Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-2075/11/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2011. Зареєстровано: 27.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2011.
Дата набрання законної сили: 21.07.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			16 травня 2011 року № 2а-2075/11/2670
			 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В. розглянув адміністративну справу
			 
			за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)  
			до відповідачаНачальника ВДАІ з обслуговування Дніпровського району ГУ МВС 
			України в м. Києві - Громніцького Л.П.  
			про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії  
				 
			
			Обставини справи:
			Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання в десятиденний термін письмового повідомлення про можливість задоволення інформаційного запиту представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 від 15 листопада 2010 року.
			Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не виконані вимоги статті 33 Закону України «Про інформацію»щодо повідомлення протягом десяти календарних днів запитувача про можливість задоволення інформаційного запиту.
			У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити. Після перерви в судовому засіданні представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, наполягаючи на задоволенні позову.
			Відповідач у судове засідання не прибув, у письмовому запереченні, поданому до суду через канцелярію, заперечив щодо позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні позову, також просив розглядати справу за його відсутності.
			Зважаючи на те, що справа розглядалась за відсутності сторін, судом у відповідності до частини 1 статті 41 КАС не здійснювалось фіксування судового засідання 16 травня 2011 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
			На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 16 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
			Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва
			 ВСТАНОВИВ:
			15 листопада 2010 року в інтересах позивача її представник ОСОБА_3 звернувся до відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Дніпровського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУ МВС України в місті Києві з інформаційним запитом щодо надання письмової інформації про дії інспектора ВДАІ Дніпровського району міста Києва Серветника В.О. під час затримання транспортного засобу ОСОБА_1
			Згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення згаданий запит вручено відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Дніпровського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 17 листопада 2010 року. 
			Про результати розгляду інформаційного запиту від 15 листопада 2010 року відділ ДАІ з обслуговування адміністративної території Дніпровського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУ МВС України в місті Києві повідомив позивача листом від 04 грудня 2010 року. Вказаний лист позивач отримала 06 грудня 2010 року.
			Відповідач у справі  Громніцький Л.П. є начальником відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Дніпровського району та автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУ МВС України в місті Києві. 
			Позивач стверджує, що відповідач не виконав покладеного на нього статтею 33 Закону України «Про інформацію»обовязку повідомлення впродовж десяти календарних днів про можливість задоволення інформаційного запиту ОСОБА_1 від 15 листопада 2010 року, що свідчить про його протиправну бездіяльність.
			Однак, суд не погоджується з доводами позивача про протиправну бездіяльність відповідача, що обґрунтовується таким.
			Базовим законом, яким врегульовані інформаційні відносини, що виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації, закон України «Про інформацію»(далі Закон).
			Відповідно до статті 7 Закону субєктами інформаційних відносин є громадяни України, юридичні особи та держава.
			Згідно зі статтею 9 Закону всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. 
			Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. 
			Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України. 
			Статтею 32 Закону передбачено право звернення громадян до державних органів для надання будь-якого офіційного документа та обов'язок органів влади та посадових осіб надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.
			Статтею вказаного 33 Закону передбачено, що термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації. 
			Аналіз вказаних правових норм дає підстави суду дійти висновку, що у разі направлення до державного органу чи державної установи інформаційного запиту обовязок повідомити запитувача у десятиденний термін про можливість задоволення цього запиту покладається на такий державний орган або державну установу, а не на посадових осіб таких органів.
			Водночас слід зауважити, що статтею 48 Закону передбачено порядок оскарження протиправних діянь у сфері інформаційних відносин. Зокрема, в разі вчинення державними органами, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, а також політичними партіями, іншими об'єднаннями громадян, засобами масової інформації, державними організаціями, які є юридичними особами, та окремими громадянами протиправних діянь, передбачених цим Законом, ці дії підлягають оскарженню до органів вищого рівня або до суду. Скарги на протиправні дії посадових осіб подаються в органи вищого рівня, яким підпорядковані ці посадові особи. У разі незадоволення скарги, поданої до органу вищого рівня, заінтересований громадянин або юридична особа мають право оскаржити протиправні дії посадових осіб до суду. 
			Згідно зі статтею 47 Закону відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необгрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; несвоєчасне надання інформації; навмисне приховування інформації; примушення до поширення або перешкоджання поширенню певної інформації, а також цензура; поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи; безпідставна відмова від поширення певної інформації;використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником відповідної інформації внаслідок виконання своїх службових обов'язків; розголошення державної або іншої таємниці, що охороняється законом, особою, яка повинна охороняти цю таємницю; порушення порядку зберігання інформації; навмисне знищення інформації; необґрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом;порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.
			Однак, доказів оскарження позивачем в установленому Законом порядку дій чи бездіяльності відповідача до органу вищого рівня суду не надано.
			За таких обставин позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
			Керуючись статтями 158-163 КАС України Окружний адміністративний суд міста Києва
			 ПОСТАНОВИВ:
			У задоволенні позову відмовити повністю.
			 
			Постанова набирає законної сили у порядку і строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
			 
				 Суддя О.О. Власенкова

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...