Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 7/97-42/42 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			24 лютого 2011 р. № 7/97-42/42 
			Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі : 
			 
				 
				головуючого суддіПершикова Є.В., 
				суддівДанилової Т.Б., 
				Ходаківської І.П. (доповідач), 
				розглянувши  
				касаційні скаргиЗаступника Генерального прокурора України
				Українського державного підприємства поштового зв*язку "Укрпошта" 
				на постанову від 09.11.2010 Київського апеляційного господарського суду 
				у справі№7/97-42/42 господарського суду міста Києва 
				за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Маркетинг Сервіс" 
				до 
				Українського державного підприємства поштового зв*язку "Укрпошта" 
				про 
				 
					 за участюЗміну до договору поставки від 22.10.2008 №54-169 та стягнення 
					6 844 758, 36грн.
					Прокуратури міста Києва
					За участю представників сторін: 
					Від позивача- не з*явились
					Від відповідача- Криворот Т.А. (дов. №12-259 від 30.12.10)
					Пархомчук Т.П. (дов. №12-49 від 05.01.11)
					Від Генеральної прокуратури України –Шокіна Т.В.
					Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Маркетинг Сервіс" про відкладення розгляду справи відхилено з огляду на строки розгляду касаційної скарги, ненаданням доказів в обґрунтування клопотання, ненаданням заяви про подовження терміну розгляду справи. 
					ВСТАНОВИЛА:
					Справа розглядалась неодноразово.
					Позивач у позовній заяві (з урахуванням доповнення до позовної заяви) просив суд змінити договір поставки від 22.10.2008 № 54-169 шляхом викладення його п. 5, п. 5.2 в редакції позивача, встановити, що зміни до договору набирають чинності та поширюються на відносини сторін,що виниклим з моменту укладення договору, стягнути з відповідача 5632117,08 грн. збитків (упущеної вигоди) та 573965,39 грн. пені. За останніми розрахунками ціна позову складається з 1178094 грн. реальних збитків (витрати, понесені позивачем у зв’язку з істотною зміною курсу на момент закупівлі продукції), 41360,00 грн. втраченої вигоди (різниця між вартістю продажу товарів відповідачеві та закупівельною ціною продукції у її постачальника), 439620,29 грн. додаткових витрат (стягнуті з позивача суми за рішенням третейського суду у справі зі спору між позивачем та його постачальником), 5015725,62 грн. збитків від зміни курсу валют, 141402,24 грн. 3 % річних, 474989,22 грн. інфляційної складової збитків, 573965,39 грн. пені, нарахованої на суму збитків за період з 23.02.2009 по 23.08.2009. Останнім уточненням позову позивач просив відповідача укласти додаткову угоду до договору в своїй редакції. 
					Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.10 (суддя Омельченко Л.В.) в позові відмовлено.
					Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 09.11.10 у складі Кондес Л.О., Куровського С.В., Нєсвєтової Н.М. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, змінено договір поставки №54-169 від 22.10.08, стягнуто з відповідача збитки в розмірі 5 346 449,71грн., в іншій частині позову відмовлено.
					Заступник Генерального прокурора України у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована порушенням Київським апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.599, 632 Цивільного кодексу України.
					Українське державне підприємство поштового зв*язку "Укрпошта" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована порушенням Київським апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.599, 632 Цивільного кодексу України.
					Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне. 
					Господарським судом міста Києва при розгляді справи встановлено, що внаслідок проведення в установленому порядку тендеру на закупівлю велосипедів між Українським державним підприємством поштового зв’язку "Укрпошта" в якості покупця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Маркетинг Сервіс" в якості постачальника 22.10.2008 було укладено договір поставки № 54-169 за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався передати покупцеві у власність продукцію (велосипеди), а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти її та оплатити на умовах такого договору. 
					Комплектація та кількість продукції визначено сторонами в додатку у № 1 до договору відповідно до п. 2.1 укладеного правочину. 
					Згідно з п. 5.1 вартість продукції, що визначена у додатку № 1, тобто ціна договору становить 8991360,00 грн. 
					Відповідно до п. 5.2 договору покупець сплачує продукцію за цінами, що вказані в додатку № 1, тобто по ціні 535,20 грн. за одиницю товару, що поставляється. 
					У п. 6.1, п. 6.3, п. 6.4 договору сторони погодили, що розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у безготівковій формі за допомогою платіжних доручень впродовж шістдесяти календарних днів з моменту поставки кожної окремої партії продукції на підставі належним чином оформлених первинних документів (відповідної накладної та податкової накладної), наданих філіями покупця. 
					Ціна на одиницю товару залишається незмінною впродовж дії договору (п. 6.2). 
					Строк дії договору у п. 14.1 встановлено з моменту його підписання до 31.12.2008 р., але не раніше повного виконання розрахунків. 
					Як встановлено судами, для виконання в натурі зобов’язань з поставки продукції відповідачеві 23.10.2008 позивач уклав договір поставки № 23/08 з ТОВ "Майстер Поліграф", яке в свою чергу придбавало спірну продукцію (велосипеди) білоруського походження за іноземну валюту –долари США. 
					31.12.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою про укладення додаткової угоди до договору у своїй редакції, яка передбачає визначення еквіваленту зобов’язання в іноземній валюті залежно від офіційного курсу долара США по відношенню до гривні станом на день платежу. 
					Відповідач відповіді на зазначену пропозицію позивач не надав. 
					Позивач зазначав, що негативні процеси, що відбулися у світовій економіці протягом другої половини 2008 року та зміна курсу долара США по відношенню до гривні України призвели до того, що сум за договором поставки від 23.10.2008 № 23/08 стало недостатньо для покриття витрат на придбання велосипедів у іноземних оригінальних виробників. У зв’язку з цим позивач та ТОВ "Майстер Поліграф" уклали додаткову угоду, в якій визначили грошовий еквівалент вартості продукції у доларах США та з коригуванням сум оплати на день платежу. 
					На підставі наведеного, позивач зазначав, що у його відносинах з відповідачем мала місце значна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору –значна зміна курсу валют, а тому позивач вважає, що відповідач має укласти з ним додаткову угоду до договору та змінити його умови в частині визначення ціни продукції та порядку її вирахування внаслідок визначення грошового еквіваленту зобов’язання в іноземній валюті (доларі США). 
					Крім того, у зв’язку з виплатою позивачем за рішенням третейського суду на користь ТОВ "Майстер Поліграф" суми заборгованості за договором від 23.10.008 № 23/08, позивач вважав, що відповідач повинен сплатити на його користь нараховані суми збитків від курсової різниці, упущеної вигоди, реальних збитків, пені, 3 % річних та інфляційних втрат. 
					Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. 
					Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. 
					Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. 
					Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснив поставку відповідачеві товарів за договором від 22.10.2008 № 54-169, а відповідач оплатив вартість прийнятої у власність продукції, що підтверджується первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами (видаткові накладні, платіжні доручення, довідки про виконання робіт (надання послуг), які містяться в матеріалах справи. 
					Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 
					Оскільки факт поставки позивачем належної за договором кількості продукції та перерахування відповідачем визначеної договором вартості товару сторонами не заперечується та підтверджується належними доказами, суд першої інстанції правильно зазначив, що зобов’язання за договором поставки від 22.10.08 між позивачем та відповідачем припинилися 16.01.2009 (дата останнього платежу). 
					Чинним законодавством не передбачено підстав для зміни умов правочину, зобов’язання за яким є припиненими. 
					Крім того, судом першої інстанції зазначено, що з суті заявлених вимог слідує, що позивач звернувся до відповідача з даним позовом оскільки не отримав очікуваного результату від укладеного з відповідачем договору через понесення додаткових затрат у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют. 
					Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. 
					Однак, одним з принципів приватного права, зокрема господарського та цивільного, в межах якого між сторонами виникли правовідносини з договору поставки є принцип свободи договору, яким керуються учасники господарських відносин відповідно до діючого законодавства. Тому, добровільно і з власної ініціативи приймаючи участь у оголошеному відповідачем тендері та укладаючи у наступному договір з відповідачем на визначених умовах, позивач діяв як самостійний господарюючий суб’єкт, керувався власною волею та вчиняв правочин на висланий ризик. У зв’язку з цим ризик незадоволення майнових інтересів, неотримання від правочину очікуваного результату (доход прибуток) та його фактичні наслідки для позивача не можуть покладатися на відповідача у вигляді збитків, наявність усіх складових цивільного правопорушення для несення відповідачем відповідальності, які, як встановлено судом, позивач не довів. 
					Внаслідок внесення змін у договір в редакції позивача матиме місце фактичне збільшення ціни одиниці товару, що поставлявся відповідачеві, тоді як умовами тендеру і договору така ціна була визначена, а відповідно до п. 6.2 договору ціна договору є незмінною впродовж його дії. На момент звернення позивача до суду з даним позовом дія договору закінчилася, а тому зміна ціни товару, зважаючи на умови п. 6.2 є неможливою. 
					Крім того, умовами тендерної документації, відповідно до якої проводився тендер та яка передувала укладенню спірного договору, не передбачено можливість визначення грошового еквіваленту зобов’язання сторін в іноземній валюті. 
					Таким чином, господарський суд першої інстанції правомірно відмовив у позові в частині внесення змін до договору.
					Зважаючи на відсутність підстав задоволення вимог про зміни умов договору, заявлені позивачем до відповідача, майнові вимоги також обґрунтовано не задоволені судом першої інстанції.
					З урахуванням викладеного, рішення господарського суду про відмову в позові є правомірним, а постанова апеляційної інстанції, якою скасовано рішення господарського суду першої інстанції та задоволено позовні вимоги, підлягає скасуванню, як така, що прийнята при неправильному застосуванні норм чинного законодавства.
					Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
					ПОСТАНОВИЛА:
					 Касаційні скарги Заступника Генерального прокурора України, Українського державного підприємства поштового зв*язку "Укрпошта" задовольнити.
					Постанову від 09.11.2010 Київського апеляційного господарського суду у справі №7/97-42/42 господарського суду міста Києва скасувати.
					Рішення від 09.07.10 господарського суду міста Києва у справі №7/97-42/42 залишити в силі.
					Витрати по держмиту віднести на позивача. Видачу наказу покласти на господарський суд міста Києва.
					 Головуючий суддя Є.Першиков 
					 Судді Т.Данилова
					 
					І.Ходаківська

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...