Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц-841 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2011.
Дата набрання законної сили: 17.02.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 22ц-841 
		Копія
		 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________
		 УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
			 17 лютого 2011 року м. Хмельницький
			Колегія суддів судової палати у цивільних справах 
			Апеляційного суду Хмельницької області
			 в складі : головуючого судді Костенка А.М., 
			суддів: Ніколової Б.Ю., Фанди В.П.
			при секретарі : Гриньовій А.М.,
			з участю ОСОБА_1
			розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-841 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Теофіпольського районного суду від 10 листопада 2010 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.
			Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів
			в с т а н о в и л а :
			 ПАТ КБ "ПриватБанк", звертаючись до суду з позовом, вказувало, що 30 квітня 2008 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за яким відповідачка отримала 73480 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22,92 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 30 квітня 2023 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором цього ж дня було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передала в іпотеку, належний їй на праві власності житловий АДРЕСА_1, Теофіпольського району. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у зв'язку з чим, позивач вважав, що є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому, уточнивши позовні вимоги, просив в рахунок погашення заборгованості в розмірі 79668 грн. 02 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки : будинок, загальною площею 86, 60 кв.м., житловою площею 47, 50 кв.м., який розташований за адресою : АДРЕСА_1, Теофіпольського району, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету застави від імені заставодавця, виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які зареєстровані і проживають у вказаному будинку, судові витрати покласти на відповідачів.
			Під час розгляду справи до участі у справі в якості відповідача залучено ОСОБА_4
			Рішенням Теофіпольського районного суду від 15 вересня 2009 року вказаний позов був задоволений. 
			Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.
			_____________________________________________________________________________
			Головуючий у першій інстанції Дручкова С.П. Справа № 22ц-841
			Доповідач Костенко А.М. Категорія : 27
			Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11 січня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Теофіпольського районного суду від 15 вересня 2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
			Рішенням Теофіпольського районного суду від 10 листопада 2010 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
			В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не застосовано положення Закону України "Про іпотеку", Цивільного кодексу України, які слід було застосувати при вирішенні цього спору. Також, вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив умови кредитного договору, договору іпотеки та прийшов до необґрунтованого висновку про їх невідповідність вимогам чинного законодавства.
			Апеляційну скаргу слід відхилити з слідуючи мотивів.
			У відповідності до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
			Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм належна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
			Судом встановлено, що 30 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»укладено договір про іпотечний кредит № HMTWGA0000000057, відповідно до умов якого кредитор ЗАТ КБ «Приватбанк»зобовязується надати позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі суму 73480 грн. строком до 30 квітня 2023 року.
			В забезпечення виконання цього договору ОСОБА_3, яка є майновим поручителем ОСОБА_2, та закрите комерційне товариство комерційний банк «Приватбанк» 30 квітня 2008 року уклали договір іпотеки предметом якого є житловий АДРЕСА_1 Теофіпольського району Хмельницької області.
			В даному будинку, як на момент укладення договору іпотеки так і на час розгляду справи в суді крім ОСОБА_3 і її чоловіка ОСОБА_5, проживають і їх неповнолітні діти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. 
			Після укладення даних договорів ОСОБА_2 отримала кредит в сумі відповідно до кредитного договору. 
			Однак ОСОБА_2 належним чином не виконує умови договору, не сплачує кредит та відсотки за його користування, внаслідок чого утворилась заборгованість по вказаному кредитному договорі, в звязку з чим Банк подав позов про звернення стягнення для погашення заборгованості по кредиту на предмет іпотеки житловий будинок
			Віповідно до частини 6 статті 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. 
			Згідно ст. 2 Закону України від 02.06.2005 р. № 2623-IV „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” (захист прав та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо житлових приміщень ): 
			1. Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. 
			2. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. 
			3. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав та інтересів дітей. 
			4. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. 
			У відповідності зі ст. 17 Закону України „Про охорону дитинства” батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. 
			За ст. 18 зазначеного Закону діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. 
			Згідно ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи віком до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків.
			З матеріалів справи вбачається, що діти ОСОБА_3 на момент укладення договору іпотеки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали і проживають на даний час разом з матірю в АДРЕСА_1 Теофіпольського району Хмельницької області 
			При укладенні договору іпотеки попередньої згоди органів опіки і піклування отримано не було.
			Крім того, на час розгляду справи в суді орган опіки і піклування виконавчий комітет Новоставецької сільської ради Теофіпольського району на запит суду у відповідності до ст. 18 Закону України „Про охорону дитинства” відмовив у наданні згоди на звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок у якому проживають неповнолітні діти ОСОБА_3
			При таких обставинах, оскільки виселення неповнолітніх дітей і фактично позбавлення їх житла призведе до порушення їх конституційних прав, порушення їх прав як неповнолітніх та вимог чинного законодавства, доводи апеляційної скарги відповідача слід визнати необґрунтованими.
			Крім того, відповідно до ст. 35 закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону..
			Також згідно ч. 3 ст. 109 Житлового Кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. 
			П. 24 Договору іпотеки від 30 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «Приватбанк» встановлено, що у випадку порушення Кредитного договору Позичальником Іпотекодержатель направляє Іпотекодавцю та Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцяти денного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення Іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.
			Однак, як вбачається з матеріалів справи, таких письмових вимог на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не направлялось. Таким чином не була дотримана процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, що є однією з підстав для відмови в задоволенні позову.
			Наявність в справі таких письмових повідомлень від квітня 2010 року суд не приймає до уваги, оскільки такі письмові повідомлення були направлені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді після скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції про задоволення позову, тобто фактично після подачі до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
			З цих підстав посилання апелянта на наявність відповідних повідомлень є необґрунтованими. 
			Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
			Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги і вимог позивача не вбачається.
			Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів 
			 
			у х в а л и л а :
			Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.
			Рішення Теофіпольського районного суду від 10 листопада 2010 року залишити без змін.
			Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. 
			 Головуючий : (підпис)
			Судді : (підписи)
			 З оригіналом згідно : Суддя А.М.Костенко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...