Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5020-4/210 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			03 березня 2011 р. № 5020-4/210   
				 
					 
						 
					
					Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –суддіДерепи В.І.,  
			
			суддів :Грека Б.М., –(доповідача у справі),
			Кривди Д.С., 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства Севастопольської міської ради "Севелелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова 
			на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.10 
			у справі№ 5020-4/210 
			господарського судуміста Севастополя 
			за позовомКомунального підприємства Севастопольської міської ради "Севелелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова 
			доВідкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза" 
			третя особаСевастопольська міська рада 
			за участюПрокуратури міста Севастополя 
			провизнання угоди недійсною, 
			за участю представників від: 
			позивача -Толчина Н.Г. (дов. від 24.02.11) 
			відповідача 1
			відповідача 2Шандрук О.Т. (дов. від 13.12.10)
			Попков П.О. (дов. від 01.10.10) 
			третьої особи не з'явилися, були належно повідомлені 
			прокуратури не з'явилися, були належно повідомлені  
				 
			
			В С Т А Н О В И В :
			Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс"  
				ім. О.С. Круподьорова звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза" про визнання угоди недійсною. Позов обґрунтований укладенням відповідачами по даній справі договору купівлі-продажу боргових зобов’язань від 01.06.07, який, на думку позивача є удаваною угодою, як такою, що укладена для приховання іншого правочину –договору факторингу; крім того, предметом спірного договору є право грошової вимоги, яке підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, тому реалізація цього права можлива виключно на підставі норм виконавчо-процесуального законодавства та не може бути предметом цивільно-правового зобов’язання. 
			
			Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.12.10 (суддя  
				Погребняк О.С.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.10 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Заплави Л.М., суддів: Прокопанич Г.К., Остапової К.А.), у задоволенні позову відмовлено.
			
			У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові акти скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
			Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
			За приписом статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. 
			Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.04.99 між Державною акціонерною енергопостачальною компанією "Севастопольенерго" та СДКП "Севтролейбус" ім. А.С. Круподьорова укладений договір на постачання електроенергії, в результаті виконання зобов’язань по якому у СДКП "Севтролейбус" утворився борг у сумі - 9239035,00 грн. Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.11.01 у справі №20-7/1241 позов Відкритого акціонерного товариства "Енергетичної компанії "Севастопольенерго" (правонаступник Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Севастопольенерго") до ДКП "Севтролейбус" (правопопередник КП СМР "Севелектроавтотранс" ім. Круподьорова) про стягнення 13593002,78 грн. задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 13583217,93 грн., виконання рішення відстрочене до 07.11.02. 
			В подальшому ухвалою від 08.01.03 суд надав відстрочку виконання рішення на шість місяців з 09.01.03 до 09.07.03. Ухвалою від 23.09.03 виконання рішення було відстрочене на шість місяців. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.10.03 виконання рішення відстрочене на 12 місяців до 23.09.04. Ухвалою від 12.09-14.09.04 виконання рішення було відстрочене на 12 місяців до 23.09.05. Ухвалою від 23.09.05 виконання рішення було відстрочене на 12 місяців до 23.09.06. Ухвалою від 25.09.06 виконання рішення було відстрочено на 12 місяців до 23.09.07. 
			22.05.07 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 07.11.01 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.07 виданий наказ на примусове виконання рішення суду. 
			01.06.07 між ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" (Кредитор) та ТОВ "СК-Яуза" (Новий кредитор) був укладений договір №225-03/07 купівлі-продажу боргових зобов’язань, відповідно до умов якого ТОВ "СК-Яуза" купує (приймає і зобов’язується заплатити) право вимоги боргу і стає кредитором КП СМР "Севелектравтотранс" ім. О.С. Круподьорова. Після повного проведення розрахунків кредитор продає (передає у власність), а новий кредитор приймає на себе за Актом приймання-передачі право дійсної вимоги на суму, вказану в додатку №1 до Договору. 
			Згідно з пунктами 1-2 Договору, цей Договір укладено у відповідності до пункту 3 статті 656, статей 512-516 Цивільного кодексу України, означений Договір не є Договором факторингу, не передбачає надання фінансових послуг Новим кредитором –Кредитору, щодо стягнення боргу з боржника, встановлює зобов’язання Нового кредитора щодо самостійного (за рахунок власних коштів і на власний ризик) стягнення боргу, тому не підпадає під дію Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг". 
			Відповідно пунктів 2.2 –2.5 Договору, вимоги до боржника підтверджуються Договором №123 від 02.04.99 на постачання електроенергії, актом звірення розрахунків між Кредитором та Боржником від 30.05.07, рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.11.01 у справі №20-7/1241. 
			За Договором Новий кредитор одержує право замість Кредитора вимагати від Боржника виконання зобов’язань за Договором №123 від 02.04.99. Кредитором відступається право вимоги, яке визначене станом на 30.05.07 у розмірі 10960072,59 грн., що становить залишок заборгованості відповідача перед ВАТ ЕК "Севастопольенерго", яка була стягнута за рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №20-7/1241 від 07.11.01 і наказом у справі №20-7/1241-2-4-7-12. Відповідно до пункту 2.7 Договору, боргове зобов’язання продається кредитором новому кредитору за ціною 7261436,36 грн. Згідно з пунктом 3.1 Договору новий кредитор перераховує кредитору плату у розмірі 7261436,36 грн. за відступлення права вимоги не пізніше 60 календарних днів після укладення цього Договору на поточні рахунки, згідно з умовами Договору. 
			Пунктом 4.2 Договору визначено, що кредитор зобов’язаний протягом 5 календарних днів з моменту підписання Договору повідомити боржника про відступлення права вимоги. Копія повідомлення кредитором у цей же термін, але не пізніше шостого календарного дня, направляється новому кредитору. 
			Відступлення права вимоги з даним Договором не тягне за собою жодних змін у зобов’язанні боржника за документами, переданими новому кредитору у відповідності з Договором (п. 9.1). 
			Попередні судові інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, прийшли до висновку, що рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.09 по справі №2/331 встановлено, що договір купівлі-продажу боргових зобов’язань від 01.06.07, укладений між ВАТ "Севастопольенерго" та ТОВ "СК-Яуза"є дійсним та встановлено, що на означені відносини розповсюджується положення про договір купівлі-продажу, відповідно до статті 656 Цивільного кодексу України. 
			Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками та відхиляє доводи скаржника (щодо того, що насправді спірний договір є договором факторингу, а тому має бути визнаний недійсним, як вдаваний правочин, суб'єктний склад якого не відповідає вимогам закону), з огляду на наступне.
			Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Так, згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 
			Судами встановлено, що в даному випадку відсутні підстави визначені ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, за яких спірний договір має бути визнаний недійсним. Так, він укладений на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України та ст. 195 Господарського кодексу України, тобто в порядку уступки права вимоги. Порядок заміни кредитора у зобов’язанні визначений в статті 516 Цивільного кодексу України. Так, заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. 
			Відповідно до ст. 515 Цивільного кодексу України заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. Судами вірно визначено, що зобов'язання позивача, вимоги по яким були передані, не відносяться до таких, що нерозривно пов'язані з особою кредитора. 
			Крім того, умовами договору між відповідачами не передбачалося обмеження щодо заміни сторін у зобов'язанні. Боржника належним чином повідомлено про заміну кредитора. Форма договору відповідає встановленим законом вимогам (проста письмова форма). Дефект волі відсутній.
			За таких обставин судами правомірно відмовлено в позові. Доводи касаційної скарги про те, що спірний договір є договором факторингу, не відповідають дійсності. Так, поняття договору факторингу визначено у частині першій статті 1077 ЦК України, відповідно до якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
			Слід зазначити, що визначення місця договору факторингу в системі цивільно-правових договорів, що опосередковують передачу права вимоги, має суттєве значення, оскільки, поміж іншого, таке розмежування визначає необхідність дотримання спеціальних вимог щодо особи, яка виступає фактором. За наведеним визначенням договору факторингу цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу. Тому оскаржуваний договір не є договором факторингу, а є договором уступки права вимоги. 
			Тому оскаржуваний договір не є договором факторингу, а є договором уступки права вимоги. Питання наявність ознак договору факторингу може поставати лише тоді, коли йдеться про професійну діяльність (наприклад, банку) по викупу боргових зобов'язань за суму, значно нижчу номіналу, крім того, така послуга може бути платною. В даному випадку, не може йтися про фінансування, оскільки фактично відповідач-2 ВАТ "Севастопольобленерго" не фінансувало, а лише погасило борги позивача перед ним, натомість отримавши право регресу до боржника. Дані правовідносини не підпадають під визначення факторингу. До того ж це посилання досліджувалося судами попередніх інстанцій та обґрунтовано ними відхилене.
			Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
			Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
			 ПОСТАНОВИВ:
			 Касаційну скаргу Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Севелелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.10 у справі №5020-4/210 залишити без змін. 
			 
				 Головуючий - суддя                              В. Дерепа
				 
					 Судді                                                                                                              Б. Грек
					 
						                     Д.Кривда

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...