Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-47/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2011.
Дата набрання законної сили: 11.06.2011
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа №1-47/2011р.
		 ВИРОК
		ІМ`ЯМ УКРАЇНИ
		 26 травня 2011 р. Городоцький райсуд Хмельницької області в складі: головуючого судді Мельник В.М.
		при секретарі Стебло Л.В.
		з участю прокурора Чижика В.О.
		з участю адвоката ОСОБА_1
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовозобовязаного, звільненого з ОВС 28 січня 2011 р., не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , не судимого,-
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 384 КК України,-
		Встановив:
		 ОСОБА_2 обіймаючи з 1 травня 2009 року посаду інспектора з організації дорожнього руху відділення ДАІ по обслуговуванню Городоцького району та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області, будучи службовою особою органів внутрішніх справ України та представником влади, маючи відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію»повноваження на виявлення та процесуальне оформлення документів за фактами вчинених громадянами адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснення провадження у справах про окремі адміністративні правопорушення даної категорії, у жовтні 2010 р. допустив зловживання владою та своїм службовим 
		Так, з метою створення ефективності роботи по виявленню і документуванню фактів вчинення громадянами адміністративних правопорушень на транспорті на підвідомчій території, підсудний ОСОБА_2 28 жовтня 2010 р., близько 23 години 30 хв. будучи при виконанні своїх службових обовязків у форменому одязі, поблизу приватного бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований по АДРЕСА_2, безпідставно предявив ОСОБА_3 претензії про керування незадовго до цього в стані алкогольного спяніння припаркованим в даному місці легковим автомобілем ВАЗ -21099 д.н.з. НОМЕР_1, який фактично зареєстрований на ОСОБА_4, жителя м. Городок і він ОСОБА_3 для тимчасового користування в цей день не передавався.
		Не звертаючи уваги на обгрунтованні заперечення ОСОБА_3 про непричетність до вчинення будь - якого правопорушення, ОСОБА_2 використовуючи свої повноваження працівника міліції, без належних на те підстав вилучив у нього паспорт, примусив сісти в салон службового автомобіля, після чого доставив до адміністративної будівлі райвідділу міліції, а надалі у відділення швидкої допомоги Городоцької ЦРЛ проведення медичного освідування на стан алкогольного спяніння, хоча ОСОБА_3 не заперечував вживання алкоголю під час відпочинку у барі «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		Після проведеного освідування ОСОБА_2 доставив його в приміщення райвідділу, де шляхом вчинення психологічного тиску, без зясування будь яких інших фактичних обставин, в присутності сторонніх осіб схиляв його до визнання факту керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, а коли ОСОБА_3 в черговий раз заперечив факт вчинення такого правопорушення без складення будь-яких процесуальних документів відпустив його додому.
		Використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам служби, ОСОБА_2 умисно, діючи у власних інтересах, 29 жовтня 2010 р. склав фіктивний протокол про адміністративне правопорушення серії ВХ 1 № 039025, датований 28 жовтня 2010 р. на ОСОБА_3 про те, що він 28 жовтня 2010 р. о 23 год. 25 хв. по АДРЕСА_2 керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного, чим порушив п. 2.1 «а», «б»ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
		За сфальсифікованим протоколом ОСОБА_2 оформив справу № 2826 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, яку зареєстрував у відділенні ДАІ та в межах своїх повноважень виніс незаконну постанову серії ВХ №183275 від 28.10.2010 р. та притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 500 грн., у відповідній графі зробив запис про відмову правопорушника від отримання копії постанови. Копії підробленого протокола та постанови направив поштою за місцем проживання ОСОБА_3 11 листопада 2010 р. останній сплатив вказану суму штрафу.
		29 листопада 2010 р. ОСОБА_2 склав другий фіктивний протокол про адміністративне правопорушення серії ВХ 1 № 039025 датований 28 жовтня 2010 р. на ОСОБА_3 про те, що він 28 жовтня 2010 р. о 23 год. 25 хв. по АДРЕСА_2 керував автомобілем ВАЗ -21099 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння, що підтверджено протоколом медичного освідування № 271 від 29.10.2010 р., хоча ОСОБА_3, такого правопорушення в цей день не скоював і ОСОБА_2, як працівником ВДАІ воно не виявилось.
		У графі протокола «Пояснення особи, яка притягується до адмінвідповідальності, ОСОБА_2 власноручно виконав напис про відмову водія від дачі пояснень по суті правопорушення, від підписання його та отримання копії протоколу, а також безпідставно в даний протокол вніс прізвище жителя смт. Яромолинці ОСОБА_10, як свідка вчиненого правопорушення і надав йому, для підпису чистий бланк протокола, а також вніс прізвище жителя м. Городок ОСОБА_7, як свідка вчиненого ОСОБА_3 правопорушення, хоча він не був очевидцем правопорушення, підробив від його імені підпис у відповідній графі.
		За сфальсифікованим протоколом ОСОБА_2 оформив справу № 2827 на ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яку зареєстрував у відділенні ДАІ та 31 жовтня 2010 р. за підписом начальника відділення ДАІ, направив до Городоцького районного суду для розгляду по суті.
		16 листопада 2010 р. ОСОБА_3 для захисту своїх порушених прав звернувся до Городоцького районного суду з адміністративним позовом про визнання незаконною постанови від 28 жовтня 2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн. та закриття провадженням справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
		При розгляді 6 листопада 2010 р. Городоцьким районним судом цивільної справи № 2-а-662/10р. за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління ДАІ УМВС України в Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови серії ВХ № 183275 від 28 жовтня 2010 р. ОСОБА_2 підлягав допиту в судовому засіданні як свідок.
		23 листопада 2010 року в судовому засіданні ОСОБА_2 був допитаний в якості свідка, з метою перешкоджання встановленню істини, при дачі показань наполягав на виявленні ним, як службовою особою ВДАІ, факту ігнорування водієм ОСОБА_3 28 жовтня 2010 р. у вечірній час на АДРЕСА_2 його вимоги про зупинку та встановленні факту керування ним транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, що було підтверджено медичним освідуванням та стало підставою для скасування на нього протоколів про вчинення адміністративних правопорушень. Дані показання свідка ОСОБА_2 повністю суперечили сукупністю інших досліджених судом по справі доказів і суд визнав їх завідомо неправдивими.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав частково і пояснив, що 28 жовтня 2010 р. у вечірній час разом з інспектором ВДАІ ОСОБА_8, на службовому автомобілі здійснювали нагляд за додержанням водіями ПДР. Після 23 год. по АДРЕСА_2 проїзджав автомобіль ВАЗ -21099, водій даного автомобіля викликав у нього підозру на керування у нетверезому стані, а тому вирішив запинити даний автомобіль, однак останній не зупинився на його вимогу, а тому почали переслідувати вказаний автомобіль. Водій зупинився біля бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», вибіг з автомобіля, на його думку він намагався від них сховатись, однак на його пропозицію водій підійшов до них і на його вимогу- предявив паспорт. ОСОБА_3 було запропоновано проїхати у райвідділ міліції.
		Оскільки мались ознаки алкогольного спяніння запропонував ОСОБА_3 поїхати у ЦРЛ на медичний огляд. Після проходження даного огляду приїхали у райвідділ міліції для складання процесуальних документів, але протоколи ним не були складені, склав він їх пізніше у відсутності правопорушника та свідків. Зазначив, що ніякої матеріальної вигоди та карєрних інтересів не переслідував. Вини в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України не визнає, т.я. істотної шкоди своїми діями, не заподіяв, накладений штраф на ОСОБА_3 в розмірі 500 грн. йому повернуто. Розкаюється в скоєному.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 28 жовтня 2010 р. у вечірній час разом з ОСОБА_9 відпочивали в барі «ІНФОРМАЦІЯ_2». Близько 23 год. 30 хв. він вийшов з бару на вулицю, оскільки попередньо домовився з ОСОБА_4, що він його відвезе додому на власному автомобілі. Поблизу вїзду з АДРЕСА_2 побачив припаркований автомобіль ОСОБА_4 направився до нього. Неподалік знаходився патрульний автомобіль ДАІ, біля нього стояв інспектор, на вимогу останнього надав свій паспорт, якого він заховав в кишеню свого одягу. Інспектор ОСОБА_2 став предявляти йому претензії за керування даним автомобілем в стані спяніння. По його вказівці добровільно сів в автомобіль ДАІ по шляху руху та на площі неподалік райвідділу міліції ОСОБА_2 вчиняв психологічний тиск на нього про визнання ним керування автомобілем в нетверезому стані, хоча він не заперечував. Дана розмова відбувалась у присутності ОСОБА_9, який підїхав до міліції та стверджував інспектору про його перебування в барі разом з ним. Невраховуючи, що він визнав стан спяніння ОСОБА_2 доставив його в ЦРЛ на медичне освідування. Після чого доставив знову у райвідділ і в одному із службових кабінетів з застосуванням психологічного тиску продовжував настаювати на вчинення ним правопорушень. Протоколів в його присутності ОСОБА_2 не складав, повідомив про його явку на 29 жовтня 2010 р., але ОСОБА_2 не було на робочому місці.
		В листопаді 2010 р. за місцем свого проживання отримав копію протокола та постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП та про накладення штрафу в розмірі 500 грн., штраф сплатив, але дану постанову оскаржив до суду. В суді також стало відомо про другий протокол, який склав ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що неправомірними діями підсудного йому спричинено моральні страждання, але цивільний позов заявляти не бажає.
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили обставини справи встановлені на досудовому слідстві.
		Так, свідок ОСОБА_9 пояснив, що був присутній при розмові ОСОБА_2 з ОСОБА_3, інспектор ДАІ без зясування будь-яких фактичних обставин схиляв його до визнання факту керування автомобілем ВАЗ 21099. Вважає, що такими діями зі сторони ОСОБА_2 був психологічний тиск на потерпілого, щоб він зізнався у вчиненні правопорушень. В його присутності протоколи на ОСОБА_3 інспектор не складав.
		Свідок ОСОБА_4 ствердив, що 28 жовтня 2010 р. після 23 год. він особисто припаркував свій автомобіль неподалік вїзду з АДРЕСА_2 до бару «ІНФОРМАЦІЯ_2»оскільки у нього була домовленність з ОСОБА_3 підвезти його додому.
		Свідок ОСОБА_8 інспектор ВДАІ пояснив, що водія автомобіля ВАЗ 21099 він не бачив, біля припаркованого автомобіля не було нікого, а тому стверджувати що це був ОСОБА_3 не може.
		Свідок ОСОБА_7 пояснив, що очевидцем вчинення 28 жовтня 2010 р. близько 23 год. будь яких правопорушень ОСОБА_3 не був. Протоколи складені інспектором ОСОБА_2 не підписував.
		 Оголошеними судом показання свідка ОСОБА_10 про те, що 28.10.2010 р. після 23 год. на АДРЕСА_2 до нього підходив інспектор ДАІ та попросив бути свідком, т. я. переслідує на даній вулиці водія легкового автомобіля марки ВАЗ та надав чистий бланк протокола, в якому він поставив свій підпис. / т.1 а.с. 155-157/.
		Вина підсудного також стверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні письмовими доказами.
		Так, згідно записів в журналі обліку відвідувачів в Городоцький РВ УМВС України Хмельницької області перебування ОСОБА_3 в райвідділі 28,29.10.2010 р. не зареєстровано. / 1 а.с. 13-15/.
		Згідно журналу реєстрації протоколів про виявленні правопорушення у відділенні ДАІ по обслуговуванню Городоцького району зареєстровано 28.10.2010 р. ОСОБА_2 2 сфальсифіковані протоколи на ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП. / т. 1 а.с. 22-23/.
		Висновком почеркознавчої експертизи від 14.02.2011 р. встановлено, що в протоколах про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП підписи свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_7 виконані не ними, а іншою особою / т.1 а.с. 205-212/.
		Згідно довідки ВІТ УМВС України в Хмельницькій області відомості про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП за підробленими протоколами внесено в загальнодержавну базу даних АІС «АПРО»./ т.1 а.с. 12/
		Матеріалами цивільної справи № 2-а-662/10 р. за адміністративним позовом ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. / т.1 а.с. 63-86/.
		Покази підсудного в частині, що його діями при складанні сфальсифікованих протоколів потерпілому не заподіяно істотної шкоди, оскільки сплачений ним штраф йому повернули, суд до уваги не бере, дані покази спростовуються дослідженими матеріалами кримінальної справи в ході судового слідства.
		Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_2 зловживаючи владою та посадовим становищем, усвідомлював, що незаконно, всупереч інтересам служби використовував надані йому законом права і повноваження відносно потерпілого ОСОБА_3
		Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 2003 р. № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень»шкода, якщо вона полягає в спричиненні матеріальних збитків, визнається істотною за умови, що вона в 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
		Якщо шкода полягає у заподіянні суспільно - небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина ( право на свободу й особисту недоторканість та недоторканість житла, виборчі, трудові, житлові права), підрив авторитету та престижу органів державної влади.
		При вирішенні питання про те, чи є заподіяна шкода істотною, потрібно також урахувати кількість потерпілих, розмір моральної шкоди чи упущеної вигоди тощо.
		У разі заподіяння із матеріальними збитками і шкоди нематеріального характеру загальна шкода від злочину може визнаватись істотною навіть у випадку, коли зазначені збитки не перевищують 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		Таким чином суд вважає, що дії підсудного вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 364 КК України умисне, з корисливих мотивів чи інших особистих інтересах використання службовою особою влади та службових повноважень в супереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян і державним інтересам.
		ОСОБА_2 допустив зловживання владою та службовим становищем, особливою кваліфікуючою ознакою якого є вчинення таких дій працівником правоохоронного органу, та за ч. 1 ст. 366 КК України умисне внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підроблені документів, а також складанні і видачі завідомо неправдивих документів.
		Також доведена повністю вина підсудного у завідомо неправдивому показанні, свідка в суді, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 384 КК України.
		При призначенні виду і міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, ставлення до скоєного, особу підсудного, який позитивно характеризується по місцю проживання, не судимий, не працює, оставину, яка помякшує покарання щире каяття у вчиненому, а також відсутність претензій до підсудного з боку потерпілого, суд дійшов до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому його доцільно звільнити від призначеного покарання і вважає за можливе застосувати щодо нього ст. 75 КК України та призначити іспитовий строк із випробуванням до основного покарання, без конфіскації майна, з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням функцій представника влади.
		Речові докази по справі ( т. 1 а.с. 96, 162,163) слід залишити у кримінальній справі.
		Запобіжний захід підписку про невиїзд слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -
		 ЗАСУДИВ
		 ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених : ч. 3 ст. 364 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням функцій представника влади на строк ( один) рік, без конфіскації майна.
		ч. 1 ст. 366 КК України і призначити покарання 1(один) рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням функцій представника влади на строк 1 (один) рік.
		ч. 1 ст. 384 КК України і призначити покарання 1 (один) рік обмеження волі.
		Згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання підсудному ОСОБА_2 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити 5 (пять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням функцій представника влади на строк 1 ( один) рік.
		Застосувавши ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання із випробуванням строком на 1 (один) рік.
		Запобіжний захід підписку про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		Речові докази, протоколи від 28 жовтня 2010 р. про адміністративні правопорушення та постанова від 28.10.2010 р. про накладення адмінстягнення у сфальсифікованих адмінсправах на ОСОБА_3 залишити у кримінальній справі.
		Вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з дня його проголошення. 
		 
			 Суддя:

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...