Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 61/69 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07.06.2011                                                                                           № 61/69
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Тарасенко К.В.
		суддів:           Яковлева М.Л. 
		          Жук Г.А. 
		при секретарі:           Марченко Ю.І. 
		розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-2» на рішення господарського суду м. Києва від 11 березня 2011 року (повний текст підписаний 16.03.2011р.) по справі № 61/69 (суддя Івченко А.М.)
		За позовом          Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
		До          Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-2»
		про          Розірвання договору оренди та повернення приміщень
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Зварювальник-2”137275 грн. 06 коп., із них: 121 425 грн. 96 коп. –сума основного боргу, 6 517 грн. 62 коп. –встановлений індекс інфляції, 2 468 грн. 93 коп. - 3 % річних, 6862 грн. 55 коп. - пеня.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2011 року позовні вимоги акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задоволено повністю.
		Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду м. Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 11.03.2011 року по справі № 61/69 скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю .
		Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду нормам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи, зокрема через те, що судом не враховане важке матеріальне становище відповідача.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-2» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 24.05.2011 року.
		У зв’язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному 20 травня слухання справи було відкладено на 24.05.2011 року, а довідкою від 24.05.2011 розгляд справи перенесено на 07.06.2011 року.
		Через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 13 травня 2011 року відповідачем було подано додаткові пояснення по справі. 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
		Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
		01.08.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (надалі –“Енергопостачальна організація”) та Житлово-будівельним кооперативом “Зварювальник-2”(надалі –“Абонент”) було укладено Договір № 1641360 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі –Договір).
		Відповідно до п. п. 2.2.1 позивач зобов’язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
		Тарифи на теплову енергію сторони погодили Додатком 3 до Договору № 1641360, відповідно до якого розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію “Енергопостачальною організацією” проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.04.2001 № 837, згідно якого за кожну відпущену Гігакалорію без урахування ПДВ: для опалення –44 грн. 60 коп., для гарячого водопостачання –47 грн. 60 коп. За півторакратне заповнення мережною водою “Енергопостачальної організації” теплових мереж та місцевих систем теплопостачання, а також за поповнення нормативного витіку, “Абонент” сплачує вартість отриманої мережної води та витрати по її хімічній обробці за плановою собівартістю “Енергопостачальної організації” по тарифу 3 грн. 55 коп./тонну (без урахування ПДВ) і тепла в воді за тарифами, згідно п. 1 цього Додатку. 
		В Додатку № 4 до Договору № 1641360 сторони обумовили порядок розрахунків на теплову енергію, згідно якого “Абонент” щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. № 11, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки “Абонент” повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, “Абонент” виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разу, якщо “Абонент” розраховується за показниками приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно з Додатком № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується “Абонентом” не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками (п.п. 3 –3.1). 
		Листом від 23.03.2009 відповідач звернувся до позивача з проханням збільшити заплановане споживання теплової енергії на 20 % в житлових будинках за адресою: м. Київ, вул. Радунська, буд. 32 та м. Київ, вул. Радунська, буд. 36, в зв’язку з перевищенням лімітів на теплову енергію в опалювальний сезон 2008-2009, в порівнянні з запланованою і для забезпечення температурного режиму в житлових будинках ЖБК “Зварювальник-2”. 
		Як вбачається з матеріалів справи, за період з вересня 2008 року по грудень 2010 позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 121 425 грн. 96 коп., проте відповідач за поставлену теплову енергію в гарячій воді не розрахувався, що підтверджується обліковими картками за спірний період, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.
		Cтаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. 
		Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
		Згідно статті 909 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		З наведених норм чинного законодавства вбачається, що матеріальне становище сторін при укладанні договорів про надання послуг, виконання зобов’язання за договорами не враховуються, а тому не може вважатися підставою для відмови в задоволенні позовних вимог за порушене зобов’язання. 
		Крім того, пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
		Оскільки порушення умов договору було доведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знайшла підстав для відмови в нарахуванні пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
		Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2011 року у справі № 61/69 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. 
		Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
		  ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Зварювальник-2» на рішення господарського суду м. Києва від 11 березня 2011 року по справі № 61/69 – задовольнити повністю.
		2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2011 року у справі № 61/69 – залишити без змін.
		3. Матеріали справи № 61/69 повернути до господарського суду міста Києва.
		 
			 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
			 Головуючий суддя                                                                      Тарасенко К.В. 
			 Судді                                                                                          Яковлев М.Л.
			                                                                                           Жук Г.А.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...