Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-763/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2011. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 2-а-763/11 
		ПОСТАНОВА 
		 
		12 травня 2011 року 
		 Свердловській міський суд Луганської області в складі:
		одноособово судді Логвіної Л.С.,
		при секретарі с/з: ОСОБА_1, 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду у місті Свердловську Луганської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, третя особа на стороні відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, 
		 ВСТАНОВИВ
		 Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, де в обґрунтовування своїх вимог зазначив, що постановою від 30.01.2011р. ВВ1№079007 , відповідач визнав його винним у порушенні п.п.1.3,8.1.,33-3,3.29 правил дорожнього руху та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, позивач вважає дану постанову незаконною наступних підстав. Відповідно до ст. 279 КпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки, після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, на засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Згідно ст.280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищезазначені норми права не було додержано під час розгляду справи про адміністративне правопорушення .
		Далі , у постанові 30.01.2011р. ВВ1№079007 зазначено, що позивач порушив п.п. 1.3,8.1.,33-3,3.29 правил дорожнього руху, але наведене ствердження не відповідає дійсності, так як відповідно до п. 8.1. ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками, рухався зі швидкість 82км/ч. чим проігнорував знак 3.29
		Відповідно до ст. 283 КпАП України постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, постанова 30.01.2011р. ВВ1№079007 не відповідає вимогам ст. 283 КпАП, висновок інспектора , щодо провини позивача у порушенні ПДР суперечить нормі процесуального права ст.251 КпАП України , відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно позивача не містить фактичних даних які б вказували на те , що він порушив вимоги п.8.1. ПДР . Інспектор не звернув уваги на те, що у відповідності з вимогами , викладеними ст.ст.245,252,280,283 КпАП , в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності, цих вимог закону останній , розглядаючи справу, не дотримав. Так уважаючи , що винність позивача доведена , інспектор неповно з'ясував обставини справи, залишивши поза своєю увагою відсутність будь-яких доказів його вини , крім протоколу про адміністративне правопорушення , складеного ним же, між тим , відповідно до вимог чинного КпАП України наведені у протоколі відомості про те , що позивач порушив п.9.2 ПДР, повинні були підтверджені відповідними, належними доказами. Приймаючи рішення про винність позивача у порушенні п.8.1. ПДР не взяв до уваги вимоги нормативних документів регламентуючих дії ДАІ при фіксуванні порушень ПДР. Так , в розпорядженні МВС України № 466 від 21 травня 2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису » у п.1.6 вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень Правил дорожнього руху (фото-відеоматеріалів, показань свідків тощо). А згідно з п. 1.7 розпорядження встановлено, що працівники ДАІ у ході документування порушень , правил дорожнього руху працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами , та маючими функції фото-, кінозйомки ,відеозапису чи засобами фото- , кінозйомки , відеозапису , повинні до відповідного процесуального документу додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. При чому, знімки повинні містити інформацію про місце , час скоєння порушення , і таке зображення автомобіля порушника.
		Щодо висновків інспектора про те, що позивач порушив вимоги п.8.1. ПДР то останні ґрунтуються виключно на припущеннях. Позивач не порушував ПДР, а відтак у його діях відсутній склад правопорушення, крім того, постанова не містить обґрунтувань відхилення доводів позивача щодо автоматичного вимкнення світлового покажчика у зв’язку з неналежним станом дороги та відсутності у зв’язку з викладення вини позивача у порушенні яке йому інкримінується.
		В порушення вимог ст. 252 КпАП України , під час розгляду справи про адміністративне правопорушення , відповідач не досліджував докази взагалі, незважаючи на наполягання позивача щодо дослідження останніх, в постанові, в порушення вимог ст.283 КпАП України не зазначено порядок її оскарження, не зазначено до якого саме органу має право звернутися позивачу з відповідною скаргою. Крім того , у відповідності до ст. 263 КпАП, позивачу повинно було бути завчасно повідомлено про дату та час засідання по розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, в даному випадку про видно з матеріалів справи, сам розгляд справи відбувся на місці складання протоколу, при цьому порушено й порядок повідомлення, оскільки його не було повідомлено повісткою, окрім того, з огляду на строк розгляду справи, відповідач завадив позивачу реалізувати свої права передбачені ст. 268 КпАП України, зокрема, звернутися до адвоката, підготувати письмове клопотання по справі, зібрати документи, які характеризують особу, враховуючи викладені вище аргументи, таке клопотання повинно було міститися у матеріалах справи.
		Захід адміністративного стягнення також обраний із порушенням вимог закону. У цій частині постанова відповідача абсолютно не мотивована, відповідач взагалі не вказав жодного доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді штрафу саме у такому розмірі, до того ж, такою, що явно порушує вимоги ст. 33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом'якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення, ані з матеріалів справи, ані з тексту постанови не видно, щоб усі ці аспекти досліджувалися та враховувалися, при цьому у матеріалах справи і не міститься ніяких документів, які б підтверджували моє місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо, тому, розглядаючи справу, відповідач значно відступив від принципів повноти та об'єктивності розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення .          
		Згідно ст.7 КпАП , ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції У країн й кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, відповідно до п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до п.4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, у разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
		 У зв’язку з чим позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною постанову від 30.01.2011р. ВВ1№079007, яку було прийнято ОСОБА_3 за результатом розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення щодо позивача, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2011р. ВВ1№079007 та припинити провадження по справі про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України.
		Позивач у судове засідання не з’явився, до судового розгляду надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. 
		Відповідач – ОСОБА_3 та представник третьої особи - Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області у судове засідання не з’явились, надали заперечення проти адміністративної позовної заяви, в якій зазначили, що не визнають даний позов з наступних підстав відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997 №341 Державна автомобільна інспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. Підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-розшукову діяльність", іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність), зокрема: зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення довкілля Працівник ДАІ відповідно до своїх функціональних обов'язків забезпечую безпеку учасників дорожнього руху. Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2011р. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст.122 Кодексу про адміністративні правопорушення за порушення п. 1.3.,8.1.,33.3,3.29. Правил дорожнього руху України. Факт порушення зафіксовано на фотокамеру. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Знання Правил дорожнього руху є обов'язковим для кожного учасника дорожнього руху. Будь-яке відхилення від положень Правил можуть призвести до дорожньо-транспортних подій нанесення збитків майну, нанесення шкоди здоров'ю. Усяка розбіжність із положеннями Правил, відхилення від їхніх вимог може порушити встановлений порядок дорожнього руху і створити загрозу для його безпеки. При розгляді справи про адміністративне правопорушення було з'ясовано всі обставини та оцінено докази. Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративне правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Ця норма закріплена ст. 254 КУАП України. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою. Згідно ст. 252 КУАП України уповноважена особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Крім того, були ураховані безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративні правопорушення. Будь-яких клопотань або додаткових пояснень при оцінці доказів Позивачем не надавалось. Співробітниками ДАІ було чітко визначено дане адміністративне правопорушення. Просить відмовити в задоволенні даної адміністративної заяви.
		 Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та відеозапис, суд прийшов до наступного. 
		На вимогу ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення, такі як про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті… Пунктом 3 вищевказаної статті передбачено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 122. 
		Згідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративні правопорушення зазначається дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол, особи яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреса свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості. Протокол підписується особою яка його склала і особою яка притягається до адміністративної відповідальності при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це. 
		Положенням ст.276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 1271 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
		Відповідно до ст.287 та ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
		На вимогу ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Пунктом 1 статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В пункті два цієї статті вказано, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
		Положенням ст.71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 71 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		У статті 251 КУпАП вказано, що доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		          Судом встановлено, що 30 січня 2011 року в 15 годин 27 хвилин ОСОБА_2, автодорозі Краснодон-Антрацит, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, держ. номер ВВ 9715АН, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.29. «Обмеження швидкості 70 км/ч», рухався зі швидкість 82икм/ч, чим порушив правила п. 1.3., 8.1., 33.3.,3.29. ПДР.
		          За скоєний проступок інспектор ВДАІ м. Краснодон ОСОБА_4 склав у відношенні ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення від 30 січня 2011 року, якою ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 255 грн.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що інспектор ВДАІ м. Краснодон ОСОБА_4 склав протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Дії ОСОБА_2 відповідач правильно кваліфікував за ст. 122 ч. 1 КУпАП, але суд, враховуючи відповідно до ст. 33 КУпАП особу правопорушника, про якого відсутні відомості, що він раніше притягався до адміністративної відповідальності, його майновий стан, приймаючі до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, що негативних наслідків не трапилось, а також обставини, що пом’якшують відповідальність, як щире розкаяння винного в судовому засіданні, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, вважає за можливе, застосувати положення ст. 22 КУпАП, згідно якої, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежуватись усним зауваженням, вважає за необхідним звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю діяння. 
		Відповідно до обставин, встановлених по справі, діями ОСОБА_2 фактично заподіяна вкрай незначна шкода суспільним відносинам, охоронюваним нормами права, що передбачають адміністративну відповідальність, але в останнього відсутні стійкі антигромадські установки, вчинене правопорушення можливо визнати малозначним, та з метою гарантії дотримання і захисту прав, свобод і інтересів людини і громадянина, суд вважає, що постанову інспектора ВДАІ м. Краснодон ОСОБА_4 від 30 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляду штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. необхідно скасувати, а ОСОБА_2 звільнити від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням, провадження по справі закрити. 
		 
		Керуючись ст.ст. 22, 33, 122 ч.2, 288 КУпАП, ст.ст.3, 9-11, 17-18, 71, 158-163, 167, 171-2, 186, 254-255 КАС України, суд – 
		 ПОСТАНОВИВ
		 Постанову інспектора ВДАІ м. Краснодон ОСОБА_4 від 30 січня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі - 255 грн. 00 коп. – скасувати.
		           Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у зв’язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення та обмежитись щодо нього усним зауваженням. 
		 Провадження по справі закрити.
		 Рішення Свердловського міського суду як адміністративного суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
		 
			 
				 СУДДЯ ЛОГВІНА Л.С.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...