Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-23/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2011. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.
Дата набрання законної сили: 02.06.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          РІШЕННЯ           справа №2-23/11
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 квітня 2011 р.                                                                                          м. Городок
		          Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Шинкоренка С.В., при секретарі –Васільєвій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Городка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
		про поділ майна подружжя,
		ВСТАНОВИВ:
		          ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача, про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі з 01.08.1998 р., який було розірвано рішенням суду від 26.08.2010 р. На даний час між сторонами виник спір з приводу розподілу спільного майна подружжя, який вони в добровільному порядку вирішити не можуть, в зв"язку із чим позивач 13.10.2010 р. звернулась з позовом до суду.
		          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги змінив, підтримав і просить позов задовольнити в повному обсязі, а саме виділити ОСОБА_1 спільно придбаний у період шлюбу автомобіль Форд Транзит д/н НОМЕР_1, стягнувши з неї на користь відповідача Ѕ частину його вартості . Розподілити між сторонами в натурі земельну ділянку площею 0.10 га по пров. Київському 1А в м. Городку, Хмельницької області та будівельні матеріали, розміщені на ній згідно варіанту, наданому експертом у висновку будівельно-технічної експертизи за №2 (додат. №11), зі стягненням на її користь компенсації з відповідача, з врахуванням взаємозаліку вартості Ѕ частини автомобіля, на суму –40 301 грн. 00 коп.
		          Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково, згідні на розподіл автомобіля, однак просять останній провести без його реального поділу , із визначенням ідеальних часток кожного з подружжя, оскільки на депозит суду позивачем не було внесено компенсації вартості Ѕ частини даного автомобіля для виплати її відповідачу. В решті позову просять відмовити за безпідставністю, оскільки земельна ділянка відповідачем була набута в результаті приватизації (безоплатного надання у власність) і поділу не підлягає, а доказів того, що на ній розміщене будинковолодіння чи незавершений будівництвом будинок суду не надано. Змінені вимоги ж позивача щодо розподілу в натурі будівельних матеріалів задоволенню не підлягають, оскільки суду не було надано варіантів їх розподілу, а отже дані вимоги є необґрунтованими. Крім того зазанчають , що у відповідача відсутні кошти для сплати компенсації різниці у вартості майна.
		          Заслухавши пояснення сторін, свідків, експерта, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		          Судом було встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі з 01.08.1998 р., що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.4). Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 26.08.2010 р. шлюб між сторонами було розірвано (рішення набрало законної сили 07.09.2010 р.).
		          За період спільного проживання в шлюбі сторонами було придбано транспортний засіб - Форд Транзит д/н НОМЕР_1 , 1992 року виробництва, (29.09.2003 р.), що підтверджується копією технічного паспорту (а.с.48), право власності на який зареєстроване за ОСОБА_2
		          Також, рішенням 16 сесії Городоцької міської ради від 22.12.2004 р. ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку для спорудження житлового будинку та господарських будівель по пров. Київському 1А в м. Городку, Хмельницької області (а.с.100). Право власності на дану земельну ділянку відповідачем оформлено, про що свідчить копія державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯГ №412618 від 21.11.2006 р. (а.с.104). 
		В період спільного проживання в шлюбі з ОСОБА_1 сторони розпочали будівництво будинку та гаража на даній земельній ділянці, однак на час розгляду справи в суді дане будівництво не є завершеним, документи про право власності на будинковолодіння, як завершений об"єкт чи на незавершенне будівництво (відповідний технічний паспорт та свідоцтво про право власності з БТІ) –відсутні, відомостей про відсоток завершеності даного будівництва суду не надані.
		Згідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…, тобто діє принцип змагальності сторін.
		Ч.1 ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		При вирішенні вимоги про поділ автомобіля, як об"єкта права спільно-сумісної власності подружжя, суд виходить із наступного.
		Ч.1,2 ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності… Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Той факт , що спірний автомобіль є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя сторонами визнається і не оспорюється. Також сторони в судовому засіданні погодили і вартість даного автомобіля, визначивши її в сумі 40000 грн.
		Позивач ставлячи вимогу перед судом передати автомобіль їй, зобов"язувалась компенсувати Ѕ частину вартості даного автомобіля за власний рахунок відповідачу, однак в порушення вимог ч.5 ст. 71 СК України позивачем не було попередньо внесено на депозитний рахунок суду відповідну суму грошової компенсації.
		          Згідно п. 25 Постанови Пленуму ВСУ №11 від 21.12.2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя визначено, що: Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
		          За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК , за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
		У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
		З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення даної вимоги позивача, а саме визнання за ОСОБА_1 права спільної часткової власності в ідеальній частці на Ѕ частину автомобіля Форд Транзит д/н НОМЕР_1 без його реального поділу, залишивши даний автомобіль у спільно-частковій власності сторін. 
		Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині поділу земельної ділянки суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Судом встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_2 була набута в період шлюбу, в спосіб безоплатного надання рішенням 16 сесії Городоцької міської ради від 22.12.2004 р., з оформленням в подальшому права власності на неї у 2006 р., про що свідчить копія державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯГ №412618 від 21.11.2006 р. 
		В зв"язку із цим , суд приходить до висновку, що до застосування підлягає закон, що діяв на момент виникнення права власності, а вимоги ч.5 ст.61 СК України, що набрала чинності 08.02.2011 р. до застосування не підлягають. (ч.1, 2 ст.5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності і не мають зворотної дії у часі…)
		          В свою чергу, п.18-2 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено наступне : Відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
		На думку суду, позивач може ставити питання про поділ даної земельної ділянки лише в разі відповідного оформлення прав власності за одним із подружжя на будинковолодіння або незавершене будівництво і його розподілу разом із даною земельною ділянкою ( в контексті ст.120 ЗК України та 377 ЦК України), чого на день розгляду справи судом - зроблено не було.
		В частині позовних вимог про поділ в натурі домоволодіння (незавершеного будівництвом житлового будинку та гаража), які в подальшому були змінені позовними вимогами про розподіл будівельних матеріалів, суд також приходить до висновку про неможливість їх задоволення в зв"язку із недоведеністю.
		Так, за клопотанням представника позивача було проведено судову будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої серед іншого було поставлено питання надання суду можливих варіантів розподілу будівельних матеріалів, що розміщені по пров. Киїівському 1А в м. Городку, Хмельницької області (ухвала суду від 15.11.2010 р., а.с.114).
		В свою чергу, експертом, з незрозумілих для суду причин , фактично у висновку експертизи були надані варіанти розподілу будинковолодіння в натурі між сторонами а також і змеленьої ділянки (питання про розподіл якої не ставилось взагалі), причому із порушенням рівності часток (в спосіб збільшення частки відповідача), хоча на момент проведення експертизи ставилось питання рівного розподілу майна (по Ѕ частині –п.3 резолютивної частини позовної заяви), що експерт до уваги не взяв.
		Згідно ст. 57, ч.1 ст. 58 ЦПК України : доказами –є будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі в т.ч. і висновку експерта… Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Ч.6 ст.147 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не є обов"язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст.212 цього Кодексу.
		Ст. 66 ЦПК України визначено, що висновок експерта –це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на запитання, задані судом (в даному випадку відповідь на запитання під №2 в ухвалі суду від 15.11.2010 р. –у висновку експерта дана не була).
		Не зміг обґрунтувати належним чином даний експертний висновок і сам експерт ОСОБА_3, який був допитаний в судовому засіданні, і пояснив, що ним була дана саме така відповідь на поставлене запитання і наданий саме такий (непропорційний) варіант розподілу майна, оскільки , на його думку, цей варіант буде зручний для відповідача, який у збудованому гаражі фактично проживає та здійснює підприємницьку діяльність (ремонт автомобілів), а тому його , на думку експерта, краще залишити відповідачу, що і призвело до порушення рівності часток.
		За таких обставин, а також беручи до уваги те, що сторонам роз"яснювалось судом їх право заявити клопотання про призначення додаткової чи повторної експертиз, про обов"язок доказування своїх вимог у цивільному процесі, суд приходить до думки про неналежність в якості доказу даного експертного висновку, через його однобічність, неповноту, що виявилось зокрема у ігноруванні обов"язку дачі відповіді на питання під №2 в ухвалі суду від 15.11.2010 р., а отже і недовденість позовних вимог у цій частині. У даному експертному висновку не зазначені чітка кількість та найменування будівельних матеріалів із варіантом їх поділу в натурі між сторонами, а даний фактично варіант розподілу будинку, проте і навіть в цьому випадку, з незрозумілих причин, не зазначено варіант розподілу гаража (будівельних матеріалів, з яких його збудовано). Суд не є експертною установою і не володіє спеціальними знаннями, а отже не зобов"язаний та не має права вираховувати та визначати кількість та вартість будівельних матеріалів та варіанти їх розподілу між сторонами.
		Не бере суд до уваги і покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також надані ними в якості письмових доказів розрахунково-касові документи про придбання ними частини будівельних матеріалів. В даному випадку суд вважає за необхідне роз"яснити особам те, що в у разі, якщо вони вважають частину спірних матеріалів своєю власністю –вони мають право звернутися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на ці будівельні матеріали.
		Крім того, суд вважає за необхідне роз"яснити і позивачу, що в даному випадку та за цих обставин, їй слід звернутися до органів БТІ , як особі, що має право спільної сумісної власності на спірні будівельні матеріали з питань реєстрації права власності на об"єкти будівництва, а у разі відмови в цьому вимагати такої реєстрації прав власності у судовому порядку за одним чи обома з подружжя і в подальшому ставити вимоги вже про розподіл будинковолодіння, право власності на яке вже буде зареєстроване у встановленому законом порядку.
		          Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають : судовий збір в сумі 200 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. Визначаючи розмір судового збору, що підлягає до сплати, суд виходив із пропорційності задоволення вимог позивача, а також вартості предмета спору –автомобіля, розмір якого сторони добровільно визначили у суму 40000 грн., а отже Ѕ цієї суми складає –20000 грн., де 1% від суми, що підлягав би сплаті в якості судового збору становить –200 грн. 
		          Керуючись ст.ст.213,215 ЦПК України, ст.ст.60 -71 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 5, 377 ЦК України, ст. 81, 116, 120 ЗК України, п. 25 Постанови Пленуму ВСУ №11 від 21.12.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", п.18-2 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" , суд
		ВИРІШИВ:
		          Позов задовольнити частково.
		          Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності в ідеальній частці на Ѕ частину автомобіля Форд Транзит д/н НОМЕР_1 без його реального поділу, залишивши даний автомобіль у спільно-частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		          В решті позову - відмовити.
		          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме : судовий збір в сумі 200 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
		На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення, однак якщо учасники процесу не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення –вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Повний текст рішення суду виготовлено 06.04.2011 р.
		           Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...