Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 7/127 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.07.2011. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			"25" червня 2011 р. Справа № 7/127 
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Карабаня В.Я. –головуючого, 
			Жаботиної Г.В., 
			Ковтонюк Л.В., 
			розглянувши матеріали касаційної

скаргиЖитлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-25" 
			напостанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. 
			у справігосподарського суду міста Києва №7/127 
			за позовомЖитлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-25" 
			до
			 
				 
					 треті особи 
						Київської міської державної адміністрації;
					
					Головного управління з питань палива, енергетики те енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради;
					Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації
					Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго";
					Головне управління держаного казначейства в м.Києві;
					Київська міська рада 
					провідшкодування коштів у розмірі 332 022,26 грн. 
					за участі представників сторін6
					від позивача –Бризинська Колпакова О.О.;
					від відповідача 1 –Швець К.О.;
					від відповідача –Жуковська Я.В.;
					від інших осіб –не з'явилися. 
					 У С Т А Н О В И В:
					03.03.2010р. Житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-25" звернулися до господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з Київської міської державної адміністрації, виконавчого органу Київської міської ради субвенцій, у вигляді коштів, що становлять фактичну різницю в тарифах за послуги теплопостачання за період з травня 2002 року по квітень 2007 року у розмірі 332 022,26 грн. 
					27.09.2010р. рішенням господарського суду міста Києва (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін 20.04.2011р. постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: калатай Н.Ф. –головуючий, Баранець О.М., Пашкіна С.А.) у позові відмовлено, обґрунтовуючи безпідставністю його вимог, оскільки позивач не є ні виконавцем, а ні виробником послуг з теплопостачання, які відповідно до зазначеної статті закону мають право на відшкодування з відповідного місцевого бюджету різниці між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво.
					У касаційній скарзі Житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-25" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені рішення, а справу направити для нового розгляду. 
					Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги.
					Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, звертаючись до суду з відповідними вимогами позивач посилався на те, що протягом спірного періоду фактично виконував обов’язки виконавця послуг з гарячого водопостачання та центрального опалення до будинків 1/27, 3, 3-а, 3-б по вул. Ніколаєва у м.Києві, тому, згідно ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, мав право на відшкодування різниці між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг з теплопостачання (гарячого водопостачання та центрального опалення).
					Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України „Про житлово-комунальні послуги”.
					Відповідно до ч. 4 ст. 31 цього закону у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. 
					Згідно ч. 6 ст. 191 Господарського кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.
					Судами установлено, що не заперечувалось позивачем, останній є балансоутримувачем визначених будинків по вул. Ніколаєва та неприбутковою організацією, за положеннями свого статуту не мав повноважень виконавця/виробника житлово-комунальних послуг, але вправі самостійно визначити таку особу, уклавши з нею відповідний договір, чого зроблено не було. Тому, суди дійшли висновку, що позивач не відноситься до кола осіб, які згідно ст.31 ЗУ „Про Житлово-комунальні послуги” мають право на відшкодування з місцевого бюджету різниці між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, виходячи з чого не взяли до уваги надані позивачем на підтвердження своїх вимог документи (тристоронні акти, зведені акти), складання яких не передбачено цим законом.
					Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не зазначено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
					          Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
					Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
					 П О С Т А Н О В И В:
					Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-25" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. та рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2010р. у справі №7/127 - без змін.
					 
						 
							 
							Головуючий суддяВ.Я. Карабань 
								 
									СуддяГ.В. Жаботина 
										 
											СуддяЛ.В. Ковтонюк

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...