Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 20/166 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2011. Оприлюднено: 09.04.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			Справа № 20/16621.03.11  
				 
			
			За позовом          “Гугл Інк.”(Google Inc.)
			До                    1. Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОУ ОГЛЕ”
			2. Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства
			освіти і науки України
			Про                    визнання недійсним повністю свідоцтва України № 60594 від
			15.03.2006р. на знак для товарів і послуг »
			 
			                              Суддя Гумега О.В.
			 Представники сторін:
			Від позивача: Мамуня О. С., довіреність № б/н від 14.07.2008 р.;
			Чижова Ю. В., довіреність № 1864 від 10.12.2008 р.
			Від відповідача 1: Єфімчук О. Є., довіреність № б/н від 08.11.2010 р.
			Від відповідача 2: Запорожець Л. Г., довіреність № 16-08/12 від 11.01.2010 р.
			 СУТЬ СПОРУ:
			 На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги “Гугл Інк.” (Google Inc.) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОУ ОГЛЕ” (відповідач 1), Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач 2) про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 60594 від 15.03.2006р. на знак для товарів і послуг “GoOgle”. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комбінована торговельна марка “GoOgle” за свідоцтвом України № 60594 є схожою до ступеню змішування з добре відомою торговельною маркою позивача “GOOGLE”, а тому не відповідає умовам надання правової охорони. Крім того, торговельна марка “GoOgle” за свідоцтвом України № 60594 є такою, що породжує або може породити у свідомості споживача асоціації, пов’язані з певним виробником товару, а саме, з позивачем, що не відповідає дійсності та порушує права та інтереси позивача.
			Ухвалою суду від 09.04.2008 р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/166.
			Ухвалою суду від 14.05.2008 р. заяву компанії “Гугл Інк.” (Google Inc.) про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, з метою забезпечення позову до закінчення розгляду спору по суті заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю “ГОУ ОГЛЕ” передавати третім особам права на знак для товарів і послуг “GoOgle” за свідоцтвом України № 60594 від 15.03.2006р. повністю чи частково; заборонено Державному департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання права власності на торговельну марку “GoOgle” за свідоцтвом №60594 від 15.03.2006р. третім особам.
			Ухвалою від 10.06.2008 р., на підставі ст.ст. 79, 86 ГПК України, зупинено провадження у справі №20/166 до вирішення пов’язаної з нею справи №2-1159/2008, яка розглядається Солом’янським районним судом міста Києва та набрання процесуальним документом, прийнятим за результатами розгляду даної справи, законної сили.
			19.01.2009 р. представник “Гугл Інк” (Google Inc) звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, у зв’язку з усуненням обставин, які стали підставою для його зупинення.
			За розпорядженням № 01-1/7 від 20.01.2009 р. Голови Господарського суду міста Києва, у зв’язку із закінченням повноважень судді Палія В.В. справу № 20/166 передано на розгляд судді Гумеги О.В.
			Ухвалою суду від 22.01.2009 р. суддею Гумегою О.В. прийнято справу № 20/166 до свого провадження, поновлено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 23.02.2009р.
			Ухвалою суду від 23.02.2009 р., на підставі ст. ст. 79, 86 ГПК України, було зупинено провадження у справі до вирішення справи №2-1159/2008 Апеляційним судом м. Києва.
			Представник відповідача 1 24.06.2009 р. через відділ діловодства суду подав клопотання про зміну адреси.
			Представник позивача 07.07.2009 р. через відділ діловодства суду подав клопотання про поновлення провадження у справі у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.
			Ухвалою суду від 08.07.2009 р., на підставі ст. ст. 79, 86 ГПК України, провадження у справі № 20/166 було поновлено та призначено справу до розгляду на 27.07.2009 р. об 11:40 год.
			13.07.2009 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Судом клопотання задоволено.
			Розгляд справи, призначений на 27.07.2009 р., не відбувся у зв‘язку із оскарженням відповідачем в апеляційному порядку ухвали суду від 23.02.2009 р. та направленням справи № 20/166 до Київського апеляційного господарського суду.
			Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 р. повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю “ГОУ ОГЛЕ” апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.02.2009 р. у справі № 20/166, матеріали справи повернуті до Господарського суду м. Києва. 
			Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2009 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 р. залишено без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОУ ОГЛЕ” залишено без задоволення, матеріали справи повернуті до Господарського суду м. Києва.
			Ухвалою суду від 25.11.2009 року, на підставі ст. 86 ГПК України, розгляд справи призначено на 14.12.2009 р. о 12:10 год. 
			Розгляд справи, призначений на 14.12.2009 р., не відбувся у зв‘язку із поданням Товариством з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 03.11.2009 р. та направленням матеріалів справи до Вищого господарського суду України для передачі до Верховного Суду України.
			Ухвалою Верховного Суду України від 14.01.2010 р. Товариству з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 03.11.2009 р. відмовлено.
			Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.05.2008 р.
			Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.05.2008 р.
			Ухвалою суду від 12.05.2010 року, на підставі ст. 86 ГПК України, розгляд справи призначено на 31.05.2010 р. о 12:10 год. 
			Розгляд справи, призначений на 31.05.2010 р., не відбувся у зв‘язку із поданням Товариством з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.05.2008 р. та направленням матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.
			Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.05.2008 р.
			Ухвалою суду від 15.06.2010 року, на підставі ст. 86 ГПК України, розгляд справи призначено на 12.07.2010 р. о 14:10 год. 
			30.06.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про вжиття заходів для розгляду справи по суті.
			Розгляд справи, призначений на 12.07.2010 р., не відбувся у зв‘язку із поданням Товариством з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.05.2008 р. та направленням матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.
			Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.05.2008 р.
			Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.09.2010 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” про відновлення строку подання касаційної скарги відхилено, касаційну скаргу повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле”.
			Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2010 року, призначено розгляд справи № 20/166 на 27.09.2010 року об 11:40.
			В судовому засіданні 27.09.2010 року позивач позовні вимоги підтримав повністю.
			Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.
			Відповідач 2 надав суду пояснення.
			В судовому засіданні27.09.2010 року представник позивача підтримав подане ним,через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від 24.07.2009 року клопотання про призначення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності.
			Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз‘яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз‘яснені судовим експертом.
			В судовому засіданні, призначеному на 27.09.2010 року, представник відповідача 1 звернувся до суду з заявою в якій зазначив, що не заперечує проти призначення експертизи у справі № 20/166 і питань, запропонованих позивачем. Представник відповідача 2 підтримав заяву, подану відповідачем 1. 
			Остаточне коло питань, які повинні бути роз‘яснені судовим експертом, визначаються судом відповідно до ст. 41 ГПК України.
			Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державнимспеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам встановленим Законом України «Про судову експертизу».
			Інформаційний лист ВГСУ від 21.08.2008 р. № 01-8/498 «Про атестованих судових експертів з питань, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, та науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України»містить Витяг з Реєстру атестованих судових експертів, у якому зазначені відомості щодо осіб, що внесені до Реєстру атестованих судових експертів та можуть проводити експертні дослідження у сфері інтелектуальної власності.
			Для проведення судової експертизи у даній справі експерт має бути атестований за спеціальністю 13.6. «Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями». Таким чином, суд вважає за доцільне призначити судову експертизу безпосередньо атестованому за експертною спеціальністю 13.6. судовому експерту, який внесений до Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого здійснює Міністерство юстиції України.
			Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 року у справі № 20/166 призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовому експерту Мещеряковій Наталії Миколаївні (м. Київ, вул. Костянтинівська, 32, оф.9), провадження у справі № 20/166 зупинено до закінчення проведення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, зобов’язано позивача провести попередню оплату витрат по проведенню експертизи відповідно до виставленого рахунку, докази чого надати у судове засідання, що буде призначене після проведення експертизи.
			22.10.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення доказів разом з копією довідки № 14/10 від 18.10.2010 р., виданої Об»єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр», щодо реєстранта та реєстратора доменного імені google. ua. 
			Листом № 06-37.1/3295 від 26.10.2010 р. суд направив наведені клопотання позивача та довідку № 14/10 від 18.10.2010 р. судовому експерту Мещеряковій Наталії Миколаївні.
			23.02.2011 року на адресу Господарського суду м. Києва надійшов супровідний лист № 148 від 22.02.2011 р. відповідно до якого до суду були повернуті матеріали господарської справи № 20/166 разом з висновком № 69/11 –НМ судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 22.02.2011 р.
			Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2011 року на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК поновлено провадження у справі № 20/166, розгляд справи призначений на 14.03.2011 р. о 10:00 год.
			10.03.2011 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
			14.03.2011 р. відповідач 1 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю ознайомлення з висновком експертизи та надання письмових пояснень. Дане клопотання відповідача 1 у судовому засіданні 14.03.2011р. судом відхилено.
			Всудовому засіданні14.03.2011 року представник позивача подав письмові пояснення з урахуванням висновку експертизи, у яких, зокрема, зазначив, що встановлені у висновку обставини підтверджують, що зареєстроване в якості торговельної марки за свідоцтвом України № 60594 позначення не відповідає умовам надання правової охорони. До того ж, висновок експертизи доводить, що правова охорона добре відомого знака “GOOGLE” поширюється також на товари 9 класу МКТП та послуги 45 класу МКТП, щодо яких зареєстрований знак для товарів і послуг “GoOgle” за свідоцтвом України № 60594.
			Також позивач надав докази оплати за проведення судової експертизи та просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОУ Огле” витрати на державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та проведення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності у справі.
			В судовому засіданні 14.03.2011 року представник відповідача 1 надав усні пояснення щодо висновку експертизи та заявив усне клопотання про призначення повторної експертизи у справі. 
			Представник відповідача 2 заявив усне клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з необхідністю ознайомлення з висновком експертизи та надання письмових пояснень. Клопотання судом задоволено. 
			В судовому засіданні 14.03.2011 р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 21.03.2011 р. 10:20 год.
			14.03.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав пояснення з урахуванням рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 25.12.2008 р. та ухвал Апеляційного суду м. Києва від 25.06.2009 р. у цивільній справі № 2-1159/2008. 
			17.03.2011 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
			 18.03.2011 р. відповідач 1 через відділ діловодства суду подав клопотання про призначення повторної судової експертизи з дослідження об’єктів інтелектуальної власності, з огляду на те, що, на думку відповідача 1, наявний у матеріалах справи висновок є неправильним та необґрунтованим.
			В судовому засіданні 21.03.2011 р. представник позивача надав письмові заперечення проти клопотання ТОВ “ГОУ Огле” про призначення повторної експертизи у справі. 
			Представник відповідача 2 надав письмові пояснення щодо висновку судової експертизи, зазначивши, що висновки експерта повністю відповідають матеріалам справи, є логічними та обґрунтованими.
			Клопотання відповідача 1 про призначення повторної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності судом відхилено, оскільки відповідач 1 не навів достатніх підстав для призначення повторної судової експертизи.
			Також, відповідач 1 звернувся до суду з уснимклопотанням про виклик в судове засідання експерта для надання ним роз’яснень щодо висновку судової експертизи. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання з огляду на те, що підстави для виклику експерта в судове засідання відсутні. 
			У судовому засіданні 21.03.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повний текст рішення буде складено у строк, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
			Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
			 ВСТАНОВИВ:
			Компанія “Гугл Інк.” (Google Inc.), США, є юридичною особою, зареєстрованою у Сполучених Штатах Америки, основним видом діяльності якої є надання користувачам всесвітньої мережі Інтернет з багатьох країн світу, у тому числі і з України, послуг з пошуку та розміщення інформації. При наданні зазначених послуг позивач використовує позначення “GOOGLE”, яке з 2004 року стало добре відомим в Україні, що підтверджується рішенням Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 28.08.2007 р., згідно з яким знак для товарів і послуг “GOOGLE” був визнаний добре відомим в Україні відносно компанії “Гугл Інк.” щодо частини послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг (надалі –МКТП): “Шукання інформації для інших через Інтернет; розповсюдження реклами на користь інших через Інтернет” станом на 01.01.2004 р.
			З матеріалів справи вбачається, що скасування вказаного рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності було предметом зустрічного позову у цивільній справі № 2-1159/2008, за результатами розгляду якого Солом’янський районний суд м. Києва та Апеляційний суд м. Києва встановили відсутність підстав для скасування винесеного Апеляційною палатою рішення щодо визнання знака “GOOGLE” добре відомим в Україні відносно компанії “Гугл Інк.” щодо частини послуг 35 класу МКТП станом на 01.01.2004 р.
			Відповідно до п. 7.3 Наказу Міністерства освіти і науки України № 228 від 15.04.2005р. “Про затвердження Порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності” резолютивна частина рішення про визнання знака добре відомим в Україні має містити дату, на яку знак став добре відомим в Україні.
			Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” з дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні.
			У рішенні Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 28.08.2007 р. зазначено, що знак “GOOGLE” став добре відомим в Україні відносно компанії “Гугл Інк.” (США) щодо послуг 35 класу МКТП: “Шукання інформації через Інтернет; розповсюдження реклами на користь інших через Інтернет” станом на 1 січня 2004 року.
			З огляду на викладене, право позивача на добре відомий знак “GOOGLE” діє в Україні з 01.01.2004 р.
			Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 євласником свідоцтва України №60594 на торговельну марку“GoOgle”, зареєстровану для товарів 9 класу МКТП: “Комп’ютерні програми, електронні видання (завантажні)” та послуг 45 класу МКТП: “Влаштовування зустрічей, шлюбні агентства”, яке було видано за результатами розгляду заявки №200600053 від 04.01.2006 р.
			У зв’язку із зазначеним, на момент подання відповідачем 1 заявки №200600053 на реєстрацію знака для товарів і послуг знаку позивача вже була надана правова охорона на території України як добре відомому знаку.
			Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності –це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом.
			Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
			До об’єктів права інтелектуальної власності відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
			Згідно ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
			Згідно ч. 1 ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.
			Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. 
			Як передбачено ст. 495 ЦК України та ст. 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.
			Відповідно до ч. 1 ст. 499 Цивільного кодексу України, права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
			Згідно п. “а” ч. 1 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
			Відповідно до абзацу 5 п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 р. №3771-ХІІ “Про введення в дію Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.
			Як вбачається з матеріалів справи, датою подання заявки № m200600053 на реєстрацію знака для товарів і послуг є 04.01.2006 р., а отже, відповідність позначення за свідоцтвом України № 60594 умовам надання правової охорони визначається судом згідно редакції Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 22.05.2003року.
			Підстави для відмови в наданні правової охорони визначені ст. 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”. Зокрема, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, а також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
			Згідно зі ст. 6 bis Паризької конвенції країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним.
			Згідно п. 4.3.1.9. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. № 116, до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.
			Згідно п. 4.3.2.1. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, не реєструються як знак позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, із знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна (в тому числі, знаками загальновідомими в Україні, що охороняються відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції).
			Пунктом 4.3.2.4. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг встановлено, що позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах, а схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, –якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.
			Відповідно до п. 4.3.2.5. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.
			Пунктом 4.3.2.6. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг передбачено, що при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
			Крім того, відповідно до п. 4 ст. 25 Закону “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” правова охорона добре відомого знаку поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв’язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.
			Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що для вирішення даної справи по суті необхідно встановити, чи є торговельна марка “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України №60594 схожою настільки, що її можна сплутати, з добре відомим в Україні знаком позивача “GOOGLE” та чи є торговельна марка “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, а також з’ясувати, чи вказуватиме використання торговельної марки “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 стосовно зазначених у свідоцтві товарів 9 і послуг 45 класів МКТП на зв’язок із компанією “Гугл Інк.”, яка є власником добре відомого в Україні знака “GOOGLE”.
			Відповідно до п. 45 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 р. № 04-5/1107 у вирішенні спорів, пов'язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань господарському суду необхідно призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта.
			Враховуючи зазначене, суд згідно зі ст. 41 ГПК призначив судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено експерту Мещеряковій Н.М.
			На вирішення судового експерта були поставлені наступні питання:
			- Чи є торговельна марка “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомим в Україні знаком позивача “GOOGLE”?
			- Чи є торговельна марка “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 такою, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги?
			- Чи вказуватиме використання торговельної марки “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 стосовно зазначених у свідоцтві товарів 9 і послуг 45 класів МКТП на зв’язок із компанією “Гугл Інк.” (Google Inc.), яка є власником добре відомого в Україні знака “GOOGLE”?
			В результаті дослідження поставлених питань у висновку № 69/11-НМ судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 17.02.2011 експерт встановив:
			1. Торговельна марка “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомим в Україні знаком позивача “GOOGLE”;
			2. Торговельна марка “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 є такою, що може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги 45 класу “Влаштовування зустрічей; шлюбні агентства”.
			3. Використання торговельної марки “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України №60594 стосовно зазначених у свідоцтві товарів 9 класу МКТП та послуг 45 класу МКТП вказуватиме на зв’язок між такими товарами та компанією “Гугл Інк.” (Google Inc.), яка є власником добре відомого в Україні знака “GOOGLE”, причому інтересам власника добре відомого знаку, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.
			Позивач підтримав висновок судової експертизи та зазначив, що він відповідає вимогам, встановленим відповідно до положень ст. 41 та ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, містить обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання, не викликає сумнівів у його правильності та відповідає іншим матеріалам справи.
			На думку відповідача 1, висновок № 69/11-НМ судової експертизи викликає сумніви у його правильності та є необґрунтованим, оскільки експерт неправильно дослідив графічну схожість знаків позивача та відповідача 1, а при встановленні схожості добре відомого знака позивача із торговельною маркою відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 експерт, дійшовши висновку про спорідненість товарів 9 класу МКТП, щодо яких зареєстрований знак відповідача 1, та послуг 35 класу, щодо яких знак позивача визнано добре відомим в Україні, в той же час не дослідив спорідненість послуг 45 і 35 класів МКТП. Крім того, відповідач 1 зазначив, що з метою встановлення можливості введення в оману знаком за свідоцтвом України № 60594 щодо особи, яка надає послуги 45 класу “Влаштовування зустрічей; шлюбні агентства”, експерт повинен був використати такий метод дослідження, як опитування споживачів.
			Суд відхиляє зазначені доводи відповідача 1 з огляду на наступне. 
			Згідно з п. 4.3.2.6. Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.
			Звукова (фонетична) схожість словесних позначень визначається на підставі наступних ознак:
			- кількість слів;
			- кількість складів;
			- наявність близьких чи співпадаючих звуків;
			- розміщення близьких звуків та звукосполучень один відносно одного;
			- близькість складу голосних;
			- близькість складу приголосних;
			- місце співпадаючих звукосполучень у складі знака, наголосу;
			- характер збіжних частин позначень;
			- входження одного позначення в друге.
			Графічна (візуальна) схожість словесних позначень визначається на підставі наступних ознак:
			- загальне зорове враження;
			- вид шрифту;
			- графічне написання з урахуванням характеру літер;
			- розташування літер одна відносно одної;
			- алфавіт, літерами якого написане слово;
			- колір чи поєднання кольорів;
			- кількість слів та літер.
			Смислова (семантична) схожість визначається на підставі наступних ознак: 
			- подібність закладених у позначеннях понять (ідей);
			- протилежність закладених у позначеннях понять (ідей); 
			- співпадіння одного з елементів позначень, який має самостійне значення, який центральним (домінуючим) елементом позначень.
			Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (ст. 1) тлумачить поняття „знак для товарів і послуг” як „позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб”. Звідси випливає визначена законодавцем розпізнавальна функція, що нерозривно пов’язана із функцією зазначення походження.
			У висновку експерт зазначив, що оскільки однією з основних функцій знаку для товарів і послуг є надання імені товару, для якого знак зареєстрований, то експерт вважатиме елемент знаку за свідоцтвом України № 60594, що дає назву товарам та послугам, тим елементом, за яким порівнюватимуться об’єкти дослідження. На підтвердження того, що таким елементом є словесне позначення “GoOgle”, експерт зазначив:
			- за смисловим значенням зазначений елемент має виконувати функції, притаманні знаку для товарів і послуг, а саме індивідуалізувати товари і послуги, для яких надана правова охорона знаку, надаючи ім’я, полегшуючи запам’ятовування тощо;
			- словесне позначення “GoOgle” є елементом, що займає домінуюче положення в зображенні знаку, оскільки превалює над іншими елементами (зображувальними) і суттєво впливає на загальну його композицію за смисловим значенням елементу та за впливом елементу на фонетичне сприйняття знаку.
			Так, у комбінованому позначенні, що складається з зображувального і словесного елементів, як правило, основним елементом є словесний, тому що він легше запам’ятовується, ніж зображувальний, і саме на ньому акцентується увага споживача при сприйнятті позначення. 
			Враховуючи викладене, експерт прийшов до висновку, що комбінований знак свідоцтвом України № 60594 є схожим із добре відомим знаком позивача »Схожість зумовлена фонетичною та графічною схожість словесного елементу знаку за свідоцтвом України № 60594 “GoOgle”, як суттєвої його частини, із добре відомим знаком позивача.
			При цьому, на думку експерта, наявність фонетичної схожості словесного елементу знаку за свідоцтвом України №60594 »[?gu?gl] із добре відомим знаком »[?gu?gl] є очевидною. Фонетична схожість словесного елементу знаку за свідоцтвом України №60594 »із добре відомим знаком »зумовлена графічною схожістю даних позначень, визначеною експертом за такими критеріями як розташування літер одна відносно одної (за кількістю, складом та послідовністю літер позначення є однаковими) та алфавіт, літерами якого написані позначення (латиниця).
			 Також, суд не бере до уваги твердження відповідача 1 стосовно того, що експерт неправильно встановив, що словесна частина знаку за свідоцтвом України № 60594 “GoOgle” написана разом.
			Як зазначив експерт, відповідно до довідки № 14/10 від 18.10.2010 року, виданої Об’єднанням підприємств “Український мережевий центр”, яка міститься у матеріалах справи, доменне ім’я google.ua зареєстровано на відповідача 1 на підставі свідоцтва України № 60594 на знак для товарів і послуг. З огляду на це, а також, ґрунтуючись на тому, що словесні елементи позначення за свідоцтвом України № 60594 написані разом, у складі вказаного знаку, експерт прочитав словесне позначення “GoOgle” як ['gu:gl], тобто як єдине слово. На спростування зазначеного висновку експерта відповідач 1 доказів не надав.
			Щодо твердження відповідача 1 про невстановлення судом спорідненості послуг 45 класу МКТП, щодо яких зареєстрований знак відповідача 1, та послуг 35 класу МКТП, щодо яких знак позивача визнано добре відомим в Україні, суд зазначає наступне.
			При дослідженні поставлених судом питань експерт встановив, що торговельна марка відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомим в Україні знаком позивача “GOOGLE”, при цьому товари 9 класу МКТР “Комп’ютерні програми; електронні видання (завантажні)”, щодо яких зареєстрований знак відповідача 1, та послуги 35 класу “Шукання інформації для інших через Інтернет; розповсюдження реклами на користь інших через Інтернет”, щодо яких знак позивача визнано добре відомим в Україні, є спорідненими, оскільки споживачами комп’ютерних програм та завантажувальних (з мережі Інтернет) електронних видань є користувачі персональних (настільних, планшетних, кишенькових та ін.) комп’ютерів, ноут-, нет- та смартбуків, смартфонів, комунікаторів, електронних книг (як пристрою) та інших цифрових пристроїв, що призначені для передачі, зберігання та обробки інформації і мають доступ до мережі Інтернет. Дана обставина свідчить про невідповідність знаку за свідоцтвом України № 60594 умові надання правової охорони, встановленій положенням абз. 3 п. 3 ст. 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”. 
			Крім того, експерт дійшов висновку про те, що торговельна марка “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 є такою, що може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги 45 класу “Влаштовування зустрічей; шлюбні агентства”. Так, послуги шлюбних агентств та агентств знайомств передбачають збір та узагальнення анкетної інформації щодо клієнтів та їх потенційних партнерів, формування баз даних такої інформації та організація її пошуку, зокрема надання такої послуги через мережу Інтернет. Враховуючи широкий спектр сервісів, які надає компанія Google, і відомість знаку щодо послуг «шукання інформації для інших через Інтернет», існує небезпека введення споживача (користувача мережі Інтернет) в оману щодо особи, яка дійсно надає послугу 45 класу «Влаштовування зустрічей; шлюбні агентства»із використанням знаку, що є схожим із добре відомим знаком «GOOGLE». З огляду на зазначене, торговельна марка за свідоцтвом України № 60594 не відповідає також умові надання правової охорони, визначеній у нормі абз. 5 п. 2 ст. 6 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.
			Експертом також встановлено, що використання торговельної марки “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 стосовно зазначених у свідоцтві товарів 9 і послуг 45 класів МКТП вказуватиме на зв’язок між такими товарами та компанією “Гугл Інк.” (Google Inc.), яка є власником добре відомого в Україні знака “GOOGLE” через:
			- змішування споживачем діяльності виробника (розповсюджувача) товарів 9 класу, зазначених у свідоцтві України №60594 та спорідненими із послугами, для яких знак » визнаний добре відомим, та компанії «Гугл Інк.»(споживач може вважати, що товари походять з одного комерційного джерела, або з пов’язаних між собою економічно підприємств);
			- виникнення у споживачів асоціацій про зв'язок товарів 9 класу МКТП, зазначених у свідоцтві України №60594, з компанією «Гугл Інк.», а саме враження, що власник добре відомого знака пов’язаний із виробництвом цих товарів, що таке виробництво товарів здійснюється за виданою ним ліцензією або фінансується ним тощо;
			- небезпеку введення в оману споживача щодо особи, яка надає послуги 45 класу «Влаштовування зустрічей; шлюбні агентства», що пов’язані із послугами, для яких знак визнаний добре відомим;
			Причому використання торговельної марки “GoOgle” відповідача 1 за свідоцтвом України № 60594 стосовно зазначених у свідоцтві товарів 9 і послуг 45 класів МКТП буде завдавати шкоди інтересам власника добре відомого знаку через:
			- розмивання та зниження дистинктивності добре відомого знаку “GOOGLE” внаслідок використання схожого із ним позначення іншою особою для інших товарів і послуг, ніж ті, для яких цей знак визнаний добре відомим. 
			На підставі зазначеного висновку суд вбачає, що правова охорона добре відомого знака “GOOGLE” поширюється також на товари 9 класу МКТП і послуги 45 класу МКТП, щодо яких зареєстрований знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №60594, незалежно від того чи є зазначені товари 9 і послуги 45 класів МКТП однорідними з послугами 35 класу МКТП, щодо яких торговельна марка позивача “GOOGLE” визнана добре відомою в Україні.
			Відповідно до п. 3 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 р. “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Оскільки нормативно-правові акти не містять вимоги щодо обов’язкового проведення експертом опитування споживачів з метою встановлення можливості введення в оману позначенням або тієї обставини, що використання добре відомого знака іншою особою стосовно неспоріднених товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака, експерт є самостійним у визначенні і виборі видів і методів досліджень, технічних прийомів і засобів при проведенні експертизи.
			Як свідчить висновок експертизи, судовий експерт в ході дослідження застосовував такі методи, як структурно-генетичний аналіз і синтез, співставлення і порівняння, які безпосередньо дозволили дійти обґрунтованих та об»єктивних відповідей на поставлені судом питання. 
			Отже, експерт надав обґрунтовані, логічні та чіткі відповіді на питання судової експертизи, а тому заперечення відповідача 1 проти висновку експертизи є безпідставними.
			Представник відповідача 2 надав письмові пояснення, у яких погоджується із твердженнями висновку експертизи, вважає його обґрунтованим, повним та підготовленим з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності з чинним законодавством України про судову експертизу.
			Згідно ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». 
			Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
			Як зазначено у висновку № 69/11-НМ судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 22.02.2011, судовий експерт Мещерякова Н.М. має вищу філологічну та юридичну освіту, вищу освіту у сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1248 від 9 червня 2008 p.), зокрема, за спеціальністю 13.6. Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями, стаж експертної роботи з 2006 року. Про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України експерта було попереджено.
			З огляду на це суд вважає, що висновок № 69/11-НМ судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 22.02.2011 р. складений кваліфікованим експертом, відповідно до вимог Закону України “Про судову експертизу”, а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
			Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
			Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
			Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
			Таким чином, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва України №60594 на знак для усіх заявлених товарів 9 класу МКТП та послуг 45 класу МКТП є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
			Позивач також звернувся до суду із вимогою про зобов’язання відповідача 2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 60594 від 15.03.2006 р. і здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені “Промислова власність”.
			Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
			Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки (ч. 3 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”).
			Як вже зазначалося, на підставі матеріалів справи, результатів судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності та пояснень сторін, суд дійшов висновку, що свідоцтво України № 60594 від 15.03.2006 р. на знак для товарів і послуг “GOOGLE” підлягає визнанню недійсним щодо усіх зазначених в ньому товарів 9 класу МКТП та послуг 45 класу МКТП.
			Відповідно до п. 1.2. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002р. № 10, Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг –це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації знаків для товарів і послуг, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях. Реєстр формує Державний департамент інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України.
			Згідно з п. 2.3. зазначеного Положення у процесі ведення реєстру до нього вносяться, зокрема, відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково.
			За таких обставин вимоги позивача про зобов’язання відповідача 2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 60594 від 15.03.2006 р. і здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності “Промислова власність” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
			Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.
			Згідно п. 49 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004р. № 04-5/1107, за змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково суд не має права покладати сплату державного мита та інших судових витрат на Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, якщо останнього було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено ним згідно з чинним законодавством.
			Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що позивач здійснив оплату за проведення судової експертизи в розмірі 15561,60 грн., що підтверджується копією рахунку № 103-СЕ від 07.10.2010 р. на оплату витрат, пов’язаних із проведенням судової експертизи, копією платіжного доручення № 10388 від 08.12.2010 р., копією виписки з особового рахунку від 09.12.2010 р. та копією Акту № 103-СЕ приймання-передачі наданих послуг від 22.02.2011 р.
			За таких обставин,на відповідача 1 покладаються витрати по оплаті державного мита в розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., витрати на проведення судової експертизи в розмірі 15561,60 грн.
			 Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 418, 420, 492, 494, 494, 495 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 6, 16, 19, 25 Закону України від 15.12.1993р. № 3689-ХІІ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. ст. 33, 34, 41, 42, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
			 ВИРІШИВ:
			 1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
			2. Визнати свідоцтво України № 60594 від 15.03.2006 р. на знак для товарів і послуг недійсним повністю.
			3. Зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (Україна, 03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, ідентифікаційний код 21716978) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 60594 від 15.03.2006 р. і здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності “Промислова власність”.
			4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГОУ ОГЛЕ” (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, фактична адреса: 01024, м.Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1, к. 18, ідентифікаційний код 35480354) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь компанії “Гугл Інк.” (Google Inc.) (1600 Емфісіете Парквей Маунтен Вью, Каліфорнія, 994043, США) 85,00 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита, 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 15561,60 (п’ятнадцять тисяч п’ятсот шістдесят одна) грн. 60 коп. витрат на проведення судової експертизи.
			5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
			 Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
			  
				Суддя Гумега О. В.
			
			 
				 Дата підписання повного рішення 25.03.2011 р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...