Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5020-9/141-4/310-1/014-2/207 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			11 квітня 2011 р. № 5020-9/141-4/310-1/014-2/207 
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Карабаня В.Я. –головуючого, 
			Жаботиної Г.В., 
			Ковтонюк Л.В., 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних

скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецсудноремонт" 
			напостанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.12.2010р. 
			у справігосподарського суду міста Севастополя №5020-9/141-4/310-1/014-2/207 
			за позовомПершого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах державі в особі Міністерства оборони України, державного підприємства Міністерства оборони України "Балаклавський судноремонтний завод "Металіст" 
			доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецсудноремонт"
			Приватного підприємства "Соріус" 
			провизнання права власності та витребування майна
			за участі представників сторін:
			від прокуратури –Стояновський Є.О.;
			від позивача –Пилипенко Г.М.;
			від відповідача 2 –Логутев В.М.;
			від інших сторін - не з'явилися. 
			 У С Т А Н О В И В:
			                    04.11.2010р. рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.), залишеним без змін 07.12.2010р. постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (судді Прокопанич Г.К.- головуючий, Градова О.Г., Антонова І.В.) позов прокурора задоволено. Витребувано у приватного підприємства "Соріус" на корить держави в особі Міністерства оборони України несамохідний технічний плавдок ДП -51 та ремонтну плавмайстерню ПМР-152, посилаючись на положення ст.388 ЦК України. 
			                    24.01.2011р. додатковим рішенням господарського суду міста Севастополя доповнено резолютивну частину рішення від 04.11.2010р. пунктом 4, яким визнано за державою в особі Міністерства оборони України право власності на плавучий автономний док ДП -51 та ремонтну плавмайстерню ПМР-152.
			                    У касаційній скарзі ТОВ "Спецсудноремонт" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати рішення від 04.11.2010р. та постанову від 07.12.2010р., ухваливши нове рішення про відхилення позовних вимог.
			                    У судовому засіданні представники прокуратури, МОУ, ПП "Соріус" заперечували проти задоволення вимог скарги та просили залишити без змін оскаржувані судові рішення. 
			Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги з огляду на наступне.
			Відповідно до вимог ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
			Статтею 388 ЦК України установлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
			В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що спірне майно незаконно вибуло з володіння державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст", поза їх волею.
			Під час розгляду справи судами обох інстанцій установлено, 13.11.2003р. Міністерством оборони України видано наказ № 387 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст" шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод". Пунктами 1, 2 цього наказу установлено реорганізувати ДП "Металіст" шляхом припинення його діяльності як юридичної особи та приєднання як відособленого підрозділу до ДП "Феодосійський судномеханічний завод" із визначенням останнього правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ДП "Металіст". На виконання цього наказу майно державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст", у тому числі плавучий автономний док ПД-51 та ремонтна плавмайстерня ПМР-152 були передані ДП "Феодосійський судномеханічний завод". 
			21.07.2004р. ухвалою господарського суду міста Севастополя у справі №20-10/310-12/261 затверджена мирова угода між ТОВ „Об'єднання „Технохімкомплект" та Державним підприємством Міністерства оборони України „Феодосійський судномеханічний завод", згідно з якою останні зобов'язалися передати товариству в рахунок погашення кредиторської заборгованості частину основних фондів та інше майно на загальну суму 9 647 338 гри., зокрема плавучий автономний док ПД-51 (вартістю 3 193 031.00 грн.), ремонтну плавмайстерню ПМР-152 (вартістю 323 010.00 грн.). На виконання цієї мирової угоди Державне підприємство МОУ "Феодосійський судномеханічний завод” як правонаступник Державного підприємства МОУ "Балаклавський судноремонтний завод” ”Металіст" за актами приймання передачі передали спірне майно ТОВ Об'єднання „Технохімкомплект", які в подальшому передали його в якості внеску до статутного фонду ТОВ "Спецсудноремонт".
			Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2005р. скасовані зазначені судові рішення у справі №20-10/310-12/261, яка направлена для нового розгляду.
			Постановою господарського суду міста Севастополя від 18.12.2006р. у справі №20-5/311, залишеною без змін постановою Верховного Суду України від 20.11.2007р., визнано нечинним наказ Міністерства оборони України №387 від 13.11.2003 „Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” шляхом приєднання як відособленого підрозділу до Державного підприємства Міністерства оборони України „Феодосійський судноремонтний завод” з моменту його видачі та повернуто сторони у первинне становище.
			На момент звернення прокурора з позовом, спірне майно зареєстровано за ПП "Соріус", які придбали його за договорами купівлі – продажу від 18.01.2007р. та 19.01.2007р. у ТОВ "Спецсудноремонт" за обумовленою сторонами ціною.
			Виходячи з викладеного, суди дійшли висновку, що несамохідний технічний плавдок ДП -51 та ремонтна плавмайстерня ПМР-152 вибули з володіння державного підприємства Міністерства оборони України „Балаклавський судноремонтний завод „Металіст” поза їх волею, тому зважаючи на положення ст.388 ЦК України визнали позовні вимоги законними та задоволили їх.
			          Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки суду попередніх судових інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
			          Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
			          
			Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
			 П О С Т А Н О В И В:
			 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсудноремонт" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.12.2010р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 04.11.2010р. у справі №5020-9/141-4/310-1/014-2/207 - без змін.
			 
				 
					 
					Головуючий суддяВ.Я. Карабань 
						 
							СуддяГ.В. Жаботина  
								 
									СуддяЛ.В. Ковтонюк

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...