Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-792/09/2316 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.05.2011. Забезпечено надання загального доступу: 01.06.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
				 
					 
				
				Справа: № 2-а-792/09/2316 Головуючий у 1-й інстанції: Чечот А.І. 
			
			Суддя-доповідач: Петрик І.Й. 
			 ПОСТАНОВА
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 "27" квітня 2011 р. м. Київ
			Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
			 Головуючого судді: Петрика І.Й.,
			Суддів: Губській О.А.,
			Парінова А.Б.,
			при секретарі
			судового засідання: Проказіні О.В.,
			 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 26 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Управління Державної інспекції Головного управління МВС України в м.Києві про визнання протиправною бездіяльність по стягненню митних платежів та про зобовязання сплати митних платежів і забезпечення сплати цих платежів, - 
			ВСТАНОВИВ:
			 Позивач (ОСОБА_5) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4, Управління Державної інспекції Головного управління МВС України в м.Києві про визнання протиправною бездіяльність по стягненню митних платежів та про зобовязання сплати митних платежів і забезпечення сплати цих платежів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 6 березня 2007 року на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 30 січня 2007 року, виданого МРЕВ-1 м.Києва на імя ОСОБА_4, з відміткою МРЕВ-8 м.Києва від 6 лютого 2007 року про зняття з обліку, довідки-рахунку ДНВП «Рікас»серії ЕГЕ №297745 придбала у ОСОБА_4 автомобіль марки S-TUPE», 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3. В цей же день автомобіль був зареєстрований на своє імя в Черкаському ВРЕР при відділі ДАІ УМВС України в Черкаській області і на нього був виданий державний номерний знак НОМЕР_1.
			Соснівського районного суду м.Черкаси від 26 серпня 2009 року позовні вимоги задоволено повністю. 
			Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. 
			Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з закриттям провадження у справі з таких підстав.
			Згідно з п.4 ч.1 ст. 198, ч.1 ст.203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує та закриває провадження у справі з підстав встановлених ст.157 КАС України.
			Постановляючи постанову про задоволення позовних вимог по даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.
			Проте, з таким висновком колегія суддів погодитись не може в повній мірі, виходячи з наступного.
			Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до не повного зясування обставин, що мають значення для справи.
			Щодо позовної вимоги ОСОБА_5 про зобовязання відповідача ОСОБА_4 сплатити через Київську регіональну митницю мито та інші платежі (збори) за ввезений з-за кордону автомобіль S-TUPE»колегія суддів зазначає наступне.
			Як слідує із апеляційної скарги та підтверджується листами ВДАІ УМВС України в Черкаській області реєстрація автомобіля R S-TUPE», зняття його з реєстрації та продаж автомобіля здійснювалась за втраченим відповідачем ОСОБА_4 паспортом серіїНОМЕР_4. 
			Даний паспорт серіїНОМЕР_4 відповідач ОСОБА_4 у серпні 2002 року втратив і взамін втраченого паспорту 06 вересня 2002 року отримав інший паспорт серії МЕ 146112.
			Тобто на момент реєстрації, паспорт виданий на імя ОСОБА_4 серії НОМЕР_4, був вже недійсний. 
			Органами досудового слідства (в межах розгляду кримінальної справи) було встановлено, що автомобіль S-TUPE»зареєструвала невідома особа, що випливає із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4, винесеної Голосіївським РУ ГУ МВС України від 10.02.2010 року.
			З огляду на зазначене, так як відповідач ОСОБА_4 автомобіль S-TUPE» на територію України не ввозив, митницю він не перетинав, на своє імя він його не реєстрував, тому колегія суддів вважає, що зобовязувати його здійснювати платежі за ввезення автомобіля є безпідставним.
			Крім того, позов ОСОБА_5, щодо зобовязання відділу ДАІ нарахувати платежі не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_5 у даному випадку не є належним позивачем.
			Щодо другої позовної вимоги ОСОБА_5 про зобовязання забезпечити Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві сплату ОСОБА_4 мита та інших платежів (зборів), згідно пунктів 8, 10 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. №1138 колегія суддів зазначає наступне.
			В силу ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між субєктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, повязаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. 
			Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції, не звернувши увагу на суть вимог, заявлених у позовній заяві, та характер правовідносин, що виникли і в порушення вимог процесуального законодавства помилково вирішив ці питання у порядку адміністративного провадження, а не цивільного.
			Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. 
			Так, відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду, від 06.03.2008, № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», що у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (пункт 2 частини першої статті 22 КАС України). 
			Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визначення підсудності адміністративної справи, в частині другої позовної вимоги.
			 Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. 
			На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
			ПОСТАНОВИВ:
			Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
			Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 26 серпня 2009 року скасувати та постановити нове рішення.
			В частині позовних вимог щодо зобовязання ОСОБА_4 сплатити через Київську регіональну митницю мито та інші платежі (збори) за ввезений ним з-за кордону автомобіль марки S-TUPE». 2005 року випуску, кузов НОМЕР_3, мито, у розмірах, що будуть визначені митницею провадження у справі закрити.
			В іншій частині у задоволені позову відмовити.
			Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст.212 КАС України.
			 Головуючий суддя: І.Й. Петрик
			 Судді: О.А. Губська
			 А.Б. Парінов

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...