Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-2819св10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 УХВАЛА 
		іменем  україни 
		 
		16 березня 2011 року м. Київ 
		Колегія суддів Судової палати у цивільних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого   Дьоміної О.О.,    
		 
		суддів:          Кузнєцова В.О.,         Штелик С.П., 
		          Мартинюка В.І.,       Юровської Г.В.,-                 
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” про захист прав споживачів, визнання незаконними нарахувань за користування водою за нормою та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 червня 2010 року та рішення апеляційного суду Донецької області 20 жовтня 2010 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду  з позовом до комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” (далі  КВП “Краматорський водоканал”), в якому просила визнати незаконними нарахування за користування водою за нормою та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду. 
		Зазначала, що вона є споживачем житлово-комунальних послуг.   
			У належній їй квартирі АДРЕСА_1 за її кошти встановлено 2 прилади обліку води, результати вимірювань за якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту воду. Лічильники води були прийняті КВП “Краматорський водоканал” на абонентський облік 29 листопада 2000 року. З того часу оплата  
				 
					послуг із водопостачання провадилась за показами квартирних засобів обліку води. З листопада 2008 року відповідно до законодавства їй надається субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, тому, починаючи з указаного періоду, суми оплати за послуги КВП “Краматорський водоканал” надходили як від неї (як споживача послуг), так і від управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (у сумах наданої субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг).  
				
				Листом від 26 лютого 2010 року № 05-07/1368 (відправлено згідно з датою на конверті в березні 2010 року) КВП “Краматорський водоканал” повідомило її про те, що з 1 лютого 2010 року розрахунок за спожиту воду буде проводитись у відповідності з п. 15 “Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня   
					2005 року № 630 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268) за нормами споживання, затвердженими рішенням № 338 Краматорської міської ради, посилаючись на невиконання нею припису водоканалу від 13 жовтня 2009 року № 11375. Відповідно до акта від 13 жовтня 2009 року № 11375 відповідач пропонував їй провести повірку лічильників води, встановлених у квартирі, для чого демонтувати зазначені засоби вимірювальної техніки та в строк до   
						13 листопада 2009 року встановити в робочому стані, а також попередив, що в разі невиконання цього припису розрахунок за спожиту воду буде проводитись за нормами споживання. У листі від 26 лютого 2010 року водоканал повторно пропонував провести повірку лічильників води, встановлених у належній їй квартирі, в звязку із закінченням строків їх експлуатації. Аналогічні дії проводились водоканалом і раніше.  
					
					У 2008 та 2009 роках та в січні 2010 року нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення проводилось за фактично спожиту воду за даними лічильників. Із лютого 2010 року водоканал відмовився від урахування показань квартирних засобів обліку води. За лютий 2010 року нараховано 130 грн. 86 коп. (22,2551 куб. м), за березень 2010 року  214 грн. 76 копійок (36,5238 куб. м). Споживання в межах норм на 2 осіб складає 18,2620 куб. м, а плата  107 грн. 38 коп. на місяць. За показаннями квартирних засобів обліку води фактично використано води в лютому   
						2010 року  1,0000 куб. м ( плата  5 грн. 88 коп.), в березні 2010 року  4,0000 куб. м ( плата  23 грн. 52 коп.).  
					
					29 березня 2010 року КВП “Краматорський водоканал” надав попередження про негайне погашення заборгованості за послуги з водопостачання станом на 1 березня 2010 року в сумі 254,11 грн., а в разі непогашення заборгованості попередив про припинення без додаткового попередження водопостачання та водовідведення в квартирі.  
				
				Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивачка просила її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.  
			
			Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від   
				16 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Стягнуто з позивачки на користь КВП “Краматорський водоканал” судовий збір у розмірі 59 грн. 50 коп. 
			
			Рішенням апеляційного суду Донецької області 20 жовтня 2010 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 червня   
				2010 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь КВП “Краматорський водоканал” судового збору в розмірі 59 грн. 50 коп. У іншій частині рішення залишено без змін. 
			
			У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 червня 2010 року та рішення апеляційного суду Донецької області 20 жовтня 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення по суті позовних вимог. 
		
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що періодична повірка квартирних засобів обліку води є платною комунальною послугою, оскільки ця послуга не була включена органом місцевого самоврядування до переліку послуг із утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та до цього часу не визначений її тариф, оплата зазначеної послуги повинна проводитись власником засобів вимірювальної техніки, та вважав, що відсутні підстави для зобовязання КВП “Краматорський водоканал” здійснювати повірку приладів обліку за власний рахунок.  
		Проте погодитися з такими висновками суду не можна. 
		Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.  
		Зазначеним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.  
		Положеннями ч. 3 ст. 28 Закону України від 11 лютого 1998 року “Про метрологію та метрологічну діяльність”, що регулюють питання повірки засобів вимірювальної техніки, зазначено, що порядок подання фізичними особами, що не є субєктами підприємницької діяльності  власниками засобів вимірювальної техніки, (результати вимірювань, якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, повязані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
		Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. 
		Згідно з п. 16 Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг із центрального опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, плата за послуги з водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання вноситься у разі несправності засобів обліку води. 
		Таким чином, у порушення положень ст. ст. 212-214 ЦПК України суд першої інстанції не визначив характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами; з урахуванням вимог матеріального права належним чином не зясував питання щодо обслуговування приладу обліку води, повірка якого здійснюється за законом, та не зясував, у звязку з чим відповідач таку повірку не здійснив.  
		Зазначені недоліки в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України залишились поза увагою апеляційного суду, який безпідставно залишив рішення суду першої інстанції без змін. 
		Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, вони не можуть залишатися в силі та відповідно до  ч. 2   
			ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		
		 Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		 у х в а л и л а : 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. 
		Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 червня 2010 року та рішення апеляційного суду Донецької області 20 жовтня 2010 року скасувати.  
		Справу за позовом ОСОБА_3 до комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” про захист прав споживачів, визнання незаконними нарахувань за користування водою за нормою та відшкодування моральної шкоди передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		   Головуючий                 О.О. Дьоміна 
		 Судді:                   В.О. Кузнєцов  
		 В.І. Мартинюк  
		 С.П. Штелик  
		 Г.В. Юровська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...