Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0270/911/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2011. Зареєстровано: 29.04.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2011.
Дата набрання законної сили: 18.04.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		____________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		28 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/911/11м. Вінниця
		 Вінницький окружний адміністративний суд в складі
		Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, 
		 при секретарі судового засідання: Бурбела О.В. 
		за участю представників сторін:
		позивача : ОСОБА_1- адвокат
		відповідача : Горецький Ю.М. - представник за дорученням 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 
		до: Управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України у Вінницькій області 
		про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
		 ВСТАНОВИВ :
		Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Оперуповноваженого Управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України у Вінницькій області (далі  УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області) - Доброго І.В., в якому просив визнати дії направлені на проведення перевірки позивача та вилучення речей протиправними та зобов`язати відповідача повернути позивачу незаконно вилучений в ході перевірки фінансово  господарської діяльності системний блок персонального комп'ютера, що належить ФОП ОСОБА_3. 
		В обґрунтування позову позивач вказав, що 09 лютого 2011 року відповідачем по справі Оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області  Добрим І.В. у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 82, була проведена перевірка фінансово  господарської діяльності ФОП ОСОБА_3.
		Підставою для проведення перевірки відповідач зазначив направлення на проведення перевірки, але залишити це направлення чи його копію та зробити відмітку про проведення перевірки у журналі перевірок відповідач по справі відмовився. Також позивач зазначає, що він не був належним чином ознайомлений із направленням на перевірку, його правовими підставами та посвідченням оперуповноваженого УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області Доброго І.В. 
		В ході вищенаведеної перевірки позивача був складений протокол огляду місця події, за результатами якого був вилучений системний блок персонального комп'ютера. Проте, не підстав для такого вилучення, ні норм чинного законодавства України, на підставі яких відповідачем здійснено таке вилучення в ході перевірки повідомлено не було та в протоколі огляду місця події від 09.02.2011 року не зазначено. 
		Також, на переконання позивача зміст протоколу місця події, що був складений 09.02.2011 року не містить необхідних відомостей викладених у положеннях Кримінально  процесуального кодексу України (далі  КПК України).
		Вважаючи дії відповідача по справі щодо проведення перевірки фінансово  господарської діяльності та вилучення речей протиправними, позивач звернувся до суду. 
		У судовому засіданні 23 березня 2011 року суд ухвалив замінити неналежного первинного відповідача на УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, оскільки проведення перевірки у позивача, окрім відповідача було доручено ще й ряду співробітників УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, а також у зв`язку з тим, що стороною у справі може бути юридична особа, яка має адміністративно процесуальну правосуб'єктність.
		Водночас, 16.03.2011 року представником позивача до суду було подано додаткові письмові пояснення (вх. №7021) та заяву про зміну предмету позову, згідно із якою позивач просить:
		- визнати протиправними дії УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області щодо проведення перевірки Фізичної особи  підприємця ОСОБА_3 згідно виданого направлення на перевірку суб`єкта господарської діяльності №70 від 09.02.2011 року.
		В силу ч. 1 ст. 51 КАС України позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
		Зважаючи на права, якими наділений позивач ст. 51 КАС України, зміна предмету позову приймається судом, оскільки такі дії позивача не суперечать закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.
		Представник позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав повністю та посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та наданих до суду додаткових письмових поясненнях, просив позов задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача  УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області щодо задоволення позовних вимог заперечував. Окрім того, відповідачем були надані письмові заперечення проти позову, згідно яких останній діяв у відповідності до приписів п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №510 від 05.07.1993 року "Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю", до норм ст.ст. 10, 11 Закону України "Про міліцію", до положень наказів МВС України №1110 від 11.11.2006 року та №07 (таємно) від 17.07.2004 року. Позивачу були предявлено направлення на перевірку, оформлене у відповідності до п. 24 ст. 11 Закону України "Про міліцію", підписане керівником відповідача, скріплене печатками. 
		Враховуючи викладене, на думку відповідача, законом передбачено що міліція має право здійснювати перевірку субєктів господарської діяльності за наявності лише одного документа  направлення на перевірку. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що направлення на перевірку має всі необхідні реквізити, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі. 
		Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
		Згідно свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 19.04.2006 року, ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний код  НОМЕР_1. 
		21 квітня 2006 року, ФОП ОСОБА_3 був взятий на облік у ДПІ у м. Вінниці за №1942, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 21.04.2006 року №1942.
		01 січня 2010 року позивач по справі, відповідності до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" в редакції від 28.06.1999 року №746/99 та згідно положень п.1 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 02.11.1999 року за №752/4045 отримав свідоцтво серії Ж №566594 від 01.01.2010 року.
		У відповідності до направлення №70 від 09.02.2011 року, підписаного начальником УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області Бевзенко С.Г. та зареєстрованого у журналі реєстрації направлень на перевірку субєктів господарської діяльності УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, співробітник згаданого правоохоронного органу оперуповноважений - Добрий І.В. у період з 09.02.2011 року по 28.02.2011 року провів у позивача перевірку з метою перевірки зайняття підприємницькою діяльністю та використання ліцензійного програмного забезпечення.
		Поряд з цим, зміст згаданого документу містив інформацію, що дане направлення видане для проведення перевірки - рекламного агентства "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Водночас жодних доказів того, що позивач по справі використовує у своїй підприємницькій діяльності офісне приміщення АДРЕСА_1, представником відповідача суду не надано, як і доказів наявності належних правових підстав для проведення співробітниками УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області перевірки законності заняття підприємницькою діяльністю з використанням ліцензійного програмного забезпечення зовсім іншого суб'єкта господарювання  ФОП ОСОБА_3
		Більш того, вищенаведене направлення на перевірку суб'єкта господарської діяльності №70 від 08.02.2011 року видане на підставі матеріалів, що збираються міліцією.
		З приводу правомірності вищезазначених дій відповідача направлених на проведення перевірки позивача по справі згідно направлення №70 від 09.02.2011 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно п.п.1, 2 Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року № 510 (далі  Положення), відповідач, у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням, в також нормативними актами МВС. 
		Відповідно до п.3 вказаного вище Положення, головними завданнямиДержавної служби боротьби з економічною злочинністю є: своєчасне припинення злочинів у галузі економіки та запобігання їм; аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасне інформування про них органів виконавчої влади; виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності; виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень у галузі економіки, та вжиття заходів до їх усунення.
		Як слідує з п. 4 Положення, державна служба боротьби зекономічною злочинністю відповідно до покладених на неї завдань: 1) виявляє і розкриває господарські, посадові та інші злочини в галузі економіки на підприємствах, в організаціях, комерційних структурах, фінансово-кредитній та банківській системах і вживає заходів до запобігання їм; 2) здійснює оперативне обслуговування об'єктів господарювання різних форм власності; 3) аналізує стан злочинності, визначаєосновні напрями і тактику оперативно-службової діяльності, пов'язаної з виявленням правопорушень у державному, колективному і приватному секторах економіки; 4) проводить в установленому законом порядку перевірку матеріалів про корисливі зловживання, дізнання у кримінальних справах щодо злочинів у галузі економіки, виконує письмові доручення слідчих, прокурорів і суддів відповідно до Кримінально-процесуального кодексу. 5) забезпечує захист фінансованих Кабінетом Міністрів України програм розвитку галузей економіки України або окремих регіонів та сфери обслуговування населення від злочинних посягань; 6) проводить в установленому порядку оперативно-розшукові заходи у тому числі пов'язані з установленням фактів порушення прав інтелектуальної власності; 7) виявляє факти хабарництва, корупції та інших зловживань, у тому числі пов'язаних з приватизацією державної власності, та вживає заходів до запобігання їм; 8) виявляє осіб, які займаються підробленням грошей, чекових книжок, акцій, векселів та інших цінних паперів, а також проводить профілактичну роботу серед них; 9) готує інформаційно-аналітичні документи з питань боротьби із злочинністю у галузі економіки для органів виконавчої влади; 10) проводить серед населення роботу щодо роз'яснення законодавства з питань відповідальності за вчинення злочинів у галузі економіки; 11) висвітлює у засобах масової інформації стан економічної злочинності.
		В той же час, згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності. 
		У відповідності до п. 24 ст.11 Закону України "Про міліцію", міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій пояснення по фактах порушення законодавства, перевірка додержання якого віднесена до компетенції міліції, а також у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводити перевірки по фактах порушення законодавства, контроль за додержанням якого віднесено до компетенції міліції, вимагати проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності. Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції. Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції. 
		Відповідно до п. 5 Положення, підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом. Зокрема, за наявності даних про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, працівники Державної службиборотьби з економічною злочинністю мають право: 1) безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності (крім іноземних дипломатичних представництв), до виробничих приміщень, складів, сховищ, що використовуються громадянами для заняття підприємництвом; 2) проводити за участю власника, його представників огляд виробничих, складських, торговельних, службових приміщень, транспортних засобів та інших місць зберігання майна і його використання; 3) вилучати необхідні матеріали про кредитні та фінансові операції, матеріальні цінності, кошти, а також сировину і продукцію в установленому законодавством порядку; опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей і товарно-матеріальних цінностей; 4) проводити контрольні закупки; 5) вимагати обов'язкового проведення перевірок, інвентаризацій та ревізій виробничої та фінансової діяльності підприємств, установ і організацій; одержувати від посадових і матеріально-відповідальних осіб відомості й пояснення про факти порушення законодавства; 6) вилучати у громадян і посадових осіб документи, що мають ознаки підроблення, а також речі, предмети і речовини, які вилучені з цивільного обігу і перебувають у громадян без спеціального дозволу, а також безгосподарне майно і в установленому порядку вирішувати питання про його подальшу належність; 7)одержувати безкоштовно від підприємств, установ, організацій і громадян інформацію, за винятком випадків, коли законом встановлений спеціальний порядок її одержання; 8) перевіряти у міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціяхгрошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей; 9) проводитиперевірку фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини,матеріалів,готової продукції, устаткування); 10) залучати для здійснення ревізій і перевірок працівників Державної контрольно-ревізійної служби, фахівців відповідних міністерств,інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій; 11) одержувати в установленому порядку від Національного банку та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що перевіряються, а від інших підприємств і організацій незалежно від форм власності -довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами і організаціями.
		Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно розшукової діяльності при наявностіпередбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право, зокрема, порушувативустановленомузаконом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально,табрати участь в їх проведенні. 
		Приписами ст. 6 Закону України "Про оперативно  розшукову діяльність", визначені підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, якими є: 1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку,що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: - злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; - осіб, які готують або вчинили злочин; - осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються відвідбування кримінального покарання; - осіб безвісно відсутніх; - розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; - реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності; 2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках; 3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. 
		Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках. 
		Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті. 
		Як слідує з матеріалів справи, фактично, підставою для видачі направлень № 70 від 09.02.2011 року, стали матеріали, що збираються міліцією без зазначення номеру та дати реєстрації даних матеріалів.
		В свою чергу, зміст ст.9 Закону України "Про оперативно  розшукову діяльність" передбачає, що у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно  розшукової діяльності заводиться оперативно  розшукова справа. На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбування кримінального покарання, безвісти зникла, ведеться тільки одна оперативно  розшукова справа. Без заведення оперативно  розшукової справи проведення оперативно  розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється.
		Як зазначив в судовому засіданні первинний відповідач  оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області старший лейтенант міліції Добрий І.В. жодної оперативно  розшукової справи з приводу перевірки наявності фактів порушення прав інтелектуальної власності допущених фізичною особою  підприємцем ОСОБА_3 в проваджені належного відповідача по справі  УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області станом на початок перевірки не існувало.
		Виходячи з вищевикладеного, а також аналізу протоколу огляду місця події, суд приходить до висновку, що відповідач проводив перевірку позивача не в рамках розслідування оперативно  розшукової справи.
		Крім цього суд звертає увагу на те, що у відповідності до вимог ст.71 КАС України відповідачем не надано доказів щодо вчинення ФОП ОСОБА_3 злочину станом на 09.02.2011 року. 
		У матеріалах адміністративної справи міститься постанова слідчого Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області лейтенанта міліції Каричковського Д.О. про порушення 25 лютого 2011 року кримінальної справи та прийняття її до свого провадження відносно гр. ОСОБА_3 по факту незаконного відтворення та використання комп'ютерних програм і баз даних, за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.176 КК України. Проте, як встановлено судом, наведене процесуальне рішення прийняте тільки через два тижні після проведення співробітниками УДСБЕЗ УМВС України перевірки ФОП ОСОБА_3 згідно направлення на перевірку суб'єкта господарської діяльності №70 від 09.02.2011 року, що в свою чергу, об'єктивно робить неможливим підтвердження факту правомірності проведення перевірки позивача саме 09 лютого 2011 року.
		На ряду з цим, зміст заяви ТОВ "Юридична фірма "ЛЕКСФОР" "Про порушення авторського права", яка була направлена начальнику УДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області також не може бути належним та достатнім доказом того факту, що саме 09.02.2011 року в ході перевірки позивача співробітники відповідача діяли на підставі закону та правомірно провели оперативно - розшукові заходи, у тому числі пов`язані з установленням фактів порушення прав інтелектуальної власності, так як про згаданий факт можливого порушення позивачем авторського права корпорацій офіційним представником яких в Україні є ТОВ "Юридична фірма "ЛЕКСФОР" описаного у постанові слідчого від 25 лютого 2011 року, відповідачу стало відомо значно пізніше, тобто після фактичного проведення перевірки ФОП ОСОБА_3, що підтверджується датою адресованої відповідачу заяви від 22.02.2011 року. 
		Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до норм КПК України серед інших дій слідчий (і тільки він) має право проводити таку слідчу дію як огляд місцевості, помешкання, предметів та документів на підставі та в порядку ст.ст. 186, 188, 190 та 191 КПК України. За висновками такого огляду він має право вилучати оригінали документів, які свідчать про скоєння злочину, з вказівкою на це в протоколів та складанням опису. 
		Суд з аналізу змісту протоколу від 09.02.2011 року, який міститься в матеріалах справи, приходить до висновку, що в ньому відсутні підстави викладені у ст.ст. 186, 188, 190, 191 КПК України, як підстави для проведення відповідних слідчих дій. 
		Стосовно правомірності проведення перевірки господарської діяльності позивача, то суд також додатково зазначає про, що згідно листа № 5/1252 від 17.03.2005 року начальника Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Скалозуба Л., у звязку із введенням в дію Закону України № 2322 від 12.01.2005 року, яким внесено зміни до п. 24 ст. 11 Закону України "Про міліцію", Міністерством внутрішніх справ з метою впорядкування проведення перевірок підприємств незалежно від форм власності, дотримання законності розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок проведення органами внутрішніх справ перевірок підприємств, установ і організацій за фактами порушення законодавства, а також здійснення контрольних функцій віднесених до їх компетенції", який направлено до Кабінету Міністрів України.
		Утім, на дату вирішення справи Кабінетом Міністрів України не встановлено порядку, проведення органами внутрішніх справ перевірок підприємств по фактах порушення законодавства, такі дії регулюються Законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність".
		Більш того, в направленні № 70 від 09.02.2011 року визначено що перевірка ФОП ОСОБА_3 являється оперативною (тематичною). Проте, норми вищевказаних законів не містять таких видів перевірок, як оперативна або тематична, оскільки перевірки у визначені п. 24 ст. 11 Закону України "Про міліцію" проводяться за фактами порушення законодавства. 
		Таким чином, судом встановлено, що дії відповідача, спрямовані на проведення перевірки позивача згідно виданого направлення №70, являються необґрунтованими, протиправними, оскільки вони вчинені не на підставі, не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, необґрунтовано. 
		Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Як свідчать заперечення проти позову надані відповідачем, останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Однак, відповідачем не виконано обовязок щодо доказування правомірності своїх дій.
		У відповідності до ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Враховуючи викладене, суд вирішує справу на основі наявних доказів. 
		При вирішенні справи суд також керувався наступним. 
		Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Суд також бере до уваги, що згідно ч.3 ст.2 КАС України у справахщодооскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) напідставі,у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та сукупності зібраних доказів, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
		Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
		Керуючись ст.ст.2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 118, 158 - 163, 167, 186, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, суд  
		 ПОСТАНОВИВ :
		1.Адміністративний позов Фізичної особи  підприємця ОСОБА_3, - задовольнити повністю. 
		2. Визнати протиправними дії Управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України у Вінницькій області щодо проведення перевірки Фізичної особи  підприємця ОСОБА_3 згідно виданого направлення на перевірку суб'єкта господарської діяльності №70 від 09.02.2011 року.
		3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп., що був сплачений згідно квитанції № 112N45728.
		 Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
		Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 Суддя Чернюк Алла Юріївна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...