Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-19194/10/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.03.2011. Зареєстровано: 15.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2011.
Дата набрання законної сили: 15.11.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			01 лютого 2011 року № 2а-19194/10/2670
			 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: 
			головуючого судді Добрівської Н.А.,
			за участю:
			секретаря судового засідання  Щерблюк А.І.,
			представника позивача Залеського Ю.О. (довіреність від 16.06.2010р. № 170-1),
			представника третьої особи Редька В.П. (доручення від 20.01.2011р. б/н),
			розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу
			 
			за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» 
			до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві 
			третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайн-центр «Сова» 
			провизнання незаконною і скасування постанови від 29.11.2010 року 
			ВП № 22893280 та зобовязання вчинити певні дії, -  
				 
			
			В С Т А Н О В И В:
			 23 грудня 2010 року ПАТ «Сведбанк»звернулось до суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту ВДВС ГУЮ у м. Києві, відповідач) про:
			- визнання незаконною і скасування постанови старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві від 29.11.2010 року ВП № 22893280 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) виконавчого напису № 3312 виданого 01.06.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ТОВ «Дизайн-центр «Сова»на користь ПАТ «Сведбанк»у розмірі 1090280,87 доларів США та 18000,00 грн. шляхом звернення стягнення на: цифрову офсетну машину HP Indigo Press 3050 (2004 року випуску); Scitex Vision XL jet Premium (2005 року випуску); Scitex Vision Turbo jet 2005 року випуску);
			- зобовязання відповідача прийняти до провадження виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з примусового виконання на підставі виконавчого напису № 3312 виданого 01.06.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3
			На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що поданий до виконавчої служби виконавчий напис повністю відповідає вимогам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», отже, підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження відсутні. Відтак, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса з посиланням на визначення у ньому суми боргу в іноземній валюті і не зазначення її еквіваленту у національній валюті є неправомірним.
			Представник третьої особи в своїх письмових запереченнях посилається на те, що вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат»про безспірність заборгованості.
			Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити обґрунтовуючи свою позицію тим, що жодною нормою законодавства не передбачено право державного виконавця відмовляти у відкритті виконавчого провадження саме на основі цієї підстави. 
			В судовому засіданні представник третьої особи підтримав та просив відмовити у його задоволені у звязку з правомірністю оскаржуваної постанови державного виконавця.
			Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності із вимогами ст.35 КАС України.
			Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 
			Заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
			Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(правонаступник Акціонерного комерційного банку «Тас-Комерцбанк») 25.11.2010 року надіслало до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві заяву про примусове виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 01.06.2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3312 про стягнення з ТОВ «Дизайн-центр «Сова»на користь ПАТ «Сведбанк»у розмірі 1090280,87 доларів США та 18000,00 грн. шляхом звернення стягнення на: цифрову офсетну машину HP Indigo Press 3050 (2004 року випуску); Scitex Vision XL jet Premium (2005 року випуску); Scitex Vision Turbo jet 2005 року випуску).
			14 грудня 2010 року на адресу відповідача надійшла постанова старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві Григорян О.Г. від 29.11.2010 року ВП № 22893280 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа).
			Постанова старшого державного виконавця мотивована положеннями ст.ст.524, 533 Цивільного кодексу України на підставі яких посадовою особою відділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у м. Києві зроблено висновок, що органи державної виконавчої служби вправі забезпечити виконання рішення суду у грошовій одиниці України гривні. Оскільки, у виконавчому написі нотаріуса суми боргу визначена в іноземній валюті і не зазначено її еквіваленту у національній валюті державний виконавець з посиланням на п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»відмовив в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 3312 виданого 01.06.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3
			Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-XIV. 
			Відповідно до положень статей 3, 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, виконавчі написи нотаріусів. 
			Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»встановлено, що нотаріуси для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. 
			Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат»у виконавчому написі повинні зазначатися: 
			- дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; 
			- найменування та адреса стягувача; 
			- найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); 
			- строк, за який провадиться стягнення; 
			- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; 
			- розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; 
			- номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. 
			Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса. 
			Такі ж самі вимоги до виконавчого напису нотаріуса встановлені у пункті 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/05. 
			Згідно ст.91 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис, за яким боржником є громадянин, може бути предявлено до примусового виконання протягом трьох років, а з усіх інших вимог протягом одного року з моменту вчинення виконавчого напису, якщо законом не встановлено інших строків. 
			Водночас, виконавчий напис нотаріуса як виконавчий документ має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до зазначеної статті, у виконавчому документі повинні бути зазначені: 
			1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 
			2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 
			3) найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код субєкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 
			4) резолютивна частина рішення; 
			5) дата набрання чинності рішенням; 
			6) строк предявлення виконавчого документа до виконання. 
			Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. 
			Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. 
			Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. 
			Згідно із визначенням, наведеним в статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі по тексту Закон про банки), кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. 
			Згідно з статтею 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. 
			Статті 47 та 49 Закону про банки визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії. 
			Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі Декрет). 
			Посилаючись на положення статті 5 Декрету позивач зазначав, що Банк має видану Національним банком України генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. 
			З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки, у даному випадку позивач, на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. 
			Згідно зі статтею 524 Цивільного кодексу України зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. 
			Частинами другою та третьою статті 533 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. 
			Звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті відбувається у порядку, визначеному в ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до частини 4 якої звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється в порядку, передбаченому цією статтею. 
			Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження визначені ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до п.7 ч.1 якої, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження. 
			Виходячи з системного аналізу чинного законодавства України, яким врегульовано питання використання іноземної валюти, суд прийшов до висновку, що у разі предявлення до виконання виконавчого документу із зазначенням у ньому про стягнення грошової суми в іноземній валюті, державний виконавець не має перешкод для визначення суми боргу у національній валюті шляхом переведення іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день проведення виконавчих дій.
			З огляду на встановлені у справі обставини та враховуючи вимоги законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, суд прийшов до висновку, що зазначення у виконавчому написі суми боргу у іноземній валюті не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а відтак, вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. 
			Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
			Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 97, 160-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
			 П О С Т А Н О В И В:
			 1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»задовольнити частково. 
			2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 29.11.2010 року ВП № 22893280 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа). 
			3. Зобовязати Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві вчинити дії відповідно до вимог чинного законодавства щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 01 червня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 3312. 
			4. У задоволенні решти адміністративного позову відмовити. 
			5. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»за рахунок Державного бюджету України.
			 Суддя Н.А. Добрівська 
			 
				 
					 Повний текст постанови складений та підписаний 10 лютого 2011 року.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...