у х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.І.,
суддів: Барсукової В.М., Балюка
М.І.,
Косенка В.Й., Данчука В.Г., -
розглянувши
в судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства
“Райффайзен Банк Аваль”, приватного нотаріуса ОСОБА_3 про встановлення факту перебування
у фактичних шлюбних відносинах, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання
недійсним договору іпотеки та поділ майна,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом,
зазначав, що з жовтня 1995 року до 28 серпня 2005 року він перебував у
фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2, від шлюбу мають неповнолітнього сина -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час спільного проживання шлюб між ними зареєстрований
не був, однак їхня сім'я була
створена на підставі спільного проживання та ведення господарства. Після
припинення фактичних шлюбних відносин згоди про добровільний поділ майна між
ними не досягнуто.
Крім того, 2 вересня 2005 року відповідачка уклала з акціонерним
поштово-пенсійним банком (далі - АППБ) “Аваль” кредитний договір на суму 30
тис. доларів США та договір іпотеки, предметом якого є належне їм на праві
спільної сумісної власності нежиле приміщення.
Посилаючись на викладене, просив установити факт перебування його та відповідачки у фактичних шлюбних відносинах
з жовтня 1995 року до 28 серпня 2005 року, визнати спільною сумісною власністю
все майно, придбане ними під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, визнати
недійсним договір іпотеки від 2 вересня 2005 року, укладений між відповідачкою та
АППБ “Аваль”, і поділити спільне майно, виділивши йому
майно на загальну суму 1 705 000 грн., а відповідачці - на загальну суму 1 882
350 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської
області від 5 березня 2007 року позов задоволено
частково. Встановлено факт перебування позивача та відповідачки у фактичних шлюбних
відносинах з жовтня 1995 року до 28 серпня 2005 року. Визнано спільною сумісною власністю
позивача та відповідачки житловий будинок АДРЕСА_1, житловий будинок АДРЕСА_2, магазин
будівельних матеріалів “Тетяна”, бар “Тетяна”, цирульню “Тетяна”, продуктовий магазин
“Тетяна” з підвалом, приміщення під'їзду, кіоск,
торговельний павільйон “Ритуальні послуги”, які розташовані в будинку № 12 по
вул. Вахрушева в м. Кривому Розі. Визнано недійсним договір іпотеки від 2 вересня 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та АППБ “Аваль”. Виділено ОСОБА_1 продуктовий магазин
“Тетяна” з підвалом, приміщення під'їзду, бар “Тетяна”, цирульню “Тетяна”,
які розташовані в будинку № 12 по вул. Вахрушева в м.
Кривому Розі. Інше майно залишено ОСОБА_2. Стягнуто з позивача на користь
відповідачки різницю у вартості майна в розмірі 12 875 грн. В іншій частині
позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від
1 серпня 2007 року зазначене рішення суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасовано,
ухвалено нове рішення, яким у цій частині позовних
вимог відмовлено, в іншій частині - залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1просить рішення апеляційного суду скасувати,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду та постановляючи нове
рішення про відмову в позові, виходив із того, що позивач не надав доказів про
існування між ним і відповідачкою фактичних шлюбних відносин з жовтня 1995 року
до 28 серпня 2005 року.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до вимог ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають
однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому
шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві
спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між
ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та
чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі,
поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
ОСОБА_1, заявляючи позов, посилався на ст. 74 СК України та зазначав, що з
відповідачкою вони жили однією сім'єю з 1995 року до серпня 2005 року; він був
прописаний відповідачкою в будинку АДРЕСА_2; у 1998 році народився син,
ОСОБА_4; факту проживання разом із ним 10 років не заперечувала й відповідачка
в судовому засіданні 6 квітня 2006 року (а.с. 90).
Судом допитувались свідки: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які показували,
що сторони мешкали однією сім'єю з 1995 до серпня 2005 року, купували меблі,
техніку, добудовували господарські будівлі.
Між тим, апеляційний суд належної оцінки зазначеним доказам не дав і не
врахував, що на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому
іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю,
застосовуються ст. 74 СК України.
Як убачається з позовних вимог ОСОБА_1, вони разом із ОСОБА_2 за 10 років
придбали, крім будинків, меблі, ковдри, холодильники, телевізори, що може бути
об'єктом спільної сумісної власності подружжя з урахуванням вимог ч. 2 ст. 74
СК України, однак апеляційний суд зазначених обставин не врахував.
Щодо майна, зареєстрованого на ОСОБА_2 як фізичну особу - підприємця, то
воно відповідно до положень ст. ст. 57, 61 СК України, ст. 52 ЦК України не є
об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право
тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.
Районний суд, задовольняючи вимоги позивача, на це не звернув уваги.
У зв'язку з тим, що суди як першої інстанції, так і апеляційної інстанції
при вирішенні спору допустили порушення норм матеріального й процесуального
права, постановлені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити
частково.
Рішення Довгинцівського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 березня 2007 року та рішення
апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 серпня 2007 року скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І.
Григор'єва
Судді: В.М.
Барсукова
М.І. Балюк
В.І. Данчук
В.Й. Косенко