Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-4695/10/2370 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
			 Справа: № 2-а-4695/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В. 
			Суддя-доповідач: Бєлова Л.В. 
			 
				 У Х В А Л А
				Іменем України
				"19" травня 2011 р. м. Київ 
				Київський апеляційний адміністративний суд в складі :
				 
				головуючого  Бєлової Л.В., 
				суддів: Кучми А.Ю.,  
				Гром Л.М.
				при секретарі Салоїд І.М.
				розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 14 КАС України апеляційну скаргу відповідача Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, Головного управління державного казначейства України в Черкаській області, третя особа: Відділ Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання неправомірними дії та стягнення коштів , - 
				 В С Т А Н О В И В :
				 У травні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, Головного управління державного казначейства України в Черкаській області, третя особа: Відділ Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просив:
				- визнати неправомірними дії відповідача УПФУ в Соснівському районі м. Черкаси про відмову в поверненні безпідставно отриманого збору в сумі 1147, 50 грн. (лист № 2266/02 від 23.02.2009 року);
				- стягнути з УПФУ помилково сплачені кошти в сумі 1147,50 грн.
				09 грудня 2010 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо відмови в поверненні позивачеві безпідставно отриманого збору в сумі 1147,50 грн. відповідно до листа № 2266/02 від 23.02.2009 року та стягнути з відповідача помилково сплачені кошти.
				Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.
				Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідачем Управлінням пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
				Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
				Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
				Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
				Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволені апеляційної скарги необхідно відмовити виходячи з наступного. 
				Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
				При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
				З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
				Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2005 року позивач придбав автомобіль та розпочав його реєстрацію.
				Відповідно до абз. 12 п. 8 «Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків. Всі зазначені в цьому пункті платежі були мною сплачені, був укладений договір страхування, здійснена оцінка транспортного засобу, проведена перевірка відповідності ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів обліковим даним, перебування в розшуку за наявною інформацією баз даних викраденого транспорту, а технічного стану - вимогам безпеки дорожнього руху.
				Як вбачається з матеріалів справи відділом ДАІ управління МВС України в Черкаській області зобовязано позивача при реєстрації придбаного автомобіля сплатити до Управління пенсійного фонду України 3% його вартості.
				В березні 2006 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділ Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просив зобовязати відповідача зареєструвати транспортний засіб згідно з вимогами законодавства.
				Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 червня 2006 року у задоволені позову відмовлено.
				Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 08 вересня 2006 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.
				Вищезазначену ухвалу позивач оскаржив до Вищого адміністративного суду України, але враховуючи те, що ухвала Апеляційного суду Черкаської області набрала законної сили, позивач сплатив на рахунок відповідача 3% від вартості автомобіля, 1147,50 грн.
				З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено тривідсотковий збір на обовязкове державне пенсійне страхування на суму 1 147грн. 50коп. від вартості автомобіля, про що свідчить квитанція № 722 від 30.03.2007р. та лист Управління Державтоінспекції Управління МВС України в Черкаській області від 11.02.2009р. №13/11-263 (а.с. 10).
				Постановою Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2008 року скасовано вищевказані постанову та ухвалу та встановлено, що позивач не є платником тривідсоткового збору до Пенсійного фонду України та зобовязано третю особу зареєструвати транспортний засіб без сплати збору(а.с. 11-12).
				Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
				Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений в Законі України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р.
				Відповідно до п. 7 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в переліку платників збору на обоязкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
				Відповідно до Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998р., платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів, є особа яка набула права власності на автомобіль.
				Зокрема, відповідно до п. 12 вищезазначеного порядку, платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуженням легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій ( крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
				Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та враховуючи ч. 4 ст. 9 КАС України відповідно до якої, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, законам України, міжнародному договору, згода на обов'язковість кого надана Верховною Радою або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при вирішенні даного питання приоритетним є Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
				Таким чином, з аналізу вищевикладених обставин справи вбачається, що обовязок сплати збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності у відповідності до Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998р., оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили. 
				Таким чином, з аналізу вищевикладених обставин справи вбачається, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на повернення помилково сплаченої до Пенсійного фонду України суми у розмірі 1147, 50 грн.
				Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
				Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
				 Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -
				 У Х В А Л И В :
				 Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року залишити без задоволення.
				 Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року залишити без змін.
				 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
				 
					 Головуючий суддя Л.В.Бєлова 
					Судді

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...