Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 47/260-48/672 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			"01" червня 2011 р. Справа № 47/260-48/672 
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			Божок В.С. - головуючого,
			Костенко Т. Ф.,
			Сибіги О.М.,
			 
			розглянувши матеріали  
			касаційної скаргиТОВ "Будкомплексінвест" 
			на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.03.11 
			у справігосподарського суду м. Києва 
			за позовомТОВ "Будкомплексінвест" 
			до
			3-тя особаТОВ "Виробничий вектор"
			ТОВ "Архітектурне бюро індивідуальних рішень" 
			простягнення 131 616,70 грн.,   
				 
			
			в судовому засіданні взяли участь представники:
			позивача: ОСОБА_1 (дов. від 27.12.10), 
			відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 12.01.11),
			3-тьої особи: не зявились,
			ВСТАНОВИВ :
			 Рішенням від 19.01.2011 господарського суду м. Києва позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 98407 грн. заборгованості та судові витрати, в решті позову відмовлено.
			Постановою від 28.03.10 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.
			Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, ТОВ "Будкомплексінвест" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
			Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення. 
			Як було встановлено місцевими господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 17.11.2008 № ВГ-СП-035 (в редакції додаткової угоди № 1 від 17.11.2008), укладеного між ТОВ "Виробничий вектор", ТОВ "Архітектурне бюро індивідуальних рішень" та ТОВ "Будкомплексінвест", останнє взяло на себе зобовязання за дорученням відповідача як замовника виконати увесь комплекс робіт, пов'язаних з будівництвом об'єкту - жилого комплексу "Пори року" вул. Механізаторів, 2 у м. Києві, у порядку та строки, обумовлені даним договором, а ТОВ "Архітектурне бюро індивідуальних рішень" - надати послуги генерального підряду по забезпеченню належного виконання будівництва робіт на об'єкті. 
			18.11.2008 між сторонами вказаного вище договору укладено додаткову угоду № 2 до договору № ВГ-СП-035 від 17.11.2008, якою встановлено, що договірна ціна складає 12392678,85 грн.
			Відповідно до п. 6.1 Договору головний підрядник (позивач) щомісячно подає генеральному підряднику (третій особі) на погодження та підписання акт приймання-передавання виконаних робіт форми № 2 у трьох екземплярах, не пізніше 25 числа поточного місяця; генеральний підрядник (третя особа) протягом 3 робочих днів з дня отримання вищезазначених документів розглядає та підписує їх сам, а також забезпечує розгляд та підписання їх замовником (відповідачем), або надає головному підряднику підписаний ним самим з замовником (відповідачем) мотивовану відмову від підписання вищезазначених документів.
			Судами зясовано, що позивачем на підставі зазначеного договору підряду проведено роботи на загальну суму 12 422 566,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ - 2в) (за листопад 2008 на суму 1 447 495,03 грн. та на суму 1 440 882,72 грн., за грудень 2008 року на суму 1 602 628,44 грн., за січень 2009 року на суму 1 280 718,08 грн., за лютий 2009 року на суму 2 324 729,35 грн., за березень 2009 року на суму 2 105 093,10 грн., за квітень 2009 року на суму 1 568 712,80 грн., за травень 2009 року на суму 208 573,06 грн., за червень 2009 року на суму 443 733,41 грн.) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ - 3), підписаними сторонами, скріпленими печатками підприємств. Здійснення оплати за договором підтверджує визнання обов'язку по оплаті таких робіт з боку відповідача.
			Умовами п. 4.1.3 договору підряду передбачено, що оплата фактично виконаних робіт за розрахунковий місяць проводиться замовником (відповідачем) протягом 5 банківських днів з моменту підписання усіма сторонами даного договору акту приймання - передавання виконаних робіт за вирахуванням суми відповідного авансового платежу, оплаченого за такий звітний місяць. 
			Також, сторони погодили, що не дивлячись на умови оплати, зазначені у п. 4.1.3, замовник у якості гарантії виконання підрядником належним чином своїх зобов'язань по даному договору та здавання виконаних робіт у строк, передбачений графіком виконання робіт, щомісячно утримує 10% від вартості фактично виконаних робіт згідно актів приймання-передавання виконаних робіт (сума утримання) (п. 4.2).
			Судами встановлено, що відповідачем перераховано на рахунок позивача в якості оплати вартості виконаних робіт по договору підряду 12238377, 43 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача. 
			Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просив стягнути з відповідача 10 %, вартості виконаних робіт, які утримані відповідно до п. 4.1.3 договору, посилаючись зокрема, на те, що 14.04.2010 за заявою позивача в порядку статті 601 Цивільного кодексу України між сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, за наслідками якої неоплаченими відповідачем залишились роботи на загальну суму 98 407,69 грн.
			Судами попередніх інстанцій зясовано, що відповідно до п. 4.2 договору сума утримання виплачується головному підряднику по закінченню виконання робіт, при умові здавання робіт у строк, передбачений графіком виконання робіт, протягом 5 робочих днів після підписання усіма сторонами даного договору фінального акту приймання передавання виконаних робіт та передачі повного комплекту виконавчої документації, у відповідності з вимогами СНіП замовнику.
			Роботи вважаються виконаними, а комплекс робіт - виконаним, з моменту підписання усіма сторонами даного договору фінального акту прийняття - передавання робіт по даному договору (п. 5.2).
			Згідно з п. 6.4 Договору після виконання усього комплексу робіт по даному договору головний підрядник (позивач), замовник (відповідач) та генеральний підрядник (третя особа) підписують фінальний акт приймання - передавання викопаних робіт, в порядку, передбаченому п. 6.1 договору.
			Також судами встановлено, що фінальний акт, передбачений умовами договору підряду сторонами не підписано, що не заперечується і позивачем.
			Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції обгрунтовано взято до уваги те, що зі змісту п. 4.2. договору вбачається, що обов'язковою умовою повернення позивачеві відповідачем суми утримання є виконання робіт в строк. 
			Згідно п. 5.1.2. договору завершення строку виконання робіт визначається згідно графіка виконання робіт (додаток №2 до договору), який є невід'ємною частиною даного договору.
			При цьому судом враховано те, що відповідно до додатку № 2 до договору "Графік виконання робіт Дома №3" позивач зобов'язувався виконати роботи за договором в строк до 23.02.2009 року. В той же час, з актів виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт вбачається, що роботи виконувались позивачем також протягом лютого-червня 2009 року, тобто, з порушенням строків, встановлених графіком виконання робіт.
			З врахуванням вказаного, а також приписів ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у позивача права на повернення суми утримання у звязку з нарахуванням відповідачем передбаченої п. 8.2. договору неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості прострочених виконанням робіт в розмірі 98407,69 грн. та вирахуванням її з суми утримання на підставі п. 8.6 договору.
			З огляду на викладене, постанову Київського апеляційного господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для її застосування відсутні.
			 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України 
			 ПОСТАНОВИВ :
			 Касаційну скаргу залишити без задоволення. 
			Постанову від 28.03.11 Київського апеляційного господарського суду у справі № 47/260-48-672 залишити без змін.
			 
				 Головуючий Божок В.С.
				 Судді Костенко Т.Ф.
				 
				Сибіга О.М.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...