Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц-339/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2011.
Дата набрання законної сили: 17.03.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа №22ц-339/11 Головуючий першої інстанції Щербина С.В.
		Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
		 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 17 березня 2011 року м. Миколаїв
		Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
		 головуючого Козаченка В.І.,
		суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
		 при секретарі судового засідання Недо К.А., 
		за участю: позивачки ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3, 
		 
		розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2010 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, 
		 В С Т А Н О В И Л А :
		12 листопада 2009 р. ОСОБА_2 подала в суд позов до ОСОБА_4 про стягнення 62720 грн. боргу. 
		Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 1 травня 2009 р. між нею та відповідачем в простій письмовій формі було укладено договір позики, за яким відповідач зобовязався повернути їй 7840 доларів США, які у неї брала в борг його мати, ОСОБА_5, 
		Посилаючись на те, що відповідач добровільно борг не повертає, позивачка в уточнених позовних вимогах просила суд стягнути з нього на свою користь 62720 грн. - еквівалент указаної іноземної валюти на час розгляду справи в суді. 
		Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2010 р. позов повністю задоволено. Додатковим рішенням того ж суду від 6 вересня 2010 р. з відповідача стягнуто в доход держави 627 грн. 20 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
		В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просив указане рішення суду першої інстанції скасувати. 
		Вислухавши суддю  доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених і змінених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, керувався ст. 1053 ЦК України, і виходив з того, що відповідач взяв на себе погашення грошового боргу матері, а тому за новим зобовязанням повинен повернути позивачці вказані кошти. 
		Між тим, з такими висновками місцевого суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. 
		 
			 Так, відповідно до ст. 1053 ЦК України, на яку посилався суд, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу). 
			Змістовний аналіз указаної норми права вказує на те, що новація боргу у позикове зобов'язання може здійснюватись при дотриманні певних умов.
			По-перше, новий договір укладається між тими самими сторонами, які були учасниками первісного договору позики.
			По-друге, боржник вже повинен мати борг перед кредитором, що виник із первісного договору позики.
			По-третє, новий правочин оформлюються укладенням сто ронами так званого новаційного договору позики, який можна визначити як договір, за яким одна сторона (позикодавець) враховує суму заборгованості, що виникла з договору позики, як сума позики, а інша сторона (пози чальник) зобов'язується повер нути таку суму вже на виконан ня нових позикових зобов'язань. 
			По четверте, такий вид новації закріплено в ст. 604 ЦК України, як особлива норма що стосується цього інституту. А тому заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з до держанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встанов леній для договору позики.
			Відповідно до статей 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)  
				або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. 
			
			Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.  
				Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. 
			
			На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Однак такий доказ повинен містити в собі визначені законом і сторонами істотні умови правочину.
			Позивачка не представила суду договору позики між нею та ОСОБА_5, який був би укладений відповідно до вказаних вимог закону, а надала лише копію вказаної розписки від 1 травня 2009 р., яку відповідач мотивовано не визнає. Оригінал зазначеної розписки суду не наданий. 
			В силу вимог статей 59, 64 ЦПК України копія указаної розписки не може бути використана як допустимий письмовий доказ, а тому не може бути підтвердженням ні факту укладення договору позики чи іншого правочину між ОСОБА_2 і ОСОБА_5, ні факту укладення сторонами новаційного договору позики, оскільки в цій розписці не зазначені істотні умови, які визначені статтями 203, 1046 ЦК України та сторонами.
			Не може бути вказана розписка і доказом переводу на відповідача боргу ОСОБА_5 перед позивачкою.
			Так, згідно зі 520 - 522 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. А форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. 
			Зокрема, правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання первісного боржника. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
			Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 та ст. 218 ЦК України договір позики між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 повинен бути укладений у письмовій формі, а тому його дійсність не може ґрунтуватись на показаннях свідків. 
			Однак, вирішуючи спір, місцевий суд не звернув належної уваги на зазначені обставини справи та вказані вимоги матеріального і процесуального права, а тому передчасно ухвалив рішення про задоволення позову.
			В звязку з чим, відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржене та додаткове рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_2
			Наслідком ухвалення нового рішення, відповідно до правил, встановлених ст. 88 ЦПК України, є присудження з позивачки в доход держави судових витрат, які не були нею сплачені при подачі позову в суд.
			Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів
			 В И Р І Ш И Л А:
			 Апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, задовольнити.
			Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 серпня 2010 р. та додатковим рішенням того ж суду від 6 вересня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення.
			У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за новаційним договором позики відмовити.
			Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 627 грн. 20 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
			Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів. 
			 
				 Головуючий:
				 Судді:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...