Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-13245/10/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2011. Зареєстровано: 27.06.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2011.
Дата набрання законної сили: 06.06.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			23 травня 2011 року № 2а-13245/10/2670
			 
				 Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі: головуючого судді Васильченко І.П., суддів Вєкуа Н.Г., Мазур А.С., при секретарі Крушеніцькому В., вирішила адміністративну справу 
				за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
				до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, голови Київської міської державної адміністрації
				про визнання нечинним та скасування розпорядження № 787 від 30.09.2010 року, рішення №7/4819 від 09.09.2010 року, зобовязання вчинити дії, 
				 за участю представників:
				від позивачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4
				від відповідача 1: Касьяненко А.М.
				від відповідача 2: Розумна-Дзявун О.Б.
				від відповідача 3: не зявився 
				 На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 травня 2011 pоку проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
				ВСТАНОВИВ:
				ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, яким просив суд визнати протиправним і скасувати рішення Київської міської ради «Про питання організації управління районами в місті Києві»№7/4819 від 09.09.2010 року. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Київська міська рада не мала повноважень на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки чинним законодавством вона не наділена правом припинення шляхом ліквідації районних у місті Києві рад та позивача позбавлено конституційного права обирати і бути обраним депутатом Печерської районної у місті Києві ради.
				ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до голови Київської міської державної адміністрації Черновецького Л. М., Київської міської ради, яким просив суд зупинити дію, визнати нечинним і скасувати рішення Київської міської ради «Про питання організації управління районами в місті Києві»№7/4819 від 09.09.2010 року, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що Київська міська рада не мала повноважень на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки чинним законодавством вона не наділена правом припинення шляхом ліквідації районних у місті Києві рад та позивача позбавлено конституційного права обирати і бути обраним депутатом районної у місті Києві ради.
				ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, яким просив суд, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, скасувати Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 787 від 30.09.2010 року, скасувати пункти 4, 7, 8 рішення Київської міської ради «Про питання організації управління районами в місті Києві»№7/4819 від 09.09.2010 року, а пункт 5 в частині, що стосується ліквідації виконавчих органів районних у місті Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), у разі незадоволення судом пунктів 2, 3 позовних вимог, визначити правонаступника виконавчих органів районних у місті Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), які ліквідуються, скасувати незаконну державну реєстрацію районних в місті Києві державних адміністрацій, поновити роботу районних у місті Києві державних адміністрацій, а у разі незаконного виведення з єдиного державного реєстру відмінити державну реєстрацію припинення районних в місті Києві державних адміністрацій. 
				Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що Київська міська рада не мала повноважень на прийняття рішення №7/4819 від 09.09.2010 року, оскільки чинним законодавством вона не наділена правом припинення шляхом ліквідації районних у місті Києві рад. Також позивач вважає нечинним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 787 від 30.09.2010 року з тих підстав, зокрема, що ліквідація районних у місті Києві державних адміністрацій, в тому числі і Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, зробить неможливим поновлення на посаді позивача, з якої, як вважає позивач, він був незаконно звільнений.
				ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, яким просив суд, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, скасувати Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 787 від 30.09.2010 року, скасувати пункти 4, 7, 8 рішення Київської міської ради «Про питання організації управління районами в місті Києві»№7/4819 від 09.09.2010 року, а пункт 5 в частині, що стосується ліквідації виконавчих органів районних у місті Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), у разі незадоволення судом пунктів 2, 3 позовних вимог, визначити правонаступника виконавчих органів районних у місті Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), які ліквідуються, скасувати незаконну державну реєстрацію районних в місті Києві державних адміністрацій, поновити роботу районних у місті Києві державних адміністрацій, а у разі незаконного виведення з єдиного державного реєстру відмінити державну реєстрацію припинення районних в місті Києві державних адміністрацій. 
				Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що Київська міська рада не мала повноважень на прийняття рішення №7/4819 від 09.09.2010 року, оскільки чинним законодавством вона не наділена правом припинення шляхом ліквідації районних у місті Києві рад. Також позивач вважає нечинним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 787 від 30.09.2010 року з тих підстав, зокрема, що ліквідація районних у місті Києві державних адміністрацій, в тому числі і Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, зробить неможливим поновлення на посаді позивача, з якої, як вважає позивач, він був незаконно звільнений.
				Адміністративні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, голови Київської міської державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпорядження № 787 від 30.09.2010 року, рішення № 7/4819 від 09.09.2010 року, зобовязання вчинити дії обєднані в одне провадження, присвоєно справі №2а-13245/10/2670.
				Відповідачі проти позову заперечили повністю, зазначивши, що оскаржувані рішення та розпорядження прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, а тому просили суд відмовити у задоволенні обєднаних адміністративних позовів повністю.
				 Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
				 Рішенням VI сесії VI скликання Київської міської ради «Про питання організації управління районами в місті Києві»від 9 вересня 2010 року N 7/4819 вирішено не утворювати районні у місті Києві ради; припинити з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні в місті Києві ради: Голосіївську районну у місті Києві раду, Дарницьку районну у місті Києві раду, Деснянську районну у місті Києві раду, Дніпровську районну у місті Києві раду, Оболонську районну у місті Києві раду, Печерську районну у місті Києві раду, Подільську районну у місті Києві раду, Святошинську районну у місті Києві раду, Солом'янську районну у місті Києві раду, Шевченківську районну у місті Києві раду; вважати повноваження депутатів районних у місті Києві рад V скликання припиненими з 31 жовтня 2010 року; припинити з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації виконавчі органи районних в місті Києві рад: Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію, Дарницьку районну у місті Києві державну адміністрацію, Деснянську районну у місті Києві державну адміністрацію, Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію, Оболонську районну у місті Києві державну адміністрацію, Печерську районну у місті Києві державну адміністрацію, Подільську районну у місті Києві державну адміністрацію, Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію, Солом'янську районну у місті Києві державну адміністрацію, Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію.
				Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 N 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»№ 787 від 30.09.2010 року утворено з 31 жовтня 2010 р. у районах міста Києва районні в місті Києві державні адміністрації, підпорядковані Київській міській державній адміністрації: Голосіївську, Дарницьку, Деснянську, Дніпровську, Оболонську, Печерську, Подільську, Святошинську, Солом'янську, Шевченківську; припинено шляхом ліквідації наступні юридичні особи: Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію, Дарницьку районну у місті Києві державну адміністрацію, Деснянську районну у місті Києві державну адміністрацію, Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію, Виконавчий орган Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонську районну у м. Києві державну адміністрацію), Печерську районну у місті Києві державну адміністрацію, Виконавчий орган Подільської районної у місті Києві ради (Подільську районну у місті Києві державну адміністрацію), Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію, Солом'янську районну у місті Києві державну адміністрацію, Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію.
				Відповідно до положень ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Дані положення закріплені також в ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
				Як вбачається з абз.5 ч.3 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів «район»та «район у місті», які застосовуються в пункті 29 частини першої статті 85, частині п'ятій статті 140 Конституції України, і поняття «організація управління районами в містах», яке вживається в частині п'ятій статті 140 Конституції України та в частині першій статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», а також щодо офіційного тлумачення положень пункту 13 частини першої статті 92 Конституції України, пункту 41 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»стосовно повноваження міських рад самостійно вирішувати питання утворення і ліквідації районів у місті від 13 липня 2001 року N 11-рп/2001, поняття «організація управління районами в містах»у контексті частини п'ятої статті 140 Конституції України та частини першої статті 41 базового Закону пов'язане з питаннями організації і надає можливість міським радам у містах з районним поділом вирішувати питання щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи неутворення в місті районних рад та в разі їх утворення визначення обсягу і меж повноважень районних рад; адміністративно-територіального устрою - та інші питання в межах і порядку, визначених Конституцією України, базовим Законом та іншими законами України.
				Конституція України визнає право за органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення, зокрема, щодо управління районами у місті, в межах Конституції і законів України, що узгоджується з положеннями пункту 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до змісту якого місцева влада в межах закону має право вирішувати будь-яке питання, що не вилучено із сфери її компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.
				Згідно зі ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
				Відповідно до статтей 133, 140 Конституції України, міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. 
				Згідно зі ст.6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи. 
				Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»щодо порядку утворення районних рад», який набрав чинності 09.09.2010 року доповнено статтю 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»частиною 2, згідно з абзацом 2 якої, рішення територіальної громади міста Києва або Київської міської ради щодо утворення (неутворення) районних рад повинні бути прийняті до дня чергових виборів.
				Статтею11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»встановлено, зокрема, що у районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації
				Таким чином, районні ради можуть утворюватися (не утворюватися) за рішенням територіальної громади міста Києва, прийнятого шляхом проведення місцевого референдуму або за рішенням Київської міської ради.
				На виконання повноважень наданих Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» щодо порядку утворення районних рад»Київською міською радою прийнято рішення «Про питання організації управління районами в місті Києві»від 9 вересня 2010 року N 7/4819, відповідно до п.1 якого Київська міська рада вирішила не утворювати районні у місті Києві ради.
				Дане рішення прийнято в порядку передбаченому статтею 7 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», а саме, до дня чергових виборів.
				А тому твердження позивачів про те, що Київська міська рада не мала достатніх повноважень на прийняття оскаржуваного рішення №7/4819 від 09.09.2010 року, оскільки чинним законодавством відповідач 1 не наділений правом припиняти шляхом ліквідації районні у місті Києві ради спростовуються вищевикладеним.
				Посилання позивачів на те, що оскаржуваним рішенням Київської міської ради їх позбавлено конституційного права обирати і бути обраними депутатами районних у місті Києві рад спростовуються наступним.
				Відповідно до положень ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. 
				Згідно положень ст.38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
				Як вбачається з пункту 1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України і виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо офіційного тлумачення положень статей 38, 78 Конституції України, статей 1, 10, 12, частини другої статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 6 липня 1999 року N 7-рп/99 положення частини першої статті 38 Конституції України, за яким громадяни мають право "вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування", в контексті положень частини другої статті 78 Конституції України треба розуміти так, що громадянину України надано право вільно бути обраним до будь-якого органу державної влади, зокрема до Верховної Ради України, до органу місцевого самоврядування - сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, а також бути обраним сільським, селищним, міським головою, але реалізувати набутий представницький мандат громадянин може тільки в одному з цих органів чи на посаді сільського, селищного, міського голови.
				З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 не порушені конституційні права позивачів обирати та бути обраними до органів місцевого самоврядування шляхом участі у виборах Київської міської ради, Київського міського голови та інших органів місцевого самоврядування відповідно до вимог Конституції та законів України.
				Посилання позивачів на пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»в частині строків прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення не приймаються судом до уваги, оскільки нормами Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»щодо порядку утворення районних рад», встановлено, що рішення щодо утворення (неутворення) районних рад повинні бути прийняті до дня чергових виборів.
				Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Київської міської ради №7/4819 від 09.09.2010 року прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
				Позовні вимоги про визнання нечинним та скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 787 від 30.09.2010 року; визначення правонаступника виконавчих органів районних у місті Києві рад (районних у місті Києві державних адміністрацій), які ліквідуються; скасування незаконної, на думку позивачів, державної реєстрації районних в місті Києві державних адміністрацій; поновлення роботи районних в місті Києві державних адміністрацій, а у разі незаконного виведення з єдиного державного реєстру, відмінення державної реєстрації припинення районних в місті Києві державних адміністрацій, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
				Відповідно до приписів розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 N 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»№ 787 від 30.09.2010 року (далі - розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 787 від 30.09.2010 року) передбачено створення та ліквідацію відповідних юридичних осіб та вжиття у звязку з цим відповідних організаційно-правових заходів передбачених законодавством. Суд звертає увагу, що оскаржуване розпорядження спрямоване на одноразове застосування, породжує права і обовязки тільки у визначеного кола субєктів, якому вони адресовані: районним у місті Києві радам та районним у місті Києві державним адміністраціям.
				Відповідно до ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
				Як вбачається з розяснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000 року N 02-5/35, нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. 
				Виходячи з наведеного, оскаржуване розпорядження № 787 від 30.09.2010 року не є нормативно-правовим актом.
				Крім того, як вбачається з приписів ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України обовязковою умовою реалізації права особи на оскарження нормативно-правових актів є застосування такого акту щодо особи, а також якщо особа є субєктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
				Суд звертає увагу, що позивачами не наведено доказів того, що до них було застосоване оскаржуване розпорядження або того, що вони є субєктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
				Натомість, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обґрунтовують свої вимоги тим, що ліквідація районних у місті Києві державних адміністрацій, зокрема, Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, зробить неможливим поновлення їх на посадах, з яких, як вважають позивачі, вони були незаконно звільнені та ускладнить стягування сум вимушеного прогулу та моральної шкоди, а отже, порушує їх права.
				Як вбачається з матеріалів справи в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва знаходиться справа №2а-18/10 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа голова Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації Мазепа Володимир Олександрович про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, зобовязання вчинити дії. В провадженні Бородянського районного суду Київської області перебуває справа №2-а-942/09 за позовом ОСОБА_3 до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про поновлення на роботі. 
				Суд звертає увагу, що розгляд трудових спорів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 місцевими загальними судами не є підставою для скасування розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 787 від 30.09.2010 року.
				Щодо посилань позивачів на те, що у звязку з ліквідацією, зокрема, Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації ускладнюється вирішення вимоги про стягнення сум вимушеного прогулу, то слід звернути увагу, що відповідно до положень статті 240№ Кодексу законів про працю України, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. 
				Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.5 розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 787 від 30.09.2010 року з 31 жовтня 2010 року утворено комісію з припинення, зокрема, Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, до якої згідно приписів ст.105 Цивільного кодексу України переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи - Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, в тому числі і щодо прийняття кадрових, розпорядчих рішень, розпорядження коштами та іншим майном тощо.
				Підсумовуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 787 від 30.09.2010 року прийняте відповідно до ст.7 та ст.11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»(із змінами і доповненнями) з метою забезпечення діяльності у районах міста Києва саме районних в місті Києві державних адміністрацій, підпорядкованих Київській міській державній адміністрації. Оскільки до внесення відповідних змін до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»та прийняття рішення Київською міською радою про неутворення районних у місті Києві рад, на рівні районів у місті Києві був передбачений такий порядок формування державних адміністрацій, відповідно до якого останні здійснювали функції у сфері виконавчої влади і місцевого самоврядування, так як було передбачено, що вони одночасно є місцевими органами виконавчої влади і виконавчими органами відповідних районних у місті Києві рад.
				Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом. 
				Виходячи із системного аналізу положень ст.110 Цивільного кодексу України та ст.59 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що ліквідація юридичних осіб публічного права здійснюється за рішенням засновника юридичної особи.
				Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 року N1625 утворені районні у місті Києві державні адміністрації. А тому Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію), як засновника наділено правом приймати рішення про припинення шляхом ліквідації таких юридичних осіб, як районні у місті Києві державні адміністрації.
				Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
				З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.
				Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, а також беручи до уваги відсутність з боку позивачів судових витрат, повязаних із проведенням судових експертиз та залученням свідків чи спеціалістів, судові витрати з відповідача не стягуються (ст. 94 КАС України).
				Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
				П О С Т А Н О В И В:
				 В задоволенні обєднаних адміністративних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, голови Київської міської державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпорядження № 787 від 30.09.2010 року, рішення № 7/4819 від 09.09.2010 року, зобовязання вчинити дії відмовити повністю.
				Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. 
				Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 185, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
				 Головуючий суддя І.П. Васильченко
				 Судді Н.Г. Вєкуа
				 А.С. Мазур
				 Постанова складена в повному обсязі та підписана 27.05.2011 року.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...