Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1170/2а-712/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2011. Зареєстровано: 16.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2011.
Дата набрання законної сили: 15.09.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Копія 
		 
		Україна 
		КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------  
			 
		
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		22 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-712/11
		 
		Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого ? судді Мирошниченка В.С.
		при секретарі ? ОСОБА_1
		за участю:
		позивача  ОСОБА_2.
		представника відповідача: Щербака Г.М., 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області, до Головного Управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, з третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді про стягнення примусово сплаченого збору ,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області (ВДАІ), до Головного Управління Державного казначейства України в Кіровоградській області(ГУДК), з третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Пенсійного Фонду України в м.Кіровограді (УПФУ) про стягнення примусово сплаченого збору в сумі 3217,12 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 05.08.2009 р. він придбав автомобіль «КІА Каренс»вартістю 128687 грн. 11.08.2009 р. при реєстрації автомобіля в Кіровоградському РЕВ УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, яке є структурним підрозділом відповідача по справі - ВДАЇ УМВС, його змусили сплатити збір до пенсійного фонду з відчуження автомобіля в сумі 3217,12 грн., що підтверджується меморіальним ордером №8959 від 11.08.2009 р. 
		При реєстрації автомобіля працівники ВДАІ посилалися на п.12 Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.11.1998 р. №1740, відповідно до якого платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
		Оскільки діючим законодавством України встановлений 10-ти денний термін реєстрації придбаного автомобіля в органах ДАІ, за порушення якого встановлена юридична відповідальність, та будучи впевненим в законності дій працівників ДАІ, він був змушений виконати їх вимоги. Відповідно до п.15 Порядку сплати збору на обовязкове пенсійне страхування (постанова №1740), суми збору на обовязкове пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду держбюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в областях за місцем реєстрації автомобіля.
		 Законом України від 26.6.1997р. №400/97 ВР п.7 ст.1 «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»визначено виключний перелік осіб - платників збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
		Отже, зазначеним Законом передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля. Тому, він не є платником збору по операціях з відчуження автомобіля, а гроші сплачені ним згідно меморіального ордеру №8959 від 1.08.2009 р. в сумі 3217, 12 грн. на рахунок 31210224700002 в Державному казначействі м.Кіровограда без належної правової підстави.
		Таким чином, положення «Порядку сплати збору…»затверджене постановою КМУ від 3.11.1998 р. №1740 протирічить ЗУ «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», оскільки встановлює нові обовязки, не передбачені ЗУ.
		Ст.1212 ч.1 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобовязана повернути потерпілому це майно. Повернення за рішенням суду такого майна або помилково сплачених до бюджету податків, зборів, проводиться органами Державного казначейства. Тому, незаконно сплачена ним сума підлягає списанню на його користь з відповідного рахунку Управлінням Державного казначейства України у Кіровоградській області.
		Просив поновити строк для звернення до адміністративного суду, оскільки про те, що відділ ДАІ при реєстрації придбаного ним автомобіля протиправно зобовязав його сплатити збір при відчуженні легкових автомобілів, йому стало відомо тільки після прийняття Кіровоградським окружним адміністративним судом постанови від 31.01.2011 р. у справі №2а-3558/10/1170 за позовом ОСОБА_4
		В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, просив суд задовольнити його з підстав, викладених в позовній заяві. Додав, що збір на пенсійне страхування таким чином був стягнутий двічі: з торгівельного підприємства при продажі автомобіля ( при відчуженні) та ним при його купівлі (придбанні). Оскільки збір на обов»язкове пенсійне страхування торгівельною організацією закладений у вартість автомобіля, він цей збір сплатив двічі. При реєстрації автомобіля він був вимушений сплатити збір, інакше автомобіль не був би зареєстрований органом ДАІ.
		Представник відповідача ГУДК позовні вимоги не визнав. Пояснив, що відчуженням майна у цивільному законодавстві є передача майна однією особою у власність іншій особі. Позивач при укладенні договору купівлі-продажу транспортного засобу вступив в правовідносини щодо відчуження майна, при яких право власності на автомобіль перейшло від продавця до покупця (позивача).
		Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача позов не визнала, надала суду заперечення на позов (а.с.14-17). Пояснила, що позивач придбав легковий автомобіль 5.08.2009 р. Якщо позивач заявляє, що він був вимушений сплатити збір на обовязкове пенсійне страхування і він знав про неправомірні дії відповідача, то він знав про своє порушене право ще при реєстрації автомобіля, тобто 11.08.2009 р. Таким чином ним пропущений ще діючий на той час річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч.2 ст.99 КАСУ.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2009 р. позивач придбав автомобіль «КІА Каренс»вартістю 128687 грн.
		При здійсненні державної реєстрації вказаного транспортного засобу позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля у сумі 3217,12 грн. 
		Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. 
		Статтею 3 Закону встановлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України. 
		Суд вважає за необхідне зазначити, що цим Законом встановлено тільки види господарських операцій з яких сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. 
		Так, Указом Президента України 31 серпня 1998 року №957/98, з метою забезпечення погашення заборгованості з виплати пенсій, збільшення надходжень до Пенсійного фонду України та відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок визначити порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та фізичними особами. 
		На виконання цього Указу постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 було затверджено "Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", згідно пункту 12 якого платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів визначено підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі. 
		Тобто цією нормою чітко визначено поняття відчуження автомобілів для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та суб'єкти сплати збору, а саме підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі. 
		Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі 3% вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. 
		Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. 
		Відповідно до пункту 15 Порядку, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету ,відкриті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля. 
		Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 на даний час є чинною, ніким не скасованою. 
		Таким чином, з системного аналізу правових норм Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 03 листопада 1998 року №1740 слідує, що відповідальність за своєчасну та в повному обсязі сплату цього збору з операцій купівлі-продажу автомобілів несе особа, на яку покладено обов'язок з його сплати, у даному випадку позивач як фізична особа, що набула права власності на автомобіль. 
		З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству посилання позивача на те, що він не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів, оскільки він придбав автомобіль. 
		Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		Таким чином, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та відповідно про відмову в задоволенні адміністративного позову . 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 ПОСТАНОВИВ:
		 В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. 
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови виготовленої в повному обсязі.
		 
			 Суддя Кіровоградського окружного
			адміністративного суду В.С.Мирошниченко

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...