Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2/82 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			15 лютого 2011 р. № 2/82   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М., 
			розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів,
			на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2010
			зі справи № 2/82
			за позовом відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" (далі Товариство)
			до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Відділення), м. Львів,
			треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору відкрите акціонерне товариство "Львівська макаронна фабрика" (далі Фабрика), м. Львів,
			Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області, м. Львів, 
			про визнання частково недійсним рішення,
			за участю представників:
			позивача  Білобрами Т.Б., 
			відповідача Оленюка С.Л.,
			третіх осіб не зявилися, 
			 ВСТАНОВИВ:
			 Товариство звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсними пунктів 2, 3 рішення адміністративної колегії відповідача від 25.03.2010 № 15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі Рішення АМК).
			Рішенням господарського суду Львівської області від 11.10.2010 (суддя Мазовіта А.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 (колегія суддів у складі: Кузь В.Л. головуючий суддя, судді Юркевич М.В., Желік М.Б.), у задоволенні позову відмовлено.
			Прийняті судові рішення з посилання, зокрема, на приписи статей 13, 50 Закону України від 11.01.2001 № 2210 "Про захист економічної конкуренції" (далі Закон № 2210), статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет", підпункту 10 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК. 
			У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
			Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного суду зі справи залишити без змін, а скаргу без задоволення. 
			Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
			Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
			У прийнятті судових рішень зі справи місцевий та апеляційний господарські суди виходили з відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання недійсним Рішення АМК, яким:
			- Товариство визнано таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у територіальних межах м. Львів з часткою 85 % (пункт 1); 
			- дії Товариства, які полягають у неправомірному відключенні 30 січня 2009 року електропостачання Фабриці за невиконання необґрунтованих вимог-приписів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону № 2210, а саме: зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у вигляді вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2); 
			- відповідно до статті 52 Закону № 2210 за вчинене порушення на Товариство накладено штраф у сумі 17 000 грн. (пункт 3).
			Статтею 1 Закону № 2210 встановлено, що економічна конкуренція (конкуренція) це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
			Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 2210 суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
			Відповідно до частини другої цієї статті Закону монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
			За приписами пункту 2 статті 50 Закону № 2210 зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. 
			Частиною першою статті 13 Закону № 2210 встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
			При цьому стаття 13 Закону № 2210 не містить обмежень щодо кількості фактів (подій), необхідної для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, й одноразове порушення, належним чином встановлене і доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації. Таку ж правову позицію викладено й у пункті 14 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".
			Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: 
			- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань; 
			- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами.
			Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольним комітетом України.
			За приписами частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
			З огляду на наведене попередні судові інстанції, встановивши, що Рішення АМК прийнято з дотриманням приписів чинного законодавства та в межах наданих Відділенню повноважень, за відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним, дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності й підстав для задоволення позову Товариства.
			Згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
			Доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. 
			Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим попередніми судовими інстанціями фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні. 
			Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
			ПОСТАНОВИВ:
			Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 зі справи № 2/82 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" без задоволення.
			 
				 Суддя І.Бенедисюк
				 Суддя Б.Львов
				 Суддя В.Харченко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...