Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-1888/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.03.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
				 
					 
				
				Справа: № 2-а-1888/10 Головуючий у 1-й інстанції: Васильєва Т.М., 
			
			Суддя-доповідач: Бабенко К.А 
			 ПОСТАНОВА
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 "09" березня 2011 р. м. Київ
			 Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів:Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В., при секретарі Сабадін О.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Закритого акціонерного товариства «Екостандарт», Національної комісії регулювання електроенергетики України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, - ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, розпоряджень нечинними та зобовязання вчинення певних дій,-
			 В С Т А Н О В И В :
			 Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено.
			Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем - виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, - Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»подано апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
			Заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся представників осіб, які беруть участь у справі та ОСОБА_4, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати, з ухваленням нової Постанови, якою відмовити у задоволені адміністративного позову повністю, з наступних підстав.
			Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем - виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято Розпорядження від 30 листопада 2009 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення та гарячої води для населення»№ 1332, «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»№ 1333, «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року № 978, № 979»№ 1335 та «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року № 978, № 979»від 30.03.2010 року № 191, «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»від 31.05.2010 року № 392.
			Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року № 1575-IV, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
			Згідно із п.п. 2) п. а) ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, в чинній на момент прийняття зазначених Розпоряджень редакції, (далі Закон № 280/97-ВР), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. 
			Відповідно до абз. 2 п. 7 Рішення Конституційного суду України від 25.12.2003 року № 21-рп/2003 року, однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в місті Києві є зосередження у Київській міській державній адміністрації функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування. 
			Згідно із п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»від 15.01.1999 року № 401-XIV, міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві, що і було зроблено Київською міською радою, а саме сформовано її виконавчий орган в особі Київської міської державної адміністрації.
			З урахуванням особливостей здійснення виконавчої влади в місті Києві, до повноважень Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, який одночасно був головою Київської міської державної адміністрації, віднесено встановлення та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги.
			Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999 року № 586- XIV, в чинній на момент прийняття зазначених Розпоряджень редакції, (далі Закон - № 586- XIV), на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.
			Згідно із п.п. 1-3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 03.10.1992 року № 493/92 (далі - Указ), нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації; реєстрацію нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, а також місцевих органів господарського управління та контролю здійснюють обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції; нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
			У судовому засіданні представниками сторін не заперечувався той факт, що оскаржувані Розпорядження є нормативно правовими актами. 
			Відповідно до частини третьої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
			Згідно із ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»від 11.09.2003 року № 1160-IV, регуляторний акт це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
			Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарські відносини складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
			В звязку з вищевикладеним колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані Розпорядження дійсно є нормативно правовими актами, тому як їх дія поширюється на невизначене коло осіб та породжує для них правові наслідки, але не є регуляторними актами, тому як вони не спрямовані на правове регулювання господарських відносин.
			Суд першої інстанції помилково оцінив відсутність державної реєстрації оскаржуваних Розпоряджень, як підставу для визнання їх незаконними і нечинними в судовому порядку, оскільки нечинність цих Розпоряджень безпосередньо випливає з вимог вищевказаного Указу та п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, відповідно до яких у разі порушення вимоги державної реєстрації нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. 
			Згідно із п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, тобто визнання протиправним і скасування рішення субєкта владних повноважень або визнання його нечинним виключає одне одне. 
			Визнання акта незаконним, неправомірним, недійсним та протиправним, що є тотожними поняттями, та його скасування стосується актів індивідуальної дії, які в цьому випадку втрачають свою дію з моменту їх прийняття.
			А визнання акта нечинним, стосується виключно нормативно-правового акта, наслідком чого є втрата ним чинності з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.
			Зважаючи на це, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо задоволення позовних вимог Позивача, необґрунтовано визнано дії Відповідача - Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича протиправними, неправомірно визнано незаконними та нечинними оскаржувані Розпорядження, бо той факт, що вони не набрали чинності, виключає необхідність визнання їх нечинними.
			Згідно із п. 3 частини першої ст. 198 та ст. 202 Кодексу адміністративного 
			судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
			В звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, тому Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нової Постанови, якою у задоволені адміністративного позову відмовляється повністю.
			Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
			 П О С Т А Н О В И Л А:
			Апеляційні скарги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити, Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року скасувати, з ухваленням нової Постанови, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
			Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
			Постанову складено у повному обсязі 10.03.2011 року.
			 
				 Головуючий суддя Бабенко К.А.
				 
				Судді: Ісаєнко Ю.А. 
				 
				Федотов І.В.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...