Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-928/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2011.
Дата набрання законної сили: 08.07.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2-а-928/11
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ
		21.03.2011 р. Гайсинський районний суд Вінницької області у складі судді ДєдоваС.М., розглянувши у скороченому провадженні в м.Гайсині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,- 
		Встановив:
		09.03.2011 до суду заявлено позов, вимоги якого мотивовано тим, що позивачка як проживаюча на території зони посиленого радіоекологічного контролю постраждала від Чорнобильської катастрофи особа четвертої категорії, непрацююча пенсіонерка відповідно до статей 39, 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон) має право на щомісячну додаткову пенсію за заподіяну здоровю шкоду у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати до дня припинення права на них (довічно), відповідачем такі виплати їй виплачувались і виплачуються в неповному обсязі, тому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині ненарахування та невиплати їй додаткової пенсії за заподіяну здоровю шкоду, передбачену ст. 51 Закону з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (15% мінімальної пенсії за віком) і доплати до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, передбачену ст.39 Закону з розміру, встановленого ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»(одна мінімальна заробітна плата), зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити додаткову пенсію за заподіяну здоров'ю шкоду з підвищенням її до 15% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і доплату до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю з підвищенням її до однієї мінімальної заробітної плати з розміру, встановленого ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010р.»та ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», за шість місяців до дня звернення до суду,- з 09.09.2010 р. по 09.03.2011 р. - з урахуванням проведених виплат та щомісячно виплачувати їй додаткову пенсію за заподіяну здоровю шкоду, передбачену ст. 51 Закону в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком і доплату до пенсії, передбачену ст.39 Закону в розмірі однієї мінімальної зарплати,- із встановлених чинним законодавством на час виконання цієї постанови розмірів мінімальних пенсії за віком та заробітної плати,- починаючи з дня звернення до суду і по день припинення такого права.
		Відповідач письмово просив у позові відмовити через помилкове застосування позивачкою ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для визначення розміру мінімальної пенсії за віком з огляду на поширення її лише на правовідносини щодо визначення мінімального розміру призначеної за цим законом пенсії, порядок обчислення та виплати передбачених Законом надбавок до пенсій наразі не врегульований внаслідок нечинності ст.ст.39, 51 Закону, його дії і бездіяльність відповідають закону та Постанові КМ України № 530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». 
		З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів суд визнає за необхідне позов задовольнити повністю з таких міркувань.
		Доведено, що ОСОБА_1 відноситься до постраждалих від Чорнобильської катастрофи осіб четвертої категорії, зареєстрована і постійно проживає в с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області, яке згідно п.4 додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, і має право відповідно до статей 39, 51 Закону на щомісячну додаткову пенсію за заподіяну здоровю шкоду у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, такі виплати відповідачем їй у межах шестимісячного строку позовної давності і на час вирішення справи в суді виплачувались і виплачуються в неповному обсязі на підставі Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі Постанова Уряду), хоча за Законом обмежені бути не можуть, а повинні бути ним позивачці в передбаченому Законом розмірі нараховані і щомісячно виплачувані до дня припинення права на них. 
		Спірні правовідносини у системному взаємозв'язку регулюються:
		- ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ст. 17-1 Конвенції, згідно з якими кожен має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, державам учасницям Конвенції заборонено скасовувати встановлені нею права;
		- ст. 13 Конвенції, яка гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження;
		- ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;
		- ч.ч. 1,2 ст. 8 КАС України, за якими під час вирішення справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, права людини визнаються найвищими соціальними цінностями, вони визначають зміст і спрямованість діяльності держави; цей принцип застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини;
		- практикою Європейського Суду з прав людини, згідно з якою: а). конвенційне поняття «майно»являє собою «існуюче майно»або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»стосовно ефективного здійснення права власності (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини», заява № 42527/98, рішення від 12.07.2001 р. п. 83); б). засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа «Мельник проти України», заява № 72286/01, рішення від 28.03.2006 р., щодо статті 13); в). принцип верховенства права зобовязує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004 р., п. 184);
		- ст.39 та ст.51 Закону (в редакції Закону до 31.12.2007р.), за якими, постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи особи четвертої категорії, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, мають право щомісячно на додаткову пенсію за заподіяну здоровю шкоду у розмірі пятнадцяти відсотків мінімальної пенсії за віком та підвищення до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати;
		- ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
		- ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», згідно з якою мінімальний розмір заробітної плати в 2010 році встановлено у місячному розмірі: з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні;
		- ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», згідно з якою мінімальний розмір заробітної плати в 2011 році встановлено у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні;
		- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, згідно з яким, положення пунктів 24-34,41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо визначення (зменшення) розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом 1, додаткової пенсій та доплати, передбаченої Законом 2 громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнано неконституційними;
		- ч. 4 ст. 9 КАС України, згідно з якою у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт вищої юридичної сили;
		- ч.7 ст.9 КАС України у взаємозв'язку зі ст.ст. 180, 181 СК України, за якими захист порушеного права постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи особи з дня звернення до суду до дня припинення такого права має здійснюватися аналогічно випадкам протиправної бездіяльності батьків у ненаданні законного утримання дитині, така позиція відповідає змісту ч.3 ст. 162 КАС України про право суду визначити спосіб гарантованого захисту прав людини і громадянина від порушень зі сторони суб'єктів владних повноважень, вона повністю узгоджується з приписами ст.13 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо права кожного на ефективний засіб юридичного захисту та практикою Європейського Суду з прав людини щодо необхідності завдяки такому засобу запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов.
		Оскільки, ОСОБА_1 як проживаючій на території зони посиленого радіоекологічного контролю постраждалій від Чорнобильської катастрофи особі четвертої категорії, непрацюючій пенсіонерці передбачено довічну щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, які обмежені або скасовані бути не можуть і є майном в розумінні ч. 1 Протоколу № 1 Конвенції як право вимоги, відповідачем вони у межах шестимісячного строку позовної давності виплачувались і виплачуються в неповному обсязі, в тому числі через чинність Постанови Уряду наміру виконувати Закон відповідач не має, - то задля захисту конвенційного і законного права позивачки на мирне володіння своїм майном суд визнає бездіяльність відповідача протиправною в частині ненарахування та щомісячної невиплати додаткової пенсії за заподіяну здоровю шкоду і доплати до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю в повному обсязі, зобов'язує його нарахувати, перерахувати та виплатити позивачці додаткову пенсію за заподіяну здоровю шкоду в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і доплату до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», за шість місяців до дня звернення до суду,- з 09.09.2010 р. по 09.03.2011р. - з урахуванням проведених виплат, та щомісячно здійснювати виплату їй додаткової пенсії за заподіяну здоровю шкоду, передбачену ст. 51 Закону в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком і доплати до пенсії, передбачену ст.39 Закону в розмірі однієї мінімальної зарплати,- із встановлених чинним законодавством на час виконання цієї постанови розмірів мінімальних пенсії за віком та заробітної плати,- починаючи з дня звернення до суду і по день припинення такого права; така постанова є гарантовано ефективним засобом юридичного захисту, тому що позбавляє позивачку необхідності регулярно в межах строку позовної давності звертатися до суду у разі захисту ним порушеного права лише за минулий період, тобто запобігає виникненню умов, які становлять порушення, та не допускає подальшого їх існування.
		Заперечення відповідача про відповідність його дій і бездіяльності закону спростовуються викладеними вище висновками, приписами ч.2 ст.3 Конституції України про відповідальність держави перед людиною за порушення її прав, у тому числі через виконання судом передбачених ч.1 ст.2 КАС України завдань, та ч.4 ст.9 КАС України щодо обов'язку суду застосовувати правовий акт вищої юридичної сили; твердження відповідача про неможливість застосування щодо спірних правовідносин ч.1 ст.28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з огляду на викладену в ч.3 ст.28 цього Закону заборону є помилковим через відсутність в ній обмежень для розрахунку пенсії передбаченої Законом для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи осіб.
		Заперечення та чинність Постанови Уряду, яку, а не Закон, виконує відповідач як урядовий орган підтверджують також тривалість, сталість, невизначений строк його протиправної бездіяльності, і саме ці її ознаки, конкретна практика Європейського Суду з прав людини та приписи ч. 3 ст. 162 КАС України визначили зміст обраного судом способу гарантованого (ефективного) захисту порушеного права постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи особи, зобов'язанням відповідача одноразово усунути порушення права і щомісячно до дня припинення не допускати його порушення шляхом виконання Закону до дня припинення права, при цьому, зважаючи на можливість майбутніх законодавчих змін підстав і порядку встановлення розміру мінімальної пенсії за віком та мінімальної зарплати, відповідач має нараховувати і виплачувати позивачці додаткову пенсію за заподіяну здоровю шкоду в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з визначеного чинним законодавством на час виконання цієї постанови її розміру та доплати пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної зарплати з визначеного чинним законодавством на час виконання цієї постанови розміру такої заробітної плати.
		Судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави, оскільки сторони у справі звільнені від їх сплати. 
		Постанова підлягає негайному виконанню на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України. 
		Висновки суду, крім правових позицій сторін, підтверджуються ще й таким:
		-копією паспорту серії НОМЕР_1 з якого видно, що ОСОБА_1 проживає в с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області,- зоні посиленого радіоекологічного контролю (а.с.3); 
		-пенсійним посвідченням НОМЕР_2, з якого видно, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с.4);
		-посвідченням серії НОМЕР_3, з якого видно, що ОСОБА_1 відноситься до четвертої категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи осіб (а.с.6).
		Керуючись ст.ст.4, 11, 70, 71, 183-2, абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України, суд, -
		Постановив:
		Позов задовольнити повністю. 
		Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі протиправною в частині ненарахування і щомісячної невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за заподіяну здоровю шкоду - 15% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та доплати до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розміру встановленого ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
		Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі нарахувати, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за заподіяну здоровю шкоду в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за шість місяців до дня звернення до суду - з 09.09.2010 р. по 09.03.2011 р. - з урахуванням проведених виплат.
		Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі нарахувати, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з розміру, встановленого ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», за шість місяців до дня звернення до суду - з 09.09.2010 р. по 09.03.2011 р. - з урахуванням проведених виплат.
		Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі щомісячно виплачувати ОСОБА_1 нараховану передбачену ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткову пенсію за заподіяну здоровю шкоду в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, - із встановленого чинним законодавством на час виконання цієї постанови розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.03.2011р.,- дня звернення до суду, - і по день припинення такого права позивачки.
		Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі щомісячно виплачувати ОСОБА_1 нараховану передбачену ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доплату до пенсії за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної зарплати, - із встановленого чинним законодавством на час виконання цієї постанови розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 09.03.2011р.,- дня звернення до суду, - і по день припинення такого права позивачки.
		Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.
		Постанову надіслати Управлінню Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області для її негайного виконання з повідомленням про це Гайсинському районному суду на підставі ч. 1 ст. 267 КАС України.
		Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Гайсинський районний суд протягом десяти днів, проте оскарження не зупиняє її виконання.
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...