Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-9024/10/1370 : не визначено.
Надіслано судом: 22.09.2015. Зареєстровано: 02.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2011.
Дата набрання законної сили: 03.02.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		  
			 
		
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			03 лютого 2011 р. Справа № 34115/10/9104   
				 
			
			 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: 
			головуючого судді  Дяковича В.П.,
			суддів  Обрізка І.М., Яворського І.О., 
			при секретарі  Поворознику Д.Б.,
			розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Громадської організації «Вартові Закону» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 2а-9024/10/1370 за позовом Виконавчого комітету Львівської міської ради до Громадської організації «Вартові Закону», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  Львівське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про встановлення обмеження реалізації права на проведення масового заходу, -
			 ВСТАНОВИЛА:
			 11.10.2010 року Виконавчий комітет Львівської міської ради звернувся до суду з позовом, яким, з врахуванням уточнення позовних вимог, просив заборонити Громадської організації «Вартові закону» проводити масовий захід  пікетування Прокуратури Львівської області щовівторка відповідно до поданої заявки на проведення масового заходу (вх. № 2-9477 від 17.08.2010 року), починаючи з 19.10.2010 року.
			Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року позов задоволено: заборонено Громадській організації «Вартові закону», починаючи з 19 жовтня 2010 року, проводити щовівторка пікетування Прокуратури Львівської області під гаслом «Геть корупцію з прокуратури!» згідно заявки № 111 від 17 серпня 2010 року, зареєстрованої у Львівській міській раді за вхідним № 2-9477 від 17 серпня 2010 року. Приймаючи постанову, суд виходив з того, що проведення відповідачем зазначеного масового заходу порушує права і свободи інших громадян щодо вільного пересування, доступу в адмінбудівлю прокуратури працівників та відвідувачів, а також руху транспортних засобів в центральній частині міста. Свої висновки суд мотивував тим, що співробітниками Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, які забезпечували охорону громадського порядку під час проведення пікетування, встановлено систематичне порушення вимог ряду вимог «Порядку організації і проведення у м. Львові зборів, мітингів, пікетувань, вуличних походів і демонстрацій», затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 16.04.2004 року № 367, зокрема, учасники пікетування ходили по травяному газону біля будівлі прокуратури; розташовувались з плакатами на тротуарі біля центрального входу в будівлю (ближче, ніж за 7 метрів), перешкоджаючи проходу інших осіб по тротуару та вільному входу в приміщення прокуратури. Після проведення пікетування 28.09.2010 року на адресу Галицького РВ Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області надійшли скарги з приводу перешкоджання учасниками пікетування руху транспортних засобів. Дані факти Львівське міське управління ГУМВС України у Львівській області довело до відома міської ради листом від 30.09.2010 року № 16/8846 і вони підтверджують показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, допитаних в судовому засіданні. Також факт перекриття учасниками пікетування проїжджої частини на проспекті Шевченка, яке проводилось 12.10.2010 року підтверджується рапортами співробітників міліції та скаргами ОСОБА_4 і ОСОБА_5
			Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 організація «Вартові закону», просить її скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що суд першої інстанції неправильно дослідив докази, встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає наступне. Обмеження права громадян на проведення мирних зібрань є винятковим заходом і застосовується лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку  з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Суд мав право задовольнити позов, якщо є докази того, що проведення масового заходу може створити в майбутньому (а не створювало в минулому, якщо б таке було) реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загроза здоровю населення або правам і свободам інших людей, однак не вказав в чому полягала така небезпека у випадку проведення відповідачем пікетувань прокуратури. Неможливість позивача забезпечити охорону громадського порядку під час проведення масових заходів не може бути підставою їх заборони. Працівники Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, здійснюючи охорону громадського порядку під час проведення ГО «Вартові закону» пікетування Прокуратури Львівської області, не вживали заходів щодо припинення правопорушень, якщо такі мали місце, і притягнення винних осіб до юридичної відповідальності не складали з цього приводу жодних процесуальних документів, які могли б підтвердити факти таких порушень. Виконавчий комітет Львівської міської ради не звертався до ГО «Вартові закону» із зауваження щодо проведення останньою пікетування Прокуратури Львівської області. Суд першої інстанції прийняв постанову лише на підставі доказів, поданих позивачем, а відповідач не мав можливості подати своїх доказів, оскільки був несвоєчасно повідомлений про час розгляду справи, а також суд не надав можливості відповідачу строк для підготовки до справи в звязку із зміною позовних вимог, а сама зміна позовних вимог відбулась з порушенням норм процесуального законодавства. Суд неправомірно повернувся з нарадчої кімнати та поновив розгляд справи, надавши позивачу час для уточнення позовних вимог, оскільки КАС України не передбачено зясування обставин справи уточнення позовних вимог. Позивач пропустив строк звернення до суду із даним позовом і не вказав поважних причин пропуску такого строку, тому позовну заяву суд повинен був залишити без розгляду, що обґрунтовано було зроблено іншим суддею цього ж суду, коли Виконавчий комітет Львівської міської ради в такою позовною заявою вперше. Також суд порушив принцип верховенства права, оскільки заборона відповідачу проводити вказані вище пікетування позбавляє людей права захищати свої права шляхом проведення відповідних заходів.
			Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та доповнень до неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.
			Відповідно до ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
			Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки і громадського порядку  з метою запобігання правопорушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення або захисту прав і свобод інших людей.
			Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо).
			Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання
			Згідно з даними нормами право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації може бути обмежене судом, зокрема для забезпечення громадського порядку з метою захисту прав і свобод інших людей. Тобто наявність обставин, які становлять небезпеку для прав і свобод інших людей є достатньою підставою для обмеження права громадян на мирні зібрання.
			Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що під час проведення ГО «Вартові закону» пікетування Прокуратури Львівської області мало місце порушення прав та свобод інших людей. Зокрема, всупереч поданій заявці на проведення пікетування від 17.08.2010 року № 111, в якій відповідач вказував, що блокування транспортних засобів не планується, під час проведення такого пікетування 28.09.2010 року та 12.10.2010 року учасники пікетування перекривали проїжджу частину проспекту Шевченка, ускладнивши рух транспортних засобів, порушивши права інших людей  водіїв транспортних засобів. Крім того, порушуючи п. 14 «Порядку організації і проведення у м. Львові зборів, мітингів, пікетувань, вуличних походів і демонстрацій», затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 16.04.2004 року № 367, учасники пікетування розташовувались з плакатами на тротуарі біля центрального входу в будівлю прокуратури (ближче, ніж за 7 метрів), перешкоджаючи проходу інших осіб по тротуару та вільному входу в приміщення прокуратури працівників та відвідувачів.
			Вказані обставини підтверджуються листом Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області від 30.09.2010 року № 16/8846, поданим на адресу Львівського міського голови, про виявлені порушення; рапортами співробітників міліції, які забезпечували охорону громадського порядку під час проведення пікетування 12.10.2010 року; заявами громадян ОСОБА_4, та ОСОБА_5 щодо перекриття руху транспортних засобів на проспекті Шевченка 12.10.2010 року, поданими на адресу Галицького РВ Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області та поясненнями ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з цього приводу; показаннями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, допитаних в судовому засіданні.
			Щодо доводів апелянта про те, що суд мав право задовольнити позов, якщо є докази того, що проведення масового заходу може створити в майбутньому (а не створювало в минулому, якщо б таке було) реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загроза здоровю населення або правам і свободам інших людей, колегія суддів вважає, що, приймаючи оскаржувану постанову, суд виходив з необхідності попередити порушення прав та свобод інших осіб саме в майбутньому, оскільки, як зазначено вище, під час проведення попередніх пікетувань такі порушення мали місце.
			Також апелянт вказує, що суд першої інстанції прийняв постанову лише на підставі доказів, поданих позивачем, а відповідач не мав можливості подати своїх доказів, оскільки був несвоєчасно повідомлений про час розгляду справи.
			З цього приводу колегія суддів зазначає, що під час апеляційного розгляду справи, відповідач отримав копії матеріалів справи та копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового засідання, про що свідчать наявні у справі зави та розписки представника ГО «Вартові закону», для чого суд за клопотанням відповідача відкладав розгляд справи. Після ознайомлення з матеріалами справи апелянт подав заяву про доповнення до апеляційної скарги, в якій навів доводи на обґрунтування своїх вимог і дані доводи були досліджені судом апеляційної інстанції.
			Безпідставними є доводи апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 137, 153 КАС України, а саме, що позивач має право змінити позовні вимоги лише до початку судового розгляду справи по суті, подавши письмову заяву, яка повинна відповідати вимогам, що встановлені до позовної заяви, а також суд неправомірно повернувся з нарадчої кімнати та поновив розгляд справи, надавши позивачу час для уточнення позовних вимог, оскільки КАС України не передбачено зясування обставин справи уточнення позовних вимог.
			Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КАС України якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Оскільки позивач не вказав в позовній заяві з якого часу слід заборонити ГО «Вартові закону» проводити пікетування Прокуратури Львівської області, а дана обставина має значення для вирішення справи, суд правомірно поновив судовий розгляд справи для зясування даної обставини.
			Згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а обмеження строку зміни позовних вимог (до початку судового розгляду справи по суті) стосується випадків, коли позивач змінює підставу або предмет адміністративного позову, а в даному випадку Виконавчий комітет Львівської міської ради лише уточнив дату, з якої слід заборонити ГО «Вартові закону» проводити пікетування Прокуратури Львівської області, не змінюючи при цьому підставу та предмет позову.
			Крім того, ст. 182 КАС України для даної категорії справ встановлено скорочений строк її розгляду  протягом трьох днів, тому суд першої інстанції підставно не відкладав розгляд справи на тривалий час.
			Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно поновив Виконавчому комітету Львівської міської ради строк звернення до суду.
			Так, згідно з ст. 182 КАС України органи місцевого самоврядування після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо повинні подати позовну заяву про заборону таких заходів негайно. Однак поняття «негайно» не встановлює конкретного строку звернення до суду, а в даному випадку це слід розуміти як мінімальний розумний строк, необхідний для підготовки та подання позовної заяви. Підставою для звернення до суду з даною позовною заявою стали порушення пікетувальниками громадського порядку, про що Львівське міське управління ГУМВС України у Львівській області повідомило міську раду листом від 30.09.2010 року № 16/8846. Враховуючи, що для підготовки позовної заяви та доказів на її обґрунтування потрібний певний час, 2 та 3 жовтня 2010 року були вихідними днями, а Виконавчий комітет Львівської міської ради звернувся з позовом 05.10.2010 року, який був залишений без розгляду), колегія суддів вважає, що даний позов подано в межах розумного строку.
			Та обставина, що ухвалою від 06.10.2010 року інший суддя Львівського окружного адміністративного суду залишив таку ж позовну заяву Виконавчого комітету Львівської міської ради без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення з таким позовом, не перешкоджало повторному зверненню до суду з такими є позовними вимогами за умови належного обґрунтування причин пропуску строку, про суд розяснив позивачу у вказаній ухвалі, і що Виконавчий комітет Львівської міської ради зробив.
			Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань
			За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
			Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 211, 212, 254 КАС України,-
			УХВАЛИЛА:
			 Апеляційну скаргу Громадської організації «Вартові Закону» залишити без задоволення.
			Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 2а-9024/10/1370 за позовом Виконавчого комітету Львівської міської ради до Громадської організації «Вартові Закону», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  Львівське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про встановлення обмеження реалізації права на проведення масового заходу  залишити без змін.
			Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
			 ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ
			 СУДДІІ.М. ОБРІЗКО
			 І.О. ЯВОРСЬКИЙ

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...