Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-11948св11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		08 червня 2011 року м. Київ 
		Колегія суддів Судової палати у цивільних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого: Макарчука М.А., 
		суддів: Лесько А.О., Євтушенко О.І., Кафідової О.В., Ізмайлової Т.Л.,   
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на 17/100 часток нежитлового приміщення та витребування майна від добросовісного набувача за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Луганської області від 01 березня 2011 року, 
		 в с т а н о в и л а: 
		 В січні 2010 року позивачі звернулися із зазначеним позовом до суду та просили визнати 17/100 часток нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 спадковим майном, яке входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р., визнати за ними право власності на 17/100 частин вказаного майна в рівних частках по 17/200 частини за кожною у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 та витребувати спірне майно від відповідачів. В позові зазначали, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09 листопада 2005 року їх батько ОСОБА_7 купив у АТЗТ «Донвуглересурси» 17/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті  батька вони прийняли спадщину шляхом подачі відповідних заяв до нотаріальної контори та дізналися ,що рішенням Третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтинг Групп» від 21 травня 2007 року визнано дійсною угоду, на підставі якої ОСОБА_7 продав ОСОБА_9 належні йому на праві власності 17/100 частин спірного нежитлового приміщення. Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу спірного приміщення ОСОБА_7 не підписував, згадане рішення третейського суду скасоване ухвалою того ж суду від 27 серпня 2008 року, позивачі просили про задоволення позову. 
		Рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 05 листопада 2010 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на 17/100 часток нежитлового приміщення та витребування майна від добросовісного набувача задоволено. 
		Визнано 17/100 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 спадковим майном, яке входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 
		Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на 17/100 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в рівних частках по 17/200 частин за кожною у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 
		Витребувано від ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 17/100 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. 
		Рішенням апеляційного суду Луганської області від 01 березня 2011 року рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 05 листопада 2010 року скасовано. 
		Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. 
		В касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню. 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що  суд першої інстанції безпідставно в порушення ч.1 ст.11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог та визнав нікчемним правочином договір купівлі-продажу спірного майна від 14 грудня 2006 року , який не визнаний недійсним у встановленому законом порядку,  та щодо не підписання якого ОСОБА_7 не має беззаперечних доказів. 
		Апеляційний суд також вважав, що відповідачі придбали спірне приміщення за нотаріально посвідченими договорами та правових підстав для витребування у них спірного майна не має.  
		      З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна з наступних підстав. 
		     Судами встановлено, що 09 листопада 2005 року між АТЗТ «Донвуглересурси» та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 34/100 частин нежитлових приміщень , за яким ОСОБА_7 та ОСОБА_6 стали власниками по 17/100 частин нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 (а.с.11-16). 
		     Право власності ОСОБА_7 на 17/100 частин вказаних приміщень зареєстровано в Міському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації м. Луганська (а.с.17). 
		     ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер (а.с.25). 
		     Рішенням Третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтинг- Груп» від 21 травня 2007 року було визнано дійсним укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у простій письмовій формі договір купівлі-продажу від 14 грудня 2006 року з придбання 17/100 частин нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 17/100 частин вказаного нежитлового приміщення (а.с.27-30).    
		     Ухвалою колегії Третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтинг-Груп» від 26 березня 2008 року рішення третейського суду у справі №57/02-2007 від 21 травня 2007 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_10 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно скасовано (а.с.31-33). Ухвалою колегії того ж третейського суду від 27 серпня 2008 року припинено провадження у даній справі у звязку з відсутністю у третейського суду компетенції для розгляду даної справи (а.с.40-42). 
		      Згідно заключення експерта , виконаного на підставі ухвали колегії Третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтинг-Груп» від 07 червня 2008 року, підпис від імені ОСОБА_7, розташований в графі «Продавець» в договорі купівлі-продажу нежилого приміщення від 14 грудня 2006 року виконаний, вірогідно, не ОСОБА_7, а іншою особою (а.с.34-38).  
		      Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України  у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. 
		      Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 
		     Як розяснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини-якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані  якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.  
		    Таким чином положення ч.2 ст.215 ЦК України про те, що визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається означає, що недійсність  це обєктивна властивість нікчемного правочину, а тому він є недійсним з моменту його вчинення ( ч.1 ст.236 ЦК України). Нікчемний правочин і без рішення суду не має юридичної сили. 
		    Суд апеляційної інстанції зазначених вимог закону не врахував та помилково вважав, що ОСОБА_6 правомірно набула право власності на спірне майно та що зазначене майно не ввійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_7    
		    Судами також встановлено, що на підставі рішення Третейського суду при Асоціації «Лойер-Консалтинг-Груп» від 21 травня 2007 року, яке ухвалою того ж суду від 26 березня 2008 року було скасовано, ОСОБА_6 зареєструвала за собою 17/100 часток спірного нежитлового приміщення та 17 серпня 2007 року подарувала  34/100 часток, в тому числі 17/100 належних ОСОБА_7 часток, ОСОБА_5 (а.с.43-45). 
		    На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу 17 жовтня 2008 року ОСОБА_5 продала ОСОБА_3  34/100 ( в тому числі 17/100 спірних) частин нежитлового приміщення (а.с.49-51). 
		    Оскільки позивачі не були стороною у цих договорах , вони правомірно заявили вимогу не про визнання їх недійсними, а про витребування належних їм по праву спадкування 17/100 спірного нежитлового приміщення. 
		    За таких обставин апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності з нормами процесуального та матеріального права та безпідставно відмовив у задоволенні позову. 
		          Керуючись ст.ст. 333, 339, 345 ЦПК України , судова колегія 
		 
		у х в а л и л а : 
		    Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити. 
		    Рішення апеляційного суду Луганської області від 01 березня 2011 року скасувати.  
		    Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05 листопада 20101 року залишити в силі. 
		 Ухвала оскарженню не підлягає. 
		  Головуючий:                                А.М. Макарчук 
		 Судді:                                       А.О. Лесько  
		                                                            О.І. Євтушенко 
		                  
		                                                  О.В. Кафідова 
		                                                   Т.Л. Ізмайлова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...