Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-2378/11 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2а-2378/11 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 01 червня 2011 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
		головуючої судді - Токарєва Н.М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «Дитини війни», -
		В С Т А Н О В И В:
		 Позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до його пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2008 року з подальшим проведенням нарахування та виплати вказаного підвищення до пенсії.
		В обґрунтування позову позивач зазначив, що він віднесений до категорії дітей війни. Відповідач у порушення вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»доплату до пенсії позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не нараховував і не сплачував, отже, як вважає позивач, вчинив неправомірну бездіяльність, чим порушив його права та інтереси. Тому він просив суд визнати дії відповідача неправомірними, з невиплати йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2008 року з подальшим проведенням нарахування та виплати вказаного підвищення до пенсії.
		Ухвалою від 04.04.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «Дитини війни»за період до 30.09.2010 року залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду за захистом порушеного права, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України, та відсутністю підстав для його поновлення.
		Оскільки усі сторони, які приймають участь у розгляді цієї справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, справа розглянута відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України у порядку письмового провадження. 
		 Суд розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. 
		Позивач, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Калінінському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням.
		Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1V від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено правовий статус дітей війни та визначені основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності, які здійснюються шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. 
		Згідно зі статтею 6 цього Закону особа, яка має статус дитини війни, має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
		Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
		28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах з 22.05.2008 року та у розмірі 30% виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 
		Підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльності відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії позивача, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
		Будь яких обмежень щодо виплати у 2010 - 2011 роках соціальної допомоги передбаченої ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни, Законами України Про державний бюджет України на 2010 - 2011 роки , не передбачено. 
		Однак відповідач продовжує проводити нарахування та виплату підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року, № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», у твердих розмірах.
		Відповідач як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону №2195-1V і здійснити позивачу відповідні нарахування, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводить чим допустив протиправну бездіяльність.
		Виходячи з наведеного слідує визнати про порушення відповідачем права позивача на отримання надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України»Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за відповідний період часу, а тому слідує зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу надбавку до пенсії за вказаний період часу з урахуванням виплачених у цей період грошових сум.
		Крім того, при спірних правовідносинах, які склалися між сторонами, розрахунок та стягнення конкретної суми на вимогу закону не базується, оскільки розрахунок та виплата соціальних виплат відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»є обов’язком відповідача, а не суду.
		Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, оскільки з огляду на приписи Законів України Про Державний бюджет на кожен відповідний рік, визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
		 
		У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування позивачці підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
		На підставі викладеного. керуючись, ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		П О С Т А Н О В И В:
		            Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «Дитині війни»- задовольнити.
		 Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька неправомірними, щодо не донарахування на користь ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 30.09.2010 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
		 Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 30.09.2010 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням здійсненних виплат.
		 Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		 
			 Суддя: Токарєва Н.М.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...