Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-846км11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.05.2011. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ 
		З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ 
		 УХВАЛА 
		іменем україни 
		Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючої - Григорєвої І.В., 
		суддів - Животова Г.О. та Крещенка А.М.,  
		з участю прокурора  Опанасюка О.В.,  
		потерпілої - ОСОБА_1, 
		розглянула 19 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на рішення судів першої та апеляційної інстанцій. 
		В цій справі вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 липня 2010 року засуджено  
		ОСОБА_2 ,             1981 року народження, громадянина України, не судимого, 
		-  за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. 
		Із засудженого стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_1            80 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.  
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 6 жовтня 2010 року вказаний вирок залишено без зміни. 
		Згідно вироку, 20 липня 2008 року, приблизно о 6 год. 30 хв., ОСОБА_2, керуючи автомобілем “Mitsubishi Lancer” на автодорозі Боярка-Забіря та рухаючись у напрямку с. Забіря Києво-Святошинського району Київської області зі швидкістю 80 км./год., усупереч вимогам п. п. 1.3, 1.5, 12.1 Правил дорожнього руху проявив неуважність, не врахував дорожні умови та обстановку, не обрав безпечну швидкість руху внаслідок чого втратив контроль над транспортним засобом, зїхав у кювет та наїхав на дерево, що спричинило смерть пасажирки ОСОБА_3  
		У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень через мякість призначеного засудженому покарання та істотні порушення кримінально-процесуального закону. Зазначає, що щире каяття ОСОБА_2 та часткове відшкодування ним шкоди безпідставно визнані такими обставинами, які помякшують покарання, а судовий процес, усупереч вимогам ст. 87 КПК України, не фіксувався звукозаписувальним технічним засобом. 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої, яка підтримала свою скаргу, та прокурора, який вважав цю скаргу безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються, а покарання засудженому призначено згідно до загальних засад передбачених ст. 65 КК України. 
		Так, з вироку видно, що суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого необережного злочину, обставини справи та дані про особу винного, його щире каяття, позитивну характеристику, часткове відшкодування завданого збитку та відсутність обтяжуючих покарання обставин і дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_2 покарання в межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 286 КК України. При цьому суд обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 66 КК України, визнав щире каяття ОСОБА_2 й часткове відшкодування ним шкоди такими обставинами, що помякшують покарання. 
		Підстав вважати, що призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі винного внаслідок мякості, колегія суддів не вбачає. 
		Твердження потерпілої про порушення місцевим судом вимог ст. 87 КПК України безпідставне, оскільки після заміни судді розгляд даної справи, відповідно до вимог ст. 258 КПК України, було розпочато з початку, а клопотання про фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом ніким з учасників судового розгляду, зокрема  й потерпілою ОСОБА_1 та її представником, не заявлялось, хоча про наявність такого права суд дав відповідні розяснення і це не заперечується в касаційній скарзі (т. 2 а. с. 142).  
		Вмотивованим є і рішення в частині розвязання цивільного позову, зокрема  й щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди. 
		Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції потерпілої та її представника, які були такими ж, як і доводи касаційної скарги, правильно визнав їх необґрунтованими та докладно, у відповідності до вимог ст. 377 КПК України, вмотивував свої висновки в ухвалі. 
		Зважаючи на зазначене, колегія суддів визнає, що підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні. 
		Керуючись ст. ст. 394  396 КПК України, колегія суддів 
		УХВАЛИЛА : 
		Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 липня 2010 року стосовно ОСОБА_2 та  ухвалу Апеляційного суду Київської області від 6 жовтня 2010 року щодо цього вироку залишити без зміни, касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 - без задоволення. 
		СУДДІ: 
		 
		І.В. Григорєва Г.О. Животов А.М. Крещенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...