної служби дорожньої автомобільної інспекції в Чернігівській області рядового міліції Топішко Максима Григоровича- про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення-
		в с т а н о в и в : 
		Позивач ОСОБА_2 звернувся до Синельниківського міськрайонного суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС 2-го взводу БДПС ДАІ в Чернігівській області рядового міліції Топішко Максима Григоровича з вимогами про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 12.02.2011 року о 16.30 год. він керував автомобілем марки ДАФ д/номер НОМЕР_1 по а/д Кіпті-Глухів-Бачівськ Ніжинського району Чернігівської області. На 50 км. Вказаного шляху позивач вимушений був здійснити аварійну зупинку в зв»язку з тим,що були складні погодні умови, мала місце хуртовина, на дорозі була ожеледиця, сніг заліпив лобове скло машини і перестав працювати склоочисник, не стало видно дороги, що змусило позивача зупинитися. Позивач з»їхав на узбіччя,включив аварійні сигнали та вийшов з машини аби очистити лобове скло від намерзлого снігу та полагодити склоочисник. Одразу після зупинки до позивача підійшов інспектор ДПС рядовий міліції Топішко Максим Григорович, який став звинувачувати водія ОСОБА_2 у зупинці менше ніж 10 метрів перед пішохідним переходом, який позначений дорожнім знаком та розміткою. На пояснення позивача відносно вимушеної зупинки із-за неможливості продовжувати рух, відповідач не відреагував, при цьому інспектор ДПС не пояснив, яким чином він визначив відстань до пішохідного переходу- менше ніж 10 метрів і не взяв до уваги вимогу позивача щодо допиту свідків якіб підтвердили чи спростували пояснення водія. Всупереч фактичним обставинам справи відповідач склав протокол про порушення позивачем п.15.9 ПДР України та притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255 грн. згідно постанови серії СВ1№024202 від 12.02.2011 року.
		Оскільки позивач вважає, що порушень ПДР України він не допускав, дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення є незаконними а постанова такою що підлягає скасуванню з наступних підстав.
		Пунктом 31.6 ПДР України передбачена заборона подальшого руху транспортних засобів у яких під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма. У зв»язку з дорожніми умовами, що склалися та через те, що через обмороження лобового скла перестав працювати склоочисник, позивач дійсно не мав можливості продовжувати рух і здійснив вимушену зупинку, увімкнувши світлову сигналізацію, що передбачено п.9.9. ПДР України. Позивач вважає, що діяв у відповідності до правил дорожнього руху України, не створюючи перешкод у русі іншому транспорту.
		Позивач зазначив, що відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами захолдів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідач у порушення вимог ст.251 КУпАП не встановив будь-яких фактичних даних на основі яких виніс постанову про адміністративне правопорушення, не довів вину водія, не допитав осіб які могли бути свідками правопорушення. 
		Позивач просить суд скасувати постанову серії СВ1№ 024202 від 12.02.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
		Позивач в судове засідання не з»явився, але до початку слухання справи надав суду письмову заяву, якою просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю. 
		Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча про дату слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
		У відповідності до вимог ч.4 ст. 128 КАСУ, у разі неприбуття відповідача-суб»єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.
		Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності всі матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		В судовому засіданні встановлено, що постановою про адміністративне правопорушення Серії СВ1 № 024202 від 12.02.2011 року, позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.3).
		Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП. Відповідно зі ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
		Відповідно до вимог с.7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точні відповідності з законом.
		З протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 094202 від 12.02.2011 року вбачається, що 12.02.2011 року о 16 год. 30 хв. на 50 км. а/д Кіпті-Глухів-Бачівськ Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_2 керував автомобілем ДАФ 95ХF 380 ВК та зупинився ближче десяти метрів від пішохідного переходу позначеного дорожнім знаком та розміткою, чим порушив п.15.9 (г)ПДР України (а.с.2).
		При складанні протоколу про адміністративне правопорушення грубо порушені права позивача передбачені ст.268 КУпАП згідно яких особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржувати постанову по справі. В судовому засіданні встановлено, що після того, як водій ОСОБА_2 здійснив вимушену зупинку, він ввімкнув світлову сигналізацію і вийшов з автомобіля, щоб налагодити склоочисник та розчистити скло від снігу. Інспектор ДПС Топішко М.Г. на пояснення позивача ОСОБА_2 щодо причини зупинки не відреагував, відстань до пішохідного переходу встановив приблизно, будь-яких замірів технічними приладами не проводив. 
		Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст.ст. 283 та 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких лобове скло його автомобіля було заліплено снігом, не працював склоочисник і водій не мав можливості продовжувати рух, виконав змушену зупинку. Інспектор ДПС Топішко М.Г. на вимогу позивача допитати свідків які б могли підтвердити або спростувати його пояснення не встановив.
		У відповідності до ПДР України дорожні умови- сукупність факторів, що характеризують ( з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан. Пунктом 31.6 ПДР України передбачена заборона подальшого руху транспортних засобів у яких під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма. Як вбачається із матеріалів справи, у зв»язку з дорожніми умовами, що склалися, позивач змушений був здійснити зупинку,увімкнувши аварійну світлову сигналізацію, що відповідає п.9.9 ПДР України. Таким чином, водій діяв у відповідності до вимог ПДР України, не створюючи при цьому перешкод у русі іншого транспорту.
		Не зважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП доказами по справі є також пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові, прийнятій інспектором ДПС Топішко Максимом Григоровичем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
		Згідно вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства “в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову”.
		Відповідачем не надано суду жодних підстав підтверджених належним чином, які б спростовували доводи позивача ОСОБА_2 щодо його правомірної поведінки при з”ясуванні дорожньої обстановки під час руху. 
		Таким чином, суд дійшов висновку, що вина позивача в порушенні Правил дорожнього руху України не доведена і позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню.
		На підставі викладеного ст.ст.6,9,11,69,71,121,160,161,162,167 КАСУ України, ст.293 КУпАП, суд-
		П о с т а н о в и в:
		 Позов задовольнити повністю.
		Скасувати постанову серії СВ1 № 024202 від 12.02.2011 року інспектора ДПС 2-го взводу БДПС ДАІ в Чернігівській області рядового міліції Топішко Максима Григоровича про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрити у зв»язку з відсутністю у його діях складу такого правопорушення.
		Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
			 
				 Суддя: 
					 
						 
							 Ю. В. Гречко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...