Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-14299/08-С : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 П О С Т А Н О В А
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 "12" травня 2011 р. м. КиївК-14299/08 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		 
			 Головуючого: Маринчак Н.Є.,
			Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.
			при секретарі: Бадріашвілі К.С. 
			 розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області, до якої приєдналась прокуратура Львівської області 
			на постанову господарського суду Львівської області від 23 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року 
			 у справі №5/1097-21/107А
			за позовом Струтинського державного спиртового заводу
			до відповідачів: 1.Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області (надалі - ДПІ у Золочівському районі Львівської області), 2.Головног управління Державного казначейства України у Львівській області (надалі ГУ ДК України у Львівській області)
			про стягнення з державного бюджету відшкодування ПДВ, -
			 встановив:
			 У травні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом, в якому, з урахуванням доповнень до позовних вимог, поставлено питання про: визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Золочівському районі Львівської області від 03.05.2007 року №0000492301/0 та №0000502301/0; стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (надалі ПДВ) в розмірі 117364,00грн.; стягнення суми відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 12458,80грн.; стягнення державного мита в розмірі 1298,30грн.
			Позовні вимоги мотивовано тим, що ДПІ у Золочівському районі, при проведенні перевірок позивача, було підтверджено правильність, визначеної позивачем. суми податкового кредиту у спірному періоді та підтверджено заявлену до відшкодування суму ПДВ. Оскільки, згідно з нормами Закону України «Про податок на додану вартість», сума бюджетного відшкодування напряму залежить лише від правильності визначення суми податкових зобовязань та податкового кредиту, у податкового органу не було законних підстав для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень. 
			Постановою господарського суду Львівської області від 23 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними (скасовано) податкові повідомлення-рішення ДПІ Золочівському районі Львівської області від 03.05.2007 року №0000492301/0 та №0000502301/0; стягнено через Головне управління Державного казначейства України у Львівській області на користь Струтинського державного спиртового заводу суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 117364,00грн.; в решті позовних вимог відмовлено; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 1173,64 грн.
			Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що доводи ДПІ У Золочівському районі Львівської області, відповідно до яких, однією з обовязкових підстав включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ в ціні товару, є сплата цих сум продавцем товару до Державного бюджету України, є безпідставними, оскільки чинним законодавством, зокрема, й Законом України «Про податок на додану вартість», передбачено, що сума податку на додану вартість, включена в ціну товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець товару несе обовязок зі сплати цього податку до бюджету. Покладення такого обовязку на покупця товару суперечить чинному законодавству. 
			Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ Золочівському районі Львівської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 23 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
			Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, пояснення представників позивача, ДПІ Золочівському районі Львівської області та Генеральної прокуратури України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
			Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
			У лютому, квітні 2006р. за результатами господарської діяльності позивач подав до податкового органу декларації з ПДВ, за відповідні періоди, у яких відобразив суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 137660,00грн., в т.ч. за січень 2006 року 81070,00грн. та за березень 2006 року 56590,00грн. 
			ДПІ Золочівському районі Львівської області були проведені документальна невиїзна камеральна перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2006 року, про що складено довідку №27/160-00374717 від 06.03.06р. та виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2006 року, про що складено довідку №25/23-00374717 від 08.06.06р. Вказаними перевірками було підтверджено заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість за січень та березень 2006 року. 
			Разом з тим, контролюючим органом була проведена виїзна планова перевірка Струтинського державного спиртового заводу з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, про що складено акт №15/23-00374717.
			Під час проведення перевірки, на думку податкового органу позивачем було порушено п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про платок на додану вартість», внаслідок чого Струтинським державним спиртовим заводом завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 117364,00грн., в т.ч. за січень 2006 року в сумі 81070,00грн. та за березень 2006 року в сумі - 36294,00грн. 
			За наслідками проведеної перевірки ДПІ Золочівському районі Львівської області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000492301/0 від 03.05.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2006 року на 81070,00грн. та №0000502301/0 від 03.05.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2006 року на 36294,00грн.
			Як вбачається з акта перевірки. під час її проведення податковим органом було надіслано ряд запитів щодо контрагентів позивача до відповідних податкових інспекцій. На підставі отриманих відповідей контролюючим органом було встановлено, що основними постачальниками меляси позивача є ПП ОСОБА_1 (посередник, ), ПП ОСОБА_2 (посередник), ПП «Гюйс»(визнано банкрутом згідно ухвали господарського суд від 23.06.2004 року по справі №9/9, свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.07.204 року на основі рішення господарського суду про припинення юридичної особи по причині визнання банкрутом. Декларації з ПДВ за березень, травень 2004 року подані з нульовими показниками (а.с.50,54).
			В касаційній скарзі відповідач зазначає, що жоден із постачальників цукрової меляси не є її виробником. З матеріалів перевірки є очевидним, що ПП «Гюйс»не є ні виробником, ні продавцем меляси. Відповідно, між ПП «Гюйс», ОСОБА_2, ОСОБА_1 відбулись безтоварні (лише документальні) операції. Працівниками ДПА у Хмельницькій області 30.05.2006р. одержано пояснення у підприємця ОСОБА_2, який зазначив, що договори з Дричиком С.М. не укладались.
			Слід зазначити, що у матеріалах справи міститься лист №1604/26-7 від 03.10.2006 року ДПІ у Буському районі, відповідно до якого, згідно матеріалів перевірки ПП ОСОБА_2, проведеної Славутським ВПМ УПМ ДПА у Хмельницькій області, встановлено, що ПП ОСОБА_2 придбав 2248т. меляси на суму 696000,00грн., в т.ч. 116000,00грн. ПДВ у ПП «Гюйс», згідно податкової накладної від 29.03.2005 року. Згідно пояснень ПП ОСОБА_2 операції по придбанню меляси та її реалізації ПП ОСОБА_1 по податковій звітності першим не відображені.
			Отже, як вбачається з викладеного Струтинській державний спиртовий завод придбавав милясу у двох посередників, а саме, ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_1, які також придбавали її у ПП «Гюйс»- однак такі угоди не мали місце, оскільки ПП «Гюйс»був на той час визнаний банкрутом та звітував з «0»показниками.
			Крім того, за позовною заявою та актом перевірки не можливо ідентифікувати договори між ланцюгом та податковими накладними, скільки було договорів у ланцюгу.
			Відповідно до п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
			Згідно з п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
			Як вбачається з п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
			Крім того, в касаційній скарзі відповідач зазначає, що операції з передачі меляси від первинного продавця ПП «Гюйс»до ПП Остапчук відбулись у березні 2004 року. Ця ж меляса передавалась від однієї особи до іншої, і до кінцевого споживача Струтинського державного спиртозаводу надійшла лише в грудні 2005 року, тобто більше ніж через півтора роки. 
			Разом з тим, відповідно до витягу ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98)Стандартів цукрової промисловості (а.с.91), гарантійний термін зберігання меляси 9 місяців від моменту приймання меляси споживачем.
			Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалює нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
			Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
			Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -
			 ухвалив:
			 
				 Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області, до якої приєдналась прокуратура Львівської області задовольнити частково.
				Постанову господарського суду Львівської області від 23 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2008 року скасувати.
				В задоволенні позовних вимог Струтинському державному спиртовому заводу до Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про стягнення з державного бюджету відшкодування ПДВ відмовити.
				Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...