Справа № 2 - 7 - 2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
04 ЛЮТОГО 2008
РОКУ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У
СКЛАДІ:
СУДДІ КОЖОКАР Т.Я.
ПРИ СЕКРЕТАРІ ЗЛАТОВОЇ Н.П.
У ВІДКРИТОМУ СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ В С.М.Т. САРАТА В ЗАЛІ СУДУ
РОЗГЛЯНУВШИ ЦИВІЛЬНУ СПРАВУ ЗА ПОЗОВОМ
ОСОБА_1
ДО РЕДАКЦІЇ
ГАЗЕТИ САРАТСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ «СОВЕТСКАЯ НОВЬ»,
З ВИКЛИКОМ ЗАІНТЕРЕСОВАННОЇ ОСОБИ - ПРЕДСТАВНИКА
САРАТСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ САРАТСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТИ
ПРО
ПРО ЗАХИСТ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ І
СТЯГНЕННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач, звернувся до суду з даним позовом в своїх інтересах та інтересах
дружини вказуючи, що 13 липня 2005 року
в Саратський районній газеті «Советская
новь» за № 53 (7384) була опублікована
стаття «За румынское гражданство и Родину не страшно оболгать» за підписом ОСОБА_2. В
опублікованій статті поширені неправдиві відомості, які принижують
честь, гідність та ділову репутацію
його та його дружини, ОСОБА_3.
Автор статті вказує, що
позивач та його дружина отримали
паспорта громадян Румунії та мають подвійне громадянство, що за законодавством
України заборонено, звинувачує його та дружину
в зраді Вітчизни. Також автор
статті вказав, що ОСОБА_3 - дружина позивача,
у 2001 році, після переведення її з посади директора школи на посаду вчителя публічно заявила про розправу з
нею на грунті національної
приналежності.
Крім того, в вищезазначеній статті автор вказав, що сім*я ОСОБА_1 має славу
вічних скандалістів, звинувачує
його у влаштуванні скандалу
з ВАТ ім. Чапаєва з приводу
паювання землі та знищення
посівів його компаніонів, а також
інші неправдиві відомості, що
стосуються його сім*ї.
Позивач стверджує, що в нього та дружини подвійного
громадянства немає. Про те що у 2001 році його дружина заявила, що з нею розправилися на
грунті національної приналежності, перевівши
з посади директора школи на посаду вчителя вона
публічно не заявляла. Що до
знищення посівів фермерів
працівниками ВАТ ім. Чапаєва проводилося
розслідування, позивач звертався з позовом до суду в інтересах фізичних осіб, які постраждали та на цей
час справи розглядаються у суді.
Опублікуванням вищезазначеної статті, позивачу
та його сім*ї була спричинена значна
моральна шкода, яка полягає у сильному душевному хвилюванні, у зв`язку із
ганьбливими і образливими відомостями,
яки містилися в газеті районного масштабу, приниженням його честі та гідності, дискредитації його дружини
як викладача, створенням нервової
обстановки у биту, у порушенні звичного, повсякденного ритму
життя.
Вважаючи, що неправомірними
діями відповідача йому була заподіяна моральна шкода, позивач звернувся до суду
і просив позов задовольнити, визнати інформацію, яка міститься у вищезазначеній статті про нього та його сім*ю недостовірною, зобов*язати редакцію газети «Советская
новь» письмово спростувати
інформацію, що ганьбить його, а також
стягнути з редакції газети моральну шкоду у розмірі
16990 гривень.
Справа розглядалась неодноразово.
У судовому засіданні позивач
позов підтримав, просив задовольнити
його у повному обсязі пояснивши, що поширена інформація у вищезазначений статті
не відповідає дійсності, ганьбить його та його
сім*ю, тому редакція газети
повинна спростувати поширену інформацію
та відшкодувати заподіяну моральну шкоду.
Представник відповідача,
Корінь А.Д., у судовому засіданні позов
не визнала, пояснивши що вона працює редактором газети «Советская новь» з осени 2007
року. Відповідальність за факти, що
містяться в статтях газети несуть автори. На час опублікування вищезазначеної
статті, редактором газети була, ОСОБА_4. Рішення про опублікування статті «За румынское гражданство не страшно и
Родину оболгать» приймала особисто, ОСОБА_4.
Чи перевірялися автором вказані у
статі факти їй невідомо, данні про
автора їй також невідомі. Вважає, що відповідальність за поширення
відомостей у статті повинна нести
колишній редактор, а ні редакція газети.
Заінтересована особа,
представник Саратської Райради, Байло А.А.
позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши що засновник газети, згідно Статуту редакції
районної газети «Советская новь» не несе відповідальність за опублікування будь-якої інформації в газеті. Редактор особисто вирішує яку саме
інформацію слід друкувати.
Відповідальність за поширення відомостей у
зазначеній статті повинна нести колишній редактор газети, яка приймала
власне рішення.
Свідок ОСОБА_4. пояснила
суду, що до червня 2007 року вона працювала редактором газети «Советская новь»,
на цей час перебуває на пенсії. У 2005 році, за її вказівкою
була опублікована стаття «За румынское гражданство не страшно
и Родину оболгать», яка стосувалася сім*ї позивача. Факти, які були
зазначені в статті нею особисто
не перевірялися, перевірити їх нікому не
доручала. Хто надав матеріал в редакцію не
пам*ятає, інформацією про данні
автора «ОСОБА_2» не володіє.
Свідок ОСОБА_4 пояснив суду,
що з 1998 року по 2006 рік працював
заступником голови Саратської районної Ради.
Літом 2005 року до нього прийшли позивач з дружиною, які показали
статтю в газеті «Советская новь» «За румыское гражданство не
страшно и Родину оболгать». Він пояснив позивачу, що редакція газети сама
вирішує яки статті публікувати і не питає дозволу у районної Ради. Районна Рада не відповідає по
зобов*язанням редакції.
Заслухавши сторін,
заінтересовану особу, свідків, вивчив надані матеріали, суд вважає, що
позов підлягає задоволенню частково, з
таких підстав.
Суд вважає, що між сторонами
виникли правовідносини, які випливають з законодавства, пов*язані з захистом чести та гідності у зв*язку з
поширенням недостовірної інформації, тому необхідно керуватися Конституцією України, ЦК України, Законами
Україні „Про друковані засоби масової
інформації” та „Про інформацію”.
Згідно ст. 3 Конституції
України честь та гідність людини визнаються
вищими соціальними цінностями.
Відповідно до ст.ст. 277,
297 ч. 1, 299 ЦК України, фізична особа,
особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів її
сім*ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування
цієї інформації. Кожен має право на
повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є
недоторканними. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової
репутації.
Відповідно до ст.3 „Про
друковані засоби масової інформації”, ст. 47 ч.2 Закона України „Про
інформацію” - забороняється використання
друкованих засобів масової інформації для втручання в особисте життя громадян,
посягання на їх честь і гідність. Відповідальність за порушення законодавства
про інформацію несуть особи винні у
поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність
особи.
В судовому засіданні
встановлено, що 13 липня 2005 року в
газеті „Советская новь” за № 53 (7384) дійсно було опубліковано статтю „За румынское гражданство не страшно і Родину оболгать”, в якої була поширена інформація стосовно сім*ї
ОСОБА_1 і ОСОБА_3, що мешкають в с. Старосілля Саратського
району Одеської області.
В статті були викладені
факти: 1) за сім*єю ОСОБА_1ОСОБА_1 і
ОСОБА_3 закрепилася слава вічних скандалістів; 2) ОСОБА_1 і ОСОБА_3 мають паспорти Румунії та подвійне
громадянство; 3) в пошуках доньки
ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за кордоном приймало участь міністерство закордонних
справ та вітчизняні спецслужби; 4) про те, що
ОСОБА_5, в 2001 році після переведення її з посади директора школи на
посаду вчителя публічно заявила, що з нею розправилися на грунті національної
приналежності; 5) про те, що ОСОБА_1
влаштував скандал з ВАТ ім.Чапаєва з приводу знищених посівів його компаньйонів.
Відповідно до довідок
Саратського РВ ГУМВС України в Одеській області, листів Служби Безпеки України,
Міністерства Закордонних Справ України, копій посвідчень, рішень Старосільської
сільської ради, довідок, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не зверталися з
заявами з приводу виходу з громадянства України та прийняття
іншого громадянства, в пошуках доньки
позивача за кордоном міністерство закордонних справ та вітчизняні
спецслужби участі не приймали, тому
в данній частині позову інформацію слід
визнати недостовірною, що ганьбить честь і гідність позивача та його сім*ї.
Суд не може прийняти до уваги
ствердження позивача про те, що інформація в статті про його дружину, ОСОБА_3, яка в 2001 році, після її переведення з посади директора школи на посаду
вчителя заявляла публічно про те
що, з нею розправилися на грунті національної приналежності недостовірна, оскільки інформація
підтверджується матеріалами цивільної
справи № 2-228-2001р. за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_3 Миколаївни до Саратського
відділу освіти про поновлення на роботі, яка розглядалася в Саратському
районному суді Одеської області та досліджувалася в судовому засіданні. Суд не може прийняти до уваги ствердження
позивача про те, що інформація, поширена в статті про те, що працівники ВАТ ім. Чапаєва
навмисно знищили посіви компаньйонів сім*ї ОСОБА_1 підлягає спростуванню, оскільки не стосується
позивача та його сім*ї, а власників
земельних паїв, представником в
суді яких був ОСОБА_1 . Справи про
незаконний захват землі власниками земельних паїв розглядалися в
суді, рішення Саратського
районного суду набули чинності, що підтверджується ухвалами апеляційної та
касаційної інстанцій, тому в данній частині позовних вимог слід відмовити.
Ствердження позивача про те, що
поширені в статті відомості зганьбили
його ділову репутацію та ділову
репутацію його дружини, не може бути
прийняте судом до уваги, тому що
позивач після опублікування статті
був обраний депутатом Старосільської сільської Ради, головою постійної
комісії з питань агропромислового комплексу, займається суспільною діяльністю,
його дружина продовжує виконувати свої посадові обов*язки.
Суд вважає, що поширенням
інформації про те що, за сім*єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 закрепилася слава вічних
скандалістів, що в них є паспорти Румунії, подвійне громадянство, про те, що в пошуках їх доньки за кордоном
приймали участь вітчизняні спецслужби та
міністерство закордонних справ України йому були спричинені моральні страждання, яки виразилися в
сильному душевному хвилюванні, створенням нервової обстановки в биту та сім*ї,
в порушенні повсякденного укладу життя, приниженні його честі і гідності. З урахуванням протиправних дій відповідача,
перенесених моральних страждань позивача, суд вважає, що моральна шкода
підлягає компенсації частково, в сумі 3000 гривень.
Крім того, відповідач повинен
сплатити позивачу державне мито в сумі
849 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи в суді, в сумі 15 гривень, а всього 3864 гривні 50 копійок.
Суд вважає, що позивач з поважної причини пропустив строк
позовної давності про спростування
недостовірної інформації, поміщеної в засобах масової інформації, тому строк
необхідно поновити.
КЕРУЮЧИСЬ СТ. 3 КОНСТИТУЦІЇ
УКРАЇНИ, СТ.СТ. 277, 258 Ч. 2 П. 2, 297, 299, 1167 ЦК УКРАЇНИ, СТ.СТ. 4, 5,
6, 8, 10, 11, 212, 213, 294 ЦПК
УКРАЇНИ,
СУД -
В И Р І Ш И В :
ПОЗОВ ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО. ВИЗНАТИ ІНФОРМАЦІЮ, ПОШИРЕНУ
В ГАЗЕТІ „СОВЕТСКАЯ НОВЬ” 13 ЛИПНЯ 2005 РОКУ ЗА №53 (7384) В СТАТТІ „ЗА РУМЫНСКОЕ ГРАЖДАНСТВО НЕ СТАШНО И РОДИНУ ОБОЛГАТЬ” ПРО ТЕ,
ЩО ЗА СІМЕЙСТВОМ ОСОБА_1 ТА
ОСОБА_3 ЗАКРЕПИЛАСЯ СЛАВА ВІЧНИХ СКАНДАЛІСТІВ, ЩО У ОСОБА_1 ТА ОСОБА_3 Є
ПАСПОРТИ ГРОМАДЯН РУМУНІЇ ТА ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО, ЩО В ПОШУКАХ ЇХ ДОНЬКИ ЗА КОРДОНОМ ПРИЙМАЛО
УЧАСТЬ МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ ТА ВІТЧИЗНЯНІ СПЕЦСЛУЖБИ - НЕДОСТОВІРНОЮ, ЩО ГАНЬБИТЬ ЧЕСТЬ І ГІДНІСТЬ ПОЗИВАЧА ТА ЙОГО СІМ*Ї.
ЗОБОВ*ЯЗАТИ РЕДАКЦІЮ ГАЗЕТИ „СОВЕТСКАЯ НОВЬ”, НЕ ПІЗНІШЕ МІСЯЦЯ З ДНЯ НАБРАННЯ РІШЕННЯ СУДУ ЗАКОННОЇ СИЛИ СПРОСТУВАТИ
ПЕРЕЛІЧЕНУ ІНФОРМАЦІЮ:
1) ПРО ТЕ,
ЩО ЗА СІМЕЙСТВОМ ОСОБА_1 ТА ОСОБА_3 ЗАКРЕПИЛАСЯ СЛАВА ВІЧНИХ
СКАНДАЛІСТІВ;
2) ПРО ТЕ,
ЩО У ОСОБА_1 ТА ОСОБА_3 Є
РУМУНСЬКІ ПАСПОРТИ ТА ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО;
3) ПРО ТЕ,
ЩО В ПОШУКАХ ДОНЬКИ ОСОБА_1 ТА ОСОБА_3 ЗА КОРДОНОМ
ПРИЙМАЛО УЧАСТЬ МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ ТА ВІТЧІЗНЯНІ СПЕЦСЛУЖБИ,
НА ТІЙ САМІЙ ПОЛОСІ ГАЗЕТИ, ТИМ САМИМ ШРИФТОМ.
СТЯГНУТИ З РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ „СОВЕТСКАЯ НОВЬ” НА
КОРИСТЬ ОСОБА_1 МОРАЛЬНУ ШКОДУ В СУМІ
ТРИ ТИСЯЧИ ГРИВЕНЬ, СПЛАЧЕНЕ ДЕРЖАВНЕ МИТО В СУМІ ВІСІМСОТ СОРОК ДЕВ*ЯТЬ
ГРИВЕНЬ 50 КОПІЙОК ТА ВИТРАТИ НА
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ В СУМІ П*ЯТНАДЦЯТЬ ГРИВЕНЬ, А ВСЬОГО ТРИ ТИСЯЧИ ВІСІМСОТ ШІСТДЕСЯТ ЧОТИРИ ГРИВНІ
50 КОПІЙОК.
В ЗАДОВОЛЕННІ ІНШИХ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ВІДМОВИТИ.
НА РІШЕННЯ СУДУ,
ПРОТЯГОМ ДЕСЯТИ ДНІВ ІЗ ДНЯ ПРОГОЛОШЕННЯ МОЖЕ БУТИ ПОДАНА ЗАЯВА ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ
ОСКАРЖЕННЯ ЧЕРЕЗ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
РІШЕННЯ
СУДУ МОЖЕ БУТИ ОСКАРЖЕНО ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ
ДВАДЦЯТИ ДНІВ ПІСЛЯ ПОДАЧІ ЗАЯВИ ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ.
СУДДЯ