Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-246к11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого       Шилової Т.С., 
		суддів          Марчук Н.О., Сахна Р.І .,  
		за участю прокурора    Деруна А.І. 
		 розглянула в судовому засіданні 01 березня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від  01 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1. 
		Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від  05 липня 2010 року  
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який не мав судимості,  
		було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. 
		Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та на нього покладено обовязки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. 
		На даний вирок прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, подав апеляційну скаргу, в якій ставив питання про скасування вироку суду першої інстанції у звязку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок мякості.  
		Вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2010 року апеляцію прокурора задоволено частково.  
		Вирок Ріпкинського районного суду від 05 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано. 
		ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. 
		Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. 
		В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни. 
		ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 13 листопада 2009 року приблизно о 17 год. 30 хв., керуючи автомобілем AUDI 100 на вулиці Шевченка в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, в темну пору доби, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, при виникненні небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний був виявити, не вибрав безпечної швидкості руху та навпроти будинку № 224-А вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2, який перебував на проїзній частині з велосипедом, чим порушив вимоги п. п. 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, в результаті чого потерпілий від одержаних тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року у лікарні. 
		У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку апеляційного суду у звязку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через мякість. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд належним чином не врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, дані про особу засудженого, який не розкаявся, не відшкодував потерпілій заподіяну шкоду та не визнав вину.  
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.  
		Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості злочину та даним про його особу внаслідок мякості, не ґрунтуються на матеріалах справи.  
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.  
		Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_1 та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки суд, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, помякшуючі покарання обставини та дані про його особу, а саме: що він є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, визнав вину, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, не судимий, попросив вибачення у потерпілої та намагався відшкодувати шкоду, яку потерпіла не побажала отримати. 
		Окрім того, судом ураховано й думку потерпілої, яка наполягала на більш суворому покаранні.  
		З урахуванням вищенаведених даних апеляційний суд дійшов до вірного висновку про можливість виправлення засудженого від відбування покарання та звільнив його на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.  
		За таких обставин доводи прокурора про неврахування апеляційним судом при призначенні ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого злочину, обставин скоєння злочину, даних про особу засудженого та думки потерпілої голослівні.  
		Між тим, у відповідності з вимогами ст. 395 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку Апеляційного суду Чернігівської області посилання на врахування при призначенні покарання завдання злочином тяжких наслідків у виді загибелі особи похилого віку, оскільки наслідки у виді смерті людини охоплюються складом злочину, передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України, та, відповідно до  ч. 2 ст. 67 КК України, не можуть ще раз враховуватись судом при призначенні покарання. 
		Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування судового рішення, не встановлено.  
		Керуючись ст.ст . 394-398 КПК України, колегія суддів, 
		 У Х В А Л И Л А : 
		 касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення. 
		В порядку ст. 395 КПК України вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 01 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити. 
		Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на врахування при призначенні покарання завдання злочином тяжких наслідків у виді загибелі особи похилого віку. 
		У решті вирок залишити без зміни. 
		                 
		СУДДІ: 
		     ____________            ___________       ___________    Шилова Т.С.            Марчук Н.О.       Сахно Р.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...