У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
|
Кравченка К.Т.,
|
суддів
|
Заголдного В.В., Мороза М.А.,
|
за участю прокурора
|
Кравченко Є.С.
|
розглянула
у судовому засіданні 13 березня 2008 року в м. Києві кримінальну справу
за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на постанову
Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2007 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Клевань Рівненської області, не судимого,
звільнено
від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 208 КК України на підставі
п. б ст. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у
вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201, ч. 1 ст. 208 КК України.
Зокрема, він обвинувачувався у тому, що, достовірно
знаючи порядок проходження митного контролю, в період з 19 січня 2004 року по 30
березня 2006 року умисно, приховуючи від митного контролю, перемістив через
митний кордон міжнародного пункту пропуску “Ягодин” Волинської області іноземну
валюту у великому розмірі - 657 000 доларів США, що в перерахунку становить 3
491 556 грн.
Крім того, частину контрабандно вивезеної з України
валюти ОСОБА_1 умисно, без одержання ліцензії НБУ, вніс у доларах на власний
валютний поточний рахунок, який був ним
відкритий 11 жовтня 2002 року у м. Любліні Республіки Польща.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про
скасування постанови у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального та
істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що
дана справа не підсудна Рівненському міському суду Рівненської області, проте розглянута
ним. Зазначає, що під час розгляду справи в порушення вимог ст. 277 КПК України
державним обвинувачем відразу ж після оголошення обвинувального висновку, без
проведення судового слідства, винесено постанову про відмову від обвинувачення
ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, при цьому
всупереч вимогам ст. 282 КПК України суд не прийняв ніякого рішення за ч. 1 ст.
201 КК України. Указує, що в постанові суду стовно ОСОБА_1 допущено помилку в
частині стягнення судових витрат. Просить скасувати постанову та направити
справу на новий судовий розгляд у Любомльський районний суд Волинської області.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора,
який підтримав доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 37 КПК
України кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі
діяльності якого вчинено злочин.
З матеріалів справи убачається, що постановою прокурора
Рівненської області підслідність даної справи визначено слідчим Служби безпеки
України в Рівненській області. Однак, в порушення вимог
кримінально-процесуального закону, після затвердження обвинувального висновку
прокурором Рівненської області підсудність справи неправильно визначено
Рівненському міському суду Рівненської області, незважаючи на те, що митний
кордон міжнародного пункту пропуску “Ягодин” знаходиться у Любомльському районі
Волинської області.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 38 КПК України питання про
передачу справи до суду іншої області вирішується Головою Верховного
Суду України чи його заступником.
Тому Рівненський міський суд Рівненської області мав згідно вимог п. 2 ч. 2
ст. 237 КПК України направити справу
до Верховного Суду України для вирішення питання про підсудність. Проте, суд,
незважаючи на явне порушення правил підсудності, призначив справу до судового
розгляду та розглянув її.
Згідно п. 7 ч. 2 ст.
370 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням
кримінально-процесуального закону, яке тягне скасування постановлених у справі
судових рішень.
З матеріалів справи убачається, що під час розгляду
справи в суді державним обвинувачем відразу ж після оголошення обвинувального
висновку, без проведення судового слідства, в порушення вимог ст. 277 КПК
України винесено постанову про відмову від обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні
злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України. При цьому суд не дослідів та не
перевірив зібрані досудовим слідством докази вини ОСОБА_1, не допитав його за
цим епізодом.
Крім того, згідно положень ст. 282 КПК України, якщо під
час судового розгляду справи будуть
установлені підставі для закриття справи,
суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок
прокурора, закриває справу своєю мотивованою
ухвалою (постановою).
Проте суд, безпідставно прийнявши постанову державного
обвинувача про відмову від обвинувачення за ч. 1 ст. 201 КК України. не виніс
ніякого судового рішення за ч. 1 ст. 201 КК України.
Також є слушними
доводи прокурора про помилку суду в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що постанова
суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під
час якого слід врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені
у касаційному поданні прокурора, та прийняти рішення,
яке б відповідало вимогам закону.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 394 - 398 КПК
України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області
від 16 липня 2007 року щодо
ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С у д д і :
Кравченко К.Т. Заголдний В.В. Мороз М.А.