Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-9/11 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.07.2011. Оприлюднено: не визначено.
Дата набрання законної сили: 26.05.2011
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 1-9/11 
		 В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
			 
				 
				10.05.2011 рокум. Глобине  
					 
				
				Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
				           головуючої                              - судді Прикіпєлової Л.В.
				          при секретарі                              - Таранець Л.П.
				          з участю адвоката:                    - ОСОБА_1
				          - ОСОБА_2 
				 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Глобине кримінальну справу приватного обвинувачення 
				ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя селища Градизьк, вул. Горького, 35, Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого учителем Градизької загальноосвітньої школи №1 I-III ступенів, раніше не судимого,- 
				 
					 - у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст. 125 КК України,
					 ОСОБА_4, 
					ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя селища Градизьк, вул. Горького, 60-А, Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, маючого 2-х неповнолітніх дітей, інваліда 3-ої групи, тимчасово не працюючого,- 
					 
						 -у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 125 КК України
						 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя селища Градизьк, вул. Леніна, 107, Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, працюючого охоронником СТО, раніше не судимого,-
						 -у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 125 КК України
						 
							 В С Т А Н О В И В :
							 ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на те, що останні 22.09.2009 року близько 7 годин 30 хвилин, на ґрунті особистих неприязних відносин, за попередньою змовою між собою, в селищі Градизьк Глобинського району Полтавської області, в будинку № 4 по вул. Щербакова, за місцем проживання ОСОБА_6 , завдали останньому умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я у вигляді, згідно акту судово–медичного дослідження обстеження № 1323 від 13.10.2009 року, крововиливу навкруги лівого ока, струсу головного мозку, які утворилися від дії тупих предметів. З отриманими травмами ОСОБА_6 був госпіталізований у неврологічне відділення Градизької районної лікарні де знаходився на стаціонарному лікуванні з 22.09.2009 року по 09.10.2009 року. 
							          Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 свою вину за обвинуваченням за ч.2 ст. 125 КК України не визнали повністю і повідомили суду що ОСОБА_3 проживає у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, яка свого часу перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, який багато років тому за рішенням суду розірвали, однак ОСОБА_6 до цього часу переслідує свою бувшу дружину і намагається повернути її до себе. 19.09.2009 року ОСОБА_7 не повернулась з роботи додому до ОСОБА_3 через правоохоронні органи розпочався її розшук , за результатами якого було встановлено її перебування в будинку ОСОБА_6 по вул. Щербакова, 4, селища Градизьк. Надалі 22.09.2009 року близько 7 годин 30 хвилин ОСОБА_5 подзвонив до ОСОБА_3 і повідомив про те, що ОСОБА_7 знаходиться на вул. Щербакова, 4, селища Градизьк, і туди вже викликали швидку медичну допомогу. ОСОБА_3 разом зі своїм братом ОСОБА_4 негайно прибули за цією адресою так як побоювались, що ОСОБА_6 фізично розправився з ОСОБА_7 По приїзду, біля будинку, побачили швидку медичну допомогу та ОСОБА_5 Коли зайшли в приміщення будинку, то ОСОБА_7 була на дивані, біля неї знаходились фельдшер ОСОБА_8, ОСОБА_9І ( мати ОСОБА_7М.), і ОСОБА_10 ( сестра ОСОБА_7М.) в кімнаті був і ОСОБА_6, який ніяких зовнішніх тілесних ушкоджень не мав. Вони: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 разом довели ОСОБА_7 до автомобіля швидкої медичної допомоги і помістили в середину автомобіля.. Крім фельдшера в автомобіль сіли, як супроводжуючі, ОСОБА_4 і ОСОБА_9 (мати). ОСОБА_3 та ОСОБА_5 поїхали вслід за швидкою автомобілями. В будинку залишилась ОСОБА_10 ( сестра ОСОБА_7М.), ОСОБА_6 до лікарні, разом з ОСОБА_7, не поїхав. По дорозі ОСОБА_5 заїздив за дружиною , неподалік СТО зустрів ОСОБА_6, який на своєму автомобілі їхав в напрямку м. Кременчука.
							          Потерпілий (за скаргою) ОСОБА_6 дав суду пояснення за змістом аналогічним скарги приватного звинувачення , додавши, що 19.09.2009 року його бувша дружина ОСОБА_7 подзвонила йому (ОСОБА_6І.) і попросила приїхати до неї на роботу. Він приїхав до неї велосипедом чекав закінчення робочого часу. Коли вийшла ОСОБА_7 то вона зовні була напідпитку, впала, їй допомогли піднятися і він вимушений був вести, як свій велосипед так і її. По дорозі ОСОБА_7 знову падала, але всетаки вони разом дійшли до його будинку на Щербакова, 4. Вночі їй було погано, вона блювала і турбувалась, щоб не почав пошук її цивільний чоловік ОСОБА_3 Приїздила міліція, але працівників правоохоронних органів він (ОСОБА_6) в будинок не впустив, а 21.09.2009 року викликав для ОСОБА_7 швидку медичну допомогу. Приїздила жінка - фельдшер і зробила ОСОБА_7 укол. Надалі 22.09.2009 року близько 7 годин йому з його будинку подзвонила ОСОБА_7 і попрохала, щоб він приїхав. Він терміново виконав її прохання. Коли приїхав,то побачив біля свого двору машину швидкої медичної допомоги. В будинку були ОСОБА_10 (сестра) та фельдшер (ОСОБА_8С.), який зробив ОСОБА_7 укол і попросив всіх вийти. Коли він (ОСОБА_6І.) знову зайшов у кімнату то почув, що фельдшер дзвонить ОСОБА_3, а потім дав ОСОБА_7 ще таблетку. Раптом в будинок ввірвались троє чоловіків, він (ОСОБА_6І.) отримав від ОСОБА_5 удар в голову, в цей час фельдшер схопив свій саквояж і побіг з хати. Потім чоловіки взяли ОСОБА_7 і повели її до машини швидкої медичної допомоги. Він (ОСОБА_6І.) був весь закривавлений, по телефону викликав свого товариша ОСОБА_11, який проживав в іншому населеному пункті, по приїзді ОСОБА_11 він (ОСОБА_6) разом з останнім поїхали на медосвідування в м. Кременчук, а надалі його госпіталізували в неврологічне відділення Градизької райлікарні, де лікували 18 днів.
							          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що працює фельдшером швидкої медичної допомоги Градизької райлікарні. 22.09.2009 року в 7 годин 21 хвилину надійшов виклик до ОСОБА_7 на вул. Щербакова, 4, селища Градизьк, де по приїзду він оглянув хвору, яка пояснювала, що мала місце сварка з чоловіком. В будинку також були ОСОБА_10 та ОСОБА_6, останній весь час грубив і поводився зухвало. Він свідок зробив хворій укол і дав таблетку, при цьому всих осіб попросив вийти з кімнати. Хвора була адекватна, але він (свідок) порекомендував їй їхати до лікарні, вона погодилась. В кімнату зайшли троє чоловіків, які допомогли хворій ОСОБА_7 піднятись і повели її до машини швидкої медичної допомоги, а він (свідок) пішов за ними, ніякого побиття в його (свідка) присутності ніхто щодо ОСОБА_6 не вчиняв, ОСОБА_4 він (свідок) також не дзвонив. 
							          Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила суду, що ОСОБА_6 є її бувшим чоловіком. Дійсно 19.09.2009 року вона дзвонила ОСОБА_6 з роботи , просила до неї приїхати , бо необхідно обговорити питання щодо оплати навчання їх сумісної дочки. З ОСОБА_6 зустрілась по закінченню свого часу роботи. Далі подій не пам»ятає. На слідуючий день прокинулась в будинку ОСОБА_6 У неї була можливість вільно покинути будинок, однак вона погано себе почувала. 21.09.2009 року до неї (свідка) приїздила фельдшер швидкої медичної допомоги, 22.09.2009 року до неї (свідка) вранці приїхала її сестра ОСОБА_10 та викликала швидку медичну допомогу. Приїхав фельдшер ОСОБА_8, зробив укол , дав таблетку, попросив ОСОБА_6 та ОСОБА_10 вийти. Незабаром в кімнату зайшла її (свідка) мати –ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (чоловік), його брат ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які допомогли їй (свідку) дійти до машини швидкої медичної допомоги, і її повезли до лікарні. В її (ОСОБА_7М.) присутності ніхто ОСОБА_6 не бив. В свою чергу ОСОБА_6 погрожував розправою як їй (ОСОБА_7М.), так і теперішньому її чоловіку: ОСОБА_3 Крім погроз ОСОБА_6 також її неодноразово і бив. 
							Свідки: ОСОБА_9 ( мати ОСОБА_7М.) та ОСОБА_12 (сестра ОСОБА_7М.) повідомили суду, що 22.09.2009 року , зранку були в будинку № 4 по вул. Щербакова , селища Градизьк, де перебувала на той час ОСОБА_7 Власник будинку ОСОБА_6 ніяких тілесних ушкоджень не мав. Коли приїхала швидка медична допомога , то фельдшер ОСОБА_8 зробив ОСОБА_7 укол та дав ліки. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 допомогли ОСОБА_7 дійти до машини швидкої медичної допомоги. ОСОБА_6 ніхто не бив, погроз в його адресу не виказував хоча останній і вів себе агресивно. Свідок ОСОБА_10 також підтвердила, що з будинку виходила останньою,і на той час у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не було. 
							          Допитаний за клопотанням ОСОБА_6 свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що проживає від ОСОБА_6 не менше як за 25-30 км в Семенівському районі Полтавської області 22.09.2009 року близько 8.00 годин до нього (свідка) подзвонив ОСОБА_6 та попросив відвезти його до лікарні в м. Кременчук. Він (свідок) близько 9.00 годин приїхав і побачив, що ОСОБА_6 побитий і закривавлений. Останній розповів, що вранці двоє чоловіків його держали,а один –бив, побиття відбувалось в його будинку.
							          Допитані за клопотанням скаржника ОСОБА_6 свідок ОСОБА_14 (оперуповноважений карного розшуку Глобинського РВ) повідомив, що в 2009 році за повідомленням чергового виїздив до Градизької рай лікарні по заяві про побиття ОСОБА_6 Останнього побачив біля приміщення лікарні , обізвався до нього. Однак ОСОБА_6 заявив, що не довіряє Глобинській міліції і відмовився відповідати на запитання. Він (свідок) не пам»ятає, щоб у ОСОБА_6 на видимих ділянках тіла були тілесні ушкодження . 
							          Свідок ОСОБА_15 ( слідчий Глобинського РВ), повідомив суду, що з приводу обставин скарги йому нічого не відомо і 22.09.2009 року він взагалі в Градизьку не був.
							          Дослідивши та перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази в їх сутності суд прийшов до слідую чого
							          Згідно ст. ст. 323, 327 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Обвинувальний висновок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
							          За ст. 65 КПК України визначено поняття доказів в кримінальній справ і надається перелік фактичних даних на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи , яка вчинила це діяння, та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи.
							          Звертаючись до суду зі скаргою приватного обвинувачення, ОСОБА_6, всупереч вимогам ст.. 223 КПК України, не посилався в скарзі на докази які ним зібрано по справі і які підтверджують винуватість ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_6 наполягав про надання ним цих доказів в судовому засіданні .
							          Як вбачається з відмовного матеріалу № 956 ОСОБА_6 про своє 22.09.2009 року побиття звернувся з заявою до правоохоронних органів лише 02.10.2009 року, тобто на 10-й день.
							          В судовому засіданні достеменно доведено висновком акту судово–медичного дослідження (обстеження) № 1323 від 13.10.2009 року що на час судово–медичного освідування ( тобто станом на 13.10.2009 року ) у ОСОБА_6 виявлені тілесні пошкодження у вигляді крововиливу навкруги лівого ока, струсу головного мозку, завданих діями тупого предмету, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров»я . В досліджені експертами зазначається, що зі слів ОСОБА_6 дані ушкодження йому завдані 22.09.2009 року близько 7 годин 30 хвилин трьома чоловіками ударами кулаків по голові при цьому він ( ОСОБА_6І.) був пограбований.
							          Надалі, судом встановлено, що ОСОБА_6 до правоохоронних органів з заявами про його пограбування не звертався. Такі обставини підтвердив і допитаний в судовому засіданні оперуповноважений карного розшуку Глобинського РВ ОСОБА_14
							          Тобто є елементи неправдивості з боку пояснень ОСОБА_6 коли він судмедекспертам про обставини свого побиття не зазначав прізвище осіб, які його побили, однак вказував, що ці особи пограбували його, але надалі, під час спілкування з правоохоронними органами та в суді про пограбування ОСОБА_6 вже не зазначав.
							В заяві до суду а також в судовому засіданні ОСОБА_6 повідомив, що 22.09.2009 року , близько 7 годин 30 хв. в його будинку, на вул. Щербакова, 4, йому завдали умисні тілесні ушкодження ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, (про будь-яке пограбування не заявляв).
							          Допитані в судовому засіданні безпосередні свідки подій: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, які 22.09.2009 року в 7 годин 30 хв. були присутні в будинку ОСОБА_6 та попереджені про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України , повідомили суду, що в їх присутності ОСОБА_6 ніхто не бив. Коли ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 покидали будинок та виводили до машини швидкої медичної допомоги ОСОБА_7, то ОСОБА_6І ніяких тілесних ушкоджень не мав. При цьому свідок ОСОБА_10 підтвердила, що вона останньою покидала будинок. 
							          Про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повертались та завдали ОСОБА_6 тілесні ушкодження не заявляє і сам скаржник. 
							          Свідок ОСОБА_11 бачив ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями тільки в 9.00 годин 22.09.2009 року (тобто через одну годину 30 хвилин після 7.30 годин) і хто їх наносив взагалі він не бачив, а також не бачив будь–яких сторонніх осіб у будинку ОСОБА_6 , також не чув будь –яких сварок, прізвище осіб, на які посилався ОСОБА_6, не пам»ятає.           
							          В той же час допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, а також підсудний ОСОБА_3 ( чоловік останньої) повідомили суду, що ОСОБА_6 чинив свого часу фізичні розправи над ОСОБА_7 і в подальшому погрожував ОСОБА_7 розправою над нею та її чоловіком ОСОБА_3 
							При таких обставинах даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності суд не вбачає доказів , які б доводили вину ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5 у вчиненні відносно ОСОБА_6 злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України , тобто спричинення умисних тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров»я. А тому, при таких обставинах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягають кожен виправданню за недоведеністю у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
							 Відповідно заявленого ОСОБА_6 цивільного позову про відшкодування йому завданих злочином матеріальної шкоди 214,82 гривні та моральної 15000 гривень то на ст.ст. 28, 328 КПК України в задоволенні позову необхідно відмовити в заявлених сумах повністю. 
							Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд 
							 засудив:
							           ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України визнати невинним.
							          
							          ОСОБА_4 за ч.2 ст. 125 КК України визнати невинним. 
							          
							          ОСОБА_5 за ч.2 ст. 125 КК України визнати невинним.
							           Запобіжний захід ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 до набрання вироку чинності не застосовувати.
							          В стягненні з ОСОБА_3, з ОСОБА_4, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в відшкодування завданої злочином 2144 гривні 82 копійки матеріальної шкоди, у відшкодування завданої злочином 15000 гривень моральної шкоди –відмовити.
							          Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення
							 
							Суддя ОСОБА_16

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...