Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 39/28 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			Справа № 39/2828.03.11
			 
			За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Косметікс»
			до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»
			про стягнення 55218,64 грн.
			 За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»
			до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Косметікс» 
			про стягнення 90000,00 грн. 
			Суддя Гумега О.В.
			Представники: 
			Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Ворбйова Н.І., довіреність № б/н від 25.12.2010 р., Михальченко В.М., довіреність № 14/03/11-01 від 14.03.2011 р.
			Від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Герич М.В., довіреність № б/н від 31.01.2011 р.
			 СУТЬ СПОРУ:
			 
			Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра Косметікс»(позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(відповідач за первісним позовом) про стягнення 55218,64 грн. заборгованості за Господарським договором поставки № 01/01/08 від 15.01.2008 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 48611,47 грн., суму пені в розмірі 3176,39 грн., суму індексу інфляції в розмірі 2819,47 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 611,31 грн. за період з 01.08.2010 р. по 31.12.2010 р. 
			Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору ТОВ «Астра Косметікс»поставило ТОВ «Гарт-С»товар, проте, останнє в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконало в повному обсязі. Позивач за первісним позовом також просить покласти на відповідача судові витрати.
			Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 р. порушено провадження у справі № 39/28 та призначено справу до розгляду на 28.02.2011 р. о 11:20 год.
			17.02.2011 р. представник відповідача за первісним позовом через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
			28.02.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(позивач за зустрічним позовом) через відділ діловодства суду подало зустрічний позов по справі № 39/28 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Косметікс»(відповідач за зустрічним позовом) 90000,00 грн. на підставі Додатку № 6 від 15.01.2008 р. до Господарського договору поставки № 01/01/08 від 15.01.2008 р. 
			Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ТОВ «Астра Косметікс»в порушення умов Додатку № 6 вказаного договору не оплатило ТОВ «Гарт-С»винагороду за розміщення поставленого товару в торговій мережі ТОВ «Гарт-С»протягом календарного року (логістичний збір) за 2008, 2009 та 2010 роки. Позивач за зустрічним позовом також просить покласти на відповідача за зустрічним позовом судові витрати.
			Представник позивача за первісним в судовому в судове засідання 28.02.2011 р. з»явився, вимоги ухвали суду від 27.01.2011 р. виконав частково, залучив до матеріалів справи Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2011 р. разом з фіскальними чеками на підтвердження його направлення ТОВ «Гарт-С», а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 726846 стосовно ТОВ «Астра Косметікс»станом на 27.12.2010 р., інші документи на виконання вимог суду не подав та не надіслав. 
			Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 28.02.2011 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 27.01.2011 р. не виконав, зокрема, відзив на позов з підтверджуючими документами суду не подав та не надіслав. 
			Представники сторін в судовому засіданні 28.02.2011 р. подали спільне клопотання про продовження термінів розгляду справи.
			Зазначені обставини перешкоджали вирішенню спору в судовому засіданні, призначеному на 28.02.2011 р. о 11:20 год.
			Ухвалою Господарського суду міста Києва, на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у справі № 39/28, розгляд справи відкладено на 21.03.2011 р. о 09:30 год.
			Ухвалою Господарського суду міста Києва, на підставі ст.ст. 60, 65, 86 ГПК України, прийнято зустрічний позов по справі № 39/28, поданий ТОВ «Гарт-С»до ТОВ «Астра Косметікс»про стягнення 90000,00 грн. для спільного розгляду з первісним позовом.
			01.03.2011 р. представник позивача за первісним позовом через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
			18.03.2011 р. представник позивача за первісним позовом через відділ діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої збільшив суми пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних на 1892,68 грн. у зв»язку із збільшення періоду їх нарахування, з урахуванням наведеного просив стягнути з відповідача за первісним позовом 57111,32 грн., а саме: суму основного боргу в розмірі 48611,47 грн., суму пені в розмірі 3775,05 грн. за період з 01.08.2010 р. по 29.01.2011 р. (182 дні), суму індексу інфляції в розмірі 3805,84 грн. за період з 01.08.2010 р. по 18.03.2011 р. та суму трьох відсотків річних в розмірі 918,96 грн. за період з 01.08.2010 р. по 18.03.2011 р.
			18.03.2011 р. представник позивача за первісним позовом через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвал суду, просив залучити їх до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене, до матеріалів справи залучені листи-інформації та повідомлення ТОВ «Астра Косметікс», витяги з ЄДРПОУ № 21-10/1259-1 від 14.03.2011 р. щодо ТОВ «Астра Косметікс»та № 21-10/1259-2 від 14.03.2011 р. щодо ТОВ «Гарт-С»станом на 01.03.2011 р., додатки №№ 2 - 6 до Господарського договору поставки № 01/01/08 від 15.01.2008 року, пояснення № 18/03/11-07 від 18.03.2011 р.
			Відповідно до пояснень № 18/03/11-07 від 18.03.2011 р. позивач за первісним позовом пояснив неможливість надати суду для огляду видаткові накладні №ТА00000012 від 15.01.2008р., №ТА00000286 від 15.02.2008р., №ТА00000287 від 15.02.2008р., №ТА00000289 від 15.02.2008р., №ТА00000293 від 15.02.2008р., №ТА00002312 від 05.11.2008р., №ТА00002304 від 05.11.2008р., №ТА00002382 від 17.11.2008р., №ТА00002385 від 17.01.2008р. незадовільною роботою його бухгалтерії, натомність вказав, що поставка товару за вказаними накладними підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 29.02.2008 р., на 31.03.2008 р., на 07.09.2009 р. та на 01.01.2010 р., які підписані та скріплені печатками сторін. 
			18.03.2011 р. представник позивача за первісним позовом через відділ діловодства суду подав відзив на зустрічний позов, відповідно до якого повністю заперечував зустрічні позовні вимоги з огляду на наступне: 
			- для заохочення ТОВ «Гарт-С»(покупця за спірним договором) до збільшення обсягів поставок та реалізації товару ТОВ «Астра Косметікс»(постачальника за спірним договором) у Додатку № 6 до договору було передбачено, зокрема, винагороду за розміщення поставленого товару в торговій мережі ТОВ «Гарт-С»протягом календарного року (логістичний збір); 
			- ТОВ «Гарт-С»отримувало від ТОВ «Астра Косметікс»товар відповідно до спірного договору та розміщувало його в своїй торгівельній мережі з січня по травень 2008 р., однак з березня 2008 р. ТОВ «Гарт-С»(позивач за зустрічним позовом) стало істотно порушувати умови договору, так, за отриманий у березні 2008 р. товар ТОВ «Гарт-С»розрахувалось частково, отриманий у травні 2008 р. товар на суму 24075,32 грн. був частково повернутий ТОВ «Астра Косметікс», а решту товару –не оплачено, отриманий у листопаді 2008 р. товар на суму 15812,10 грн. був повністю повернутий ТОВ «Астра Косметікс»у 2009 році; 
			- тому підставно вважати, що з червня 2008 р. та по теперішній час ТОВ «Гарт-С»не надає ТОВ «Астра Косметікс»послуги, передбачені п. 1.3 Додатку № 6 до спірного договору, а рівно у останнього відсутні зобов»язання щодо оплати логістичного збору у визначеній позивачем за зустрічним позовом сумі –90000,00 грн.;
			- у зв»язку з тим, що ТОВ «Гарт-С»допустило істотні відступи від умов спірного договору та не надавало ТОВ «Астра Косметікс» логістичні послуги у вищезазначений період, листом № 15/03/11-01 від 15.03.2011 р. відповідач за зустрічним позовом відмовив позивачу за зустрічним позовом у прийнятті робіт згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-006729, № ОУ-006730, № ОУ-006731 від 30.11.2011 р. на загальну суму 90000,00 грн., які разом з відповідними рахунками-фактурами були направлені позивачем за зустрічним позовом 22.03.2011 р. листом № 22. 
			- також, позивач за зустрічним позовом не надав заявок постачальника - ТОВ «Астра Косметікс»на надання маркетингових послуг на підставі укладених додаткових умов до спірного договору (Додаток № 6), які безпосередньо передбачені п. 11.11 спірного договору.
			При цьому, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0У-0000140 від 29.02.208 р. на суму 4854,58 грн., № 0У-0000183 від 01.04.208 р. на суму 7504,58 грн., № 0У-0000275 від 05.05.208 р. на суму 7194,58 грн. (суми наведені з ПДВ), які містять в т.ч. надані позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом послуги по розміщенню товару (логістика) із розрахунку 2272,74 грн. (без ПДВ) у місяць згідно п. 1.3 Додатку № 6 до договору (25000,00 грн. (без ПДВ): 11 місяців = 2272,74 грн. (без ПДВ)). Вищевказані надані позивачем за зустрічним позовом послуги були в повному обсязі оплачені відповідачем за зустрічним позовом 06.03.2008 р., 14.04.2008 р. та 12.06.2008 р., що підтверджується банківськими виписками. 
			Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 21.03.2011 р. подав додаток № 1 до спірного договору та лист Відділення «Київська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»№ 989/100-08-2 від 18.03.2011 р. на підтвердження надходження грошових кошів у сумі 113000,00 грн. на рахунок ТОВ «Астра Косметікс»від платника ТОВ «Гарт-С»за період з 01.01.2008 р. по 26.09.2010 р.
			Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 21.03.2011 р. подав документи на виконання вимог ухвал суду від 27.01.2011 р. та 28.02.2011 р., в т.ч. докази направлення ТОВ «Астра Косметікс»та отримання останнім рахунків-фактур на оплату маркетингових послуг на підставі Додатку № 6 до спірного договору.
			Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 21.03.2011 р. надав усні пояснення по суті заявлених вимог з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Позовні вимоги підтримав повністю, проти зустрічного позову заперечував.
			Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині.
			Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз’яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві –така дія кваліфікується як зміна предмета позову.
			Судом в засіданні встановлено, що позивачем у вищезазначеній заяві про збільшення позовних вимог було збільшено суму позову за тією ж вимогою (зокрема, в частині пені, індексу інфляції та 3% річних), яку було заявлено у позовній заяві. Крім того, позивачем оплачено держмито в частині збільшення позовних вимог (квитанція № 48 від 18.03.2011 р.) та надані докази направлення цієї заяви відповідачу (фіскальний чек № 4684 від 18.03.2011 р. з описом вкладення у цінний лист). З огляду на наведене, суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог. А тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 57111,32 грн., з яких: основний борг - 48611,47 грн., пеня - 3775,05 грн., індекс інфляції - 3805,84 грн., три відсотки річних - 918,96 грн. 
			Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 21.03.2011 р. надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити у первісному позові. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав повністю.
			В судовому засіданні 21.03.2011 р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 28.03.2011 р. о 11:30 год.
			В судовому засіданні, призначеному на 28.03.2011 року, позивач за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про залучення додаткових доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача за первісним позовом судом задоволено.
			В судовому засіданні, призначеному на 28.03.2011 року, відповідач за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про залучення додаткових доказів до матеріалів справи. Клопотання відповідача за первісним позовом судом задоволено.
			Позивач за первісним позовом первісний позов підтримав повністю проти задоволення зустрічного позову заперечував.
			Позивач за зустрічним позовом зустрічний позов підтримав повністю проти задоволення первісного позову заперечував.
			Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.03.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України. 
			Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва 
			 ВСТАНОВИВ:
			 Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра Косметікс»(позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(відповідач за первісним позовом) про стягнення 57111,32 грн. заборгованості за Господарським договором поставки № 01/01/08 від 15.01.2008 року, з яких: основний борг - 48611,47 грн., пеня - 3775,05 грн., індекс інфляції - 3805,84 грн., три відсотки річних - 918,96 грн. 
			15.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астра Косметікс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»було укладено Господарський договір поставки № 01/01/08 (надалі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник (ТОВ «Астра Косметікс») зобов'язується у зумовлені цим договором строки передати товар у власність покупця (ТОВ «Гарт-С»), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених цим договором.
			Відповідно до п. 1.3. Договору, предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у Специфікації (додаток №1), які є власністю постачальника.
			Згідно п. 2.1. Договору, поставка товарів у межах України здійснюється зі складу постачальника транспортом постачальника згідно Правил ІНКОТЕРМС-2000 на умовах DDP (назва місця призначення вказується Покупцем у замовлені).
			Датою поставки товару вважається дата поставки товару на склад покупця, що знаходиться в межах міста Києва (п.2.2. Договору).
			Право власності на поставлені товари, а також ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.2.3. Договору).
			Відповідно до п. 2.4. Договору, постачальник , в момент передачі товару, зобов'язується надати покупцю наступні документи, зокрема, товарну накладну; податкову накладну; а у разі повернення товару - корегувальну накладну.
			Строки поставки встановлюються сторонами у графіку поставок (додаток № 2) з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів покупцю. Сторони узгоджують та затверджують графік поставок партій товару (тиждень, місяць, декада тощо) на весь строк дії цього договору (п.п. 3.1., 3.2. Договору).
			Відповідно до пунктів 6.1. –6.2. Договору сторони узгодили наступний порядок розрахунків за цим Договором:
			- оплата за поставлений товар, здійснюється через 30 (тридцять) календарних днів від факту реалізації товару (п.п. 6.1.1.);
			- після строку, вказаного в п.п. 6.1.1 даного договору, оплата за поставлений 
				товар здійснюється кожні 14 (чотирнадцять) днів (п.п. 6.1.2.);
			
			- покупець зобов'язаний, у підтвердження факту реалізації, суми і дати оплати, кожні 7 (сім) календарних днів надавати постачальнику звіт по реалізації (додаток №5) (п.п. 6.1.3.); 
			- оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору. При здійснені платежу 
				покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього 
					договору (п. 6.2.).
				
				Позивач за первісним позовом стверджує, що на виконання умов Договору в період з 15.01.2008 р. по 17.11.2008 р. поставив відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 181514,60 грн. на підставі видаткових накладних: № ТА00000012 від 15.01.2008р., №ТА00000009 від 16.01.2008р., № ТА00000060 від 29.01.2008р., № ТА00000061 від 29.01.2008р., № ТА00000062 від 29.01.2008р., № ТА00000064 від 29.01.2008р., № ТА00000065 від 29.01.2008р., № ТА00000066 від 29.01.2008р., № ТА00000067 від 29.01.2008р., № ТА00000068 від 29.01.2008р., № ТА00000069 від 29.01.2008р., № ТА00000070 від 29.01.2008р., № ТА00000286 від 15.02.2008р., № ТА00000287 від 15.02.2008р., № ТА00000288 від 15.02.2008р., № ТА00000289 від 15.02.2008р., № ТА00000290 від 15.02.2008р., № ТА00000292 від 15.02.2008р., № ТА00000293 від 15.02.2008р., № ТА00000295 від 15.02.2008р., № ТА00000296 від 15.02.2008р., № ТА00000297 від 15.02.2008р., № ТА00000298 від 15.02.2008р., № ТА00000327 від 18.02.2008р., № ТА00000360 від 25.02.2008р., № ТА00000361 від 25.02.2008р., № ТА00000363 від 25.02.2008р., № ТА00000369 від 25.02.2008р., № ТА00000431 від 05.03.2008р., № ТА00000432 від 05.03.2008р., № ТА00000433 від 05.03.2008р., № ТА00000435 від 05.03.2008р., № ТА00000602 від 03.04.2008р., № ТА00000611 від 03.04.2008р., № ТА00000613 від 03.04.2008р., № ТА00000905 від 26.05.2008р., № ТА00000906 від 26.05.2008р., № ТА00000907 від 26.05.2008р., № ТА00000908 від 26.05.2008р., № ТА00000914 від 26.05.2008р., № ТА00000915 від 26.05.2008р., № ТА000002312 від 05.11.2008р., № ТА000002304 від 05.11.2008р.. № ТА000002382 від 17.11.2008р., № ТА000002385 від 17.11.2008р., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи (надалі –Видаткові накладні). 
			
			Відповідач за первісним позовом за поставлений товар згідно спірних накладних розрахувався лише частково в сумі 113000,00 грн., що підтверджується листом Відділення «Київська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»№ 989/100-08-2 від 18.03.2011 р., а також згідно накладних № 1581518 від 01.05.2009р., №1504765 від 01.05.2009р., 1672413 від 11.11.2009р. повернув позивачу за первісним позовом товар на загальну суму 19903,13 грн. (надалі –Накладні на повернення). В судовому засіданні, призначеному на 28.03.2011 року відповідач за зустрічним позовом надав суду письмове підтвердження, відповідно до якого, станом на 25.03.2011 року вартість нереалізованого товару складала 798,53 грн.
			З урахуванням наведеного, заборгованість відповідача за первісним позовом за Договором становить 48611,47 грн. (181514,60 грн. –113000,00 грн. –19903,13 грн. = 48611,47 грн., основний борг).
			Крім того, факт заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в розмірі 48611,47 грн. останній також підтверджує підписаним між сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2010 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 48611,47 грн. 
			Розділом 10 Договору сторони погодили, що у випадку виникнення непорозумінь по даному договору, сторони вживають заходи по їх врегулюванню шляхом переговорів, а у випадку неможливості урегулювання непорозумінь шляхом переговорів, вони підлягають вирішенню у відповідності з чинним законодавством України.
			Відповідно до ч. 2 ст. 6 ГПК України, підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією. 
			Відповідно до ч. 1 ст. 7 ГПК України, претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. 
			Відповідно до ч. 5 ст. 7 ГПК України, підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника. 
			Оскільки відповідач за первісним позовом порушив передбачені Договором строки здійснення оплати поставленого товару, позивач за первісним позовом 22.07.2008 р. направив на адресу відповідача за первісним позовом претензію про сплату заборгованості з проханням негайно сплатити суму заборгованості в розмірі 48611,47 грн. за отриманий товар. Відповідач за первісним позовом претензію отримав 23.07.2010 р., про, що свідчить підпис його уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи). Проте, відповідач за первісним позовом залишив претензію позивача за первісним позовом про оплату заборгованості без відповіді та задоволення.
			Заборгованість у сумі 48611,47 грн. відповідач за первісним позовом, станом на час подання первісного позову до суду та розгляду його по суті, не оплатив, чим порушив покладені на нього зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого товару.
			Відповідач за первісним позовом факт поставки спірного товару та отримання претензії позивача за первісним позовом не заперечує, проте вважає, що оскільки умовами Договору передбачено оплату за поставлений товар по факту його реалізації, то строк, передбачений п.п. 6.1.1 та 6.1.2 Договору, є таким, що не настав, а у відповідача за первісним позовом не виникло зобов»язання по оплаті спірного товару.
			Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
			Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
			Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. 
			Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
			Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
			Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
			Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
			Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
			Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Господарський договір поставки № 01/01/08 від 15.01.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 ГК України визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати. 
			При цьому слід зазначити, що з урахуванням пунктів 8.1. –8.3. Договору, даний договір є пролонгованим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що будь-яка з сторін письмово попередила іншу сторону про припинення дії Договору на протязі 30 календарних днів до закінчення дії Договору, вказаного у п. 8.1 Договору.
			Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
			Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
			Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
			Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 
			Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
			Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
			Зібрані у справі докази свідчать, що позивач за первісним позовом поставив, а відповідач за первісним позовом отримав товар на загальну суму 181514,60 грн. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Видаткових накладних та актів звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 29.02.2008 р., на 31.03.2008 р., на 07.09.2009 р. та на 01.01.2010 р., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, а тому приймаються судом у якості належних доказів по справі. Зокрема, зазначені акти звірки взаєморозрахунків належним чином підтверджують факт поставки спірного товару за видатковими накладними №ТА00000012 від 15.01.2008р., №ТА00000286 від 15.02.2008р., №ТА00000287 від 15.02.2008р., №ТА00000289 від 15.02.2008р., №ТА00000293 від 15.02.2008р., №ТА00002312 від 05.11.2008р., №ТА00002304 від 05.11.2008р., №ТА00002382 від 17.11.2008р., №ТА00002385 від 17.01.2008р., копії яких фактично відсутні в матеріалах справи, та за видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, проте не містять підписів та печатки відповідача за первісним позовом.
			При цьому суд приймає до уваги, що факт поставки йому товару на загальну суму 181514,60 грн. відповідач за первісним позовом не заперечував.
			Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом за поставлений товар розрахувався лише частково в сумі 113000,00 грн., що підтверджується листом Відділення «Київська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»№ 989/100-08-2 від 18.03.2011 р., а також згідно накладних № 1581518 від 01.05.2009р., №1504765 від 01.05.2009р., 1672413 від 11.11.2009р. повернув позивачу за первісним позовом товар на загальну суму 19903,13 грн. 
			Натомість, зобов‘язання по оплаті поставленого на підставі Договору товару відповідач за первісним позовом повністю не виконав, його заборгованість перед позивачем за первісним позовом становить 48611,47 грн. (181514,60 грн. –113000,00 грн. –19903,13 грн. = 48611,47 грн., основний борг). 
			Так, аналіз змісту пунктів 6.1 –6.2 Договору свідчить, що сторони передбачили оплату за поставлений товар через 30 (тридцять) календарних днів від факту реалізації товару, у зв»язку з чим на підтвердження факту реалізації, суми і дати оплати, кожні 7 (сім) календарних днів покупець зобов»язаний був надавати постачальнику звіт по реалізації товару (додаток №5).
			Порядок передачі наведених звітів по реалізації товару сторони у Договорі не визначили, а в судовому засіданні зазначили, що фактично звіти по реалізації товару направлялись в електронній формі, примірники деяких з них позивач за первісним позовом залучив до матеріалів справи. Відповідач за первісним позовом факт передачі звітів по реалізації товару в електронній формі позивачу за первісним позовом не спростував і не підтвердив.
			В той же час, звіти по реалізації товару в електронній формі не можуть бути визнані судом у якості належних доказів по справі з наступних підстав:
			Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв»язку.
			Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
			Враховуючи електронний характер звітів по реалізації товару останні у візуальній формі роздруківки тексту з комп’ютера не мають тих «слідів», які наявні у простому листі та по яким можливо зробити висновок щодо їх оригінальності, походження та авторства. 
			Відповідно до ст. 5 Закону України від 22.05.2003, № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. 
			Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону України електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. 
			Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" (ст. 8) гарантує юридичну силу та допустимість документа у якості доказу за умови наявності всіх необхідних реквізитів, в. т.ч. електронного підпису.
			Фактично електронні звіти не містять електронного підпису, тоді як не підписаний електронний лист не є волевиявленням особи (сторони по справі). До того ж, докази попередньої домовленості сторін про використання електронних підписів в матеріалах справи відсутні та сторонами суду не повідомлені.
			Також, з огляду на електронний характер звітів по реалізації товару, не можливо достовірно підтвердити (або спростувати) викладену в них інформацію. 
			Враховуючи наведене та відсутність в матеріалах справи звітів по реалізації спірної продукції, які б відповідали вимогам приписів ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, а рівно і відсутність в матеріалах справи інших накладних на повернення спірної продукції (окрім накладних на повернення № 1581518 від 01.05.2009р., №1504765 від 01.05.2009р., 1672413 від 11.11.2009р. на загальну суму 19903,13 грн.), а також той факт, що з моменту поставки останньої партії (травень 2008 р.) спірного товару (до того ж косметологічного призначення), який не був повернутий позивачу за первісним позовом, пройшло майже три роки, суд прийшов до висновку, що відповідач за первісним позовом порушив передбачений розділом 6 Договору порядок розрахунків за поставлений товар та строки його здійснення. 
			Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається. 
			Як свідчать матеріали справи, позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача за первісним позовом претензію про сплату заборгованості в розмірі 48611,47 грн. за отриманий товар, що не заперечується відповідачем за первісним позовом.
			Проте, суд не погоджується з доводами позивача за первісним позовом про здійснення направлення такої претензії 22.07.2010 р. та отримання її відповідачем за первісним позовом 23.07.2010 р., адже з повідомлення про вручення поштового відправлення, на яке посилається позивач за первісним позовом, вбачається наявність штампу відділення поштового зв»язку «Київ –2»(відділення поштового зв»язку за адресою направлення поштового відправлення) від 26.07.2010 р., а тому датою отримання даного поштового відправлення уповноваженою особою відповідача за первісним позовом слід вважати 28.07.2010 р., а рівно, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач за первісним позовом повинен був сплатити заборгованість до 04.08.2010 р., з 05.08.2010 р. зобов»язання по оплаті спірного товару вважається простроченим. 
			За наведених обставин, доводи відповідача за первісним позовом стосовно того, що то строк оплати спірного товару не настав повністю спростовуються матеріалами справи.
			Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом суми основного боргу в розмірі 48611,47 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
			Позивачем за первісним позовом заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 3775,05 грн. за період з 01.08.2010 р. по 29.01.2011 р. (182 дні), інфляційних нарахувань в розмірі 3805,84 грн. за період з 01.08.2010 р. по 18.03.2011 р. та трьох відсотків річних в розмірі 918,96 грн. за період з 01.08.2010 р. по 18.03.2011 р. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
			Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
			Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.
			За весь час несанкціонованого користування чужими коштами штрафні санкції можуть бути встановлені у відсотках, розмір яких обчислюється обліковою ставкою Національного банку України. Облікова ставка НБУ - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк визначає для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів на певний період, тобто є, відповідно до Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-ХІV, орієнтиром ціни на гроші. 
			Частина 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
			Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.
			Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (надалі –Закон України) регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
			Статтею 1 вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. 
			Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
			Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. 
			Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
			Відповідно до п. 7.2. Договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
			Враховуючи вказані норми ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем за первісним позовом (у заяві про збільшення позовних вимог) розрахунку розміру пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню в сумі 3684,48 грн.:
			 
			Сума боргу 
			(грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 
			48611,4705.08.2010 - 09.08.201058.5 %113,20 
			48611,4710.08.2010 –29.01.20111737.75 %3571,28 
			 
				1783684,48
				В іншій частині щодо стягнення пені в сумі 90,57 грн. (3775,05 грн., заявлена сума до стягнення –3684,48 грн., сума пені яка підлягає стягненню = 90,57 грн.) позивачу за первісним позовом належить відмовити з огляду на невірно визначений ним початок прострочення зобов»язання по оплаті спірного товару. 
				Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
				Враховуючи вказані норми ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру індексу інфляції (у заяві про збільшення позовних вимог), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню в сумі 3791,69 грн.
				 
				Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 
				05.08.2010 - 18.03.201148611,471.0783791,69
				В іншій частині щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 14,15 грн. (3805,84 грн., заявлена сума до стягнення –3791,69 грн., сума інфляційних нарахувань яка підлягає стягненню = 14,15 грн.) позивачу за первісним позовом належить відмовити з огляду на невірно визначений ним початок прострочення зобов»язання по оплаті спірного товару. 
				Здійснивши перевірку наданого позивачем за первісним позовом (у заяві про збільшення позовних вимог) розрахунку трьох відсотків річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню в сумі 902,97 грн.:
				 
				Сума боргу 
				(грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 
				48611,4705.08.2010 –18.03.20112263 %902,97
				В іншій частині щодо стягнення трьох відсотків річних в сумі 15,99 грн. (918,96 грн., заявлена сума до стягнення –902,97 грн., сума трьох відсотків, яка підлягає стягненню = 15,99 грн.) позивачу за первісним позовом належить відмовити з огляду на невірно визначений ним початок прострочення зобов»язання по оплаті спірного товару. 
				Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.
				Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 
				Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
				За таких обставин, на відповідача за первісним позовом покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 551,12 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,54 грн. 
				 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»(позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Косметікс»(відповідач за зустрічним позовом) 90000,00 грн. на підставі Додатку № 6 від 15.01.2008 р. до Господарського договору поставки № 01/01/08 від 15.01.2008 р. 
				Відповідно до п. 11.11. Господарського договору поставки № 01/01/08 від 15.01.2008 р. передбачено, що у разі необхідності, за заявкою постачальника (ТОВ «Астра Косметікс»), покупець (ТОВ «Гарт-С») може надавати маркетингові послуги, на підставі укладених додаткових умов до цього Договору (Додаток № 6).
				15.01.2008 р. сторони уклали Додаток № 6. Маркетингові послуги. До договору купівлі –продажу (поставки) № 01/01/08 (надалі –Додаток № 6), пунктами 1.1. –1.11. якого передбачено винагороду, спрямовану на заохочення покупця за спірним договором до збільшення обсягів поставок та реалізації товару постачальника.
				Зокрема, пунктом 1.3. Додатку № 6 узгоджено винагороду за розміщення товару постачальника в торгівельній мережі покупця протягом календарного року (логістичний збір) у грошовій сумі 25000,00 грн. (без ПДВ).
				Як визначено пунктом 4 Додатку № 6, постачальник зобов»язаний оплатити вказані в п.п. 1.1. - 1.11. суми шляхом банківського перерахування коштів на рахунок покупця протягом 10 календарних днів з моменту отримання рахунку. Покупець має право вираховувати суми, вказані в п.п. 1.1. - 1.11. цих Додаткових умов із грошових сум, які підлягають сплаті покупцем за поставлений товар попередньо повідомивши про це постачальника. 
				Позивач за зустрічним позовом стверджує, що надавав відповідачу за зустрічним позовом послуги з передпродажної підготовки товару (логістика) у 2008, 2009, 2010 роках, направив відповідачу за зустрічним позовом на підписання Акти здачі –прийняття робіт (надання послуг) № № ОУ-006729, № ОУ-006730, № ОУ-006731 від 30.11.2011 р. на загальну суму 90000,00 грн. та для оплат вказаної суми рахунки-фактур № № СФ-0661, СФ-0662, СФ-0663 від 30.11.2010 р. 
				На підтвердження направлення вищенаведених Актів здачі –прийняття робіт (надання послуг) та рахунків-фактур позивач за зустрічним позовом подав копії відповідного супровідного листа (без номера та дати), фіскальні чеки № № 0787, 0788 від 22.02.2011 р. з описами вкладення у цінні листи та повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким відповідач за зустрічним позовом отримав їх 28.02.2011 р. Цього ж дня позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з вимогами до ТОВ «Астра Косметікс», оскільки останнє в порушення умов Додатку № 6 не оплатило ТОВ «Гарт-С»винагороду за розміщення поставленого товару в торговій мережі ТОВ «Гарт-С»протягом календарного року (логістичний збір) за 2008, 2009 та 2010 роки. 
				Листом № 15/03/11-01 від 15.03.2011 р. відповідач за зустрічним позовом відмовив позивачу за зустрічним позовом у прийнятті робіт згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-006729, № ОУ-006730, № ОУ-006731 від 30.11.2011 р. на загальну суму 90000,00 грн. у зв»язку з тим, що ТОВ «Гарт-С»допустило істотні відступи від умов спірного договору та не надавало ТОВ «Астра Косметікс»логістичні послуги у період після травня 2008 року.
				Як встановлено судом, позивачем за зустрічним позовом не направлялись відповідачу за зустрічним позовом заявки, передбачені п. 11.11 Договору щодо необхідності надання йому маркетингових послуг на підставі укладених додаткових умов до цього Договору (Додаток № 6).
				Зібрані у справі докази, а саме: Видаткові накладні, Накладні на повернення, акти звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 29.02.2008 р., на 31.03.2008 р., на 07.09.2009 р. та на 01.01.2010 р., банківські виписки та лист Відділення «Київська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»№ 989/100-08-2 від 18.03.2011 р. на підтвердження надходження грошових кошів на рахунок ТОВ «Астра Косметікс»від платника ТОВ «Гарт-С»за період з 01.01.2008 р. по 26.09.2010 р., підтверджують, що позивач за зустрічним позовом отримував від відповідача за зустрічним позовом товар відповідно до спірного договору та розміщував його в своїй торгівельній мережі з січня по травень 2008 р. При цьому, вже з березня 2008 р. позивач за зустрічним позовом порушував умови Договору, так, за отриманий у березні 2008 р. товар ТОВ «Гарт-С»розрахувалось частково, отриманий у травні 2008 р. товар на суму 24075,32 грн. був частково повернутий ТОВ «Астра Косметікс», а решту товару –не оплачено, отриманий у листопаді 2008 р. товар на суму 15812,10 грн. був повністю повернутий ТОВ «Астра Косметікс»у 2009 році. 
				А тому суд погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом, що з червня 2008 р. та по теперішній час ТОВ «Гарт-С»не надає ТОВ «Астра Косметікс»послуги, передбачені п. 1.3 Додатку № 6 до спірного договору, а саме послуги з розміщення товару постачальника в торгівельній мережі покупця (логістичні послуги) не надавались та не могли бути надані позивачем за зустрічним позовом з огляду на вище встановлені судом факти. 
				В той же час судом встановлено, що сторонами Договору були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0У-0000140 від 29.02.208 р. на суму 4854,58 грн., № 0У-0000183 від 01.04.208 р. на суму 7504,58 грн., № 0У-0000275 від 05.05.208 р. на суму 7194,58 грн. (суми наведені з ПДВ), які містять в т.ч. надані позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом «послуги по передпродажній підготовці товару (лог)» із розрахунку 2272,74 грн. (без ПДВ) у місяць згідно п. 1.3 Додатку № 6 до договору (25000,00 грн. (без ПДВ): 11 місяців = 2272,74 грн. (без ПДВ)) та «послуги по передпродажній підготовці товару (вход)»із розрахунку 1772,74 грн. (без ПДВ).
				Матеріалами справи підтверджується, що вищевказані надані позивачем за зустрічним позовом послуги були в повному обсязі оплачені відповідачем за зустрічним позовом 06.03.2008 р., 14.04.2008 р. та 12.06.2008 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. 
				Отже, судом встановлено, що послуги, передбачені п. 1.3. Додатку № 6, які фактично були надані позивачем за зустрічним позовом та прийняті відповідачем за зустрічним позовом згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0У-0000140 від 29.02.208 р., № 0У-0000183 від 01.04.208 р., № 0У-0000275 від 05.05.208 р. повністю оплачені останнім та заборгованість у відповідача за зустрічним позовом по ним відсутня. 
				За наведених обставин, суд прийшов до висновку про відсутність у позивача за зустрічним позовом належних та достатніх обґрунтувань своїх вимог до відповідача за зустрічним позовом, а тому в зустрічному позові про стягнення 90000,00 грн. належить відмовити повністю.
				Подана позивачем за зустрічним позовом, в судовому засіданні, призначеному на 28.03.2011 року, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, судом не приймається з огляду на наступне. По-перше, в ході розгляду справи по суті судом було встановлено відсутність підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом 90000,00 грн. за надані послуги, а по-друге, - позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів звернення з відповідною заявою до відповідача за зустрічним позовом. 
				На підставі ст. 49 ГПК України, при відмові в позові витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача за зустрічним позовом.
				 Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
				 В И Р І Ш И В:
				 1. Первісний позов задовольнити частково.
				2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (01601, м. Київ, пл. Спортивна, 3; код ЄДРПОУ 24654657; р/р № 26009480293001 у ЦВ ЗАТ «Донгорбанк»м. Маріуполя, МФО 334970), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Косметікс»(02090, м. Київ, вул. Кармелюка, 21; код ЄДРПОУ 34475715; р/р № 26003060437619 в Антрацитівському відділенні ЛФ ПАТ «КБ «Приватбанк», МФО 304795) 48611,47 грн. (сорок вісім тисяч шістсот одинадцять гривень 47 коп.) основного боргу, 3684,48 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 48 коп.) пені, 3791,69 грн. (три тисячі сімсот дев’яносто одну гривню 69 коп.) інфляційних нарахувань, 902,97 грн. (дев’ятсот дві гривні 97 коп.) три відсотки річних, 569,91 грн. (п’ятсот шістдесят дев’ять гривень 91 коп.) державного мита та 235,50 грн. (двісті тридцять п’ять гривень 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
				3. В задоволенні решти вимог первісного позову відмовити.
				4. Видати наказ. 
				5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
				 
					 Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
					 
					Суддя Гумега О. В.
					 Дата підписання 
					повного рішення: 29.03.2011 р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...