Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9/304-10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			"31" травня 2011 р. Справа № 9/304-10   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
			розглянув касаційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства "Базис", м. Дніпропетровськ (далі –ПВКП "Базис"),
			на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2010 та
			постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2011
			зі справи № 9/304-10
			за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівля та фасад", м. Дніпропетровськ (далі –ТОВ "Покрівля та Фасад"),
			до ПВКП "Базис"
			про захист прав інтелектуальної власності.
			Судове засідання проведено за участю представників сторін:
			ТОВ "Покрівля та Фасад" –не з'яв.,
			ПВКП "Базис" –Шестірікова В.В.
			 За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України 
			 ВСТАНОВИВ:
			 ТОВ "Покрівля та Фасад" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило суд зобов’язати ПВКП "Базис" припинити використання словесного позначення "Кровля&Фасад" для діяльності, пов’язаної з товарами, що відносяться до 06 і 19 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі –МКТП), для яких правова охорона надана позначенню із тотожною за смисловим змістом словесною частиною знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 119869.
			Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2010 (суддя Подобєд І.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 (колегія суддів у складі: суддя Голяшкін О.В. –головуючий, судді Мороз В.Ф. і Науменко І.М.), позов задоволено. 
			ПВКП "Базис" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначено про те, що попередніми судовими інстанціями порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема, статей 6 і 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (далі –Закон) та статей 4 і 43 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).
			Відзив на касаційну скаргу не надходив.
			Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України про час і місце розгляду касаційної скарги.
			Перевіривши на підставі встановлених місцевим і апеляційним господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
			Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
			- ТОВ "Покрівля та Фасад" є володільцем свідоцтва України № 119869 на знак для товарів і послуг (дата подання заявки –29.12.2008; дата публікації відомостей про видачу свідоцтва –10.03.2010), зареєстрованого для товарів 06 і 19 класів МКТП; 
			при цьому, до 06 класу МКТП віднесені, зокрема: звичайні метали та їхні сплави; металеві будівельні матеріали; перемісні металеві конструкції та споруди; арматура будівельна металева; армувальні матеріали металеві будівельні; армувальні матеріали металеві для бетону; балки металеві; будівельні каркаси металеві; черепиця металева тощо;
			до 19 класу МКТП віднесені, зокрема: будівельні матеріали неметалеві; будівельні неметалеві жорсткі труби; смола; бітум; неметалеві перемісні споруди; азбестові будівельні розчини; черепиця неметалева; шалівки (планки) (дерев’яні будівельні); шифер тощо;
			- об’єктом вказаного знака є комбіноване позначення, яке містить у своєму складі стилізоване зображення різнорівневих дахів та словосполучення "Кровля и Фасад", виконане оригінальним шрифтом та розміщене між двома хвилястими лініями;
			- як зазначає позивач, зображувальна частина знака ілюструє смисловий зміст його словесної частини; в основу знака покладено словесне позначення "Кровля и Фасад", яке і визначає його смисловий зміст;
			- словосполучення "Покрівля та Фасад" є не тільки елементом (словесною частиною) знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №119869, а і фірмовим найменуванням ТОВ "Покрівля та Фасад"; у господарській діяльності позивач використовує як україномовне написання найменування ("Покрівля та Фасад"), так і його російськомовне написання "Кровля и Фасад", а також англомовне написання –"Roof & Faсade";
			- відповідач отримав майнові права на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 87569 за укладеним з гр. Ільченком Станіславом Васильовичем договором від 12.02.2008 (невиключна ліцензія);
			- Ільченко С.В. є власником знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 87569 (дата подання заявки –22.09.2006; дата публікації відомостей про видачу свідоцтва –11.02.2008), зареєстрованого для послуг 35 класу МКТП, а саме: вивчення ринку; демонстрування товарів; ділове інформування; ділове оцінювання; ділові довідки; досліджування ринкове; економічне прогнозування; оновлювання; коригування та упорядкування інформації комп’ютерних баз даних; послуги постачання для інших (закуповування товарів та надавання постачальницьких послуг іншим фірмам); рекламування; рекламування через комп’ютерну мережу; розповсюдження зразків; сприяння продажеві (посередництво); 
			- вказаний знак складається з графічної частини у вигляді усміхненого обличчя прямокутної форми з руками і ногами (стилізований лист покрівлі –профнастилу) та словесного позначення "Кровля & Фасад".
			У прийнятті оскаржуваних судових рішень про необхідність задоволення позову попередні судові інстанції виходили з того, що: 
			? рекламні матеріали відповідача містять, зокрема, такі тексти як: профнастил стіновий, кровельний та для парканів оцинкований та пофарбований, паркани, огорожі, сітка, металочерепиця, сендвич-панелі, все для крівлі, ангари, битовки БМЗ, металоконструкції, а також прокатне та згинальне обладнання, що сприймається як пропозиція до продажу певних будівельних матеріалів, серед яких, зокрема, вказано вироби для покрівлі та для лицювання стін і фасадів, віднесені до 06 та 19 класів МКТП;
			? порівняння словосполучення "Кровля та Фасад", яке використовує ТОВ "Покрівля та Фасад", і словосполучення "Кровля & Фасад", яке використовує ПВКП "Базис", свідчить про те, що вони за графічним зображенням, фонетичним звучанням і семантичними (смисловими) ознаками є такими, що їх можна сплутати;
			? словесні частини обох знаків асоціюються в цілому між собою, не зважаючи на окрему різницю елементів, тобто є схожими, а відповідач словесне позначення "Кровля & Фасад" часто використовує окремо від його зображувальної частини або в інших варіантах, які не відповідають зовнішньому вигляду знака за свідоцтвом України № 87569, а тому знаки позивача та відповідача є такими, що можуть бути сплутані між собою споживачами на одному і тому ж ринку товарів та послуг, зокрема у 06 та 19 класах МКТП.
			? використання відповідачем словесного позначення "Кровля & Фасад" є тотожним за смисловим змістом та схожим до ступеню змішування за написанням із російськомовним словосполученням "Кровля и Фасад" та українськомовним словосполученням "Покрівля та Фасад", які використовуються позивачем як його комерційне (фірмове) найменування та є складовою частиною знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 119869.
			Як вбачається з матеріалів позовної заяви і змісту оскаржуваних судових рішень, позивач мотивує позов порушенням його прав на зареєстровану торговельну марку і фірмове найменування.
			Так, згідно з частиною другою статті 90 ЦК України юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом.
			Статтею 489 ЦК України передбачено, що правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. 
			Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. 
			Відповідно до частин третьої і четвертої статті 159 Господарського кодексу України правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб’єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.
			У разі якщо комерційне найменування суб’єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування і торговельної марки.
			Попередніми судовими інстанціями у судових рішеннях зазначено, що позивач користується у господарській діяльності комерційним найменуванням "Покрівля та Фасад", проте не вказано на підставі яких доказів суди дійшли відповідного висновку, оскільки наявні у справі докази свідчать лише про використання позивачем його зареєстрованого найменування, яке включає не лише словесну частину, а й організаційно-правову форму названого товариства.
			Крім того, як свідчать матеріали справи, ТОВ "Покрівля та Фасад" звернулося до господарського суду з позовом про заборону ПВКП використовувати позначення. Так, вирішуючи спір за такою позовною вимогою, господарськими судами не досліджено питання щодо правильності обрання позивачем способу захисту його права на комерційне найменування, зокрема, з огляду на приписи статті 490 ЦК України, згідно з якою майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є у тому числі право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.
			Що ж до захисту прав на торговельну марку, то відповідно до пункту 4 статті 5 Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
			З оскаржуваних судових рішень вбачається, що основну увагу попередніми судовими інстанціями було приділено товарам і послугам, щодо яких сторонами у справі використовувалися позначення "Кровля & Фасад", "Кровля и Фасад" та "Покрівля та Фасад", проте не досліджувалося, що саме є торговельною маркою позивача (зображення такої марки), що є елементами зареєстрованої торговельної марки і яка охорона цим елементам надається (у тому числі й словесному позначенню "Покрівля та Фасад").
			У статті 20 Закону зазначено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено.
			Пунктом 5 статті 16 Закону передбачено, що свідоцтво на знак надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак або позначення, схоже із зареєстрованим знаком настільки, що його можна сплутати, стосовно наведених у свідоцтві товарів та послуг. 
			Згідно з пунктом 4 статті 16 Закону знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
			Так, попередніми судовими інстанціями:
			не обґрунтовано, чому позначення "Кровля & Фасад", яке використовується відповідачем, порівнюється судами з трьома позначеннями ("елементами знака для товарів і послуг", "словосполученнями") "Кровля & Фасад", "Кровля и Фасад" та "Покрівля та Фасад", які використовуються позивачем, хоча словесним елементом зареєстрованої торговельної марки позивача є словесне позначення "Покрівля та Фасад";
			не враховано, що використовуване ПВКП "Базис" позначення повинне було порівнюватися зі знаком для товарів і послуг ТОВ "Покрівля та Фасад" в цілому (а не лише з окремим елементом такого знака); 
			у з'ясуванні питання щодо схожості використовуваних сторонами у справі позначень не звернули увагу, що для вирішення зазначеного питання необхідні спеціальні знання, що потребує призначення експертизи об’єктів інтелектуальної власності відповідно до статті 41 ГПК України;
			не дослідили питання щодо можливості заборони відповідачеві використовувати торговельну марку, права на яку набуті останнім згідно з приписами чинного законодавства, вона є чинною і свідоцтво про її реєстрацію недійсним у встановленому порядку не визнавалося.
			Таким чином, господарські суди, не з’ясувавши наведеного, припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень зі справи.
			Згадані помилки місцевого і апеляційного господарських судів Вищий господарський суд України у здійсненні касаційного провадження усунути не може з огляду на необхідність встановлення додаткових обставин справи та оцінки доказів, оскільки відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
			Враховуючи викладене, справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати належну правову оцінку всім доказам та доводам сторін і вирішити спір відповідно до вимог закону. 
			Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України 
			ПОСТАНОВИВ:
			1. Касаційну скаргу приватного виробничо-комерційного підприємства "Базис" задовольнити частково.
			2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2010 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 зі справи № 9/304-10 скасувати.
			Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
			 
				 Суддя           І. Бенедисюк 
				 
					 Суддя           Б. Львов
					 
						 Суддя                                                                                           В. Харченко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...