Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц-208/2011 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2011. Зареєстровано: 24.05.2011. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2011.
Дата набрання законної сили: 08.02.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 22-ц-208/2011 
		Категорія 30 
		Головуючий у 1 інстанції Калиновський М.М. 
		Суддя-доповідач Павлишина А.Т. 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 08 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
		 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
		головуючої: Павлишиної А.Т.
		суддів: Мелінишин Г.П., Меленко О.Є. 
		секретаря : Сурмачевської У.С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду від 7.12.2010 року,- 
		в с т а н о в и л а :
		10.08.2010р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, релігійної громади Свідків Єгови про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивував тим, що релігійна громада Свідків Єгови для будівництва культової споруди - «Зал царства свідків Єгови» використала належні позивачу будівельні матеріали та звела культову споруду на фундаменті, побудованому позивачем. Також відповідачі вирубали посаджений позивачем сад, чим завдали йому збитків на загальну суму 218 656.20грн. Крім того, культову споруду побудовано на земельній ділянці, на документальне оформлення якої та виготовлення технічної документації на її забудову він поніс значні матеріальні та моральні затрати, і яку ОСОБА_9 незаконно відчужила релігійній громаді. Тому позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку 218 656.20 грн. матеріальної та 20 000 грн. моральної шкоди. 
		В процесі розгляду справи в порядку доповнення позовних вимог ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_9 та релігійної громади Свідків Єгови і просив суд визнати незаконним договір купівлі-продажу від 27.12.2006р., за яким ОСОБА_9 продала релігійній громаді земельну ділянку пл.0.1058 га по АДРЕСА_1 та поновити строк на звернення з даним позовом. 
		Ухвалою Снятинського районного суду від 26.10.2010р. за клопотанням позивача первісних відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, релігійна громада Свідків Єгови замінено належними відповідачами  Снятинською міською радою та ОСОБА_9.
		Рішенням Снятинського районного суду від 7.12.2010 року в позові відмовлено.
		На рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу , в якій посилається на те, що суд постановив неправильне рішення, так як не дав правильної оцінки обставинам справи. Просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позову.
		Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Снятинської міської ради та ОСОБА_9 про стягнення матеріальної шкоди, що становить вартість будівельних матеріалів, які знаходились на його земельній ділянці по АДРЕСА_1 на суму 218 656.20грн. та моральної шкоди  20 000 грн., а також просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, вчинений ОСОБА_9 та релігійною громадою Свідків Єгови 27.12.2006р. та просив поновити строк для звернення до суду з позовом.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд мотивував тим, що позивач, звертаючись до суду з позовом в серпні 2010р., пропустив строк позовної давності і не представив суду доказів про поважність причин пропуску такого строку.
		Таке рішення є обґрунтованим. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_9 були власниками сусідніх земельних ділянок площею 0.1058 га кожна по АДРЕСА_1 на підставі Державних актів про право приватної власності на землю від 26.11.1995р., зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №№ 30 та 31 відповідно (а.с.15, 129) . В травні 2006р. ОСОБА_2 продав свою земельну ділянку, а в грудні 2006р. свою земельну ділянку відчужила ОСОБА_9 На земельній ділянці, придбаній у ОСОБА_9, релігійна громада збудувала культову споруду, право власності на яку зареєструвала в червні 2008р.(а.с. 75-87). 
		Відповідно до вимог ст..ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає спір в межах заявлених вимог та на підставі доказів, представлених сторонами, які повинні довести ті обставини, на які вони посилаються.
		 Заявляючи вимоги про стягнення матеріальної шкоди на суму 218 656.20грн., ОСОБА_2 вказував, що така спричинена проведеними ним оплатами за виготовлення державних актів про право приватної власності на землю від 26.11.1995р., за виготовлення технічної документації та індивідуального проекту для будівництва будинку, понесених ним в 1995р., грошової оцінки земельної ділянки, насадженого ним та вирубаного первісними відповідачами на початку 2007р. саду та неотриманих від нього доходів, а також придбаних до 2006р. будівельних матеріалів. Зважаючи на ті обставини, що позивач та відповідачка продали свої земельні ділянки в 2006р., релігійна громада з початку 2007р. освоювала земельну ділянку відповідачки, то, заявляючи даний позов в серпні 2010р., позивач пропустив строк позовної давності.
		Що стосується додатково заявленої у вересні 2010 р. вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, вчиненого між ОСОБА_9 та релігійною громадою Свідків Єгови 27.12.2006р., то висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності є правильним, оскільки ним не спростовано доводи відповідачів про те, що про відчуження земельної ділянки відповідачкою ОСОБА_2 було відомо в той же час, про що він звертався в різні інстанції зі скаргами.
		Відмовляючи ОСОБА_2 в позові з цих підстав, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його поновлення, оскільки позивачем не представлено суду жодних доказів щодо поважності причин пропуску позовної давності, а його посилання на те,що про порушення своїх прав він дізнався тільки при розгляді іншої цивільної справи в 2008р., враховуючи встановлені судом обставини, не заслуговує на увагу.
		Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляціної скарги не спростовують його обгрунтованості.
		Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України , апеляційний суд -
		У Х В А Л И В :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити , а рішення Снятинського районного суду від 7.12.2010 року залишити без зміни.
		Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
			 Судді : А.Т.Павлишина
			Г.П.Мелінишин 
			О.Є.Меленко

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...