Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-441/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-441/11 
		 
		 Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		 25 березня 2011 року 
		 Залізничний районний суд м. Львова
		 в складі: головуючої-судді - Гедз Б.М. 
		при секретарі -Рущак Т.О.
		 за участю позивача ОСОБА_2
		представника позивача - ОСОБА_3
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третьої особи керівника підприємства всеукраїнської громадської організації ?Союз організацій інвалідів України ?Ірина? Максимова Юрія Олексійовича про визнання недійсним договору ренти, укладеного під впливом обману, застосування наслідків недійсності правочину та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
		в с т а н о в и в:
		 Позивач пред?явив позов з вимогою до відповідачки ОСОБА_4 про визнання недійсним договору ренти від 16 лютого 2009 року, укладеного під впливом обману, проведення реституції, зобов?язання ОКП ЛОР ?БТІ та ЕО? внести зміни в технічну документацію на АДРЕСА_1, стягнення матеріальної шкоди у розмірі 8183,64 грн., моральної 4500 грн. та витрат на відправку поштової кореспонденції в сумі 5,30 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він одинокий, похилого віку, онкохворий, інвалід ІІ групи, отримуючи мінімальну пенсію по інвалідності та перебуваючи в безпорадному стані, із засобів масової інформації дізнався про ГО ?Союз організацій інвалідів України ?Ірина? в м. Києві, куди звернувся по допомогу, у відповідь отримав пакет документів про соціально-економічне значення організації інвалідів. Ознайомившись із вказаними документами, зрозумів, що дане товариство засноване в 1999 році, займається організацією довічного утримання інвалідів, малозабезпечених та престарілих, яких за договором довічного утримання набувачі зобов?язані постійно доглядати, забезпечувати харчуванням, лікуванням, одягом, проводити ремонт у квартирі, оплату комунальних послуг, придбавати побутову техніку, разово надати матеріальну допомогу при укладенні договору довічного утримання, і лише після виконання таких умов, з врахуванням пріоритетності інтересів інвалідів, житло переходить у власність набувача. За таких обставин погодився на укладення договору довічного утримання у державного нотаріуса. 16 лютого 2009 року, відчуваючи нежить, маючи незадовільний стан здоров?я, поганий зір, уклав з відповідачкою ОСОБА_4 в присутності її чоловіка ОСОБА_6, який представився керівником західного регіону союзу організації інвалідів, які поспіхом використали його безпорадний стан, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом договір ренти, який він підписав та отримав одноразову матеріальну допомогу, з вирахуванням заборгованості за житлово-комунальні послуги, при цьому не розуміючи його змісту та наслідків, що не було належним чином роз?яснено, натомість його запевняли, що цей договір аналогічний договору довічного утримання і він буде отримувати постійний догляд, піклування, забезпечення медикаментами, харчуванням, тощо. Таким чином позивач був упевненим, що уклав договір довічного утримання. Після укладення договору щомісячно отримував по 350 грн., крім того проводилася оплата комунальних платежів, натомість втратив право на отримання муніципальної субсидії. В подальшому стало очевидним, що квартира перейшла у власність набувача ОСОБА_4, а обіцяних матеріальних благ та моральної підтримки не отримав, в зв?язку з чим звернувся зі скаргою на дії відповідача до ?Союзу організацій інвалідів України ?Ірина? , отримавши відповідь, що уклав договір ренти, умови якого виконуються, в зв?язку з чим відсутні підстави для його розірвання. З метою захисту інтересів та майнових прав звернувся до суду. Просить позов задовольнити.
		В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, просить визнати недійсним договір ренти з однієї підстави  як такий, що вчинений під впливом обману, стягнути з відповідачки матеріальну шкоду - 8183,64 грн. Доповнив, що з часу укладення договору ренти отримував кошти в сумі 350 грн. щомісячно, на даний час утворився борг за житлово-комунальні послуги. У зв?язку з порушенням його законних прав зазнав моральних страждань, переживань, втрати нормальних життєвих зв?язків, захворювань, які вимагають додаткових зусиль для організації свого життя. У зв?язку із затримкою відповідачем грошових виплат, позбавлений можливості розпоряджатися і користуватися належними йому коштами, що загалом негативно вплинуло на його моральний стан, побутові умови, відпочинок протягом тривалого часу. Моральну шкоду оцінює у розмірі 4500 грн. 
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги уточнені, пояснила, що позов заявлено з підстави, передбаченої ст. 230 ЦК України, який вчинено під впливом обману, що полягав в наступному: обман в особі набувача (йшла мова, що договір буде підписаний з юридичною особою ?Союзом організацій інвалідів України ?Ірина?, а підписав з фізичною особою ОСОБА_1); обман в посаді ОСОБА_6, який представився генеральним директором західного регіону ?Союзу організацій інвалідів України ?Ірина?; обман в особі юриста ОСОБА_11, яка не надала правової допомоги при укладенні договору; обман в особі статусу нотаріуса (домовилися укласти договір у державного, а не у приватного нотаріуса); обман в обставинах (ОСОБА_4 обманула нотаріуса, що відчужена квартира була нею оглянута); обман в правовій суті договору (мали підписати договір довічного утримання, а підписали договір ренти); обман у вартості квартири (згідно договору сторонами визначено ціну квартири 15000 грн., проте не з?ясовано дійсної вартості на час укладення договору); систематичність (на її думку, ОСОБА_6 вчинив три і більше протиправних дії, оскільки в судовому засіданні заявив, що уклав декілька аналогічних договорів ренти); обман у виконанні зобов?язання за договором ренти, внаслідок чого утворилася заборгованість, не виплачено сум з врахуванням індексу інфляції, індексації та неустойки. Вважає, що ОСОБА_6- чоловік ОСОБА_4 (платника ренти) усвідомлював дії, передбачав небезпечні наслідки, бажав їх настання і розраховував на стрімкий прибуток, використав залежний та безпорадний стан позивача, який зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою, каліцтвом, внаслідок чого той потребував стороннього догляду, допомоги та піклування. Просить в силу вимог ч. 2 ст. 230 ЦК України, зобов?язати відповідачку відшкодувати її довірителю збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, завдані у зв?язку з вчиненням правочину під впливом обману.
		В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_6 проти позову заперечив. Підтвердив, що 16 лютого 2009 року між його довірителькою та ОСОБА_2 був укладений договір ренти, посвідчений приватним нотаріусом. Саме позивач обрав договір ренти, а не довічного утримання, мотивуючи тим, що не буде позбавлений допомоги соцслужби. ОСОБА_2 був особисто в нотаріуса, підписав договір ренти, перед укладенням якого сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору ренти, позивачу роз?яснено зміст та правові наслідки договору ренти та підстави визнання такого недійсним як юристом ОСОБА_11, так і приватним нотаріусом. Тому підстав для визнання недійсним договору ренти немає. Умислу в діях ОСОБА_4 не було, а навпаки, вона як платник ренти добросовісно виконувала умови за договором ренти, що підтверджено письмовими доказами. Просить відмовити в задоволенні позову.
		В судовому засіданні третя особа Максимов Ю.О. пояснив, що є керівником підприємства всеукраїнської громадської організації ?Союз організації інвалідів України ?Ірина?, одним із видів діяльності якої є надання соціальної допомоги без забезпечення проживання. Позивач ОСОБА_2 ініціював звернення до організації, спілкування тривало протягом двох місяців та до укладення договору ренти було зафіксовано чотири телефонних дзвінки. З метою контролю за підлеглими він був у квартирі ОСОБА_2, який пересувався самостійно, в квартирі було прибрано. Він надав обов?язковий пакет документів, в тому числі витяги з Цивільного кодексу України щодо змісту договору ренти та довічного утримання. До питання укладення договору ренти підходив виважено. Після укладення договору ОСОБА_2 звертався, йому було надано письмову відповідь. Вважає позов безпідставний. 
		Заслухавши показання позивача як свідка, пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особи, свідків, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Зі змісту ст. 731 ЦК України випливає, що за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов?язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
		Судом встановлено, що 16 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір ренти, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 Згідно п.п. 1, 6 вищевказаного договору ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_4 АДРЕСА_1, взамін чого платник ренти ОСОБА_4 зобов?язалася виплачувати безстроково ренту в розмірі 350 грн. на місяць у безготівковій формі та комунальні послуги за квартиру: плата за користування природним газом, теплопостачання, водопостачання, електроенергію в обсязі до 75 кВт, абонентську плату за телефон, крім міжміських та міжнародних розмов. Сторони домовилися, що квартира передається за 15000 грн., які одержувач ренти отримав готівкою від платника ренти до нотаріального посвідчення договору, про що засвідчено п. 11 договору. За одержувачем ренти зберігається право довічного проживання у відчужуваній квартирі, згідно п. 8 договору (а.с.6,7). 
		Як на підставу визнання недійсним договору ренти позивач покликається на ст. 230 ЦК України, яка регламентує правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, згідно норм якої, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
		Обставинами, які мають істотне значення, згідно вимог ч. 1 ст. 229 ЦК України, є помилка щодо природи правочину, прав та обов?язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
		Позивач, вважаючи, що при укладенні договору ренти, діяв під впливом обману не довів 
		належними засобами доказування самого факту обману, наявності умислу в діях ОСОБА_4, істотності значення обставин, щодо яких його введено в оману.
		Так, договір ренти укладений 16.02.2009 р., а позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним такого, 11.01.2010 р., що є підтвердженням належного виконання договору, істотні умови якого задовольняли позивача протягом тривалого часу. Про належне виконання умов договору ренти підтверджено письмовими доказами-квитанціями (а.с.47-62). Разом з тим, відсутність вимог з боку позивача про розірвання договору ренти з підстав передбачених п. 24 також свідчить про належне виконання усіх істотних умов, а відтак виключає наявність умислу у діях ОСОБА_4, що є обов?язковою ознакою обману. 
		Свідок ОСОБА_8 дав показання про те, що ОСОБА_2 не мав наміру укладати договір ренти, його волевиявлення було спрямоване на укладення договору довічного утримання, оскільки потребував стороннього догляду, харчування, одягу, тощо, тому міг помилятися в правовій природі договору ренти. Крім того в день укладення договору і незадового мав нежить, кашель та погано бачить, тому запропонував йому бути присутнім при укладенні договору в нотаріуса. При цьому суд дає критичну оцінку показанням даного свідка, оскільки такі не мають правового значення у вирішенні даного спору, так як позивачем не пред?являвся позов з підстав укладення договору під впливом помилки та у момент вчинення правочину перебування особи в такому стані коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, що і відповідно, виходячи з принципу диспозитивності, не могло бути предметом доказування. 
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала показання про те, що спілкувалася з ОСОБА_2 раз на два місяці, він - одинокий, потребував догляду, не міг себе обслуговувати, просив її поприбирати в квартирі. В подальшому запропонувала жінку, яка буде прибирати, за що ОСОБА_2 пообіцяв заплатити, однак обманув її і знову звертався з просьбою знайти іншу жінку, яка б за ним подоглядала і прибирала, на що свідок відмовилася. Розповідав, що громадська організація ?Ірина? буде за ним доглядати, а він взамін передає свою квартиру також каза, що приходить соцслужба, купує продукти і оплачує послуги з його пенсії. По спливу двох місяців після укладення договору ренти ОСОБА_2 скаржився, що організація рідко відкликається. 
		Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 053781 15.03.1999 року проведена державна реєстрація підприємства всеукраїнської громадської організації ?Союз організацій інвалідів України ?Ірина? (а.с.37), види діяльності якого: діяльність агентств нерухомості, будівництво будівель, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, надання соціальної допомоги без забезпечення проживання, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, послуги з організації подорожувань (а.с.38).
		Показання позивача про те, що він потребував догляду, мав намір укласти договір довічного утримання з підприємством всеукраїнської громадської організації ?Союз організацій інвалідів України ?Ірина? спростовуються соціально-економічним значенням підприємства ?Ірина?? (а.с.5) та укладеним ним задовго до договору ренти, 04.02.2008 р., письмовим договором з територіальним центром обслуговування пенсіонерів Залізничного відділення в особі завідуючого, згідно умов якого позивач як одинока особа, на час укладення договору ренти 16.02.2009 р., два рази на тиждень, відповідно графіку отримував різні види соціально-побутових, комунальних та медико-соціальних послуг, відповідно до висновків лікарів про ступінь втрати здатності до самообслуговування, а саме: доставку продуктів харчування, медпрепаратів, виклик лікаря, оплату комунальних послуг, відвідування державних установ, винесення сміття, інші послуги по потребі, (а.с.101), що крім того підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, яка два рази на тиждень на виконання обов?язків соціального працівника, відвідувала ОСОБА_2 та дала показання, що після укладення договору ренти фінансове становище позивача покращилося і якби позивач уклав договір довічного утримання, то був би позбавлений допомоги соціальних працівників, чим і спростовано покликання позивача на те, що внаслідок укладення договору ренти погіршилося його становище, оскільки працівники соцслужби відмовилися від надання йому послуг. Крім того зазначила, що ОСОБА_6 два рази, на її прохання відвозив ОСОБА_2 у медзаклад, в зв??язку з чим і познайомилася з ОСОБА_6 Підтвердила, що ОСОБА_2 бачить, розписувався у зошиті. 
		Позивач та його представник покликаються в тому числі і на обман щодо мотивів правочину, проте такий не має істотного значення для правильного вирішення справи по суті та прийняття законного рішення.
		Суду не надано доказів, що саме друга сторона договору ренти ОСОБА_4 безпосередньо чи через третіх осіб, з її відома чи на її прохання, спонукали ОСОБА_2 до укладення договору ренти. ОСОБА_6 не був ні стороною, ні представником ОСОБА_4 при укладенні договору ренти, тому покликання позивача та його представника щодо вчинення ним обману не може слугувати підставою для визнання правочину недійсним.
		Між тим, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8 рідко спілкувалися з позивачем ОСОБА_2 і дані свідки та свідок ОСОБА_10 не були присутні в нотаріальній конторі під час укладення договору ренти, тому їм не можуть бути відомі обставини щодо можливості спонукання з боку відповідача чи третіх осіб до укладення саме договору ренти. 
		Таким чином, формування волі позивача на вчинення договору ренти відбулося вільно, за його обізнаності щодо правової природи та наслідків договору ренти, розбіжностей з договором довічного утримання, що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_11, яка як юрист здійснювала юридичний супровід при укладенні договору, була присутня під час підписання договору, позивач мав типовий договір ренти, роз?яснювала зміст, права та обов?язки сторін за договором ренти, наслідки його укладення, діючи добросовісно. Крім того нотаріус роз?яснювала позивачу зміст ст..ст. 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 334, 731-741 ЦК України, зміст договору, наслідки його укладення та правові підстави визнання його недійсним, про що підтверджено п. 28 договору (а.с.7). 
		Під моральною шкодою розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Медична документація, що є доказом загального стану здоров?я ОСОБА_2 до уваги не береться, суд вважає, що в даній справі не має правового значення, оскільки не доведено наявності причинного зв?язку між діями відповідачки ОСОБА_4 та наслідку незадовільного стану здоров?я ОСОБА_2, який є онкохворим та інвалідом ІІ групи (а.с.11, 94-100). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Відповідач ОСОБА_2 не підтвердив факту заподіяння моральних страждань, а також не вмотивував визначеної ним заподіяної шкоди, не навів доказів причинного зв'язку між діями позивачки та третіх осіб та наслідками - заподіянням моральної шкоди. Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди. Під час розгляду справи відповідач не довів факту заподіяння моральної шкоди, тому судом не встановлено підстав для задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, наявності самої шкоди.
		Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 16, 230, 731-741 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року ?Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними?, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року ?Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди?, - 
		 
		 в и р і ш и в:
		 В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третьої особи керівника підприємства всеукраїнської громадської організації ?Союз організацій інвалідів України ?Ірина? Максимова Юрія Олексійовича про визнання недійсним договору ренти, укладеного під впливом обману, застосування наслідків недійсності правочину та відшкодування матеріальної та моральної шкоди -відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		 Суддя: Б. М. Гедз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...