Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 23/490 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			12 квітня 2011 р. № 23/490   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Самусенко С.С. –головуючого, 
			Барицької Т.Л., 
			Кочерової Н.О., 
			розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 
			на рішення
			та постановугосподарського суду міста Києва від 02 листопада 2010 року
			Київського апеляційного господарського суду
			від 16 лютого 2011 року 
			у справі№ 23/490 
			господарського судуміста Києва 
			за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 
			доЖитлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-30" 
			простягнення 269 454 грн. 80 коп. 
			за участю представників сторін  
			від позивача –Карпець Є.М.від відповідача –Стужук Н.В., Мазур В.Ф.  
				 
					 
						 
							 
						
						В С Т А Н О В И В:
					
					 ВАТ (ПАТ) "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ЖБК "Арсеналець-30" про стягнення основного боргу в сумі 227 560 грн. 53 коп. за виконані за договором на послуги водопостачання та водовідведення №02593/4-03 від 13.06.2003, але неоплачені послуги з водопостачання та водовідведення, збитків від інфляції в сумі 25 625 грн. 16 коп., 3 % річних - 6 456 грн. 30 коп. та 9 814 грн. 81 коп. пені.
				
				Рішенням господарського суду міста Києва від 02.11.2010 у справі № 23/490 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено частково, до стягнення з відповідача присуджено основний борг в сумі 78 912 грн. 20 коп., 5 968 грн. 91 коп. пені, збитків від інфляції 4 061 грн. 36 коп., 3 % річних - 1 828 грн. 01 коп. Рішення суду ґрунтується на тому, що умовами спірного договору не регулюються відносини сторін щодо постачання холодної води, яка використовувалась для виготовлення гарячої.
			
			Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 у справі № 23/490 (колегія суддів: головуючий Пашкіна С.А., судді Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф.) рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2010 змінено, викладено резолютивну частину рішення в редакції, відповідно до якої в позові відмовлено повністю.
			          У касаційній скарзі ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 у справі № 23/490, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
			                    У відзиві на касаційну скаргу ЖБК "Арсеналець-30" просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 у справі № 23/490 без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" –без задоволення.
			          Вищим господарським судом України ухвалою від 29.03.2011 у справі №23/490 порушено касаційне провадження.
			          Розпорядженням секретаря судової палати ВГСУ від 11.04.2011 у справі №23/490 призначено наступний склад колегії суддів: головуючий –Самусенко С.С. (доповідач), судді Барицька Т.Л., Кочерова Н.О.
			          З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
			          Відповідно до встановлених обставин та досліджених матеріалів справи господарськими судами попередніх інстанцій, 13.06.2003 між ВАТ (ПАТ) "Акціонерна компанія "Київводоканал" та ЖБК "Арсеналець-30" укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 02593/4-03.
			Суди врахували, що в період, заборгованість за який заявлена до стягнення, діяли як Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (до 18.10.2008), так і Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (з 18.10.2008), і відповідно до ст.3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" вони є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання. Вищезазначені Правила підлягають застосуванню до спірних правовідносин у ті періоди, в які вони діяли.
			Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п.п. 1.10, 12.5 Правил № 1.
			Пунктами 1.3, 12.2 Правил № 1 встановлено, що абонентами, які користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив’язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у водоканалі як абонентів водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосовувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами. 
			Тобто водоканалом абонентам відкривається відповідно до одного договору лише один рахунок. Суди встановили, що як вбачається з розрахунку позивача, відповідачу відкрито другий додатковий рахунок для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води без укладання іншого договору або/та внесення відповідних змін до договору.
			Пунктом 12.17 Правил №1 передбачено, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється водоканалом. 
			Відповідно до ст.16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
			Судами визначено, що умовами договору не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер. Спірний договір на послуги водопостачання та водовідведення укладений позивачем з відповідачем на постачання питної холодної води. 
			Належних та допустимих доказів в розумінні ст.34 ГПК України на підтвердження укладення з відповідачем договорів на постачання гарячої води позивачем не надано.
			Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 148 648 грн. 33 коп. за послуги з постачання позивачем холодної води для виготовлення гарячої води (код 3-50650) задоволенню не підлягають як безпідставні.
			Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
			Відносно вимог про стягнення заборгованості в частині прийняття стоків гарячої води суди встановили, що позивачем кількість стоків гарячої води визначена на рівні кількості води, яка використовується для отримання гарячої води, а жодних первинних документів, які б фіксували таку кількість, матеріали справи не містять. Тому позовні вимоги в частині вимог про стягнення боргу за прийняття стоків гарячої води задоволенню не підлягають як такі, що не підтверджуються матеріалами справи.
			Як слідує з Розгорнутого розрахунку позовних вимог до боржника ЖБК "Арсеналець-30" станом на 01.08.2010 позивач розраховує плату за поставлену холодну воду та забрані стоки за тарифами, встановленими відповідними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.
			Господарським судом апеляційної інстанції враховано, що розпорядження №1576 від 30.10.2006 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" визнано недійсним та скасовано постановою господарського суду міста Києва у справі №21/43-А від 13.02.2007; розпорядження №640 від 30.05.2007 визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 у справі № 8/131; дію розпорядження № 516 від 29.04.2009 зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 № 842-р "Про зупинення дії деяких розпоряджень голови Київської міської держадміністрації з питань встановлення (погодження) тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Києві"; розпорядження № 517 від 29.04.2009 визнано незаконним і не чинним з моменту прийняття постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2009 у справі № 2а-2292/09.
			Апеляційним господарським судом встановлено, що Розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими керувався позивач при розрахунку плати за поставлену холодну воду № 1576 від 30.10.2006, № 143 від 12.02.2007, № 640 від 30.05.2007, № 1127 від 28.08.2007, № 516, № 517 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009 та № 1332 від 30.11.2009, не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку.
			Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що розрахунок вартості наданих позивачем послуг необхідно здійснювати згідно тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення" від 28.08.2002 №1680, чинним протягом спірного періоду. Вказаним розпорядженням передбачено тариф для житлово-експлуатаційних організацій в розмірі 0,68 грн. (без ПДВ) (0,816 з ПДВ) за 1 м3 наданих послуг з водопостачання та водовідведення, що мали застосовуватися у розрахунках сторін. Враховуючи, що за спірний період позивачем відповідачу було поставлено і, відповідно, відведено 113 299 м3 питної води, оплата за вказані послуги підлягала в сумі 92 451 грн. 98 коп. (113 299 х 0,816).
			При цьому, апеляційна інстанція встановила, що з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що позивач в рахунок оплати зазначених послуг отримав від відповідача суму більшу, ніж їх вартість, тому позовні вимоги про стягнення боргу за постачання питної холодної води та прийняття стоків холодної води (код 3-650) за період з 01.08.2007 по 01.08.2010 задоволенню не підлягають як такі, що не підтверджуються матеріалами справи. 
			Стаття 1117 ГПК України передбачає, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. 
			Приймаючи до уваги встановлені судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, які відповідають цим обставинам і нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
			Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України 
			 П О С Т А Н О В И В :
			           Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.
			          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 у справі № 23/490 залишити без змін.
			 Головуючий суддя                                                                                С. Самусенко
			 Судді:                                                                                                    Т. Барицька
			                                                                                                               Н. Кочерова

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...