Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5004/813/11 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2011.
Дата набрання законної сили: 17.10.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"01" липня 2011 р. 
		Справа № 5004/813/11  
			 
		
		за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, “Нафтогаз України” ДК “Газ України”в особі Волинської філії ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
		до підприємства теплових мереж “Ковельтепло” 
		про стягнення 1393581,40 грн.
		Суддя Якушева І.О.,
		 при секретарі Пономаренко О.О.
		за участю представників:
		від позивача: ОСОБА_1. фахівець відділу по роботі з борговими зобовязаннями філії (довіреність №114/10 від 23.12.2010р.)
		від відповідача: ОСОБА_2 юрисконсульт (дов. № 2606 від 09.11.2010р.)
		В судовому засіданні взяв участь Остапчук С.О. - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області.
		 В судовому засіданні з 22.06.2011р. по 30.06.2011р. було оголошено перерву для ознайомлення відповідача із заявою прокурора та позивача про уточнення позовних вимог № 02-01/228 від 20.06.2011р.
		З 30.06.2011р. по 01.07.2011р.судом перерву було продовжено для подачі позивачем розгорнутого розрахунку збитків, завданих інфляцією.
		Суть спору: прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача 1346423,24 грн. заборгованості за природний газ, переданий впродовж жовтня 2008р.- вересня 2009р. на підставі договору №06/08-5/731-БО-1 від 01.10.2008р. 
		Заявою №02-01/191 від 17.05.2011р. позивач позовні вимоги уточнив: просив стягнути з відповідача 1758014,36 грн., з них:
		- 1346423,24 грн. заборгованості за природний газ, переданий впродовж жовтня 2008р.- вересня 2009р. на підставі договору №06/08-5/731-БО-1 від 01.10.2008р.;
		- 104792,09 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, 
		- 74045,69 грн. процентів річних;
		- 232753,34 грн. збитків, завданих інфляцією.
		 20.06.2011р. прокурор та позивач звернулися до суду з заявою про уточнення позовних вимог №02-01/228 від 20.06.2011р., в якій просили стягнути з відповідача 1395106,23 грн., з них:
		- 1055274,47 грн. заборгованості за природний газ, переданий впродовж жовтня 2008р.- вересня 2009р. на підставі договору №06/08-5/731-БО-1 від 01.10.2008р.;
		- 80221,97 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, 
		- 61673,34 грн. процентів річних;
		- 197936,45 грн. збитків, завданих інфляцією.
		 В судовому засіданні 01.07.2011р. прокурор, представник позивача у звязку із перерахунком збитків, завданих інфляцією, уточнили позовні вимоги: просять стягнути з відповідача
		- 1055274,47 грн. заборгованості за природний газ, переданий впродовж жовтня 2008р.- вересня 2009р. на підставі договору №06/08-5/731-БО-1 від 01.10.2008р.;
		- 80221,97 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань; 
		- 61673,34 грн. процентів річних;
		- 196411,62 грн. збитків, завданих інфляцією.
		 Відповідач в письмових поясненнях №1333 від 21.06.2011р., представник відповідача в судовому засіданні заборгованість перед позивачем в розмірі 1055274,47 грн. за природний газ, переданий на підставі договору №06/08-5/731-БО-1 від 01.10.2008р., за період жовтень 2008р.- вересень 2009р. визнав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 80221,97 грн. пені та 197936,45 грн. збитків, завданих інфляцією, посилаючись на їх невірне нарахування, та відстрочити виконання рішення господарського суду до грудня 2011 року, посилаючись на скрутне фінансове становище.
		 Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, господарський суд
		встановив:
		01.10.2008 року між дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” і підприємством
		теплових мереж “Ковельтепло” було укладено договір №06/08-5/731 БО-1 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання.
		До цього договору 30.01.2008р. та 14.04.2009р. були укладені додаткові угоди №3 та №5.
		На виконання умов договору №06/08-5/731 БО-1 від 01.10.2008р. позивач впродовж жовтня 2008р.- вересня 2009р. передав відповідачу природного газу на суму 7531154,86 грн., що підтверджується актами передачі-приймання, підписаними представниками сторін, скріпленими печатками. 
		Відповідно до п.6.1.договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: 
		- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
		- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
		Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
		 Відповідач зобов'язання по оплаті вартості спожитого за період жовтень 2008р.- вересень 2009р. природного газу виконав частково на суму 6475880,39 грн.
		З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача станом на час розгляду справи складає 1055274,47 грн., підтверджується відповідачем.
		У відповідності із ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України за господарським зобовязанням один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договоруВідповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 1055274,47 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення. 
		Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		З огляду на порушення відповідачем строків оплати вартості природного газу, встановлених п.6.1.договору №06/08-5/731-БО-1 від 01.10.2008р., з нього на підставі п.2 ст.625 ЦК України згідно з уточненим розрахунком позивача, поданим 01.07.2011р., слід стягнути 196411,62 грн. збитків, завданих інфляцією, за період квітень 2009р. квітень 2011р., 61673,34 грн. процентів річних за період з 10.04.2009р. по 18.04.2011р. 
		Звертаючись з позовом до господарського суду, прокурор та позивач просять також стягнути з відповідача 80221,97 грн. пені, посилаючись на несвоєчасне виконання ним грошових зобовязань. При цьому пеню позивачем нараховано за період з 20.10.2010р. по 18.04.2011р. відповідно до п.7.10. договору №06/08-5/731-БО-1 від 01.10.2008р.
		Вимога про стягнення пені за цей період до задоволення не підлягає.
		За умовою п. 7.10. зазначеного вище договору неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом. 
		Проте згідно із ст.259 ЦК України сторони мають право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом, а не визначати початок перебігу позовної давності, що врегульовано ст.261 ЦК України, за якою перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		При цьому порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (ст.206 ч.2 ЦК України). 
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. 
		Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, умову п. 6.1.договору, право на нарахування пені за порушення строків виконання зобовязання з оплати вартості спожитого газу виникло у позивача з 11.04.2009р., тобто від дня, коли позивач довідався про порушення свого права. 
		Отже, саме з цього часу, тобто з 11.04.2009р. у позивача виникло право на нарахування пені, яку відповідно до ч.6 ст.232 ГК України позивач вправі був нараховувати до 11.10.2009р. 
		Однак, в даному випадку пеню позивачем нараховано за період з 20.10.2010р. по 18.04.2011р.
		З огляду на ці обставини, час виникнення права вимоги сплати пені, починаючи з 11.04.2009р., та часу звернення з позовом 18.04.2011р., відсутності вимог зі сплати пені у період шести місяців з часу виникнення права на це, вимога про стягнення 80221,97 грн. пені за період з 20.10.2010р. по 18.04.2011р. до задоволення не підлягає.
		Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду до грудня 2011 року, заслухавши думку прокурора, представника позивача, які заперечують проти надання відповідачеві відстрочки виконання рішення, посилаючись на те, що відповідач веде активну господарську діяльність, ДК «Газ України»також зобовязане виконувати зобовязання перед НАК «Нафтогаз України», при цьому ДК «Газ України» зобовязана розраховуватись незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів, судом клопотання відхилено.
		Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
		Отже, за змістом ст. 121 ГПК України господарський суд має право надати відстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставини, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. 
		Скрутний фінансовий стан відповідача, з огляду на положення вказаної норми ГПК України, не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.
		Виходячи зі змісту цієї правової норми, необхідною умовою для надання відстрочки виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, обставин, які ускладнюють чи роблять його виконання неможливим. 
		Відповідач не подав доказів, які б свідчили про існування реальних обставин, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання судового рішення в даному випадку.
		Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду необхідно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України та ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. 
		Наявність заборгованості відповідача перед ДК «Газ України», заборгованості інших осіб перед відповідачем за змістом ст. 121 ГПК України не є підставою для відстрочення виконання рішення. 
		Посилання відповідача в клопотанні про відстрочку виконання рішення суду на Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», прийнятий 12.05.2011р., безпідставне, оскільки цим Законом врегульовано умови списання заборгованості за природний газ (у тому числі реструктуризованої) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію. 
		Враховуючи те, що відповідач здійснює господарську діяльність, отримує за її результатами певний прибуток (згідно із звітом про фінансові результати за 2010 рік 43476 тис. грн.), а також, те, що в разі відстрочення судом даного рішення може значно погіршитися фінансовий стан позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання. 
		 
		Указом Президента України від 10.12.2010р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», шляхом реорганізації Міністерства палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, а тому слід внести зміни в частині найменування органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		 Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача на нього відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України слід покласти судові витрати по справі державне мито в розмірі, встановленому п.п. «а»п.2 ст.3 Декрету України «Про державне мито», витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ».
		Керуючись ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 206, 259, 261, 526, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		вирішив:
		1. Позовні вимоги задовольнити частково.
		2. Стягнути з підприємства теплових мереж «Ковельтепло»(м.Ковель, вул.Володимирська, 97-А, код ЄДРПОУ 30514446) на користь Волинської філії ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (м.Луцьк, вул.Ковельська, 1, код ЄДРПОУ 23253092) 
		1055 274 грн. 47 коп. заборгованості, 
		61 673 грн. 34 коп. процентів річних,
		196411 грн. 62 коп. збитків, завданих інфляцією, 
		а всього 1313 359 грн. 43 коп.
		3. В позові про стягнення 80221 грн. 97 коп. пені відмовити.
		4. Стягнути з підприємства теплових мереж «Ковельтепло»(м.Ковель, вул.Володимирська, 97-А, код ЄДРПОУ 30514446) в доход Державного бюджету України 13 133 грн. 59 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
		 Суддя І. О. Якушева
		 
		Повний текст рішення 
		складено та підписано
		04.07.11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...