Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 16-20-3/20-09-640 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			21 лютого 2011 р. № 16-20-3/20-09-640   
				 
					 
				
				Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			
			головуючого Карабаня В.Я., суддів: Ковтонюк Л.В., Жаботиної Г.В. 
			 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну 
			скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 
			на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 
			у справі
			господарського суду № 16-20-3/20-09-640
			Одеської області 
			за позовомПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 
			до Українсько-Болгарського спільного підприємства "Вітінформ" (Товариство з обмеженою відповідальністю) 
			третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
			проУ правління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради
			розірвання договору оренди та виселення
			В С Т А Н О В И В:
			Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заявлено позов до Українсько-Болгарського спільного підприємства "Вітінформ" про розірвання укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення № 91/33 від 18.03.2005 та виселення Українсько-Болгарського спільного підприємства "Вітінформ" з нежитлового приміщення, підвалу загальною площею 98,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вулиця Новосельського, 75, з тих підстав, що вказане приміщення є об'єктом оренди та перебуває у комунальній власності, пунктом 4.1 договору оренди зобов'язано відповідача використовувати його за цільовим призначенням "під розміщення магазину фірмової торгівлі" з орендною ставкою 6%, проте відповідачем в порушення умов договору нежитлове приміщення використовується не за цільовим призначенням, що є підставою для дострокового розірвання договору за вимогою орендодавця згідно пункту 5.6. договору оренди № 91/33 від 18.03.2005, статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 783 ЦК України. 
			Справа розглядалась судами неодноразово. Постановами Вищого господарського суду України від 12.10.2009 та від 05.07.2010 скасовувались прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду. Останнім рішенням господарського суду Одеської області від 18.10.2010 (суддя Желєзна С.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 (колегія у складі суддів: Бєляновського В.В., Шевченко В.В., Мирошниченко М.А.), у позові відмовлено.
			Не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010, представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та рішення як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову.
			Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
			Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд в рішенні вказав, що суд дійшов висновку про використання орендованих відповідачем приміщень саме в якості фірмового магазину, при цьому судом наведено суперечливі обґрунтування. Зокрема, в рішенні зазначено, що "наявними в матеріалах справи документами підтверджується використання відповідачем об'єкту оренди саме в якості магазину фірмової торгівлі, а відтак, підстави, передбачені приписами ст. 783 ЦК України, на які посилається позивач, а саме: використання наймачем річі всупереч договору або її призначенню, в даному випадку відсутні". В той же час місцевий господарський суд вказує на те, що відсутність у орендаря дозвільних документів, необхідних для здійснення торгівельної діяльності, у жодному разі не свідчить про порушення ним умов договору оренди нежитлового приміщення № 91/33 від 18.03.2005 та не може бути підставою для розірвання вказаного договору.
			Із змісту постанови Одеського апеляційного господарського суду вбачається, що апеляційна інстанція по суті не розглянула апеляційну скаргу представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, оскільки не надала відповіді на поставлені питання про те: чи здійснює відповідач у орендованому ним приміщенні, розташованому за адресою: м. Одеса, вулиця Новосельського, 75, торгівельну діяльність; не виконала, як і місцевий господарський суд, вказівок викладених у постановах Вищого господарського суду України у даній справі, в яких було зазначено, які саме обставини, що мають значення для справи, не досліджено судами, зокрема: чи має право відповідач займатись торгівельною діяльністю та чи отримано ним відповідні дозволи на оптову чи роздрібну торгівлю, у випадку використання орендованого приміщення як магазину, чи надається ним відповідна звітність. 
			В порушення вимог статей 32, 33, 34, 43 ГПК України суди належним чином доводів позивача про те, що у орендованому приміщенні відповідач не займається торгівельною діяльністю, а використовує його з іншою метою, не перевірили, не дивлячись на те, що вони мають істотне значення для правильного вирішення спору по суті.
			Поверхово з'ясувавши обставини справи, суди попередніх інстанцій прийняли рішення, які не відповідають вказаним вище положенням Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд. 
			При новому розгляді місцевий господарський суд має врахувати наведене, більш повно перевірити обґрунтування позову, і в залежності від встановленого, постановити відповідно рішення.
			Керуючись ст. ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
			П О С Т А Н О В И В :
			Касаційну скаргу представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 та рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2010 скасувати, справу № 16-20-3/20-09-640 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
			Головуючий В.Карабань 
			 
			Судді: Л.Ковтонюк
			 Г.Жаботина

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...