Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5002-21/4290-2010 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2011. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			17 лютого 2011 р. № 5002-21/4290-2010   
				 
					 
				
				Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Кривди Д.С.
			
			за участю представників: позивача –Бойченко А.А.
			відповідача –
			розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2010 року у справі за позовом ВАТ "Крименерго" до Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" про стягнення 7939,60 грн.,
			 ВСТАНОВИВ:
			          У серпні 2010 року Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за реактивну електричну енергію в розмірі 4382,97 грн., 3% річних в сумі 653,20 грн., інфляційних в сумі 2474,12 грн., пені в сумі 429,31 грн.
			          Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2010 року (суддя Чонгова С.І.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11,49 грн. втрат від інфляції, 24,08 грн. 3% річних, судові витрати. В частині вимог щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 4382,97 грн., пені в розмірі 429,31 грн., 3% річних в сумі 629,12 грн., інфляційних в розмірі 2462,63 грн. відмовлено.
			          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2010 року рішення суду залишене без змін.
			          Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ВАТ "Крименерго" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
			          Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
			          Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
			Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
			Як правильно встановлено судами, 1 березня 2007 року між сторонами у справі був укладений договір №4 на постачання електричної енергії, за умовами якого позивач зобов’язався поставити електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач сплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та додатків до договору, які є невід'ємною частиною договору. 
			Пунктом 2.2.3 укладеного договору визначений обов'язок споживача сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, відповідно з умовами додатків №4.1 або №4.2 "Порядок розрахунків". 
			Крім того, споживач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електровлаштуваннями споживача, відповідно з додатком №5 "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії" (пункт 2.2.4 вказаного договору).
			Додатком 4.2 до договору №4 "Порядок розрахунків для споживачів, що розраховуються за фактично спожиту електричну енергію" визначено, що розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. 
			Згідно з додатком №5 до укладеного договору від 1 березня 2007 року "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії" за підсумками розрахункового періоду 30 числа місяця постачальник виписує споживачу документи на оплату за перетоки реактивної електричної енергії. Кошти за перетоки реактивної електричної енергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника протягом 10 днів з дня одержання розрахункових документів.
			Відповідно до підпункту 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
			Згідно пункту 6.41 вказаних Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
			Тобто, постачальник електричної енергії набуває право визначити обсяг спожитої електричної енергії на підставі методики лише при наявності з боку споживача електричної енергії навмисних протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії.
			Як правильно встановлено судами попередніх судових інстанцій, відповідачем за спірний період підписувалися акти обсягів отриманої електричної енергії та щомісячно отримувалися розрахунки на сплату спожитої електричної енергії за вказаним договором з вказівкою кінцевого строку сплати - десятий день наступного місяця.
			Таким чином, відповідачем була проведена сплата за отриману реактивну електричну енергію за укладеним договором на загальну суму 21016,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
			Відповідно до рахунків позивача загальна сума до сплати за електроенергію, яка була нарахована відповідачу за період з дати дії договору (березень 2007 року - вересень 2007 року) склала 10 895,41 грн.
			Згідно пункту 9.7 укладеного договору, він вступає в силу з дня його підписання і діє до 31 грудня 2007 року.
			Відповідно до пункту 7 додатку №4.2 до укладеного договору, в разі відсутності у платіжному документів зазначення періоду, за який здійснюється оплата, постачальник зараховує суму в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача за самим давнім строком її виникнення.
			Суд вважає, що суди попередніх судових інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень обгрунтовано не прийняли за підставу нарахування відповідачу боргу за реактивну електричну енергію зарахування сум сплати в рахунок погашення боргів за попередні періоди і дійшли правильного висновку про те, що заборгованість за час дії іншого договору не може бути стягнута саме за договором №4 від 1 березня 2007 року, укладеним між сторонами у справі.
			          Тому, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правильно дійшов висновку щодо відсутності заборгованості відповідача за реактивну електричну енергію та відмовив позивачеві в цій частині позову.
			Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
			Як правильно встановлено судами при розгляді справи, пунктом 4.2.1 укладеного договору №4 за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору, з порушенням строків, визначених додатками №4.1 та №4.2 "Порядок розрахунків", споживач зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені підлягає оплаті на підставі пред'явленого рахунку на поточний рахунок постачальника.
			Пункт 8 додатку №4.2 до вказаного договору №4 визначає, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної оплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період за який здійснюються нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому, сума боргу за спожиту електричну енергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
			Згідно частині 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
			Враховуючи, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), що передбачено статтею 258 Цивільного кодексу України, про що заявив відповідач, суди попередніх судових інстанцій дійшли вірного висновку про відмову позивачеві в позові в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 429,31 грн.
			Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
			Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
			Враховуючи строки проведення оплати відповідачем заборгованості за спірним договором, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача 24,08 грн. 3% річних та 11,49 грн. інфляційних, нарахованих за березень місяць 2007 року.
			За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
			Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
			 П О С Т А Н О В И В:
			 Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 грудня 2010 року залишити без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.
			 
				 Головуючий, суддя В.Дерепа
				 Судді Б.Грек
				 Д.Кривда

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...