Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-о-181/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		                                        Справа № 2-о-181/11
		рішення
		ІМЕНЕМ УКрАЇНи
		 23 травня 2011 року                                                                                      м. Білгород-Дністровський
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:
		                    головуючого - одноособово судді  Боярського О.О.                 
		                при секретарі -Рачицькій І.А. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський цивільну справу за заявою ОСОБА_1, про встановлення факту участі в подіях, які дають право на отримання статусу учасника бойових дій, заінтересована особа Одеський обласний військовий комісаріат,   
		                                                            
		                                                            ВСТАНОВИВ
		 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту участі в подіях, які дають право на отримання статусу учасника бойових дій. Встановлення даного факту заявнику необхідно для отримання статусу учасника бойових дій.  
		           Заявник  у судовому засіданні доводи заяви підтримує.
		Представник заінтересованої особи  - Одеського обласного військового комісаріату,  у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, вважає її безпідставною. 
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, суд приходить до наступного.
		Статтею 16 Закону України «Про Збройні Сили України»та статтями 2, 8 - 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»визначені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців, їх основні права, пов'язані з військовою службою.
		Зокрема, усіма наведеними нормами законодавства передбачені особливі умови соціального захисту, додаткові гарантії для осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, які є учасниками бойових дій.
		Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», сфера застосування поняття "учасник бойових дій" в умовах мирного часу (сьогодення) фактично зведена до двох випадків (підстав).
		Перший з них - це передбачений пунктом 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» випадок участі військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у виконанні миротворчих місій або у відрядженнях в державі, де в цей час ведуться бойові дії.
		Другий - це передбачений пунктом 11 статті 6 наведеного Закону випадок участі військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у розмінуванні мінних полів, об'єктів народного господарства.
		Статтею 461 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що військовими прокурорами і слідчими військових прокуратур призначаються громадяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу і мають вищу юридичну освіту.
		Згідно з цією ж нормою військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються саме Законом України «Про прокуратуру», але проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерською складу Збройних Сил України.
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладене виконання функцій підтримання державного обвинувачення у судах, представництво інтересів громадянина або держави в суді, нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Згідно з пунктом 9 розділу ХV «Перехідні положення»Конституції України, на прокуратуру покладено виконання функцій нагляду за додержанням і застосуванням законів та досудового слідства у кримінальних справах. Виконання будь - яких функцій (обов'язків) у сфері оборони України на  військовослужбовців військових прокуратур Законом України «Про прокуратуру»не покладено.
		Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти до висновку про те, що хоча на військовослужбовців військових прокуратур і розповсюджуються правові та соціальні гарантії передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України, однак специфіка службових обов'язків, виконуваних ними завдань і функцій, визначених Законом України «Про прокуратуру», не дозволяє розглядати цих військовослужбовців як осіб, як мають право на отримання статусу учасника бойових дій навіть у випадку виконання ними обов'язків, які по своїй суті та змісту відповідають обов'язкам з розмінування місцевості та пов'язані з певним ризиком для життя і здоров'я, обумовленим можливістю їх ураження зброєю та іншими засобами ураження створеними людством для знищення людей, зокрема з підстав, передбачених пунктами 2 та 11 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		Поряд із цим, за змістом статті 24 Конституції України рівність громадян, зокрема військовослужбовців, перед законом полягає і у їх рівному праві на соціальний захист, гарантований статтею 17 Конституції України, а тому військовослужбовці, які виконували обов'язки в однаковій мірі пов'язані з певним ризиком для життя і здоров'я, обумовленим можливістю їх ураження зброєю та іншими засобами ураження створеними людством для знищення людей, повинні мати і рівні соціальні права, зокрема на отримання статусу учасника бойових дій, які не можуть залежати від приналежності цих військовослужбовців до того чи іншого військового формування. Наявність же диспропорції у праві на отримання статусу учасника бойових дій по суті є ущемленням в правах військовослужбовців військових прокуратур порівняно з іншими військовослужбовцями.
		У судовому засіданні було встановлено, що 12 липня 2007 року на території військової частини А1319 (с. Біленьке Білгород-Дністровського р-ну), яка є складом боєприпасів під час виконання господарських робіт була виявлена 82-мм міна. Під час обстеження було виявлено, що 82-мм міни, які зберігаються у військовій частині А1319, за своїми розмірами та будовою не відповідають міні, яка була знайдена, і яка, вірогідно, є боєприпасам часів Великою Вітчизняної війни.
		Відповідно до наказу Генерального прокурора України, ОСОБА_1 на той період, проходив військову службу у військовій прокуратурі Болградського гарнізону, де займав посаду військового прокурора, що підтверджується матеріалами справи. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 121 Конституції України прокуратура здійснює нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами ОСОБА_1 був здійснений виїзд до військової частини А1319 для проведення огляду місцевості та встановлення наявності на ній вибухонебезпечних предметів, оскільки існувала вірогідність що технічна територія військової частини А1319 ще не була очищена від вибухонебезпечних предметів, які створювали загрозу життю і здоров'ю осіб, які могли бути допущеними та могли знаходитись на цій території.
		По прибуттю на місце події, у той же день 12 липня 2007 року, усі ці обставини, обґрунтовано вимагали негайної перевірки і насамперед - шляхом огляду місцевості, де була виявлена міна, фіксації фактичних даних.
		Проводячи зазначену вище слідчу дію, заявник, а також інші учасники огляду перебували в явно небезпечній для життя і здоров'я зоні.
		Слідча дія проводилась ОСОБА_1  на території військової частини А1319, тобто в місці зберігання боєприпасів різноманітних видів та калібрів, тобто їм виконувались обов'язки, пов'язані з ризиком для життя і здоров'я, обумовлені можливістю ураження боєприпасами, їх окремими елементами, або осколками, які також фактично відповідають змісту обов'язків військовослужбовців Збройних Сил України, залучених до проведення огляду  місцевості та її подальшого очищення.
		Під час проведення зазначеної прокурорської перевірки заявником також були отримані пояснення від посадових осіб військової частини А1319 стосовно обставин виявлення боєприпасу.
		В подальшому, 20 липня 2010 року, також за участю ОСОБА_1, виявлена 82-мм міна та встановленим порядком вивезена з території військової частини А1319 та знищена, що в свою чергу підтверджується  актом комісії з ромінування №12 від 20 липня 2010 року, довідкою ОСОБА_1 від 20.07.2007 року. Разом з тим, на теперішній час заявник  не можу підтвердити факт своєї присутності на території військової частини А1319 12 та 20 липня 2007 року, оскільки працівники військової прокуратури допускаються на територію військової частини А1319 безперешкодно за службовим посвідчення і до книг обліку відвідувачів частини та видачі одноразових перепусток не вносяться, що знайшло своє підтвердження листом командира військової частини А1319 В.В. Петрусенко від 25.08.2010 року. 
		Однак, зазначені факти підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_4 (військовослужбовець військової частини А3955), який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 дійсно був присутнім при виявленні, вивезенні з території військової частини А1319 та знищенні 82-мм міни.
		          Представник відповідача факт присутності ОСОБА_1 в зазначених подіях 12 липня 2007 року та 20 липня 2007 не оспорювала, однак вважає, що зазначені дії ОСОБА_1 не є підставою вважати його учасником бойових дій, оскільки безпосередньо при утилізації міни заявник участі не брав. 
		Відповідно до п.п. 2, 29, 36 - 42, 46 - 54, 55 - 98 «Инструкции по очистке местности от взрывоопасных предметов», яка введена в дію наказом головнокомандувача, Сухопутними військами СРСР від 9 серпня 1974 року № 55 та діє до теперішнього часу очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів включає в себе, зокрема, наступні  складові:
		-          Розвідку місцевості, яка полягає в проведенні огляду місцевості з метою виявлення вибухонебезпечних предметів, який проводиться шляхом пересування особового складу розвідувальної групи в пішому порядку по визначених на місцевості маршрутах з  виявлення вибухонебезпечних предметів та фіксації їх місцезнаходження шляхом виставлення поряд з ними червоних прапорців.
		- Безпосереднє очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів, яке полягає у вилученні вибухонебезпечних предметів та їх транспортуванні до майданчику підриву. 
		-          Знищення вибухонебезпечних предметів, яке полягає у фізичному знищенні предметів шляхом підриву.
		Згідно з встановленим у Збройних Силах України порядком, учасниками бойових дій визнаються ті військовослужбовці, які брали участь у виконанні обов'язків хоча б  за однією з наведених складових очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів.
		Аналізуючи наведені нормативні посилання суд приходить до висновку що виконання     ОСОБА_1, як військовослужбовцем військової прокуратури викладених вище обставин, обов'язків з огляду місцевості за своїм змістом та суттю у повному обсязі відповідають обов'язкам з розмінування місцевості, зокрема її розвідки, які виконують військовослужбовці груп розмінування, оскільки безпосередньо пов'язані з істотним ризиком для життя і здоров'я, обумовлені можливістю ураження боєприпасами, їх окремими елементами, або осколками.
		Про це також свідчить й той факт, що 02 березня 2010 року Кабінетом Міністрів прийнято розпорядження «Про затвердження переліку боєприпасів, що підлягають утилізації у 2010-2011 роках», відповідно до якого у військовій частині А1319 передбачено комплекс заходів стосовно утилізації надлишкових боєприпасів, у тому числі 82-мм міни.
		          Згідно ст. 256 ЦПК України суд встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом держаної реєстрації актів  цивільного стану факту смерті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. 
		Щодо вимоги заявника зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат видати відповідне посвідчення учасника бойових дій, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.  
		Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту участі в подіях, які дають право на отримання статусу учасника бойових дій
		          На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.  256, 257, 258, 259  ЦПК України, суд, - 
		                                                            
		                                                               ВИРІШИВ:
		           
		Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту участі в подіях, які дають право на отримання статусу учасника бойових дій, заінтересована особа Одеський обласний військовий комісаріат -задовольнити частково.
		          Встановити факт участі ОСОБА_1 12 та 20 липня 2007 року в подіях, які дають право на отримання статусу ветерана війни ( учасника бойових дій) згідно із пунктом 11 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		          Рішення суду є підставою для видачі ОСОБА_1 Одеським обласним військовим комісаріатом відповідного посвідчення учасника бойових дій. 
		          В задоволенні інших позовних вимог -відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...