Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 58/109 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			12 квітня 2011 р. № 58/109   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Головуючий суддя
			суддіМуравйов О. В. 
			Полянський А. Г.
			Яценко О. В. 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні 
			касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" 
				на постанову
			
			відКиївського апеляційного господарського суду 
			22.02.2011 року 
			у справі№ 58/109 Господарського суду міста Києва  
			за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" 
			доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" 
			простягнення 51119,01 грн.  
			За участю представників сторін:
			від позивача:
			від відповідача: 
				 не з'явились 
			
			не з'явились  
				 
			
			В С Т А Н О В И В: 
			 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" про стягнення 51119,01 грн.
			Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року по справі №58/109 (суддя Блажівська О. Є.) позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" на користь позивача 17768,56 грн. основного боргу, 1943,82 грн. плати за землю, 892,79 грн. пені, 194,51 грн. 3% річних та судові витрати; в решті позову відмовлено.
			Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року по справі №58/109 (головуючий суддя Яковлєв М. Л., судді Тарасенко К. В., Жук Г. А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року по справі №58/109 скасовано частково. Прийнято нове рішення. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" 1891,90 грн. компенсацію плати за землю, 474,47 грн. пені, 82,72 грн. 3% річних, 120,79 грн. державного мита та 55,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 9599,81 грн. орендної плати провадження по справі припинено. В частині стягнення боргу по орендній платі в сумі 17768,56 грн. та стягненні суми компенсації плати за землю в розмірі 51,92 грн. відмовлено. В решті рішення залишено без змін.
			Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" 104,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
			Не погоджуючись з вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального права, зокрема ст. ст. 526, 628, 629 ЦК України, зв'язку з чим просить скасувати постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. 
			У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" проти вимог та доводів заперечує, просить залишити в силі оскаржену постанову. 
			Відводів складу суду не заявлено.
			Представники сторін в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином. 
			Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників сторін.
			Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.
			Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
			Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
			Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.10.2007 між ТОВ "Інтелбуд" (орендодавець) та ТОВ "Інтерфарм" (орендар) укладено договір оренди, за яким орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування частину приміщення, яке розташоване за адресою: вулиця Золотоустівська, 44/22, місто Київ, площею 68,8 кв. м для розміщення аптеки.
			Відповідно до п. 3.1 договору цей договір вступає в силу та з моменту його підписання і діє до 30.09.2009 року.
			Сторони додатковою угодою від 30.09.2009 року, яка є невід’ємною частиною договору, продовжили термін дії договору до 29.09.2010 року.
			01.10.2007 року позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне володіння та користування частину зазначеного приміщення, про що був підписаний сторонами акт приймання-передачі.
			Пунктом 5.2 договору визначено, що орендна плата за користування об’єктом оренди нараховуються і вноситься орендарем протягом усього строку оренди, а також до дня фактичного повернення об’єкту оренди у зв’язку із припиненням договору.
			Відповідно до додатку № 1 договору договірна ціна за перший місяць складає 12625,00 грн. оплата послуг оренди починаючи з 2-го місяця і до кінця договору визначається за встановленою сторонами в додатку до договору № 1 формулою.
			Додатковою угодою від 30.12.2008 р. сторони встановили розмір орендної плати з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 19250,00 грн., а з 01.01.2010 року - відновити розрахунок орендної плати згідно з формулою обумовленою додатком № 1 до договору.
			Відповідно до п. 5.5 договору орендна плата за користування об’єктом оренди сплачується орендарем щомісячно у грошовій формі до 5 числа поточного місяця, шляхом перерахування відповідної суми у національній валюті України на банківський рахунок орендодавця.
			Пунктом 9.4 договору передбачено, що сторони погоджуються, що орендар має право відмовитись від цього договору з будь-якої причини за умови письмового повідомлення орендодавця про це не пізніше, ніж за один місяць. В такому випадку цей договір вважається припиненим з моменту закінчення місячного терміну після отримання орендодавцем відповідного повідомлення, якщо більш тривалий термі не визначений орендарем.
			Судами встановлено, що відповідач направив позивачу лист від 09.07.2010 року №323 з повідомленням про припинення договору, який позивач отримав 12.07.2010 року, про що свідчить лист-відповідь позивача.
			Отже, договір є припиненим через місяць після отримання листа позивачем, тобто з 12.08.2010 року.
			Виходячи з положень п. 5.2 договору, яким передбачено, що орендна плата за користування об'єктом оренди нараховуються і вноситься орендарем протягом усього строку оренди, а також до дня фактичного повернення об'єкту оренди у зв'язку із припиненням договору, суд першої інстанції погодився з нарахування позивачем орендної плати за липень 2010 року та з 01.08.2010 року по 12.08.2010 року. 
			Апеляційний господарський суд дійшов висновку про стягнення заборгованості за час фактичного користування приміщенням, оскільки позивачем прийнято ключі від орендаря, а відтак і прийнято приміщення, що підтверджується відповідною розпискою директора ТОВ "Інтерфарм".
			Колегія суддів вважає висновок апеляційної інстанції помилковим, виходячи з наступного. 
			Статтею 531 ЦК України визначено, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. 
			Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. 
			Відповідно до ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. 
			Оскільки договір є припиненим з 12.08.2010 року, а відповідач не мав обов'язку передавати ключі від приміщення до настання зазначеної дати, то орендар повинен сплатити орендну плату за весь строк дії договору оренди. 
			Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що 02.07.2010 року орендоване приміщення було залите не з його вини і відповідач не мав можливості користуватися приміщенням, що підтверджується актом підписаним завідуючим аптекою № 7 та заступником директора ТОВ "Інтерфарм".
			Судами встановлено, що зазначений акт не є доказом звільнення відповідача від сплати за оренду приміщення, оскільки при складані даного акта відповідачем не запрошено представника орендодавця.
			З довідки КЖКП "Агропромбудіндустрія" від 18.11.2010 року №155 вбачається, яке є балансоутримувачем і проводить технічне обслуговування житлового будинку № 44/22 по вул. Золотоустівська, вбачається, що за період з 01.07.2010 року по час видання цієї довідки у нежилих приміщеннях за адресою: вул. Золотоустівська, 44/22, м. Києва, в тому числі і в нежилому приміщенні площею 68,8 кв. м за вищевказаною адресою, аварій інженерних мереж (тепло-, водопостачання та каналізація) та сантехнічного обладнання не було, звернень користувачів цих приміщень з приводу аварій до КЖКП "Агропромбудіндустрія" не надходило.
			Отже, підстави для звільнення відповідача від орендної плати відсутні.
			Зважаючи на те, що відповідач надав докази часткової сплати орендної плати за липень в сумі 9599,81 грн., а саме за період з 01.07.2010 року по 15.07.2010 року, заборгованість відповідача по орендній платі склала 17768,56 грн. 
			З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про стягнення з відповідача 17768,56 грн. заборгованості по орендній платі.
			На вказану суму позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 194,51 грн. 3% річних та згідно п. 8.2 договору пеню в сумі 892,79 грн.
			Суд апеляційної інстанції задовольнив зазначені вимоги частково у в'язку з тим, що відповідач зобов'язаний сплати орендну плату лише за фактичне використання приміщення та відповідної зміни розміру сплати за землю. 
			Оскільки як вже зазначено договір є припиненим з 12.08.2010 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення 194,51 грн. 3% річних та 892,79 грн. пені.
			Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про припинення провадження по справі в частині стягнення 9599,81 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки сплата цієї суми відбулася після звернення позивача з позовом до суду.
			Пунктом 5.1 договору передбачено, що орендар зобов’язується регулярно вносити орендодавцю орендну плату за користування послугами (постачання холодної води) та електроенергії, а також компенсувати витрати, пов’язані з внесенням плати за землю.
			Відповідно до п. 5.6 договору розмір компенсації витрат по внесенню плати за землю, що підлягає сплаті орендарем, визначається із загальної суми зазначених платежів орендодавця щодо земельної ділянки, на якій розташована будівля з приміщення орендодавця, пропорційно площі об'єкта оренди у приміщенні орендодавця. 
			Позивач надав суду докази сплати ним земельного податку за 2009 та 2010 роки.
			Абзац 2 пункту 5.6 договору встановлює, що орендар компенсує зазначені витрати орендодавця у погодженому розмірі за весь період з початку строку оренди по день фактичного повернення об’єкта оренди після припинення цього договору.
			У зв'язку із припиненням договору з 12.08.2010 року, помилковим є висновок апеляційного суду, що стягненню з відповідача підлягає компенсація витрат по внесенню плати за землю в розмірі 1891,90 грн., виходячи з строку фактичного повернення об’єкта оренди за період 01.01.2009 року по 16.07.2010 року
			Суд касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обов'язок відповідача сплатити компенсацію витрат по внесенню плати за землю за весь строк дії договору оренди в сумі 1943,82 грн. 
			Позивач також просив стягнути з відповідача 20719,52 грн. пені за порушення строків повернення об’єкта оренди, 892,79 грн. пені, 194,51 грн. 3 % річних.
			Відповідно до п. 8.3 договору у випадку порушення орендарем строків повернення об’єкта оренди після закінчення строку оренди або припинення договору оренди з інших підстав, орендар повинен сплатити на користь орендодавця пеню у розмірі 3 % від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення.
			Судами встановлено, що відповідач листом від 09.07.2010 року звертався до позивача з проханням призначити дату та час повернення орендованого приміщення з підписанням акту про таке повернення.
			Натомість, позивач не підписав з відповідачем акт повернення об’єкту оренди, а 16.07.2010 року відповідач повернув ключі від приміщення позивачу, що підтверджується розпискою від 16.07.2010 року директора ТОВ "Інтелбуд" про отримання від директора ТОВ "Інтерфарм" ключів від приміщення об’єкту оренди.
			Колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 20719,52 грн. пені за порушення строків повернення об'єкта оренди.
			З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 17768,56 грн. основного боргу, 1943,82 грн. плати за землю, 892,79 грн. пені, 194,51 грн. 3% річних, 207,99 грн. державного мита та 96,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та в частині відмови в позові про стягнення з ТОВ "Інтерфарм" 20719,52 грн. пені за порушення строків повернення об'єкту оренди є вірним, а тому підлягає залишенню в силу. 
			У зв'язку з невірним застосуванням норми процесуального права (п. 11 ст. 80 ГПК України) суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в позові в частині стягнення 9599,81 грн. орендної плати.
			Апеляційний господарський суд виправив зазначену помилку, скасувавши рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року по справі № 58/109 про відмову в позові про стягнення 9599,81 грн. орендної плати, та вірно припинив провадження у справі в частині стягнення 9599,81 грн. орендної плати. В цій частині постанова апеляційної інстанцій залишається без змін.
			В решті постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для їх скасування.
			Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
			 П О С Т А Н О В И В:
			 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" задовольнити частково.
			Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року по справі № 58/109 залишити в силі в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" 17768,56 грн. основного боргу, 1943,82 грн. плати за землю, 892,79 грн. пені, 194,51 грн. 3% річних, 207,99 грн. державного мита та 96,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та в частині відмови в позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелбуд" 20719,52 грн. пені за порушення строків повернення об'єкту оренди.
			Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року по справі № 58/109 Господарського суду міста Києва залишити без змін в частині скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 року по справі № 58/109 про відмову в позові про стягнення 9599,81 грн. орендної плати та припинення провадження у справі в частині стягнення 9599,81 грн. орендної плати.
			В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 року по справі № 58/109 Господарського суду міста Києва скасувати.
			 
				 Головуючий суддя О. В. Муравйов 
				 
					 Судді А. Г. Полянський
					 
						 О. В. Яценко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...