Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 19/95-10-2481 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			16 лютого 2011 р. № 19/95-10-2481   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Полякова Б.М. –головуючого,  
			Коваленка В.М. (доповідач у справі), 
			Короткевича О.Є., 
			розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Ряд", м. Дніпропетровськ 
			на постанову 
			 та рішеннявід 21.12.2010 р. Одеського апеляційного господарського суду
			від 25.10.2010 р. господарського суду Одеської області 
			у справі№ 19/95-10-2481 господарського суду Одеської області 
			за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Ряд", м. Дніпропетровськ 
			до товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-лідер", м. Одеса 
			третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача 
				 товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіта-Південь", м. Миколаїв 
			
			простягнення 127 083 грн. 76 коп. 
			за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта-Південь", м. Миколаїв 
			до1.          товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Ряд", м. Дніпропетровськ
			2.          товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-лідер", м. Одеса 
			простягнення 63 541 грн. 88 коп.
			представники сторін в судове засідання не з'явилися
			ВСТАНОВИВ:
			Рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2010 року (суддя –Н.Д. Петренко) у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Ряд" (далі –Позивач, Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-лідер" (далі –Відповідач, Деметра) з участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта-Південь" (далі –Третя особа, Агровіта) про стягнення 127 083 грн. 76 коп. відмовлено. При цьому, зустрічні позовні вимоги Агровіта задоволено: стягнуто з Товариства на користь Агровіта 63 541 грн. 88 коп. боргу, а також на Товариство покладені судові витрати.
			Не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Ряд” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.10.2010 року та прийняти нове, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Ряд" задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні позову Агровіта відмовити.
			Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року (головуючий суддя –Андрєєва Е.І., судді: Мацюра П.Ф., Михайлов М.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 25.10.2010 року –без змін.
			Не погоджуючись з цією постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Ряд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.10.2010 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року, задовольнити позовні вимоги Товариства і стягнути з Деметра на користь Товариства 127 083 грн. 76 коп., а в задоволенні позову Агровіта до Товариства відмовити в повному обсязі.
			Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 203, 215, 217, 528 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, а також норм процесуального права.
			Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
			Судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірна сума за первісним позовом складає кошти, які були перераховані Товариством, як новим боржником за договором про переведення боргу, за первісного боржника - Деметра на користь Агровіта у зв'язку із невиконанням Деметра своїх зобов'язань перед Агровіта за договором купівлі-продажу. Відмовляючи у задоволенні цих вимог, суди зазначили, що за умовами договору про переведення боргу у Товариства виникло зобов'язання перед Агровіта заплатити за Деметра борг, а у Деметра виникли зобов'язання перед Товариством здійснювати перевезення вантажів, жодних же грошових зобов'язань у Деметра перед Товариством не виникало. Стосовно задоволення зустрічних позовних вимог, суди зазначили, що по вказаному вище договору про переведення боргу Товариство свої зобов'язання щодо погашення за Деметра заборгованості перед Агровіта не виконало у повному обсязі, а спірна сума є сумою боргу Товариства перед Агровіта за договором про переведення боргу. Крім цього, у задоволенні вимог про припинення провадження у справі в частині вимог про розірвання договору про переведення боргу відмовлено, оскільки відповідний правочин не відповідає вимогам цивільного законодавства та є нікчемним, а тому щодо вимог про розірвання договору про переведення боргу суди також дійшли висновку про відмову у позові.
			Заперечуючи викладені висновки, заявник касаційної скарги зазначив, що Деметра в процесі розгляду справи була підписана угода з Товариством про розірвання договору про переведення боргу, а Агровіта, як кредитору був направлений лист з повідомленням про це. Також, скаржник вказує на те, що Деметра в порушення умов угоди про переведення боргу не були виконані взяті на себе зобов'язання щодо здійснення вантажних перевезень на користь Товариства, у зв'язку з чим останнє вимушене було звернутись до інших перевізників та нести відповідні витрати. 
			Однак, суд касаційної інстанції вважає, що вказані заперечення викладені з невірним застосуванням та тлумаченням норм цивільного законодавства.
			Так, відповідно до положень ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Статтею 521 цього ж Кодексу передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. В свою чергу, статтею 513 вказаного кодексу визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
			Статтею 654 Цивільного кодексу встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
			З викладених положень Цивільного кодексу України вбачається, що правочин щодо розірвання договору про переведення боргу має вчинятися у тій самій формі та з дотриманням тих самих умов, що і правочин щодо переведення боргу –за наявності обов'язкової згоди кредитора.
			У зв'язку з викладеним, посилання Товариства лише на повідомлення Агровіта листом від 10.09.2009 року (т. 2 а.с. 21), як кредитора у зобов'язанні, про розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24.06.2009 року, за відсутністю надання Агровіта згоди на розірвання такого договору, не є належним підтвердженням вчинення правочину щодо розірвання договору про переведення боргу. Сам же правочин щодо розірвання договору про переведення боргу є нікчемним, навіть за наявності підписаної сторонами –Товариством та Деметра, та скріпленої печатками останніх угоди від 10.10.2009 року про розірвання договору про переведення боргу № 1 від 24.06.2009 року (т. 2 а.с. 64), про що правомірно зазначили суди попередніх інстанцій.
			Що ж стосується вимог про стягнення з Деметра суми боргу (за первісним позовом), суд касаційної інстанції зазначає, що скаржником не врахований склад зобов'язань, які виникли в силу укладення між Товариством та Деметра договору про переведення боргу № 1 від 24.06.2009 року, відповідно до умов якого, як зазначили суди попередніх інстанцій, у первісного боржника –Деметра, виникли лише зобов'язання перед новим боржником - Товариством щодо здійснення вантажних перевезень. Спірна ж сума коштів в розмірі 127 083 грн. 76 коп. була перерахована Товариством на користь третьої особи –кредитора - Агровіта на виконання взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим Товариство, посилаючись на зобов'язання Деметра за договором про переведення боргу № 1 від 24.06.2009 року та відповідно до вимог ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, має право вимагати лише виконання зобов'язань зі здійснення вантажних перевезень, а не сплати грошових сум, висновок про що законно та обґрунтовано був зроблений судами в оскаржуваних судових рішеннях. 
			При цьому, суд касаційної інстанції також погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що Товариство не обмежено правом звернутися із позовом до первісного боржника –Деметра, про стягнення збитків у розмірі здійсненого виконання кредитору –Агровіта, у зв'язку із неналежним виконанням первісним боржником свого обов'язку щодо здійснення перевезень.
			За таких обставин справи, доводи касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Ряд" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані рішення та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
			З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 513, 520, 521, 526, 527, 654 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
			ПОСТАНОВИВ:
			1.          Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Ряд" залишити без задоволення.
			2.          Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р. та рішення господарського суду Одеської області від 25.10.2010 р. у справі № 19/95-10-2481 залишити без змін.
			 Головуючий Б.М. Поляков
			 Судді В.М. Коваленко                                         
			О.Є. Короткевич
			 Постанова виготовлена та підписана 18.02.2011 року.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...