Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-325/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Вимагання.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2011.
Дата набрання законної сили: 30.03.2011
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа №1-325/2011 р.
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 14 березня 2011 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
		 головуючого Кунцьо С.В.
		за участю секретаря Чайковської М.В.
		прокурораЖижури Л.О.
		захисника ОСОБА_1
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення :
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, учня 9 класу ЗОШ №2 м. Тернополя, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
		 за ч.4 ст. 296, ч.1 ст.186, ч.2 ст.189 КК України,
		 В С Т А Н О В И В :
		 ОСОБА_2 24 листопада 2010 року близько 16.00 год., знаходячись на території дитячого садка по вул. Громницького, 3 в м. Тернополі, грубо пору шуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйняті норми моралі, елементарні правила поведінки моральності та добропристойності з метою утвердитись в очах сторонніх осіб за рахунок приниження потерпілого ОСОБА_3 безпричинно розпочав із ним конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_2 діючи з особливою зухвалістю, яка вирази лась в насильстві із заподіянням фізичного болю, застосовуючи предмет заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень - бейсбольну біту, наніс ОСОБА_3 удар бітою по правому боці тулуба, правому та лі вому плечі, один удар головою у ніс, чотири удари кулаками обох рук у облич чя, удар правою ногою у верхню та нижню частину обличчя, чим спричинив йому забій мяких тканин нижньої губи, лівого стегна та правої поперекової ділянки, які належать до легких тілесних ушкоджень. В результаті злочинної діяльності ОСОБА_2 було завдано значної шкоди громадському порядку, а також спричинено шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_3 наданим йому Конституцією України, права на повагу до гідності, свободи та особистої недоторканності.
		Окрім цього, 24 листопада 2010 року близько 16.00 год., після вчинення хуліганства, у неповнолітнього ОСОБА_2, який перебував на території дитя чого садка по вул. Громницького, 3 в м. Тернополі, виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій намір, 24 листопада 2010 року близько 16 години, ОСОБА_2, знаходячись на території дитячого садка по вул. Громницького, 3 в м. Те рнополі відкрито викрав з рук ОСОБА_3 гроші в сумі 40 гривень, чим спричинив йому шкоду на вказану суму.
		Також 24 листопада 2010 року близько 16.00 год. у неповнолітньо го ОСОБА_2, який перебував на території дитячого садка по вул. Громни цького, 3 в м. Тернополі, виник злочинний намір, направлений на вимагання. Реалізуючи свій намір, 24 листопада 2010 року близько 16 години, ОСОБА_2, знаходячись на території дитячого садка по вул. Громницького, 3 в м. Те рнополі з метою заволодіння чужим майном, став вимагати у ОСОБА_3, щоб той приніс йому 26 листопада 2010 року 200 гривень при цьому погрожу вав йому побиттям. Вказані погрози ОСОБА_3 сприйняв реально та 24 ли стопада 2010 року близько 19.00 год. біля магазину «Київ», що по вул. Громницького в м. Тернополі передав 170 гривень ОСОБА_4, який їх отримав на прохання ОСОБА_2
		 Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та пояснив, що 24 листопада 2010 року близько 15.00 години він разом із ОСОБА_5 біля розважального закладу «Марци пан», що по вул. Громницького у м. Тернополі зустрівся із ОСОБА_3 Після цього на його прохання вони втрьох зайшли на те риторію дитячого садка, що по вул. Громницького, 3. Зайшовши в один із павільйонів садку там він розпочав словесний конфлікт із потерпілим, через те, що останній декілька днів перед тим по мобільному телефону обізвав його знайому дівчину. В процесі розмови він між досками у підлозі в павільйоні дістав бейсбольну биту, яка постійно знаходиться там, однак хто її туди поставив та кому вона належить він не знає та після цього всі разом пішли в інший павільйон. Там між ним з ОСОБА_3 виникла шарпанина в процесі чого він битою наніс удар потерпілому по правому боці тіла та один чи два удари по плечах. Крім цього він під час цього, в процесі бійки яка, розпочалась між ними наніс декілька ударів руками по обличчю та тілу ОСОБА_3 та можливо зачепив ногою обличчя. ОСОБА_5, а також ОСОБА_6, який підійшов до них під час перебування в другому павільйоні, стояли осторонь від них та нічого не робили. Після цього він перестав наносити удари потерпілому та сказав йому, щоб він розкрив свій рюкзак та витягував гроші, які були в ньому. На що ОСОБА_3 витягнув з рюкзака гроші в сумі 40 грн. та коли останній тримав їх в руці, він вирвав їх з його рук та забрав собі. Також після цього він сказав потерпілому, що цих грошей мало для того, щоб він йому пробачив образу його знайомої та сказав тому, що якщо він не хоче мати більше проблем та щоб він його більше не чіпав, ОСОБА_3 мусить принести до 26 листопада 2010 року ще 200 грн., з чим останній погодився та вони розійшлись. Биту, якою він наносив удари потерпілому він поставив під підлого павільйону, звідки її взяв та пішов додому. Однак коли він близько 18.00 год. цього ж дня був біля магазину «Карпати», що вул. Бережанській в м. Тернополі разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до нього на його мобільний телефон подзвонив ОСОБА_3 та сказав, що має 180 гривень і хоче йому їх віддати, щоб уникнути проблем та вони домовились через 30 хв. зустрітись біля магазину «Київ». Підійшовши близько 18.30 год. разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_6, який підійшов перед цим в двір будинку, що межує із магазином «Київ», він попросив ОСОБА_4, щоб той пішов на зустріч із потерпілим та забрав в нього гроші, які начебто йому той винен, оскільки він не хоче з ним зустрічатись. З цим ОСОБА_4 погодився та пішов на зустріч з потерпілим, а вони з ОСОБА_6 пішли додому. Зміну даних раніше ним показів пояснює тим, що він боявся відповідальності за скоєні ним злочини, однак зараз він усвідомив свій вчинок та просить його не позбавляти волі. В наступному злочинів обіцяє не вчиняти. 
		 Цивільного відповідач - законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_2  ОСОБА_7 (мати) суду пояснила по обставинах справи, оцінила негативно дії сина і запевнила суд про забезпечення його належного вихованням без ізоляції від суспільства. Цивільний позов заявлений потерпілим на суму 20000 грн. визнає частково на суму 2000 грн.
		 Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2 його винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться наступними зібраними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.
		 Показаннями, допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, з яких слідує, що 24 листопада 2010 року після закінчення навчання близько 15.00 год. він пішов разом із одногрупницею ОСОБА_8 в сторону вул. Степової м. Тернополі, для того щоб провести останню додому. Проходячи повз ТРЦ «Марципан», що по вул. Громницького до них підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Підійшовши ближче підсудний сказав йому, що хоче обговорити з ним конфлікт який мав місце 23 листопада 2010 року, а саме його розмову із знайомою ОСОБА_2 по мобільному телефону, при цьому останній сказав що він до неї начебто нецензурно висловлювався. Після цього він сказав до ОСОБА_8, щоб та йшла додому сама, а він разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на прохання останнього пішли на територію дитя чого садка, що по вул. Громницького в м. Тернополі, де зайшли в один із павільйонів. Там ОСОБА_2 з-під деревяної підлоги, витягнув деревяну биту довжиною близько 50 см. та вдарив його нею по правому боці тулуба. Від удару він зігнувся та коли почав підніматись, побачив, що ОСОБА_2 хоче знову його вдарити битою, на що він прикрився рукою та отримав удар в праве плече. Після цього підсудний знову вдарив його в ліве плече. Після цього вони перейшли в інший павільйон, де до них підійшов ОСОБА_6, який разом із ОСОБА_5 стояли в стороні та спостерігали за ними. Там ОСОБА_2 підійшов до нього і наніс йому удар головою в ніс. Після цього він хотів підійти до підсудного, однак ОСОБА_5 та ОСОБА_6 притримали його руками за куртку. За мить ОСОБА_2 кулаком правої руки вдарив його декілька разів по обличчю, а коли він зігнувся наніс йому один удар ногою в обличчя, в результаті чого він впав на коліна і у нього потекла кров із носа. По тім ОСОБА_2 знову наніс йому два удари ногою в обличчя від чого він впав. Побачивши у нього кров ОСОБА_2 перестав його бити та сказав розкривати його рюкзак. Оскільки він був дуже наляканим то одразу ж відкрив одну із кишень рюкзака, де підсудний побачив гроші та сказав щоб він їх діставав. А коли він вийняв гроші із рюкзака, ОСОБА_2 вирвав їх в нього з руки та сховав в кишеню. Не заспокоївшись на цьому підсудний почав вимагати у нього, щоб він до 26 листопада 2010 року приніс йому ще 200 грн., при цьому погрозив йому в разі невиконання побиттям. Також ОСОБА_2 дав йому номер свого мобільного телефону та сказав, що коли гроші будуть в нього, щоб він передзвонив. Проте того ж дня він розповів про все батькам, та батько дав йому 170 гривень і сказав передзвонити до підсудного, що він хоче віддати гроші. Про вказаний факт батько також повідомив працівникам міліції. Домовившись про зустріч, він вечером цього ж дня біля супермаркету «Київ»передав знайомому підсудного - ОСОБА_4 гроші, які в нього вимагав ОСОБА_2 Одразу ж після цього ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції. 
		В судовому засіданні потерпілий заявлений ним цивільний позов про стягнення з неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 в його користь моральної шкоди в сумі 20000 грн. підтримав повністю. В обґрунтування завданої йому моральної шкоди вказує на те, що внаслідок протиправних дій підсудного йому завдано моральних страждань, що полягають в тому, що завдані йому тілесні ушкодження виникли в результаті умисних, протиправних дій підсудного ОСОБА_2, внаслідок чого йому був завданий фізичний та душевний біль. Крім цього просить врахувати те, що внаслідок вчинених злочинів було порушено його нормальні життєві звязки через неможливість продовження протягом тривалого часу активного громадського життя, зявлятись в колі своїх знайомих через ушкодження обличчя, він постійно переживає та в нього внаслідок цього порушився сон.
		 Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, з яких слідує, що 24 листопада 2010 року біля 16.00 год. він зустрівся із ОСОБА_2 біля ТРЦ «Марципан». Там підсудний підійшов до ОСОБА_3 та почав з ним про щось розмовляти. В ході розмови він зрозумів, що ОСОБА_3 образив знайому дівчину ОСОБА_2 і той хоче пройти разом з потерпілим на територію дитячого садка, що по вул. Громницького в м. Тернополі щоб обговорити цей факт, на що він погодився. Зайшовши на територію дитячого садка в один із павільйонів підсудний з-під підлоги дістав деревяну биту та продовжив розмову з ОСОБА_3 Він бачив, як в процесі словесного конфлікту, вони почали між собою шарпатись та ОСОБА_2 наніс один удар битою в руку ОСОБА_3 Після цього, через те що той павільйон було видно з дороги ОСОБА_2 сказав переходити в інший павільйон, де також наніс декілька ударів битою в різні частини тіла потерпілого. В цей час в павільйон зайшов ОСОБА_6, з яким вони стали в стороні та він бачив, як підсудний положив биту на підлогу та наніс удар ногою в обличчя ОСОБА_9 Чи наносив інші удари ОСОБА_2 потерпілому та чи забирав в нього гроші він не памятає, оскільки вони разом із ОСОБА_6 стояли після приходу останнього далі він підсудного з потерпілим та розмовляли між собою і уваги на них не звертали.
		 Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні дав суду аналогічні покази дані ОСОБА_5 
		 Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, з яких слідує, що 24 листопада 2010 року він зустрівся біля магазину «Карпати», що по вул. Бережанська, 53 в м. Тернополі із своїми друзями ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Там на мобільний телефон до ОСОБА_2 зателефону вав, як пояснив підсудний ОСОБА_3 та сказав, що хоче віддати йому якісь гроші. Вказані гроші зі слів підсудного ОСОБА_3 винен йому, але він сам не хотів їх забирати та сказав, що якщо він піде за ними то отримає 20 гривень. Погодившись, він за проханням підсудного пішов до магазину «Київ», що по вул. Лучаківського, 3 в м. Те рнополі, де зустрівся із ОСОБА_3, який передав йому гроші в сумі 170 грн., однак одразу ж після цього до нього підійшли працівники міліції та затримали його.
		 Крім цього, винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів доводиться і іншими оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.
		 
		Оголошеною в судовому засіданні заявою ОСОБА_11 від 24 листопада 2010 року, відповідно до якої він просить розшукати та притягнути до відповідальності невідомих йому осіб, які 24 листопада 2010 року близько 16.00 год. по вул. Громницького м. Тернополя на території дитячого садка нанесли тілесні ушкодження і забрали гроші в сумі 40 грн. в його неповнолітнього сина ОСОБА_3
		(а.с.16);
		Оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду від 24 листопада 2010 року, з якого вбачається що на території дитячого садка по вул. Громницького, 5 в м. Тернополі у третьому павільйоні в правому куті під підлогою виявлено деревяну бейсбольну биту; 
		(а.с.32, 33);
		Оголошеним в судовому засіданні протоколом явки з повинною від 24 листопада 2010 року згідно якого ОСОБА_2 добровільно та чистосердечно зізнався в тому, що 24 листопада 2010 року близько 15.30 год. на території дитячого садку, що по вул. Громницького, він деревяною битою вдарив хлопця на імя ОСОБА_3 та сказав віддати йому всі гроші, на що той віддав йому 40 грн., після чого він сказав йому щоб в наступному він приніс йому ще 200 грн. На це цього ж дня ОСОБА_3 передзвонив до нього та сказав що хоче віддати йому 180 грн., які за його проханням забрав ОСОБА_4
		(а.с.39);
		Оголошеним в судовому засіданні протоколом добровільної видачі від 24 листопада 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_4 добровільно видав працівникам міліції грошові кошти в сумі 170 грн., які він отримав від хлопця на імя ОСОБА_3. 
		(а.с.62);
		Оголошеним в судовому засіданні висновком експерта №2626 від 13 січня 2011 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 при його поступленні 24 листопада 2010 року в хірургічне відділення комунальної установи Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня»діагностовано забій мяких тканин нижньої губи, лівого стегна та правої половини поперекової ділянки та виявлено підшкірну гематому обличчя, що утворились від дії тупих предметів та їх утворення не виключається за повідомлених ОСОБА_3 обставин внаслідок побиття. Описані у ОСОБА_3 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких. Вказані ушкодження не властиві для утворення при падінні на площині (з висоти власного росту). 
		(а.с.83-86);
		Оголошеним в судовому засіданні висновком експерта №17/541/10 від 21 грудня 2010 року, згідно якого наданий на дослідження предмет вилучений працівниками міліції 24 листопада 2010 року за фактом подій, що мали місце по вул. Громницького в м. Тернополі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить до біти бейсбольної що використовується в спортивних цілях та холодною зброєю не являється.
		(а.с.97-99); 
		 Оголошеним в судовому засіданні протоколом відтворення обставин та обстановки події від 20 січня 2011 року, з якого вбачається, що під час вказаної слідчої дії  
			ОСОБА_2 вказав павільйон, з-під підлоги якого він взяв бейсбольну биту в дитячому садку, що по вул. Громницького, 5 в м. Тернополі та вказав, де він наносив нею удари ОСОБА_3;
		
		(а.с.240-245);
		Таким чином, проаналізувавши наведені обставини суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів і вважає, що органами досудового слідства його дії кваліфіковано вірно, зокрема:
		- за ч.4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень; 
		- за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж);
		- за ч.2 ст.189 КК України, вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим - вимагання, вчинене повторно.
		Призначаючи покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65, 103 КК України, враховує конкретні обставини справи, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші його особливості, особу винного, його молодий вік, те що він є не судимим, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та посередньо за місце навчання. Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, суд не вбачає.
		Аналізуючи вищенаведене суд, вважає, що виправлення та перевиховання неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкцій частин статей обвинувачення у вигляді позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, із застосуванням ст.104 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
		Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		Запобіжний захід неповнолітньому підсудному ОСОБА_2 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.
		Суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення з неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 в його користь моральної шкоди в сумі 20000 грн. підлягає до часткового задоволення.
		При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховує моральні страждання потерпілого, що мали місце внаслідок заподіяних йому підсудним тілесних ушкоджень, що вказані тілесні ушкодження виникли в результаті прямого причинно-наслідкового зв'язку із умисними діями підсудного, а також перенесений потерпілим фізичний біль та негативні наслідки, що настали у зв'язку із цим у виді лікування потерпілого, порушенні звичних життєвих звязків, створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя, необхідності в подальшому покращувати стан здоровя, а також психологічних переживань під час вчинення злочину та після нього. 
		Окрім цього, суд враховує те, що неповнолітній підсудний ОСОБА_2 не має самостійного доходу, власних коштів чи майна, а тому визначену судом суму моральної шкоди слід стягнути з законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 - ОСОБА_7, яка визнана судом цивільним відповідачем.
		Враховуючи вказані обставини, суд приходить до переконання, що з законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 ОСОБА_7 в користь потерпілого ОСОБА_3, слід стягнути 5000 грн. (пять тисяч грн.) на відшкодування завданої злочином моральної шкоди.
		В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
		Речові докази по справі:
		-бейсбольну биту, яка здана на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільські області - знищити, після набрання вироком законної сили;
		-грошові кошти в сумі 170 грн., передані на зберігання ОСОБА_3, залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили.
		По справі є судові витрати за проведення судової експертизи холодної зброї №17/541/10 від 21 грудня 2010 року в сумі 154,80 грн., що виникли у зв»язку із проведенням експертизи вилученого по справі речового доказу, які суд вважає, слід стягнути із законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 - ОСОБА_7 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, оскільки неповнолітній ОСОБА_2 не має самостійного доходу, власних коштів чи майна.
		Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
		 З А С У Д И В:
		 
		Визнати винним ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.186, ч.2 ст.189 КК України і призначити йому покарання:
		- за ч.4 ст. 296 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;
		- за ч.1 ст. 186 КК України 2 (два) роки позбавлення волі;
		- за ч.2 ст. 189 КК України 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;
		У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.
		Зобовязати засудженого ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з законного представника ОСОБА_2 ОСОБА_7 в користь потерпілого ОСОБА_3 5000 грн. (пять тисяч гривень) моральної шкоди, завданої злочином.
		В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
		Речові докази по справі:
		-бейсбольну биту, яка здана на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільські області - знищити, після набрання вироком законної сили;
		-грошові кошти в сумі 170 грн., передані на зберігання ОСОБА_3, залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили. 
		Стягнути із законного представника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_7 судові витрати за проведення судової експертизи холодної зброї №17/541/10 від 21 грудня 2010 року в сумі 154,80 грн. (сто пятдесят чотири гривень вісімдесят копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727 “за дактилоскопічну експертизу №17/541/10 від 21 грудня 2010 року).
		На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. 
		 Головуючий С.В. Кунцьо

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...