Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-1307км11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ 
		З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних 
		і кримінальних справ в складі: 
		 головуючого           Мороза А.М., 
		суддів                Крижановського В.Я., Фурика Ю.П., 
		за участю прокурора    Підвербної Г.Я. 
		 розглянула в судовому засіданні  02 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, що брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 грудня 2010 року. 
		Вироком Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 вересня 2010 року                                     
		                                    ОСОБА_1, 
		                                   ІНФОРМАЦІЯ_1,  
		                                   громадянина України, не судимого, 
		засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. 
		   Засудженого ОСОБА_1 звільнено від призначеного основного покарання на підставі амністії, застосувавши до нього п. «б» ст. 1, ст. 6 та ст. 10 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року. 
		   Судом вирішено питання судових витрат та долю речових доказів. 
		   Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15 грудня 2010 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. 
		   ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 09 травня 2006 року, біля 21 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керував без відповідного на те дозволу, технічно справним автомобілем «ВАЗ-21213»,  
		____________________________________________________________________ 
		Справа № 5-1307км11                                Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України 
		Головуючий в суді першої інстанції: Марчук В.С. 
		Доповідач в апеляційній інстанції:  Олексієнко Ю.Г. 
		Доповідач в касаційній інстанції:    Крижановський В.Я. 
		державний номерний знак НОМЕР_1. ОСОБА_1, порушуючи п.п.2.9 «а»; 2.1 «б»; 12.4; 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, рухаючись по вул.Леніна в смт. Дашів Іллінецького району Вінницької області зі швидкістю 105,7-110,3 км/год, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху, чим допустив частковий виїзд керованого ним автомобіля на узбіччя. В результаті чого скоїв наїзд передньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який рухався цим узбіччям. Потерпілому були завдані тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть. 
		У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, постановлені щодо ОСОБА_1, звільнивши його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі ст.ст. 1 п. «б», 6, 10 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, а провадження у справі закрити. На думку прокурора, судом допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки суд першої інстанції не мав права застосовувати положення Закону України «Про амністію» до підсудного, який проти цього заперечував, а суд апеляційної інстанції, який прийняв від засудженого заяву про застосування до нього амністії мав би закрити провадження у справі та звільнити засудженого від кримінальної відповідальності, що не було зроблено судом. 
		   Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.  
		Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у касаційній скарзі. 
		Доводи касаційної скарги прокурора колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав. 
		   Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує. У такому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку. Суд постановляє обвинувальний чи виправдувальний вирок, а особа, яка обвинувачується органами досудового розслідування у вчиненні злочину, дістає можливість домогтися свого публічного виправдання в судовому порядку. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обовязковим зазначенням цього у протоколі судового засідання. 
		   Разом з тим, під час розгляду справи судом першої інстанції питання про застосування амністії до підсудного судом не вирішувалось. ОСОБА_1 згоду на застосування до нього Закону України «Про амністію» не давав, а просив про постановлення щодо нього виправдувального вироку. 
		   Особи, вирок суду щодо яких не набрав законної сили у звязку з поданням апеляції або перевіряється в касаційному порядку, мають право на те, щоб стосовно них застосовувалась амністія. 
		   Так, під час апеляційного розгляду даної кримінальної справи, засуджений ОСОБА_1 подав клопотання до суду про надання згоди на застосування до нього Закону України «Про амністію». 
		   Згідно ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи щодо яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом. 
		   Таким чином, суд апеляційної інстанції встановивши, що ОСОБА_1 вчинив злочин з необережності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щодо яких не позбавлений батьківських прав, проти застосування акту амністії не заперечує, тобто, відповідно до п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» є субєктом амністії, мав би кримінальну справу закрити, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що не було зроблено апеляційним судом.  
		   З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів 
		 ухвалила: 
		 касаційну скаргу прокурора, що брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.  
		Вирок Іллінецького районного суду Вінницької області від 06 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати. 
		На підставі п. «б» ст. 1, ст. 6 закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, а справу щодо нього провадженням закрити. 
		  Судді:    _______________    _______________    ________________ 
		            Мороз А.М.     Крижановський В.Я.      Фурик Ю.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...