Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5/195(5/194) : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			03 лютого 2011 р. № 5/195(5/194)   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			головуючий суддя : Першиков Є.В.
			судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
			 
			розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської міської ради 
			на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. 
			у справі 
			господарського суду№ 5/195
			Львівської області 
			за позовомпрокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради 
			до
			 
				 
					 
						 
							 
								 
									 третя особа1) Шевченківської районної державної адміністрації Львівської міської ради
									2) ОКП Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"
									3) об'єднання профспілок Львівщини
									4) Львівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна"
									5) товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТ"
									приватне підприємство "Сальдо-Ділер" 
									провизнання недійсними розпоряджень Шевченківської районної державної адміністрації №1517 від 14.11.2001р. та №1152 від 10.10.2005р., визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівель та скасування первинної та всіх наступних реєстрацій права власності на спірні будівлі 
									та за зустрічним позовомприватного підприємства "Сальдо-Ділер" 
									доЛьвівської міської ради 
									треті особи1)ОКП Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"
									2) об'єднання профспілок Львівщини
									3) товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТ" 
									провизнання права власності 
									за участю прокурора
									 представників позивачаПрокурора відділу Генеральної прокуратури України Гаврилової Ю.Ю. посв. № 69
									не з'явився 
									відповідачівне з'явились 
									третіх осібЯнів М.В. дов. № 1 від 02.02.2011
									Розпорядженням № 03.08-05/62 від 01.02.2011 змінено склад колегії суддів у справі № 5/195, призначеної до розгляду: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В., утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
									 В С Т А Н О В И В :
									 Прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради ( урахуванням уточнення позовних вимог) про визнання недійсними розпоряджень Шевченківської районної державної адміністрації №1517 від 14.11.2001 та № 1152 від 10.10.2005 , визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівель та скасування первинної та всіх наступних реєстрацій права власності на спірні будівлі.
									Третя особа Приватне підприємство "Сальдо Ділер" звернулось до господарського суду Львівської області із самостійними вимогами до відповідачів: Львівської міської ради, ОКП "Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Ради об'єднання профспілок Львівщини, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТ", за участю третьої особи без самостійних вимог Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності.
									Справи № 5/195 та № 5/194 об'єднані в одне провадження.
									Рішенням господарського суду Львівської області від 26.08.2010 ( суддя Петрик І.Й.), залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 ( головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Марко Р.І.), в задоволенні первісного позову Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради про визнання недійсними розпоряджень Шевченківської районної державної адміністрації № 1517 від 14.11.2001 р., № 1152 від 10.10.2005 р., визнання недійсними договорів купівлі-продажу будівель та скасування первинної та всіх наступних реєстрацій права власності на спірні будівлі відмовлено, провадження у справі за зустрічним позовом ПП "Сальдо-Ділер" про визнання права власності на будівлю готелю припинено за відсутністю предмета спору.
									Судові рішення вмотивовані недоведеністю порушення матеріальних або інших інтересів держави внаслідок прийняття відповідачем 1 оскаржуваних розпоряджень та укладання відповідачами оспорюваних договорів купівлі-продажу та пропуску строку позовної давності, а по зустрічному позову відсутній предмет спору, оскільки реєстрація права власності за ПП "Сальдо - Ділер" не скасована.
									Не погоджуючись із судовими рішеннями, Львівська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити повністю.
									Касаційна скарга вмотивована тим, що судові рішення суперечать інтересам територіальної громади міста Львова, оскільки можливе подальше відчуження земельної ділянки під спірними об'єктами нерухомого майна. А лише територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно згідно із ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
									Крім того, Львівська міська рада вважає, що строк позовної давності прокурором не пропущений, оскільки вирок Шевченківського районного суду м. Львова щодо підсудної ОСОБА_1 винесено 24.06.2009, а відтак, трирічний строк позовної давності не пропущено.
									Заслухавши присутнього представника ПП "Сальдо-Ділер" та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. 
									Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
									Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, що 04.09.2001 Рада Обєднання профспілок Львівщини звернулась із заявою № 01-28/276 до Шевченківської районної адміністрації м. Львова, в якій просила оформити право власності на належні їй обєкти нерухомого майна по вул. Інструментальній, 49 в м. Львові, а саме: адміністративно-побутовий корпус-готель в комплексі з тенісними кортами та водяну насосну станцію. 
									За результатами розгляду вказаної заяви 14.11.2001 р. Шевченківська районна адміністрація видала розпорядження № 1517 про оформлення права власності за Обєднанням профспілок Львівщини на корпус-готель площею 495, 6 кв. м і приміщення насосної станції площею 23, 7 кв. м у м. Львові по вул. Інструментальній, 49.
									Того ж дня Шевченківська районна адміністрація видала Обєднанню профспілок Львівщини свідоцтво про право колективної власності на нежитлові приміщення корпусу-готелю та насосної станції. 
									Зазначені обєкти нерухомості розташовані на земельній ділянці площею 1, 0406 га, яка перебувала в постійному користуванні Обєднання профспілок Львівщини на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ЛВ № 005317 40601061, виданого Львівською міською радою 04.05.2000 відповідно до ухвали 6-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради від 09.09.1999 р. № 319. 
									В подальшому Обєднання профспілок Львівщини на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 13.09.2002 р. приватним нотаріусом Тишківською Р. І. № 3365, відчужило вказані обєкти нерухомості Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОТ",
									Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації № 1152 від 10.10.2005 оформлено право приватної власності ТОВ фірма "ТОТ" на будівлю готелю площею 495, 6 кв. м під літерою "С-2"та приміщення насосної станції площею 23, 7 кв. м під літерою "Р-1"у м. Львові по вул. Інструментальній, 49 Б. 
									В подальшому ТОВ "ТОТ" в свою чергу на підставі договору купівлі продажу-нерухомого майна, посвідченого 31.10.2005 приватним нотаріусом ОСОБА_2 № 4882, відчужило їх Приватному підприємству "Сальдо-Ділер".
									Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. 
									Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. 
									Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій не погодились із мотивами прокурора та не встановили, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави в особі Львівської міської ради внаслідок прийняття відповідачем 1 оскаржуваних розпоряджень та укладення відповідачами спірних договорів купівлі-продажу, не встановили необхідність їх захисту. 
									Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією попередніх судів, оскільки визначення прокурором інтересів держави в тому, що можливе подальше відчуження земельної ділянки під спірними об'єктами нерухомого майна, а лише територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно згідно із ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", - не є предметом розгляду у справі № 5/195.
									Оспорювані прокурором та Львівською міською радою розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації №1517 від 14.11.2001 та № 1152 від 10.10.2005, договори купівлі-продажу будівель та скасування первинної та всіх наступних реєстрацій права власності на спірні будівлі жодним чином не стосуються і не вирішують питання користування земельною ділянкою, а спірне майно з самого початку належало до колективної профспілкової власності. 
									Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
									Аналогічна норма міститься і в ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої необхідною умовою визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних законом інтересів саме позивача.
									 
									Судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що приміщення корпусу-готелю та насосної станції по вул. Інструментальній, 49 в м. Львові на момент прийняття Шевченківською районною адміністрацією розпорядження № 1517 від 14.11.2001 перебували у колективній власності Обєднання профспілок Львівщини. Таким чином, на момент видання Шевченківською районною адміністрацією розпорядження № 1517 від 14.11.2001 вказані обєкти нерухомого майна не перебували у державній чи комунальній власності, а відтак відсутні порушення прав та охоронюваних законом інтересів Львівської міської ради внаслідок прийняття оскаржуваних розпоряджень та укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу. 
									В касаційній скарзі Львівська міська рада посилається на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 24.06.2009, яким підсудну ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, а постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 24.06.2009 підсудну ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України, які набрали законної сили.
									Проте, зазначені вирок і постанова у кримінальних справах також не доводять, що оспорювані у господарському процесі розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації №1517 від 14.11.2001 та № 1152 від 10.10.2005, та наступні договори купівлі-продажу будівель доводять порушення прав та охоронюваних законом інтересів саме позивача Львівської міської ради. 
									Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувані договори купівлі-продажу укладені сторонами в належній формі, підписані їхніми повноважними представниками, містять усі істотні умови, необхідні для такого виду договорів, відповідають вимогам чинного на час їх укладення законодавства та виконувались сторонами.
									Щодо застосування судами строку позовної давності, то колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
									Проте, строк позовної давності застосовується судом у тому випадку, коли доведено позовні вимоги та неправомірність дій відповідача, а за обставинами справи судами визнано, що прокурором та Львівською міською радою не доведені позовні вимоги по суті, що є підставою для відмови в задоволенні позову - за таких обставин у судів не було підстав додатково застосовувати строк позовної давності.
									Щодо зустрічного позову третьої особи - Приватного підприємства "Сальдо Ділер" до Львівської міської ради, ОКП "Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Ради об'єднання профспілок Львівщини, ТОВ "ТОТ", за участю третьої особи без самостійних вимог Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на спірне майно, то суди виходили із приписів ст. 16 Цивільного кодексу та ст. 20 Господарського кодексу України, згідно з якими одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. 
									Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. 
									Судами встановлено, що за позивачем за зустрічним позовом ПП "Сальдо-Ділер" в Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровані обєкти нерухомості, придбані згідно договору купівлі продажу-нерухомого майна, посвідченого 31.10.2005 приватним нотаріусом ОСОБА_2 № 4882 від 31.10.2005, а відтак, не скасовано право власності позивача за зустрічним позовом на будівлю готелю площею 495, 6 кв. м під літерою "С-2"та будівлю насосної станції площею 23, 7 кв. м під літерою "Р-1"у м. Львові по вул. Інструментальній, 49 Б, у звязку з чим провадження у справі за зустрічним позовом судом першої інстанції припинено згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору, з чим погодився суд апеляційної інстанції. 
									Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
									Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
									З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Львівської міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
									 Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, України, Вищий господарський суд України,-
									 ПОСТАНОВИВ:
									 Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.
									Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. у справі № 5/195 залишити без змін.
									 Головуючий Є. Першиков
									 Судді Т. Данилова
									 І. Ходаківська

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...